57. Контроль у системі стратегічного управління

Моніторинг процесу стратегічного управління має за мету контроль, аналіз та оцінку всіх його компонентів для подальшого прийняття рішень: чи продовжувати діяльність у тому ж самому порядку, чи здійснити необхідні зміни і де саме?

План контролю повинен відповідати на такі питання:

• що контролювати;

• як контролювати;

• які засоби контролю;

• коли контролювати;

• які потрібні інструкції з контролю;

• яка звітна документація з контролю.

• хто буде контролювати (відповідальний);

Основними завданнями контролю є:

• захищати розроблені плани від впливу цих законів як можна довше;

• виявляти у виробництві такі місця, де вони (закони) можуть проявитися;

• попереджати неприємності, що чекають свого часу, тому що попереджати краще, ніж лікувати.

Основні етапи системи стратегічного контролю:

• Визначення показників, за якими оцінюють реалізацію стра­тегії.

• Вимірювання та відстеження параметрів контролю.

• Порівняння реального стану параметрів контролю з бажа­ним для визначення рівня їхнього виконання.

• Оцінка результату порівняним та прийняття рішення щодо його можливого коригування.

58. Ефективність реалізації стратегії

Передумови ефективної роботи із забезпечення реалізації стратегічних планів такі:

• формування стратегічно орієнтованої організації, яка спроможна застосовувати стратегічну діяльність; опираючись на постійний організаційний розвиток;

• розробка відповідних планів та бюджетів для ресурсного забезпечення виконання стратегічних планів;

• баланс між поточними та стратегічними видами діяльності;

• розробка необхідних технологій, операцій та процедур, які полегшують виконання стратегічних планів, формування необхідних організаційних планів, графіків тощо;

• розробка інформаційних та звітних систем, які допомагають налагодженню системи ефективного контролю за процесом реалізації стратегії;

• зв’язок системи мотивації та конкретних систем преміювання з безпосереднім досягненням стратегічних результатів;

• створення організаційної культури, яка відображає настанови на зв’язок між стратегією та успіхом діяльності;

• досягнення достатнього рівня керівництва необхідного для подальшого розвитку стратегічного управління, а також орієнтація на аналіз та збереження позитивного досвіду, який з’явився при реалізації стратегічних планів, проектів та програм.

1