3. Перерізи та принципи стратегічного менеджменту

Реалізація мети стратегічного управління і стратегічного планування зокрема планування можлива, якщо вони відповідає таким основним принципам:

• цілевстановлення та цілереалізація;

• багатоваріантність, альтернативність та селективність;

• глобальність, системність, комплексність і забалансованість;

• наступність і послідовність;

• безперервність;

• наукова та методична обґрунтованість;

• реалістичність, досяжність;

• гнучкість, динамічність, реакція на ситуацію;

• ефективність і соціальна орієнтованість;

• кількісна та якісна визначеність;

• довгостроковість заходів.

Перерізи стратегічного менеджменту:

1. функціональний – управління розглядається як сукупність видів діяльності, спрямованих на досягнення певних результатів;

2. прцесний – це цикл розроблення та впровадження стратегії, націлений на досягнення стратегічної відповідності зовнішнього середовища і організації;

3. елементний – це сукупність елементів, взаємодія між якими забезпечує формування і досягнення цілей під час реалізації стратегії розвитку.

3. Ознаки стратегічного мислення та фактори, що формують стратегічний рівень підприємства

Прояв стратегічного мислення характеризується такими ознаками:

■ Здатність до визначення альтернативних варіантів розвитку (орієнтирів та напрямків) підприємства.

■ Здатність своєчасного прийняття превентивних заходів в управлінні підприємством.

■ Забезпечення спрямованості діяльності підприємства відповідно до встановлених орієнтирів.

• Створення умов для творчого розв'язання проблем підприємства, активізації новаторства у персоналу.

■ Можливість узагальнювати різні точки зору керівників структурних підрозділів щодо визначення орієнтирів розвитку підприємства.

■ Забезпечення гнучкої, адекватної реакції підприємства на зміни зовнішнього оточення.

Стратегічний рівень — це система знань про можливості та обмеження в розвитку підприємства, що реалізується у відповідних стратегічних рішеннях і діях.

Фактори, що формують стратегічний рівень підприємства:

- цілі, політика, стратегія;

- наявність системи залучення зовнішніх інвестицій;

- наявність ефективної системи постачання;

- ефективна система фінансування;

- високі результати діяльності в довгостроковій перспективі;

- прогресивні системи мотивації персоналу;

- стратегічно орієнтовані системи контролю та аналізу;

- інноваційність;

- конкурентоспроможний персонал;

- наявність ефективної системи збуту;

- наявність гнучкої виробничої системи;

- наявність планів диверсифікації;

- наявність горизонтальних зв’язків підрозділів;

- наявність автономних організаційних формувань.

3. Сутність концепції стратегічного менеджменту, основні її риси

Концепція стратегічного управління – полягає в необхідності врахування взаємозв’язку та взаємовпливу зовнішнього та внутрішнього середовища при визначенні цілей підприємства, і розуміння того, що для реалізації стратегій необхідно, щоб все підприємство працювало в стратегічному режимі.

Характерні риси, які притаманні сучасній концепції стратегічного менеджменту полягають в наступному.

Перша риса базується на певному поєднанні системного, ситуаційного та цільового підходів до діяльності підприємства, що трактується як відкрита соціально-економічна система.

Друга — орієнтує на вивчення умов, в яких функціонує підприємство.

Третя — концентрує увагу на необхідності збору та застосуванні баз стратегічної інформації.

Четверта — дозволяє прогнозувати наслідки рішень, що приймаються, впливаючи на ситуацію шляхом відповідного розподілу ресурсів, встановлення ефективних зв'язків та формування стратегічної поведінки персоналу.

П'ята — передбачає застосування певних інструментів та методів розвитку підприємства (цілей, «дерева цілей», стратегій, «стратегічного набору», стратегічних планів та програм, стратегічного контролю тощо).