Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_st_m-nt_teoriya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.66 Mб
Скачать

30. Матриця консалтингової фірми «Скандстрат»

Матрриця містить такі критерії, як «вигода покупця» (найчастіше використовується показник відношення ціни товару до «вигоди», яку отри­мує покупець при споживання товару, причому «вигода» визначається експертним шляхом) так і «вигода виробника» (найчастіше використовуються варіанти показників рентабельності — ROI, ROA, ROE та рентабельності продажу, одиниці продукції тощо).

Примітка: «Оптимальний стратегічний вибір» — вид продукції, яка забезпечує як вигоду виробника (наприклад, дохід на вкладені інвестиції), так й вдоволення потреб покупців в межах допустимих цін. Використовуються стратегії розвитку, приоритетного інвестування тощо.

«Пастка для споживача» — вид продукції, що характеризується прибутковістю виробництва, тобто «вигодою виробника», а також відсутністю «вигоди» для покупця, який не отримує товару з якостями, що відповідають ціні. Захист прав споживачів, а також входження в ринок конкурента з більш привабливими співвідношеннями «ціна / якість» перетворює цю продукцію на «пастку для виробника», оскільки покупець перестає купляти товар у підприємства, яке не опікується його потребами. Використовується широкий спектр стратегій, що відображають відношення керівників та власників підприємства до ситуації, що склалася: від монопольного утримання ринку, до — гнучкого реагування на ситуацію, різні типи конкурентних стратегій тощо.

«Приманка для споживача» — вид продукції, що характеризується збитковістю для виробника та вигідністю використання для споживача. Така ситуація може виникнути або внаслідок помилок керівників підприємства, або — на основі рішень про необхідність тимчасово поступитися своїми інтересами для формування ринку на новий, незвичний споживачу товар. Використовується широкий спектр стратегій, що відобра­жають відношення керівників та власників підприємства до ситуації, що склалася: від стратегій зниження витрат, до — стратегій формування ринку.

«Країна дурнів» — вид продукції, який є невигідним як споживачеві, так і виробникові. Використовуються стратегії скорочення та ліквідації.

31. Матриця bzb

Матриця має використовуватися як один з інструментів при аналізі та плануванні портфеля підприємства, для розробки продуктово-товарних стратегій.

Рис. 5.11. «Аналіз закріплення» (за BZB)

На практиці проводять також оцінку принадності СЗГ, використовуючи формулу:

Принадність СЗГ= G+P+Qм-Qн, (5.3)

де , , , - коефіцієнти, значення яких встановлюються керівниками організації, виходячи із значущості того або іншого, що складається для організації у даній СЗГ;

G - зміни в прогнозованому зростанні СЗГ;

Р - зміни в рентабельності СЗГ;

+ Qм -Qн - відповідно оцінки можливостей і небезпек для організації в СЗГ.

32. Потенціал підприємства та підходи до оцінки потенціалу підприємства. Показники аналізу внутрішнього середовища діяльності підприємства.

Потенціал підприємства розглядається як інтегральне відображення поточних і майбутніх можливостей економічної системи, трансформувати вхідні ресурси в економічні блага за допомогою притаманних персоналу підприємства підприємницьких здібностей.

  1. Ресурсний підхід, зорієнтований на визначення виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів, визначає його розмір як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових.

2. Структурний підхід, зорієнтований на визначення раціональ­ної структури виробничого потенціалу підприємства, визначає його розмір згідно з прогресивними нормами і нормативними співвідношеннями, заданими найбільш досконалими технологіями, організацією виробництва загалом і окремих підсистем підприємства, що використовуються в галузі.

Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід, спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу досягненню поставлених цілей.

Показники, які можна використати для аналізу внутрішнього середовища підприємства чи організації:

  1. Загальні характеристики підприємства:

  • імідж підприємства, наявність чітко визначених цілей та стратегій;

  • рівень самостійності підприємства (форма власності); конкурентоспроможність підприємства, можливість конкуренції з вітчизняними та зарубіжними організаціями;

  • «оптимальність розмірів» підприємства (рівень концентрації);

  • складність і гнучкість виробничої системи (рівень спеціалізації та можливості виробничої диверсифікації);

  • фаза «життєвого циклу» підприємства та його окремих частин;

  • капітало-, науко-, трудомісткість та ін. продукції

  1. З маркетингу (фактори конкурентоспроможності):

  2. З виробництва (техніці та технології):

  3. З фінансів:

  • розміри власного (акціонерного) капіталу, активи та потрібний для розвитку капітал;

  • ліквідність;

  • розміри заборгованостей;

  • прибутковість;

  • рівень реінвестування;

  • розміри кредитів та їх повернення;

  • джерела фінансування та фінансова стабільність;

  • обсяги та напрямки інвестицій;

  • обсяги запасів;

  • готівка.

  1. З науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт (НДПКР):

  • рівень інвестицій у НДПКР;

  • дослідницький потенціал (наявні розробки, винаходи, патенти, відкриття та ін.);

  • наявність і рівень дослідницько-експериментальної бази;

  • професійно-кваліфікаційний потенціал служб НДПКР.

  1. З організації та управління:

  • організаційна структура підприємства;

  • комунікації; специфіка побудови апарату управління (централізація/ децентралізація, розподіл прав, обов'язків і відповідальності);

  • рівень гнучкості та мобільності (швидкості реагування на зміни);

  • система контролю діяльності підприємства;

  • неформальна система управління підприємством.

  1. По персоналу:

  • можливість залучення та ефективного використання висококваліфікованих кадрів;

  • структура і рівень кваліфікації персоналу, компетентність керівників і підлеглих;

  • система заробітної плати та рівень доходів робітників, «участь у прибутках»; методи добору, атестації підготовки, просування, підвищення кваліфікації та перекваліфікації кадрів.

  1. З рівня організаційної культури:

  • цінності й норми, що визнаються всіма (в тому числі трудова дисципліна та мораль);

  • «атмосфера», «клімат» у колективі;

  • мотивація діяльності, системи матеріальної та нематеріальної винагороди.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]