Зміст
Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови використання стратегічного менеджменту.
Обгрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного менеджменту
Перерізи та принципи стратегічного менеджменту
Ознаки стратегічного мислення та фактори, що формують стратегічний рівень підприємства
Сутність концепції стратегічного менеджменту, основні її риси
6 Стадії та кризи організаційного розвитку підприємства за Грейнером
7 Можливості та недоліки стратегічного менеджменту
8 Еволюція стратегічного менеджменту
9 Моделі стратегічного управління
10 Підходи до визначення суті стратегії , складові стратегії, ознаки формалізованої стратегії
11 Етапи процесу стратегічного менеджменту
12 Стратегічний набір, стратегічна прогалина, стратегічні рішення ( суть та х-ка)
13. Чинники вибору стратегії
14. Сутність стратегічного аналізу та підходи до розуміння середовища організації
15. Система моніторингу зовнішнього середовища, ситуативні характеристики елементів зовнішнього середовища, модель оцінки зовнішнього середовища.
16. Обгрунтувати особливості проведення та оформлення результатів PESTER – аналізу зовнішнього середовища
17. Обгрунтувати особливості проведення та оформлення результатів PEST-аналізу зовнішнього середовища
18. Обгрунтувати особливості проведення та оформлення результатів STEP – аналізу зовнішнього середовища.
19. Форма ESFAS (External Strategic Factors Analysis Summary)
20. Форма ETOM
21. Форма QUEST
22. Оцінку ступеня нестабільності зовнішнього середовища за схемою І. Ансоффа.
23. Оцінка конкурентного середовища в галузі.
24. Стратегічна зона господарювання, стратегічний господарський центр, стратегічна бізнес-одиниця, зони стратегічних ресурсів.
25. Господарський портфель та етапи портфельного аналізу.
26. Модель SHALL/DPM
27. Модель Хофера-Шенделя
28 Модель ADL-LC
29. База даних (проект) PIMS
30. Матриця консалтингової фірми «Скандстрат»
31. Матриця BZB
32. Потенціал підприємства та підходи до оцінки потенціалу підприємства. Показники аналізу внутрішнього середовища діяльності підприємства
33. SWOT SNW-аналіз
34. Методика стратегічної оцінки підприємства (СОТ).
35. Оцінка конкурентоспроможності організації
36. Бенчмаркінг
37. Парето-аналіз
38.Аналіз поля сил
39. Інформаційне забезпечення стратегічного аналізу діяльності підприємства
40. Загальні (базові) стратегії розвитку.
41. Конкурентні стратегії
42. Система функціональних і операційних стратегій
43. Види інноваційної стратегії та її складові.
44. Види виробничої стратегії та її складові.
45. Види фінансової стратегії та її складові.
46. Види маркетингової стратегії та її складові
47. Види стратегії управління персоналом та її складові
48. Кореневі компетенції підприємства, стратегічна реакція, стратегічний тип підприємства
49. Інтеграційне зростання підприємства
50. Диверсифікаційне зростання підприємства
51. Сутність, барєри стратегічного планування
52. Моделі стратегічного планування
53. Прцес формування системи цілей
54. Стратегічні плани
55. Збалансована система показників
56. Проблеми втіленя стратегій Процес здійснення стратегій
57. Контроль у системі стратегічного управління
58. Ефективність реалізації стратегії
Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови використання стратегічного менеджменту.
Життєдіяльність організації складається з трьох основних процесів:
• одержання сировини чи ресурсів із зовнішнього оточення;
• виготовлення продукту;
Ключова роль у підтримці балансу між цими процесами, а також у мобілізації ресурсів організації на їхнє здійснення належить менеджменту. Саме для розв'язання цих завдань існує управління в організації, і саме це є його основною роллю.
У даному контексті, з приводу стратегічного аспекту відзначимо:
- по-перше, стратегічний аспект — і насамперед, і в основному — пов'язаний із зовнішніми факторами розвитку організації;
- по-друге, стратегічність - на відміну від тактичних чи оперативних моментів — стосується довгострокових перспектив розвитку організації.
Відносність означає, що стратегічний період має і значно більшу тривалість, ніж тактичний період розвитку організації, і те, що для кожної конкретної організації таке співвідношення є конкретно-індивідуальним.
Стратегічне управління базується на таких передумовах: чітке визначення того, що організація хоче досягти в майбутньому; усвідомлення, що основні проблеми криються у зовнішньому середовищі; вміння своєчасно розпізнавати проблеми та володіти механізмом їх вирішення або зменшення негативного впливу; прийняття управлінських рішень з урахуванням відповідності між можливостями, які перебувають поза організацією, та її сильними сторонами; налаштування поточного управління на конкретизацію стратегічного.
Обгрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного менеджменту
Стратегічний менеджмент повинен вирішити три взаємопов’язані задачі:
Управління стратегією на ринку;
Управління організацією;
Реалізація стратегічного менеджменту.
Об'єкт стратегічного управління — це потенціал підприємства, який включає трудові, матеріальні, фінансові, інформаційні ресурси, залучені в господарську діяльність підприємства і які здатні визначати конкурентоспроможність підприємства в довгостроковому періоді.
Суб'єкт стратегічного управління — вища, іноді середня ланка управління підприємством, спроможна сформувати, розробити й реалізувати стратегію розвитку.
Взаємодія об'єкта і суб'єкта утворює систему стратегічного управління.
Предмет стратегічного управління – базисні процеси в організації і за її межами, вишукування і нарощування стратегічного потенціалу організації.
Найчастіше стратегічний менеджмент розглядають як складову 3-ох елементів:
стратегія організації;
організаційна структура;
організаційна культура.
Організаційна структура — система зв’язків і стосунків, що виникають (зникають) у процесі діяльності підприємства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділами, ступенями системи управління, згідно з обраною стратегією.
Стратегія підприємства - це систематичний план його потенційної поведінки в умовах неповноти інформації про майбутній розвиток середовища та підприємництва, що включає формування місії, довгострокових цілей, а також шляхів і правил прийняття рішень для найбільш ефективного використання стратегічних ресурсів, сильних сторін і можливостей, усунення слабких сторін та захист від загроз зовнішнього середовища задля майбутньої прибутковості..
Організаційна культура — це сукупність переважаючих в організації ціннісних орієнтацій, норм, правил, традицій, які визначають зміст і характер поведінки працівників організації незалежно від положення в ієрархічній структурі.