
- •Волоконно-оптичні лінії зв’язку. Пасивні та активні елементи восп
- •1. Фізичні характеристики оптичного волокна
- •1.1. Основні елементи оптичного волокна
- •1.2. Типи і характеристики оптичного волокна
- •1.2.1. Профілі показника заломлення
- •1.3. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища
- •1.3.1. Поглинання в оптичних волокнах
- •1.3.2. Дисперсія
- •1.4. Геометричні параметри волокна
- •1.4.1. Відносна різниця показників заломлення ядра та оболонки
- •1.4.2. Числова апертура волокна
- •1.4.3. Нормована частота
- •1.4.4. Хвиля відсічки
- •1.4.5. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна
- •1.5. Характеристики оптичних волокон згідно з рекомендаціями itu-t
- •1.6. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- •1.6.1. Фазова самомодуляція (фсм) та перехресна фазова модуляція (фкм)
- •1.6.2. Вимушене комбінаційне (Раманське) розсіяння вкр (srs) і розсіяння Мандельштама-Бриллюена врмб (sbs)
- •1.7. Одномодові волокна нових типів виробництва компаній lucent technologies cornigs.
- •2. Оптичні кабелі
- •2.1. Особливості конструкції оптичних кабелів
- •2.2. Монтаж оптичних кабелів
- •2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
- •2.2.2. Методи з’єднання оптичних волокон
- •2.2.3. Зварні з’єднання
- •2.2.4. Клейові з’єднання
- •2.2.4. Механічні з’єднувачі
- •2.2.5. Рознімні з’єднання
- •3. Пасивні оптичні елементи волз
- •3.1. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі
- •3.1.1. Зварні відгалужувачі
- •3.1.2. Відгалужувачі із градієнтною циліндричною лінзою
- •3.1.3. Спектрально-селективні розгалужувачі (мультиплексори/демультиплексори)
- •3.2. Волоконно-оптичні перемикачі
- •3.2.1. Електромеханічні перемикачі
- •3.2.2. Термооптичні перемикачі
- •3.2.3. Електрооптичні перемикачі
- •3.2.4. Оптичні ізолятори
- •4. Активні елементи волз
- •4.1. Джерела випромінювання
- •4.1.1. Світлодіоди
- •4.1.2. Лазерні діоди (лд)
- •4.1.3. Фабрі-Перо-лазер
- •4.1.4. Лазери з розподіленим оберненим зв’язком (роз-лазери) і розподіленим брегівським відбиванням (рбв-лазери)
- •4.1.5. Лазерні діоди із зовнішнім резонатором
- •4.1.6. Найважливіші характеристики джерел випромінювання для волз
- •5.2. Складові елементи передавального оптоелектронного модуля
- •5. Приймальні оптоелектронні модулі. Ретранслятори, підсилювачі
- •5.1. Приймальні оптоелектронні модулі (пром)
- •5.1.1. Функціональний склад пром
- •5.1.3. Лавинні фотодіоди
- •5.1.4. Технічні характеристики фотоприймачів
- •5.2.5. Таймер
- •6. Повторювачі та оптичні підсилювачі
- •6.1. Типи ретрансляторів
- •6.1.1. Повторювачі
- •6.1.2. Оптичні підсилювачі
- •6.1.3. Підсилювачі Фабрі-Перо
- •6.1.4. Підсилювачі на волокні, які використовують бріллюенівське розсіювання
- •6.1.5. Підсилювачі на волокні, які використовують раманівське розсіювання
- •6.1.6. Напівпровідникові лазерні підсилювачі
- •6.2. Підсилювачі на домішковому волокні. Волоконно-оптичні підсилювачі
- •6.3. Інші характеристики ербієвих волоконних підсилювачів
- •6.4. Схеми накачування ербієвого волокна воп
- •Список літератури до частини іі
- •Волоконно-оптичні системи передавання
- •1. Сигнали та системи передавання інформації
- •1.1. Системи передавання цифрових сигналів
- •1.1.1. Основні поняття і термінологія
- •1.2. Структура систем зв’язку
- •1.3. Способи передавання сигналів
- •1.3.1. Послідовне і паралельне передавання сигналів
- •1.3.2. Синхронне та асинхронне передавання сигналів
- •1.3.3. Поелементне передавання сигналів
- •1.3.4. Передавання сигналів кодовими комбінаціями
- •1.4. Особливості каналів зв’язку
- •1.4.1. Особливості аналогових каналів зв’язку
- •1.4.2. Особливості цифрових каналів зв’язку
- •1.5. Параметри цифрової системи зв’язку
- •2. Волоконно-оптичні системи зв’язку
- •2.1. Структура волоконно-оптичної лінії зв’язку
- •2.2. Переваги використання оптичних волокон у системах зв’язку
- •3. Проектування (планування) волоконно- оптичної лінії зв’язку
- •3.1. Аналіз смуги пропускання волз
- •3.2. Втрати і обмеження в лініях зв’язку
- •4. Системи передавання інформації
- •4.1. Системи зв’язку плезіохронної цифрової цифрової ієрархії
- •4.1.1. Системи зв’язку для ліній зв’язку первинної цифрової ієрархії е1
- •4.1.2. Системи зв’язку для ліній зв’язку вторинної цифрової ієрархії е2
- •4.1.3. Системи зв’язку для ліній зв’язку третинної цифрової ієрархії е3
- •4.1.4. Системи зв’язку цифрової плезіохронної ієрархії е4
- •4.2. Системи і обладнання синхронної цифрової ієрархії
- •4.2.1. Синхронна цифрова ієрархія та мережі
- •4.2.2. Апаратура сці (sdh)
- •4.2.3. Апаратура sdh компанії Lucent technologies
- •4.2.4. Апаратура сці виробництва фірми siemens
- •5. Методи ущільнення інформаційних потоків
- •5.2. Метод часового ущільнення
- •5.3. Модове ущільнення
- •5.4. Ущільнення за поляризацією
- •5.6. Оптичне часове ущільнення (otdm)
- •5.7. Методи ущільнення каналів за полярністю
- •Список літератури до частини ііі:
- •8. Мохунь і.І, Полянський п.В. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. – Чернівці, Рута, 2002, – 79 с.
- •Задачі та практичні питання до курсів
- •І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- •Іі. Волоконно-оптичні системи передавання.
- •Додаток 1 Розрахунок регенераційної ділянки волз
- •1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- •1.2. Втрати потужності на введення-виведення .
- •1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- •2. Зберігання форми переданого сигналу, можливість відновлення його початкової форми.
- •Перевід величини втрат з відсотків до дБ та навпаки
1.4.2. Особливості цифрових каналів зв’язку
Сьогодні в системах зв’язку разом з аналоговою модуляцією використовують більш прогресивні імпульсні методи модуляції, зокрема амплітудно-імпульсну модуляцію (АІМ). Імпульсні методи модуляції дозволяють поліпшити енергетичні характеристики процесу в цілому, бо тривалість випромінюваного імпульсу може бути мала в порівнянні з періодом несучої. Для передавання аналогового сигналу по каналах зв’язку методами імпульсної модуляції використовують процеси дискретизації та квантування.
Дискретизація
передаваного аналогового сигналу, являє
собою формування послідовності
вибірок (вибіркових
значень) аналогового сигналу, які
беруться з частотою
дискретизації
.
Ця частота вибирається, виходячи з умови
можливості відновлення аналогового
сигналу без спотворень аналогового
сигналу за допомогою фільтра нижніх
частот. Для сигналів з обмеженим спектром,
до якого належить сигнал стандартного
телефонного каналу, що має частоту зрізу
4
кГц, застосовується теорема
Котельнікова-Шенона, або Котельнікова-Найквіста,
або Шенона, згідно з якою
.
Тоді для стандартного телефонного
каналу частота дискретизації складає
8 кГц. Отже вибірки (вибіркові значення)
аналогового сигналу формуються з
періодом дискретизації
125
мкс).
Квантування амплітуд імпульсних вибірок – процес визначення для кожної вибірки еквівалентного їй чисельного (цифрового) значення.
Вказані дві операції (дискретизація та квантування) визначають процеси, які здійснюються при імпульсно-кодовій модуляції (ІКМ) і забезпечують перехід від аналогового представлення мовного сигналу до цифрового.
ІКМ, яка відома з 1938 року, але вперше реалізована лише в 1962 році, дозволяє створювати цифрові системи телефонії, що мають порівняно з аналоговою телефонією такі переваги:
ліквідується суттєве затухання сигналу та його зміни як впродовж сеансу, так і від сеансу до сеансу;
практично ліквідуються сторонні шуми;
поліпшується розбірність мови та підвищується динамічний діапазон передавання.
1.5. Параметри цифрової системи зв’язку
Цифрові системи зв’язку описуються сукупністю параметрів, які можна поділити на зовнішні та внутрішні.
Зовнішні
параметри задаються
множиною параметрів
та описують систему цифрового зв’язку
з погляду замовника або споживача.
Внутрішні
параметри задаються
множиною параметрів
і описують систему цифрового зв’язку
з точки зору розробника. При проектуванні
систем цифрового зв’язку на обидва
типи параметрів накладаються певні
обмеження, які формуються, виходячи з
вимог технічного завдання або з області
допустимих значень. Математично ці
обмеження можна задати у вигляді:
.
(1.5.1)
Множина зовнішніх параметрів поділяється на три основні підмножини параметрів: інформаційних, техніко-експлуатаційних, техніко-економічних.
Інформаційні
параметри характеризують
процес передавання цифрових даних по
системі зв’язку. До цих параметрів
належать правильність, швидкість і час
передавання інформації. Зазначені
параметри визначаються з порівняння
вхідних (
)
і вихідних (
)
сигналів (символів). Наприклад, правильність
передавання сигналу визначається
ймовірністю повного збігу прийнятого
символу з переданим, тобто
.
Для
врахування часової затримки прийому
інформації вводять параметр
,
що має назву часу затримки. Затримка
прийому визначається інтервалом часу
між моментами
видачі повідомлення джерелом і моментом
реєстрації цього повідомлення одержувачем.
Тоді
.
(1.5.2)
Техніко-експлуатаційні параметри характеризують фізичний процес експлуатації системи зв’язку. До них належать такі параметри як середній час безвідмовної роботи, температурний діапазон роботи, механічні характеристики тощо.
Техніко-економічні параметри характеризують систему зв’язку з погляду як повної вартості, так і питомої вартості зв’язку і обладнання. До цих параметрів відносять вартість, габаритні розміри, масу. Для оцінки вартості системи зазвичай використовують вартість передавання 1 біта інформації, яка повністю визначається вартістю витрат за рік на систему зв’язку і складається з капітальних витрат на виготовлення апаратури та її експлуатацію.
До внутрішніх параметрів системи зв’язку належать, наприклад, характеристики елементної бази, характеристики завад і складність системи. Розрізняють алгоритмічну та структурну складності системи.
Алгоритмічну складність системи можна оцінити кількістю логічних і арифметичних операцій та інформаційним об’ємом пам’яті, що необхідна для забезпечення перетворень.
Структурна складність системи визначається кількістю базових вузлів, необхідних для побудови надійно функціонуючої системи. Складність базового вузла вважається рівною одиниці. Базовими можуть вважатися вузли, виробництво яких освоєне промисловістю (наприклад, різного типу інтегральні мікросхеми).
Зовнішні та внутрішні характеристики цифрових систем зв’язку пов’язані певними залежностями. У загальному випадку кожний із зовнішніх параметрів системи може бути представлений у вигляді функції його внутрішніх параметрів:
.
(1.5.3)
Ця система рівнянь має назву рівнянь зв’язку й задає математичну модель проектованої цифрової системи зв’язку.
При оцінці роботи цифрової системи зв’язку необхідно, насамперед, врахувати, яку точність передавання повідомлень забезпечує система при даній швидкості передавання інформації, що й визначає якість передавання.
Найбільш
загальним показником цифрового зв’язку
є інформаційна
ефективність
,
яка визначається як
відношення швидкості передавання
інформації до пропускної спроможності
каналу:
,
(1.54)
де під пропускною спроможністю каналу розуміють максимально можливу (граничну) швидкість передавання. Інформаційна ефективність характеризує ступінь використання каналу. Зауважимо, що такі показники, як вартість передавання 1 біт інформації та інформаційна ефективність тісно пов’язані між собою.