
- •Волоконно-оптичні лінії зв’язку. Пасивні та активні елементи восп
- •1. Фізичні характеристики оптичного волокна
- •1.1. Основні елементи оптичного волокна
- •1.2. Типи і характеристики оптичного волокна
- •1.2.1. Профілі показника заломлення
- •1.3. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища
- •1.3.1. Поглинання в оптичних волокнах
- •1.3.2. Дисперсія
- •1.4. Геометричні параметри волокна
- •1.4.1. Відносна різниця показників заломлення ядра та оболонки
- •1.4.2. Числова апертура волокна
- •1.4.3. Нормована частота
- •1.4.4. Хвиля відсічки
- •1.4.5. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна
- •1.5. Характеристики оптичних волокон згідно з рекомендаціями itu-t
- •1.6. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- •1.6.1. Фазова самомодуляція (фсм) та перехресна фазова модуляція (фкм)
- •1.6.2. Вимушене комбінаційне (Раманське) розсіяння вкр (srs) і розсіяння Мандельштама-Бриллюена врмб (sbs)
- •1.7. Одномодові волокна нових типів виробництва компаній lucent technologies cornigs.
- •2. Оптичні кабелі
- •2.1. Особливості конструкції оптичних кабелів
- •2.2. Монтаж оптичних кабелів
- •2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
- •2.2.2. Методи з’єднання оптичних волокон
- •2.2.3. Зварні з’єднання
- •2.2.4. Клейові з’єднання
- •2.2.4. Механічні з’єднувачі
- •2.2.5. Рознімні з’єднання
- •3. Пасивні оптичні елементи волз
- •3.1. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі
- •3.1.1. Зварні відгалужувачі
- •3.1.2. Відгалужувачі із градієнтною циліндричною лінзою
- •3.1.3. Спектрально-селективні розгалужувачі (мультиплексори/демультиплексори)
- •3.2. Волоконно-оптичні перемикачі
- •3.2.1. Електромеханічні перемикачі
- •3.2.2. Термооптичні перемикачі
- •3.2.3. Електрооптичні перемикачі
- •3.2.4. Оптичні ізолятори
- •4. Активні елементи волз
- •4.1. Джерела випромінювання
- •4.1.1. Світлодіоди
- •4.1.2. Лазерні діоди (лд)
- •4.1.3. Фабрі-Перо-лазер
- •4.1.4. Лазери з розподіленим оберненим зв’язком (роз-лазери) і розподіленим брегівським відбиванням (рбв-лазери)
- •4.1.5. Лазерні діоди із зовнішнім резонатором
- •4.1.6. Найважливіші характеристики джерел випромінювання для волз
- •5.2. Складові елементи передавального оптоелектронного модуля
- •5. Приймальні оптоелектронні модулі. Ретранслятори, підсилювачі
- •5.1. Приймальні оптоелектронні модулі (пром)
- •5.1.1. Функціональний склад пром
- •5.1.3. Лавинні фотодіоди
- •5.1.4. Технічні характеристики фотоприймачів
- •5.2.5. Таймер
- •6. Повторювачі та оптичні підсилювачі
- •6.1. Типи ретрансляторів
- •6.1.1. Повторювачі
- •6.1.2. Оптичні підсилювачі
- •6.1.3. Підсилювачі Фабрі-Перо
- •6.1.4. Підсилювачі на волокні, які використовують бріллюенівське розсіювання
- •6.1.5. Підсилювачі на волокні, які використовують раманівське розсіювання
- •6.1.6. Напівпровідникові лазерні підсилювачі
- •6.2. Підсилювачі на домішковому волокні. Волоконно-оптичні підсилювачі
- •6.3. Інші характеристики ербієвих волоконних підсилювачів
- •6.4. Схеми накачування ербієвого волокна воп
- •Список літератури до частини іі
- •Волоконно-оптичні системи передавання
- •1. Сигнали та системи передавання інформації
- •1.1. Системи передавання цифрових сигналів
- •1.1.1. Основні поняття і термінологія
- •1.2. Структура систем зв’язку
- •1.3. Способи передавання сигналів
- •1.3.1. Послідовне і паралельне передавання сигналів
- •1.3.2. Синхронне та асинхронне передавання сигналів
- •1.3.3. Поелементне передавання сигналів
- •1.3.4. Передавання сигналів кодовими комбінаціями
- •1.4. Особливості каналів зв’язку
- •1.4.1. Особливості аналогових каналів зв’язку
- •1.4.2. Особливості цифрових каналів зв’язку
- •1.5. Параметри цифрової системи зв’язку
- •2. Волоконно-оптичні системи зв’язку
- •2.1. Структура волоконно-оптичної лінії зв’язку
- •2.2. Переваги використання оптичних волокон у системах зв’язку
- •3. Проектування (планування) волоконно- оптичної лінії зв’язку
- •3.1. Аналіз смуги пропускання волз
- •3.2. Втрати і обмеження в лініях зв’язку
- •4. Системи передавання інформації
- •4.1. Системи зв’язку плезіохронної цифрової цифрової ієрархії
- •4.1.1. Системи зв’язку для ліній зв’язку первинної цифрової ієрархії е1
- •4.1.2. Системи зв’язку для ліній зв’язку вторинної цифрової ієрархії е2
- •4.1.3. Системи зв’язку для ліній зв’язку третинної цифрової ієрархії е3
- •4.1.4. Системи зв’язку цифрової плезіохронної ієрархії е4
- •4.2. Системи і обладнання синхронної цифрової ієрархії
- •4.2.1. Синхронна цифрова ієрархія та мережі
- •4.2.2. Апаратура сці (sdh)
- •4.2.3. Апаратура sdh компанії Lucent technologies
- •4.2.4. Апаратура сці виробництва фірми siemens
- •5. Методи ущільнення інформаційних потоків
- •5.2. Метод часового ущільнення
- •5.3. Модове ущільнення
- •5.4. Ущільнення за поляризацією
- •5.6. Оптичне часове ущільнення (otdm)
- •5.7. Методи ущільнення каналів за полярністю
- •Список літератури до частини ііі:
- •8. Мохунь і.І, Полянський п.В. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. – Чернівці, Рута, 2002, – 79 с.
- •Задачі та практичні питання до курсів
- •І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- •Іі. Волоконно-оптичні системи передавання.
- •Додаток 1 Розрахунок регенераційної ділянки волз
- •1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- •1.2. Втрати потужності на введення-виведення .
- •1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- •2. Зберігання форми переданого сигналу, можливість відновлення його початкової форми.
- •Перевід величини втрат з відсотків до дБ та навпаки
1.3. Способи передавання сигналів
В системах цифрового зв’язку (СЦЗ) цифрові сигнали можуть передаватися різними способами. Розглянемо їх детальніше.
1.3.1. Послідовне і паралельне передавання сигналів
При послідовному передаванні цифрового сигналу одиничні елементи цифрового сигналу йдуть у каналі по черзі. При паралельному передаванні одиничні елементи цифрового сигналу об’єднуються в групи, які передаються одночасно (зазвичай по різних смугах частот) окремими каналами. При заданій швидкості передавання послідовні (одночастотні) системи мають ряд переваг перед паралельними (багаточастотними) системами. Такі системи краще використовують потужність передавача, менше критичні до нелінійності каналу, простіше реалізуються і т.ін.
1.3.2. Синхронне та асинхронне передавання сигналів
При синхронному* передаванні цифрового сигналу його миттєве значення (МЗ) знаходиться в постійному фазовому співвідношенні (співвідношення, яке вимагається) з МЗ будь-якого передаваного сигналу. При асинхронному передаванні цифрового сигналу його МЗ можуть знаходитися в будь-яких фазових співвідношеннях із МЗ іншого сигналу.
1.3.3. Поелементне передавання сигналів
П ри поелементному передаванні** на приймальному боці спочатку визначається вид елемента (“0” або “1”), а потім з елементів формуються кодові
* Синхронізація – це процес встановлення і підтримки певних часових співвідношень між двома або декількома процесами.
**. Поелементна синхронізація – це синхронізація переданого та прийнятого цифрових сигналів, при якій встановлюються і підтримуються необхідні часові співвідношення між миттєвими значеннями переданих і прийнятих елементів цих сигналів.
комбінації, декодування яких дозволяє визначити символи повідомлення, яке передається. Тип переданого елемента зазвичай визначається шляхом порівняння його з еталоном. Для двоїчних сигналів досить мати один або два еталони. На прийомі для правильного відновлення елементів кодових комбінацій необхідно правильно відокремлювати один елемент від іншого. Для цього можуть використовуватися різні методи поелементної синхронізації.
1.3.4. Передавання сигналів кодовими комбінаціями
При кодовому передаванні правильне відокремлення однієї кодової комбінації від іншої здійснюється методами групової синхронізації, яка дозволяє встановити і підтримувати фазові співвідношення, що вимагаються між МЗ початку груп переданих та груп прийнятих елементів. Відокремити на прийомі одну кодову комбінацію від іншої можна, наприклад, якщо ввести в початок і кінець групи спеціальні стартовий та стоповий елементи. Така послідовність елементів, що передається має назву стартстопної. Розглянутий спосіб передавання є асинхронним, оскільки передавання будь-якої кодової комбінації можна почати в будь-який момент часу.
1.4. Особливості каналів зв’язку
Для передавання голосових повідомлень і даних можуть використовуватися як аналогові, так і цифрові канали зв’язку. Розглянемо їх особливості на прикладі телефонного зв’язку.
1.4.1. Особливості аналогових каналів зв’язку
Однією з основних проблем передавання повідомлень є проблема правильності їх передавання, яка полягає у визначенні: чи передаються повідомлення по каналу зв’язку без спотворень, та у випадку їх спотворення, чи можуть вони бути правильно відтворені одержувачем. Аналоговий сигнал, який безпосередньо передається по каналу зв’язку, може бути спотворений за амплітудою, фазою, частотою або часовим масштабом. Ці спотворення - наслідок природних або штучних обмежень каналу зв’язку, наприклад, таких як динамічний діапазон та/або смуга пропускання, а також вплив зовнішніх завад.
При
передаванні повідомлень на великі
відстані енергетично вигідно
використовувати як сигнали високочастотну
несучу,
параметри якої модулюються предаваним
повідомленням. Для передавання по каналу
зв’язку голосових повідомлень зазвичай
використовують два методи модуляції
несучої: амплітудну
(АМ) та частотну
(ЧМ). Нехай
– частота несучої, а
– основна смуга частот, яку займає
сигнал. Також візьмемо до уваги, що
модуляція є нелінійним процесом, в
результаті якого з’являються додаткові
гармоніки (ліві і праві бокові частоти)
(де
залежить від індексу модуляції). Тоді
смуга частот, яку займає модульований
сигнал (або його спектр), які і визначають
ширину смуги частот, що вимагається для
каналу зв’язку дорівнює для АМ –
,
а для ЧМ –
.
Виходячи з цього, бачимо, що ЧМ вимагає
значно більшої ширини частот каналу
зв’язку. Проте ЧМ дозволяє суттєво
зменшити спотворення передаваного
сигналу. Наприклад, сьогодні найбільш
розвинутою системою зв’язку є система
телефонного зв’язку, яка останнім часом
у зв’язку з розповсюдженням персональних
комп’ютерів стала використовуватися
для передавання даних. З економічних
міркувань системи телефонного зв’язку
використовували різні методи ущільнення
каналів і будувалися як багатоканальні
системи, що забезпечують можливість
одночасного передавання великої
кількості телефонних розмов по одному
кабелю. Основна смуга частот передаваного
мовного спектра була оптимізована за
індексом артикуляції 0.7, що відповідає
рівню розрізнення слів 85-90 %. При
використанні такого критерію ширина
смуги дорівнює 3100 Гц. Ця смуга розміщувалася
в діапазоні 300-3400 Гц. Враховуючи, що
сигнал з такою смугою частот фільтрується
реальним аналоговим смуговим фільтром,
який має кінцеву крутизну спаду частотної
характеристики (має деяке пропускання
за межами цієї смуги), як розрахункову
ширину основної смуги
стандартного телефонного каналу
взята смуга в 4 кГц (захисна смуга
між двома сусідніми каналами при цьому
складає 900 Гц).