79 Особливості Укр. Діаспори

_{Украї́нська діа́спора — збірне визначення української національної спільноти поза межами українських земель (етнічної української території), яка почуває духовний зв'язок з Україною.}

_{Станом на 2004 рік за межами України проживає від 13 до 15 млн. українців та їх нащадків, тобто близько чверті народу. Відповідно до статті 12 Конституції України ( 254к/96-ВР ) держава дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців.}

_{До 1880 року}

_{Вже на початку 18 ст. жила нечисленна політична еміграція в Туреччині і на Заході після поразки під Полтавою (1709).}

_{На початку другої половини 18 ст. постали українські хліборобські колонії в тодішній Угорщині (кілька тисяч закарпатських українців оселилося в Бачці та Сремі, в сучасній Сербії).}

_{Після зруйнування Запорізької Січі частина козаків перейшла до Добруджі (в межах Османської імперії). Але значно більше селян переселювалося на Надволжя й Урал, де вони створили великі українські острови серед російської більшості.}

_{Згодом невеликі українські колонії постали у європейських столицях: Відні, Будапешті, а також у Римі.}

_{1880—1920 pp.}

_{На останню чверть 19 ст. припадає початок масової еміграції українців:}

_{з Австро-Угорщини до Америки;}

_{з Російської імперії — за Урал, до Азії.}

_{Причиною еміграції було аграрне перенаселення. Законодавство не робило перешкод виїздові.}

_{Другорядне значення мала еміграція близько 10 000 українських селян з Галичини до Боснії (кінець 19 ст.), яку стимулювала австрійська влада після окупації Боснії.}

_{. За переписом населення 1897 в Російській Імперії жило в діаспорі[6] 1 560 000 українців, поділено так:}

_{В європейській частині 1 232 000 українців:}

_{на Надволжі і сусідньому Уралі: 392 000 українців;}

_{на неукраїнській частині Курщини і Вороніжчини: 232 000 українців;}

_{понад 150 000 українців в розпорошенні в Бесарабії;}

_{в азійській частині 311 000 українців;}

_{на Закавказзі 117 000 українців.}

_{У межах СРСР і Східної Європи}

_{У Східній Європі українська діаспора поділена так:}

_{у Польщі: 200—300 тисяч українців}

_{у Чехословаччині: 120—150 тисяч українців}

_{у Румунії: 100—150 тисяч українців}

_{у Югославії: 45—50 тисяч українців}

_{У всіх цих державах українці мали статус національних меншостей, культурно-суспільні організації (єдині і напівурядові), шкільництво, пресу й видавництва. Ці права були в кожній з цих країн різні — найширші в Югославії.}

_{Найчисленнішою була українська діаспора в Польщі, що складалася з українців:}

_{які залишилися на західних окраїнах України: їх на підставі радянсько-польського договору приєднано до Польщі — вони не переїхали в УРСР та їх було вивезено (їх кількість невелика);}

_{яких поляки переселили на західні й північні землі Польщі, котрі до 1945 р. належали Німеччині.}

_{Чимало українців живе на російському прикордонні:}

_{де українці становили за переписом 1926 року 36 % всього населення і можна говорити про мішану російсько-українську територію}

_{на півночі Слобожанщині серед російської більшості}

_{на Дону}

_{на східному Передкавказзі (у східній частині Краснодарського краю і в Ставропольському краї);}

_{мішаним українсько-російсько-білоруським краєм}

_{північну Чернігівщину (Стародубщину)}