1.Охарактерезуйте первісну епоху на території України.

_{Первісно общинний лад-це найперший тривалий період в історії людства.}

_{-Кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт)}

_{-Бронзовий}

_{-Золотий}

_{Палеоліт-встановлення та розселення первісних людей. Період пізнього палеоліту виникла релігія. Тотемізм Анімізм Фетішизм Магія.}

_{Мезоліт-10-6тис.р.т Винайдення лука та стріл і вогонь}

_{Неоліт- (новий кам’яний вік) – 7-4 тис. років до н.е. В цей період в житті стародавнього населення України відбулися важливі зміни, які англійський археолог Г.Чайлд назвав „неолітичною революцією”}

_{Енеоліт-(мідний вік) в межах України охоплює 4 -3 тис. років до н.е. Приблизно в кінці V – на початку IV тисячоліття до н.е. почалось використання металів для виготовлення різних виробів. Мідь –найдоступніший метал, що найлегше піддавався обробці. Спочатку використовували самородну мідь, а знаряддя з неї виковували. Пізніше освоюються плавильна та ливарна техніка. Виникли перші рудні копальні   (с. Клинове Артемівського району в Донбасі). Проте мідь - надто м’який метал, тому широко продовжували застосовуватись знаряддя праці з кременю та кості. Саме тому цю добу ще називають міднокам’яним віком.}

_{Доба бронзи – останній великий період первіснообщинної формації  (охоплює ІІ – початок І тис. до н.е.). В цей час з’являється перший штучний метал – бронза (сплав міді і олова), який має великі переваги над міддю: більшу твердість і нижчу температуру плавлення. Тому виплавляти бронзу можна було в примітивних печах і на відкритих вогнищах. З’являються окремі майстри-ливарники і бронзоливарні майстерні. Важливе значення мали також бронзоливарні центри у Карпатах і Причорномор’ї. Бронзові знаряддя швидко витісняють мідні.}

_{Відбувався дальший розвиток продуктивних сил і виробничих відносин. Найхарактернішою ознакою цього часу був суспільний поділ праці – відокремлення скотарських племен від землеробських. Простежується загальний процес подальшого розвитку землеробського укладу в лісостеповій смузі і скотарського –  у Степу.}

2.Охарактеризувати особливості трипільської культури в українській культурі.

_{Серед енеолітичних племен на території сучасної України провідне місце посідали хліборобські племена трипільської культури. Поширена на території від Верхньої Наддністрянщини і Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини і Причорномор'я ця культура розвивалася протягом IV— III тис. до н. є. і досягла високого, як на той час, рівня розвитку. Назву отримала від дослідженого наприкінці X —IX ст. українським археологом В. Хвойкою поселення поблизу с Трипілля на Київщині. Утворилася Трипільська культура на основі давніших автохтонних (з грец. — місцевих, корінних) культур та неолітичних культур Балкано-Дунайського регіону і несла в собі традиції перших землеробських протоцивілізацій Близького Сходу та Південної Європи. В Україні виявлено понад тисячу пам'яток Трипільської культури. Вони згруповані у трьох районах: найбільше в Середній Наддністрянщині, Надпрутті та Надбужжі, менше у Наддніпрянщині. Племена Трипільської культури жили у поселеннях, забудованих дерев'яно-глинобитними наземними спорудами, розташованими переважно одним чи кількома концентричними колами. В основному це були родові або племінні тривалі поселення, що нараховували кілька десятків садиб. Будівлі являли собою чотирикутники правильної форми. У землю вбивали дубові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, котрий вимащували глиною, зверху накривали соломою чи очеретом. Дах був двосхилий, з отвором для диму, долівку мазали глиною, посеред хати стояла велика піч, біля якої розташовували лежанки з випаленої глини. Стіни і піч іноді розмальовували. Відомі також поселення-гіганти площею від 150 до 450 га, які налічували понад 2 тис. жител. Тут уже існувала квартальна забудова, багато будинків споруджували дво- і навіть триповерховими. Фактично — це давні протоміста зі значною кількістю мешканців. В основі суспільного устрою трипільських племен лежали матріархальні, а згодом і патріархальні родові відносини. Основною ланкою трипільського суспільства була невелика сім'я. Сім'ї об'єднувалися в роди, кілька родів складали плем'я, група племен утворювала міжплемінні об'єднання, що мали свої етнографічні особливості. В основі суспільного устрою трипільських племен лежали матріархальні, а згодом і патріархальні родові відносини. Основною ланкою трипільського суспільства була невелика сім'я. Сім'ї об'єднувалися в роди, кілька родів складали плем'я, група племен утворювала міжплемінні об'єднання, що мали свої етнографічні особливості. Основним заняттям трипільців було землеробство. Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури. Ріллю спушували дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом. Під час археологічних розкопок трипільських поселень знаходили дерев'яні і-кістяні серпи із крем'яною вкладкою та кам'яні зернотертки, на яких терли зерно на борошно. 3.Розкрити сутність теорії походження Київської Русі.}

_{Перед утворенням держави на території майбутньої Київської Русі проживали:}

_{а) східнослов'янські племена- предки українців - древляни, поляни, сіверяни, волиняни (дуліби), тиверці, білі хорвати;}

_{б) східнослов'янські племена - предки білорусів - дреговичі, полочани;}

_{в)  східнослов'янські племена - предки росіян - кривичі, радимичі,  словени, в'ятичі.}

_{Основні передумови утворення східнослов'янської державності:}

_{- на початок VIII ст. в цілому завершився процес розселення слов'ян і утворення територіально визначених великих і малих союзів племен;}

_{- наявність у східнослов'янських союзів племен певних локальних відмінностей у культурі й побуті;}

_{- поступове переростання союзів племен у племінні князівства - додержавні об'єднання більш високого рівня, що передували появі східнослов'янської держави;}

_{- формування на зламі VІІІ-ІХ ст. навколо Києва першої східнослов'янської держави, яку фахівці умовно називають Київським князівством Аскольда.}

_{Можно виділити такі головні етапи процесу об'єднання східних слов'ян в одну державу:}

_{а) створення князівства (держави) із столицею в Києві; до складу цієї держави ввійшли поляни, руси, сіверяни, дреговичі, полочани;}

_{б) захоплення влади в Києві новгородським князем Олегом (882 р.), під владою якого до цього перебувала частина слов'янських племен;}

_{в) об'єднання майже всіх східнослов'янських племен в одну державу Київську Русь.}