Екзаменаційний білет № 22

1.Охарактеризуйте процес виробництва та його складові.

Виробни́цтво — процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.

Процес виробництва за своєю структурою складається з 4-х фаз:

• власне виробництво

  • основне виробництво

  • виробнича інфраструктура

  • соціальна інфраструктура

• розподіл

• обмін

• споживання

Складові елементи процесу виробництва : праця, предмети праці й засоби праці.

Пра́ця — цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Предме́ти пра́ці — речі, на які спрямована праця і засоби праці з метою створення життєвих благ, тобто йдеться про речовину природи, сировину, напівфабрикати. Предмети праці визначаються конструкцією продукції, що випускається виробничою системою. Предмети праці бувають двох видів: 1)предмети праці дані самою природою(дерева в лісі,нафта в родовищі тощо). 2)предмети праці опосередковані працею людини(дерево на деревообробному комбінаті,нафта на нафтопереробному заводі тощо).Останні називають сировиною.

За́соби пра́ці — речі або їх комплекс, за допомогою яких людина виробляє життєві блага, тобто це інструменти і обладнання, машини і устаткування, земля і дороги,виробничі будівлі і споруди.

2. Охарактеризуйте структуру управління маркетингу.

Основними елементами структури управління є функції, ланки, ступені (рівні), відносини і зв’язки між органами та серед органів управління.

Ланки управління – повною мірою самостійний орган (працівник) наділений функціями управління, правами для реалізації їх, визначеною відповідальністю за виконання функцій і використання прав. Формування ланок організаційних структур управління починається з виявлення і закріплення за кожним з них відповідних функцій управління.

Ступінь (рівень) управління – сукупність ланок на даному рівні його ієрархії. Вони виражають ступінь концентрації процесу управління, показують послідовність підпорядкування одних ланок управління іншим, характеризують складність системи управління, її масштаб, ступінь централізації, характеризують її як ієрархію.

Кількість ступенів (рівнів) управління в організаційній структурі залежить від обсягу виробництва, скаладності випущеної продукції, типу і виду виробництва, засобів і способів комунікації, якості фірмового обслуговування продукції і фірмової торгівлі та інших факторів.

Організація маркетингу – це структурна побудова для управління маркетинговими функціями, вона встановлює підпорядкованість, відповідальність за виконання поставлених перед фірмою завдань.

Розрізняють такі види організаційних структур управління маркетингом:

1. функціональна;

2. товарна;

3. змішана.

Функціональна структура організації маркетингу застосовується для невеликих фірм, де малий асортимент товару. Основна перевага функціональної організації – простота управління, якщо фірма спеціалізується на вузькому асортименті.

В міру зростання товарного асортименту дана структура стає менш ефективною. Дедалі важче даються розробки планів для кожного окремого ринку або товару, неможливим стає координування маркетингової діяльності вцілому.

На підприємствах з широкою товарною номенклатурою або різноманітністю товарів застосовується організація за товарно ознакою.

Суть її полягає в тому, що загалом керує нею відповідальний за всю номенклатуру; йому підпорядковані управляючі групами товарів, а тим, в свою чергу підпорядковуються кілька управляючих, відповідальних за виробництво свого конкретного товару.

Кожен з них розробляє власні виробничі плани, стежить за виконанням їх, контролює результати, а в разі потреби переглядає ці плани.

Організація за товарною ознакою не замінює функціональної, а є ще одним рівнем управління.

Такий рівень виправдовує себе при випуску дуже різних товарів або множини їх видів.

Товарна структура управління має ряд переваг: управляючий з питань товару координує весь комплекс маркетингу по даному товару, швидко реагує на проблеми, що виникають на ринку;

Приділяється увага як основним, так і дрібним партіям товарів, швидше набираються досвіду маркетологи – початківці.

До недоліків можна віднести: часто управляючі з питань товару не мають достатніх прав для ефективного виконання своїх обов’язків; нерідко система управління в товарних виробництвах обходиться дорожче, ніж передбачалось.

Організація за товарно – ринковим принципом пропонує мати на фірмі водночас управляючих з питань товару і упраляючих ринком, тобто застосовувати матричну структуру.

Змішана структура може бути функціонально – товарна, ринкова, функціонально – ринкова.

Вимога до структури, щоб вона була проста і зручна в управлінні.