2 . Поняття та класифікація товарів.

Продукт працi в системi маркетингу - це сполучення вiдчутних i не- вiдчутних товарних характеристик, спрямованих на задоволення потреб споживача. Пiдприэмству необхiдно визначити свою продукцiю трьома рiзними способами:

• кокретно;

• розширено;

• узагальнено.

Конкретний продукт- це базова фiзична суть, послуга або iдея,що маэ точнi характеристики i пропонуэться пiд заданим описом.

Розширений продукт мiстить не лише конкретнi характеристики, але й все, що становить його образ i обслуговування.

Узагальнений продукт- це уявлення споживача про його властивостi. Продукт працi складаэться з виробу:

- набору споживчих iх властивостей i певного рiвня якостi;

- упакування;

- товарноi марки;

- сервiсу.

Вiдповiдно до потреб споживачiв розрiзняють продукти виробничого i споживчого призначення.

Споживчi товари- це продукцiя або послуги, якi призначенi для кiнцевого споживача.

Споживчi послуги передбачають:

• оренду товарiв;

• послуги, пов’язанi з переробкою або ремонтом товарiв, що належать споживачевi;

• особистi послуги нетоварного характеру.

Товари i послуги виробничого призначення купляють для використання у виробництвi iнших товарiв i послуг, господарської дiяльностi або для пере-продажу iншим споживачам. Товари виробничого призначення класифiкуються за рiвнем прийняття рiшень про купiвлю, величиною вартостi, швидкiстю споживання, ролю у виробництвi тощо. До основних груп товарiв виробничого призначення належать:

- капiтальне устаткування;

- додаткове устаткування;

- сировина;

- компоненти;

- готовi деталi;

- виробничi запаси.

Послуги виробничого призначення складаються з:

• послуг з експлуатацii та ремонту товарiв;

• дiлових послуг.

Товарний асортимент- це сукупнiсть асортиментних груп товарiв, що пропонуэ пiдприэмство.

Асортиментна група- це сукупнiсть асортиментних позицiй товарiв да-ного типу.

Асортиментна позицiя- це конкретна модель, марка або розмiр товару, який продаэ пiдприэмство.

Товарний асортимент характеризуэться:

• шириною, що залежить вiд кiлькостi запропонованих асортиментних груп;

• глибиною, яка вiдбиваэ кiлькiсть позицiй у кожнiй асортиментнiй групi;

• порiвнянiстю, в основi якоi спiввiдношення мiж запропонованими асортиментними групами з позицiй спiльностi кiнцевого викорис-тання, каналiв розподiлу, груп споживачiв та дiапазону цiн.

Фактори, що визначають товарний асортимент пiдприэмства

• НТП;

• Розвиток наявних i формування нових потреб;

• Змiни у товарному асортиментi конкурентiв;

• Змiни у структурi ринкового попиту.

Екзаменаційний білет № 14

1.Охарактеризуйте основні принципи взаємовідносин між керівником та підлеглими.

У своєму реальному функціонуванні система менеджменту соціальної роботи з'являється як сукупність різноманітних управлінських дій, виконуваних більшою чи меншою кількістю людей, які об'єднані на засадах загальних інтересів та єдиної мети. Адже соціальне управління загалом виникає і здійснюється тільки там і тоді, де і коли люди виконують спільні дії заради досягнення визначеної мети, будь це проектування будинку, навчання студентів у вузі, або надання соціальних послуг щодо соціального захисту певних верств населення. Водночас майже кожна людська дія є не тільки визначена операція у відношенні певного предмету: будь-це будівельні матеріали, навчальні посібники, музичні інструменти або соціальні пільги, але і певний вчинок стосовно визначеної людини - допомога йому, підтримка його чи, навпаки, суперництво з ним, або протидія його діям, наприклад, прагнення захисника у футболі відібрати м'яч у нападаючого команди-суперника. Все це означає, що у будь-якій дії, яка зв'язує людей у той чи інший спосіб (в тому числі і в сфері управління), виникають цілком визначені відносини кожної людини зі своїми колегами — відносини співробітництва чи суперництва, симпатії чи антипатії, домінування чи підпорядкування тощо.

Одне слово, саме сукупність зв'язків між людьми, що виникають в системі менеджменту соціальної роботи у процесі їхньої взаємодії і складає те, що називають міжособистісними відносинами. Але такі зв'язки здобувають стійкого і тривалого характеру лише тоді, коли вони обумовлені докорінними життєвими інтересами не тільки і не стільки окремих особистостей, скільки економічними, політичними, культурними й іншими інтересами визначених соціальних груп і спільностей, що поєднують людей загальними цілями і діями їх досягнення. Тому саме сукупність таких зв'язків і взаємодій і виступають як соціально-управлінські відносини, існуючі в даному суспільстві на певній стадії його історичного розвитку.