Розписка

Я,П.І.Б,взяв у борг від Циганчука Ігоря Филимоновича гроші в сумі 500(п’ятсот) гривень.Зобовязуюсь повернути всю суму 03.01.2014р.

Дом.адреса:м.Чернівці,вул..Кобилянська ,55,кв. 7.Паспорт МА-ІХ 768954,виданий Заставнівським відділом РВВС України м.Заставна 10 червня 2011р.

12.12.2013 Підпис

Демидюк К.І. засвідчую Підпис

Завідувач І мед.відділення Підпис

Попович Г.Б.

41. Особливості вибору закінчення іменників ІІ від. Р.в.

42.Запрошення - док-нт,який адресується конкретній особі і містить пропозиції взяти участь у заході.

Реквізити:1-назва док-нта

2- звертання до адресанта

3-текст,в якому вказують: - час,дату,місце

- порядок денний

4- підпис - прізвища доповідачів з кожного питання

5- Печатка - прізвище й телефон відповідальної особи

- маршрут проїзду

Запрошення

Шановні Олександре та Наталя

Запрошуємо Вас на святкування з нагоди нашого весілля.яке відбудеться

28 лютого 2014 року о 17 год 00 хвилин

в ресторані "Час поїсти"

(28 лютого о 9 год відбудеться вінчання в Петропавлівському соборі)

Автобус відправлятиметься з зупинки "Шкільна" 0 8 год 30 хв.

Будемо раді Вас бачити!! Артем та Фрозина

43. Займенники в діловому мовленні

Переважна більшість документів пишеться від імені установи, підприємства, організації (тобто від І особи множини). Проте займенник ми в цій ситуації, як правило, пропускається; Наприклад: ділові листи часто починають дієсловом у І особі множини (Просимо…, Повідомляємо…, Рекомендуємо…). Паралельною до розглянутої є форма ІІІ особи однини (Дирекція просить…, Банк повідомляє…). Займенник Вам у деяких конструкціях теж опускається, що й створює загальне враження строгої об’єктивності викладу, типової для ділового стилю (Надсилаємо для ознайомлення…) Проте бувають ситуації, в яких наявність чи відсутність займенника Вам, Вас, Вами змінює спрямування й тональність висловлювання. Так, звороти типу пропоную з’явитись…, вимагаю притягти до… виражають безапеляційну вимогу, а введення особового займенника Вам, Вас, Вами пом’якшує категоричність вимоги. Вживання займенника І особи однини Я також обминається; розпорядження й накази розпочинаються дієсловом у І особі однини (Наказую…, Пропоную…) Ця займенникова форма можлива лише в особистих паперах і в деяких видах документів (автобіографія, доручення). Як відомо, форма однини особового займенника Я не вживається не лише в діловому стилі, а й у науковому і, частково, публіцистичному. У цих стилях переважає так зване авторське ми, за яким автор ніби приховує свою особу, залучаючи читача до участі в міркуваннях. У діловому стилі авторське ми застосовується в тих випадках, коли є потреба пом’якшити категоричність тону (ми приходимо до таких висновків). Займенник свій часто буває зайвим у діловому документі, він дублює вже наявне в тексті слово (свої завдання трест виконав). Слово окремий іноді вживається замість неозначеного займенника деякий. (окремі підприємства, окремі студенти). Не треба забувати, що основне значення окремий – це “незалежний”; бувають випадки, коли це значення виходить на перший план, тоді текст документа стає двозначним (студент виконував окремі завдання). Такої двозначності слід уникати. 

44. Рецепт - це письмове звернення лікаря до фармацевта про виготовлення та відпуск ліків. Рецепт є важливим медичним і юридичним документом і виписується згідно Наказів Міністерства Охорони Здоров'я на бланках, віддрукованих на типографії. Рецепти виписуються чітко і розбі'рливо чорнильною або кульковою ручкою з обов'язковим заповненням всіх наявних в бланку граф. Виправлення в рецепті не допускаються.

Рецепт скл.з:

1. Inscriptio(кому) - вказується особливість рецепту (дитячий чи дорослий), дата виписки рецепту, прізвище, ім’я та по батькові хворого, його вік, ПІБ лікара. Якщо лікар виписує рецепт самому собі, то в графі “Прізвище хворого" він пише “Pro autor" (для автора) або " Pro me” (для мене).

2. Preparatio - звернення, що складається з одного слова Rесіре - візьми, яке пишеться скорочено Rр.

3. Designatio - перерахування лікарських засобів та їх дози. Ця частина рецепта може бути представлена однією або кількома речовинами. Назви препаратів пишуть латинською мовою в родовому відмінку, кожна з великої літери і з нового рядка. Після назви препаратf вказують його дозу. Кількість рідких речовин вказують в мілілітрах або в каплях, а решта в грамах. Деякі речовини дозірують в одиницях дії - ОД

4. Subscriptio - вказівка фармацевту в якій лікарській формі, в якій кількості повинні бути виготовлені ліки і в якій упаковці видано.

5. Signatur - позначення. Ця частина рецепта призначена для хворого і пишитьcя національною мовою з вказівкою дози, частоти, часу вживання (до чи після їжі) , його тривалість.