
- •Первісне суспільство на території України
- •Перші державні утворення на території України
- •Перші державні утворення на території України(2)
- •Скіфо-сарматська доба.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я(2)
- •Східні слов’яни в VI—XI ст.
- •Східні слов’яни в VI—XI ст.(2)
- •Походження Давньоруської держави.
- •Князювання Володимира Великого, Ярослава Мудрого.
- •Князювання Володимира Великого, Ярослава Мудрого(2)
- •Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI — середина XIII ст.)
- •Політичний устрій, соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •Запровадження християнства на Русі
- •Особливості розвитку культури Київської Русі
- •Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі.
- •Українські землі у складі Литви та Польщі
- •Люблінська унія та її наслідки для України
- •Берестейська церковна унія
- •Берестейська церковна унія(2)
- •Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ.
- •Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ(2)
- •Утворення Української гетьманської держави
- •Період «Руїни на українських землях.
- •Українська державність наприкінці XVII — на початку XVIII ст
- •Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст.
- •Національне відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство
- •Національне відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство
- •Україна в другій половині XIX ст.
- •Реформи другої половини хіх ст. В Російській імперії та їх значення для України
- •Суспільні течії і рухи другої половини XIX ст.
- •Українська культура в другій половині XIX ст.
- •Україна на початку XX ст.: соціально-економічне та суспільно-політичне становище.
- •1.Социально-экономическое развитие Украины в начале XX в. Характеризовали:
- •Україна в період першої російської революції 1905—1907 pp
- •Українські землі в роки Першої світової війни.
- •Українська національно-демократична революція (1917-1921 рр.)
- •Українська національно-демократична революція (1917-1921 рр.)
- •Універсали Центральної Ради та їх історичне значення.
- •Універсали Центральної Ради та їх історичне значення.
- •Війна Радянської Росії проти унр
- •Гетьманат п. Скоропадського
- •Директорія унр
- •Західноукраїнська Народна Республіка
- •Україна в другій половині 1919 — на початку 1920 р
- •Радянсько-польська війна та Україна
- •Усрр на початку 20-х років хх ст. Нова економічна політика.
- •Утворення Радянського Союзу та Україна
- •Радянська індустріалізація України
- •Колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 pp
- •Західноукраїнські землі в 20 - 30-ті роки хх ст
- •Проголошення Карпатської України
- •Входження західноукраїнських земель до складу срср
- •Початок Вітчизняної Війни і Україна
- •Встановлення фашистського окупаційного режиму.
- •Рух Опору на окупованій території України
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 — середині 50-х рр. Хх ст.
- •Україна в умовах десталінізації (1956 -1964).
- •Україна в роки «застою».
- •Дисидентський рух
- •Україна і процес перебудови в срср (квітень 1985 — серпень 1991 р.).
- •Україна на шляху незалежності
- •Україна в роки незалежності
- •Українська діаспора
Колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 pp
Задуманная и проведена большевиками коллективизация села является одной из самых трагических страниц в истории Украины . В экономической практике социализма колхозы занимают особое место. Это наиболее удобная форма выкачивания ресурсов села в государственный бюджет. Кроме того , крестьянин , лишенный земли , переставал быть хозяином и полностью зависел от государства. Власть предполагала , что зерно у крестьян можно будет покупать по низким государственным ценам , что дало бы возможность прокормить рабочую силу в городах и финансировать индустриализацию за счет экспорта хлеба. Однако , поскольку государственные цены на зерно были в 8 раз ниже рыночных , крестьяне повсеместно отказывались продавать хлеб государству .
Политика коллективизации сначала привела к резкому падению продуктивности сельского хозяйства . Так , если в 1930 г. сбор зерна в Украине составил 23 млн т, то в 1931 г. - 18 , а в 1932 г. - только 13 милл т. Не желая мириться с подобным проявлением саботажа со стороны крестьянства , загнанного в колхозы , власть постоянно увеличивала для Украины хлебозаготовительные планы. В результате такая политика привела к настоящему голодомора.
Урожай зерновых в Украине в 1932 г. был всего лишь на 12 % ниже среднегодовые показатели , так что продуктов питания в стране вполне хватало. Однако власти снова увеличила план заготовки хлеба. Если в 1931 г. Украина должна была сдать государству 39 % общего сбора зерновых , то в 1932 г. - 55 %. Было объявлено , что колхозы не имеют права выдавать зерно крестьянам до тех пор , пока не выполнен государственный план закупок зерна. Одновременно были приняты законы о борьбе с кражей колхозного имущества и " борьбу со спекуляцией " . По первому из них за кражу нескольких колосков с колхозного поля люди несли уголовную ответственность , к смертной казни включительно.
Своего апогея голодомор достиг зимой и весной 1933 Съев все , что было можно и нельзя , крестьяне вымирали целыми селами , а поиски и реквизиции продуктов активно продолжались. Фактически большевики повели с украинским крестьянством войну на истребление . Гибель миллионов людей в Украине тщательно скрывалась властью. СМИ молчали . СССР продолжал экспорт зерна в западные страны и отказывался принять любую помощь от них для голодающей Украины , официально не признавая факта голодомора. (жертвы 4-8млн)
БИЛЕТ№47
Суспільно-політичне та культурне життя в Україні в 20 - 30-ті роки ХХ ст.
Размах национально - освободительной борьбы в национальных районах в 1917 - 1920 р. подсказывал советскому руководству , что без удовлетворения минимальных государственных стандартов угнетенных народов , без непременного учета этих обстоятельств судьба большевизма в республиках всегда будет под угрозой. Именно с учетом этих обстоятельств строилась политика коренезации , что после XII съезда РКП ( б) ( 1923 г.) осуществлялась во всех без исключения советских республиках , а в Украине приобрела формы украинизации .
С самого начала украинизация столкнулась с сопротивлением партийного и государственного аппарата . Более того , согласно официальным данным правительства УССР в начале 20- х годов органы советской власти в Украине в абсолютном большинстве обслуживали российские или русскоязычные чиновники. Многие из них совсем не воспринимали украинизацию , считая ее политическим маневром , уступкой " петлюровщине " и всячески как только могли саботировали ее осуществления . С большим затруднениями во второй половине 20- х годов удалось перевести на делопроизводство на украинском языке 75 % местных государственных учреждений и организаций. Чрезвычайно медленно осуществлялась украинизация партийного аппарата , который должен бы в решении этих проблем задавать тон . Вся организационно - партийная и массово - политическая работа Компартии Украины в первой половине 20- х годов проводилась на русском языке.
Провозглашенный советской властью курс на украинизацию ощутимо оказался на практической деятельности школы . Количество учреждений с преподаванием в них на украинском языке росло. Если в 1925 г. их было 79 % от всех школ , то в 1950 г. - 85%. В других школах преподавание осуществлялось на языках народов , проживающих в Украине : русском, греческом , польском , немецком , чешском , еврейском и др. .
В 1917-1920 г. Украина оставили выдающиеся писатели , в том числе Н.Вороной , А.Олесь , В.Самийленко . На смену им в литературу пришло поколение молодых, опирались на демократические традиции дооктябрьской украинской литературы , жадно стремились к восстановлению искусства , созданию художественных произведений , созвучных их пониманию новой эпохи.
БИЛЕТ№48