Радянсько-польська війна та Україна

Польсько-радянська війна 1920 — війна між Польщею і Українською Народною Республікою, з одного боку, і РСФРР та Українською Соціалістичною Радянською Республікою, з другого, у квітні-жовтні 1920. Це була спроба радянської армії прорватися через Польщу доНімеччини, щоб захопити її та звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу.

25 квітня 1920 об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували Збруч, 26 квітнязайняли Житомир і Коростень, і за тиждень боїв вибили червоноармійські підрозділи із Житомирщини, Бердичева, Козятина і 7 травня 1920вступили у Київ. У боях за українську столицю відзначилась козача дивізія полковника Марка Безручка.

28 квітня поляки зайняли лінію Чорнобиль — Козятин — Вінниця — румунський кордон. А потім протягом доби пройшли 90 км і зупинились біля Києва, не зустрівши ніякого супротиву.

Воєнні дії на польсько-радянському фронті були припинені після укладення 09 листопада 1920 польським і більшовицьким керівництвом перемир'я. Проте вже наступного дня в районіШаргорода червоноармійці підступно контратакували українські дивізії, прорив фронту у напрямку на Копайгород на праве крило, яке тримала 5-а Херсонська дивізія армії УНР, та у напрямку на Лунинець, де знаходилася 2-а Залізна дивізія та Кулеметна дивізія армії УНР. 15 листопада червоноармійці вступили в подільське містечко Літин. 18 листопада відбувся вступ сил Червоної армії до Проскурова та станції Деражня.

БИЛЕТ№43

Усрр на початку 20-х років хх ст. Нова економічна політика.

Политическое положение Украины после окончания гражданской войны. Образование Союза ССР. Внедрение новой экономической политики . Возрождения народного хозяйства на принципах нэпа. Общественно - политическую и культурную жизнь в Украине . Национально - культурное возрождение . Начало социалистической индустриализации народного хозяйства : особенности и последствия для Украины . Часть украинских земель - так называемая Западная Украина (Восточная Галичина , Холмщина , Подляшье , Западная Волынь ) в 1919-1920 гг вошла в состав Польши. Согласно в данным переписи 1931 г. на этой территории проживало 5,6 млн. украинским .

Буковину после распада Австро - Венгерской империи захватила Румыния . Закарпатье после неудачной социалистической революции в Венгрии по решению стран Антанты были включены в состав Чехословакии.

В начале 1921 г. в Украине установилась Советская власть как форма диктатуры пролетариата и беднейшего крестьянства . Большевики победили , а богатые и значительная часть интеллигенции оказались в стане побежденных . Большевики провели национализацию капитала , конфисковали и передали крестьянам в пользование национализированы земли помещиков , переселили рабочих из подвалов и бараков в квартиры богачей ( превратив тем самым их в печально известные коммуналки ) , уничтожили старую власть и отменили все прежние социальные привилегии. Эти меры способствовали повышению авторитета большевиков в массах. Высшим законодательным органом власти в Украине стал съезд Советов и Всеукраинский Центральный Исполнительный комитет ( ВУЦИК ) во главе с Г. Петровским . Высшую исполнительную власть - Совнарком Украины - возглавлял Х. Раковский . К пирамиде власти входили губернские , уездные и сельские советы . В советах всех уровней преобладали и руководили большевистские фракции , другие партии к этому времени или самораспустились , или были запрещены новой властью. Таким образом , советская власть , которую декларировали и которым фактически руководили большевики , объективно имела антибуржуазных характер , и , пожалуй , все же была рабоче - крестьянской. Но , однозначно , ни рабочие , ни крестьяне не могли ее контролировать , влиять на нее. В лучшем случае , это была власть для трудящихся , но не самих трудящихся .

БИЛЕТ №44