1.3. Співвідношення доменних імен із суміжними авторськими правами

При визначенні місця доменних імен в системі об'єктів цивільних прав методологічно правильним уявляється визначити видову приналежність доменних імен, після чого встановити системні зв’язки доменних імен з іншими об’єктами через дослідження їх співвідношення з суміжними об’єктами. Такий підхід, на нашу думку, забезпечить найбільш адекватне визначення місця доменних імен в системі об'єктів цивільних прав.

Почнемо з класифікації об’єктів цивільних прав, яка передбачає поділ таких об’єктів на немайнові, майнові та об’єкти змішаного типу. При цьому вважаємо необхідним розглянути підстави для віднесення доменних імен до одного з вказаних видів об’єктів[13].

Характеризуючи доменні імена, слід відмітити, що доменні імена мають певні риси немайнових об’єктів. Ресурси мережі Інтернет стають все більш комерціалізованими. Як зазначалося вище, значну складову вартості доменного імені складає здатність викликати у користувача певні асоціації щодо ресурсу в мережі Інтернет, що забезпечує легкість упізнання та запам’ятовування ним доменного імені. Це забезпечує звернення до такого доменного імені та ресурсу, до якого це доменне ім'я адресує, якомога більше цільової аудиторії. Тому практика показала, що реальна вартість доменного імені часто перевищує витрати на його реєстрацію у багато разів і складає значні суми. Так, доменне ім’я <business.com> було відступлено за 7,5 мільйонів доларів США, <AsSeenOnTV.com> – за 5 мільйонів.

Крім того, складовою вартості доменного імені стають репутація самої особи, якій належить ресурс, до якого адресує доменне ім'я. Таким чином, доменне ім’я, асоціюючись з діяльністю особи, стає носієм її репутації. Все це свідчить про наявність у доменних імен певних рис нематеріальних об’єктів, притаманних, зазвичай, особистим немайновим благам, таким як ім’я фізичної особи та комерційне найменування.

Але слід визнати, що характеристика доменного імені як нематеріального об’єкту права не складає єдину його сутність. Зокрема, доменні імена, на відміну від особистих немайнових благ, можуть бути відчужені від особи.

Розглянемо можливість віднесення доменних імен до групи майнових об’єктів. Такий аналіз передбачає встановлення можливості доменних імен вважатися речами або майновими правами.

Розглядати доменні імена як речі навряд чи можливо. Хоча в літературі взагалі було висловлено думку, що оптимальним є регулювання доменних імен як нерухомості, проте така точка зору є крайністю навіть для системи загального права.

Речами у їх власному розумінню за визначенням К.І. Скловського (з яким можна погодитися) є будь-який матеріальний (або тілесний) об’єкт (предмет), який не є особою. Зрозуміло, що доменні імена не мають речового виразу, ними не можна володіти у значенні встановлення панування над ними, доменні імена не мають фізичного зносу. Характерно те, що до аналогічних висновків прийшли й американські юристи Дейвід Генрі Долкас та С. Тай Менсер, аналізуючи правову природу доменних імен на основі судових рішень судів США[11].

Розгляд доменних імен як майнових прав передбачає попереднє встановлення змісту поняття «майнові права».

Проблема майнових прав як об’єктів права, фактично може бути зведена до розкриття категорії «некорпоральні речі». К.І. Скловський відмічає, що некорпоральні речі у власному розумінні не є речами. Під некорпоральними речами розуміються такі об’єкти прав, які лише формально віднесені до речей, хоча в основі такого технічного рішення безперечно лежать практичні потреби. Предметом некорпоральної речі може слугувати право, якому надається режим речі, тобто воно розглядається як предмет застави або продажу (виникає так зване право на право)[19].

Законодавець у ч. 1 ст. 177 Цивільного Кодексу України одним із видів об’єктів цивільних прав називає майнові права. Аналіз Цивільного Кодексу України свідчить про те, що законодавець вживає два терміна: «майнові права» та «майнові права інтелектуальної власності». Так, у ст. 190 Цивільного Кодексу України, яка встановлює, що «майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки», термін «майнові права» вживається у значенні одного із видів майна. Майнові права інтелектуальної діяльності згадуються у ч. 2 ст. 418 цього ж Кодексу, відповідно до якої «Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом». Таким чином, можна спостерігати нетотожність понять «майнові права» та «майнові права інтелектуальної власності». І для цілей цієї роботи необхідно визначити, до яких саме прав можна і слід відносити право на доменне ім'я.

Законодавець не визначає зміст майнових прав, вказуючи в контексті визначення форми вкладів до статутного капіталу господарського товариства лише на те, що майнові права є відчужуваними та мають грошову оцінку. Вказане розуміння суттєвих ознак майнових прав знайшло своє відображення і в цивілістичній науці. Так В. Порошков виділяє такі ознаки майнових прав: майнові права є зобов’язальними за своєю природою, змістом яких є право вимоги або суми права вимоги та зобов’язання; їм притаманна відчужуваність, тобто можливість їх відокремлення від особи для передачі іншій особі[20].

Що ж до майнових прав інтелектуальної власності, то їх особливості законодавцем визначені. Такими особливостями, на відміну від «майнових прав» є: по-перше, встановлений законодавством вичерпний перелік майнових прав інтелектуальної власності; по-друге, їх строковий характер. Зазначені ознаки майнових прав інтелектуальної власності, на нашу думку, дозволяють дійти наступних висновків.

По-перше, майнові права інтелектуальної власності відрізняються від майнових прав тим, що мають вичерпний, встановлений законодавством перелік та є строковими.

По-друге, майнові права інтелектуальної власності, фактично є кваліфікованим видом майнових прав, оскільки їм крім загальних рис майнових прав притаманні власні, специфічні риси.

З урахуванням зазначеного вище, при визначенні місця доменних імен в системі об’єктів цивільних прав за класифікацією таких об’єктів на немайнові, майнові та змішані, найбільш обґрунтованим, на нашу думку, здається віднесення доменних імен до об’єктів змішаного типу, що поєднують в собі риси немайнових та майнових об’єктів. Такими рисами є:

• здатність виконувати функцію індивідуалізації особи, її товарів і послуг;

• здатність бути упізнаним і викликати у користувача асоціації з особою, якій належить доменне ім'я, товарами та послугами цієї особи, її репутацією як значна складова вартості доменного імені;

• вартісний вираз економічної цінності доменного імені;

• можливість відчуження доменного імені;

• строковий характер дії права на доменне ім'я.

Якщо визначати місце доменних імен в системі об’єктів цивільних прав за класифікацією, яка передбачає поділ об’єктів на об’єкти речових, зобов’язальних та виключних прав, то слід дійти до попереднього висновку про те, що доменні імена відносяться до об’єктів виключних прав (прав інтелектуальної власності).

Доменні імена мають нематеріальних характер, їх не можна віднести до речей.

Крім того, доменні імена мають комерційну цінність, яка часто перевищує витрати на їх реєстрацію; доменні імена виступають об’єктом цивільного обігу, будучи предметом правочинів з такими іменами.

Цінність доменного імені обумовлена його інформаційним значенням. Інформаційне значення доменних імен обумовлено їх функціями та об’єктним виразом. Як зазначалося вище, доменні імена мають інформаційний об’єктний вираз. Крім того, з функціональної точки зору, цінність доменних імен визначається їх здатністю викликати у людей асоціацію з певною особою, а також товарами, що нею виробляються та послугами, що нею надаються.

Підсумовуючи вищенаведене можемо встановити місце доменних імен у системі об'єктів цивільних прав, визначивши «вертикальні», ієрархічні логічні зв’язки доменних імен у системі об'єктів цивільних прав.