Модуль 1. Гігієна та екологія

Текстові тести

1. Віддача тепла організмом шляхом випромінювання збільшується ?

   1. * При низькій температурі оточуючих поверхонь

   2. При високій температурі оточуючих поверхонь

   3. При низькій вологості оточуючих поверхонь

   4. При високій вологості оточуючих поверхонь

   5. При відсутності оточуючих поверхонь

2. Захворювання, що виникає в наслідок високої температури повітря?

   1. * тепловий удар;

   2. інфрачервона катаракта;

   3. сонячний удар;

   4. ультрафіолетова еритема;

   5. опік.

3. Нагріваючий ефект повітря не посилює?

   1. низька рухливість повітря

   2. висока вологість

   3. велика радіаційна температура

   4. * високий атмосферний тиск

   5. важка робота

4. Особливості дослідження виробничого мікроклімату в цехах з періодичною зміною технологічного процесу:

   1. * Вимірювати на початку, в середині і кінці зміни. а також при найбільших і найменших величинах термічних навантажень на працюючих на протязі робочої зміни

   2. Виміри проводити один раз, серед зміни

   3. Виміри проводити один раз в місяць

   4. Виміри проводити один раз, на початку зміни

   5. Певних особливостей не існує

5. В яких межах відносна вологість повітря в житлових приміщеннях вважається нормальною?

   1. * 30-60 %

   2. 30-50 %

   3. 40-50 %

   4. 50-60 %

   5. 30-40 %

6. В яких межах розграфлена шкала циліндричного кататермометра ?

   1. 0 - + 35 С

   2. 0 - + 40 С

   3. +33 - + 40 С

   4. * + 35 - + 38 С

   5. + 35 - + 40 С

7. В яких межах розграфлена шкала кульового кататермометра ?

   1. 0 - + 35 С

   2. 0 - + 40 С

   3. * +33 - + 40 С

   4. + 35 - + 38 С

   5. + 35 - + 40 С

8. В яких одиницях оцінюють швидкість та силу вітру за шкалою Бофорта ?

   1. * В метрах за секунду

   2. В балах

   3. В кілометрах за хвилину

   4. В метрах за хвилину

   5. У відсотках

9. В яких часових режимах працює барограф ?

   1. Добовому

   2. Тижневому

   3. Місячному

   4. * Добовому і тижневому

   5. Тижневому і місячному

10. В якому випадку при вимiрюваннi психрометром обидва термометри (сухий та вологий) покажуть однакову температуру?

    1. При вiдноснiй вологостi 0 %

    2. При вiдноснiй вологостi 60 %

    3. *При вiдноснiй вологостi 100 %

    4. При вiдноснiй вологості 60 – 80 %

    5. Це не можливо.

11. В якому випадку при вимiрюваннi психрометром рiзниця мiж температурними показниками сухого та вологого термометрiв збiльшується?

    1. При пiдвищеннi температури повiтря

    2. При збiльшеннi вiдносної вологостi повiтря

    3. * При зниженнi вiдносної вологостi повiтря

    4. При пiдвищеннi вiдносної вологостi повiтря

    5. При зниженні температури повітря

12. В якому режимі працює термограф ?

    1. Добовому

    2. Тижневому

    3. Місячному

    4. * Добовому і тижневому

    5. Тижневому і місячному

13. Вiдносна вологiсть повiтря при нагрiваючому мiкроклiматi?

    1. * Вище 70 %

    2. Вище 65%

    3. Вище 60 %

    4. Вище 55%

    5. Вище 30 %

14. Виберіть приміщення, в яких нормована температура повітря складає 20С?

    1. палата для новонароджених

    2. * палата для дорослих

    3. лікарняний коридор

    4. операційна

    5. виробничі приміщення

15. Види дискомфортного мiкроклiмату?

    1. * Нагрiваючий, охолоджуваючий

    2. Нагрiваючий, променевий

    3. Охолоджуючий, гинетермичний

    4. Допустимий, недопустимий

    5. Оптимальний, неоптимальний

16. Види термометрiв за способом вимірювання?

    1. Електричнi, водянi

    2. Спиртовi, ртутнi, аспiрацiйнi

    3. * Спиртовi, ртутнi, електричнi

    4. Максимальнi, мiнiмальнi

    5. Добові, тижневі

17. Визначення рухомості повітря у приміщеннях житлових і громадських будинків здійснюється?

    1. * на відстані 10 см і 110 см від підлоги у центрі приміщення і на відстані 0,5 м від вікна

    2. на відстані 10 і 110 см від підлоги у центрі

    3. у центрі та біля вікна

    4. на відстані 1,0 м від підлоги біля вікна

    5. жодне з наведених значень

18. Визначення яких показників передбачає вивчення просторового температурного режиму ?

    1. Показники температури по горизонталі

    2. Показники температури по вертикалі

    3. * Показники температури по горизонталі і вертикалі

    4. Зміни температури упродовж дня

    5. Зміни температури упродовж тижня

19. Визначте поняття «оптимальні мікрокліматичні умови»?

    1. * Умови мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції та відчуття теплового

    2. Можуть створювати дискомфортне тепловідчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності

    3. Мікроклімат, який при тривалій і систематичний дії може викликати минаючі і зміни теплового стану організму, які швидко нормалізуються

    4. Таке поняття не існує

    5. Всі умови мікроклімату оптимальні

20. Висока вологість повітря при високій температурі повітря несприятлива, тому що ?

    1. зменшується втрата тепла шляхом випромінювання

    2. * зменшується втрата тепла шляхом випаровуванням

    3. зменшується втрата тепла шляхом конвнкції

    4. зменшується втрата тепла шляхом кондукції

    5. всі відповіді праквильні

21. Висока вологість при низькій температурі повітря несприятлива для збереження теплового гомеостазу, оскільки?

    1. зменшується віддача тепла конвекцією

    2. збільшується віддача тепла випаровуванням

    3. * блокується віддача тепла випаровуванням

    4. зменшується втрата тепла проведенням

    5. висока вологість при низькій температурі повітря сприятлива для збереження теплового гомеостазу

22. Висока вологість при низькій температурі повітря несприятлива для збереження теплового гомеостазу, оскільки?

    1. Зменшується віддача тепла конвекцією

    2. збільшується віддача тепла випаровуванням

    3. * збільшується віддача тепла конвекцією

    4. зменшується втрата тепла проведенням

    5. Висока вологість при низькій температурі повітря сприятлива для збереження теплового гомеостазу

23. Від чого залежить максимальна вологість повітря ?

    1. Атмосферного тиску

    2. * Температури повітря

    3. Відносної вологості

    4. Дефіциту насичення

    5. Точки роси

24. Від якого чинника залежить атмосферний тиск?

    1. Географічна довгота

    2. * Висота над рівнем моря

    3. Температура повітря

    4. Висота над рівнем моря і географічна широта

    5. Висота над рівнем моря і географічна довгота

25. Віддача тепла конвекцією і проведенням зменшується?

    1. при низькій температурі повітря

    2. при високій рухливості повітря

    3. при яскравому штучному освітленні

    4. при застосуванні вентиляторів

    5. * при малій рухливості повітря

26. Віддача тепла конвекцією і проведенням зменшується?

    1. При низькій температурі повітря

    2. * при високій температурі повітря

    3. при високій рухливості повітря

    4. при яскравому штучному освітленні

    5. при застосуванні вентиляторів

27. Відносна вологість повітря - це:

    1. різниця абсолютної і максимальної вологості;

    2. відношення максимальної вологості до абсолютної в %;

    3. сума абсолютної і максимальної вологості;

    4. твір абсолютної вологості на максимальну;

    5. * відношення абсолютної вологості до максимальної в %.

28. Вкажiть переваги аспiрацiйного психрометра?

    1. Вказує вiдносну вологiсть

    2. Швидкiсть вимiрювання

    3. Захист вiд радіаційного випромiнювання

    4. * Захист вiд радіаційного випромiнювання та зовнiшнього руху повiтря

    5. Захист вiд зовнiшнього руху повiтря

29. Вкажіть допустимий перепад температури повітря по вертикалі у приміщенні?

    1. 0,5-1 0С

    2. 1-1,5 0С

    3. 1,5 –2 0 С

    4. * 2-3 0С

    5. 3-4 0С

30. Вкажіть норматив оптимальної відносної вологості в лікарняному приміщенні?

    1. 30-40 %.

    2. 30-70 %.

    3. 40-70 %.

    4. * 40-60 %.

    5. 50-80 %.

31. Вкажіть норматив оптимальної середньої температури повітря у навчальному приміщенні?

    1. +16 - +18 0С

    2. * +18 - +20 0С

    3. +16 - +20 0С

    4. +20 - +25 0С

    5. +22 - +25 0С

32. Гігієнічний норматив відносної вологості повітря в приміщеннях (%):

    1. 20-28;

    2. 20-40;

    3. 30-90;

    4. * 30-60;

    5. 60-80.

33. Гігієнічний норматив швидкості руху повітря в приміщенні (м/с):

    1. 0,05 - 0,1;

    2. * 0,1 - 0,2;

    3. 0,1 - 0,5;

    4. 0,2 - 0,3;

    5. 0,5 - 1.

34. Гігієнічні нормативи температури повітря в житловому приміщенні (0С):

    1. 16 -18;

    2. 16;

    3. 18 - 20;

    4. * 20 - 22;

    5. 22 - 24.

35. Для визначення відносної вологості необхідний:

    1. термометр;

    2. термограф;

    3. * гігрометр;

    4. барометр;

    5. кататермометр.

36. Для визначення швидкості руху повітря в аудиторії необхідний:

    1. анемометр чашковий;

    2. анемометр крильчатий;

    3. психрограф;

    4. * кататермометр;

    5. термометр.

37. Для вимірювання і запису показів температури повітря в динаміці потрібний:

    1. Термометр;

    2. * термограф;

    3. психрометр;

    4. кататермограф;

    5. барограф.

38. Для забезпечення сприятливих умов терморегуляції при низькій температурі повітря в приміщенні необхідно створити:

    1. низьку вологість і достатній рух повітря

    2. * низьку вологість і слабкий рух повітря

    3. високу вологість і достатній рух повітря

    4. високу вологість і слабкий рух повітря

    5. високу вологість і відсутність руху повітря

39. Для забезпечення сприятливих умов терморегуляції при високій температурі повітря в приміщенні необхідно створити:

    1. * Низьку вологість і достатній рух повітря

    2. низьку вологість і слабкий рух повітря

    3. високу вологість і достатню рух повітря

    4. високу вологість і слабкий рух повітря

    5. високу вологість і відсутність руху повітря

40. Для забезпечення теплового комфорту людини в житлових приміщеннях важливе значення мають:

    1. Температура повітря

    2. температура повітря і величина перепадів температури по горизонталі і висоті приміщення

    3. * температура повітря, величина перепадів температури по горизонталі і висоті приміщення, температура внутрішніх поверхонь стін

    4. температура повітря, температура внутрішніх поверхонь стін

    5. температура внутрішніх поверхонь стін

41. Для розрахунку швидкості руху повітря при кататермометрії потрібні:

    1. * фактор кататермометра;

    2. тиск;

    3. вологість;

    4. площа кватирки;

    5. об’єм приміщення.

42. Для теплового удару характерні:

    1. * Тахікардія

    2. Брадикардія

    3. Дихальна аритмія

    4. Екстрасистолія

    5. Миготлива аритмія

43. Для теплового удару характерні:

    1. * Олігоанурія

    2. Поліурія

    3. Дизурія

    4. Поллакіурія

    5. Енурез

44. Для теплового удару характерні:

    1. Розрідження крові

    2. * Згущення крові

    3. Гіперкоагуляція

    4. Гіпокоагуляція

    5. Гемоліз

45. Для чого використовують метод психрометрії?

    1. * для визначення абсолютної вологості повітря;

    2. для дослідження атмосферного тиску повітря;

    3. для запису динаміки вологості повітря;

    4. для дослідження швидкості руху повітря;

    5. для визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання.

46. Для яких професій не характерне виникнення кесонної хвороби ?

    1. Водолази

    2. Шукачі перлів

    3. Працівники метрополітену

    4. Будівельники, які працюють під землею в дуже насичених вологою грунтах

    5. * Лікарі відділення ГБО

47. До природної вентиляції не відносяться

    1. Інфільтрація

    2. Аерація

    3. Провітрювання

    4. Канальна вентиляція

    5. * Припливна вентиляція

48. Допустима мінімальна температура стін для запобігання конденсації вологи в приміщенні з відносною вологістю 60 % і температура – 20 0С не може бути нижче?

    1. 10 0С

    2. 11 0С

    3. * 12 0С

    4. 15 0С

    5. 18 0С

49. Допустиме значення відносної вологості повітря у житлових приміщеннях дорівнює

    1. Жодне з наведених значень

    2. не менше 60 %

    3. не більше 30%

    4. не нормується

    5. не менше 30% і не більше 60%

50. З боку яких органів і систем найбільше проявляється неспецифічна дія високої температури повітря?

    1. * Дихальної і серцево-судинної систем, шкіри, органів травлення, процесів обміну

    2. Центральної і периферичної нервової систем

    3. М’язово-кісткової системи

    4. Тільки серцево-судинної

    5. Тільки шкіри

51. За рахунок яких факторів здійснюється природна вентиляція?

    1. * Різниця температур в приміщенні і за його межами та підсилений тиск на стіни зовнішнього повітря при вітрі

    2. Різниця температур та вологості в приміщенні та за його межами

    3. Різниця швидкості руху повітря в приміщенні та за його межами

    4. Наявність джерел радіаційної температури в приміщенні

    5. Різниця тиску повітря в приміщенні та за його межами

52. Застосування кататермометра:

    1. Для вимірювання середньої температури повiтря

    2. Для вимірювання малих швидкостей повiтря та радiацiйної температури

    3. Для вимірювання швидкостi повiтря, яке має рiзнi напрями

    4. * При вимiрюваннi малих швидкостей руху повiтря, яке має рiзнi напрями

    5. Для вимірювання середньої вологості повітря

53. Захворювання, що виникає в наслідок хронічної дії охолоджуючого мікроклімату на організм:

    1. судомна хвороба;

    2. ультрафіолетова еритема;

    3. снігова сліпота;

    4. * поліневрит;

    5. інфрачервона катаракта.

54. Захворювання, пов’язані з несприятливим мікрокліматом:

    1. * тепловий і сонячний удар;

    2. кропив’янка і алергія;

    3. снігова сліпота;

    4. ультрафіолетова еритема;

    5. екзема і дерматит.

55. Захворювання, що виникають у людини при різкій декомпресії:

    1. гірська хвороба

    2. * кесонна хвороба

    3. висотна хвороба

    4. судомна хвороба

    5. гіпертонічна хвороба

56. Зміни з боку якої системи не характерні для “гірської хвороби”?

    1. ЦНС

    2. ССС

    3. Дихальної системи

    4. * Ендокринної системи

    5. Травної системи

57. Зміни, що не виникають в організмі при загальному перегріванні:

    1. * підвищення артеріального тиску

    2. підвищення температури тіла

    3. почастішання пульсу

    4. розширення периферійних судин

    5. головний біль

58. Зміни, що не виникають в організмі при загальному переохолодженні:

    1. структурні зміни в клітинах

    2. спазм периферійних судин

    3. зниження резистентності організму

    4. ослаблення фагоцитарної активності лейкоцитів

    5. * посилення легеневої вентиляції

59. Зниження температури повітря веде до підвищення яких шляхів тепловіддачі ?

    1. Перспірації

    2. Радіації

    3. Конвекції і перспірації

    4. Кондукції і радіації

    5. * Конвекції і кондукції

60. Коли випаровування вологи тілом людини стає неможливе?

    1. * За абсолютної вологості повітря, що наближається до максимальної при температурі 37 0С

    2. За максимальної вологості повітря, що наближається до абсолютної при температурі 37 0С

    3. За відносної вологості повітря, що наближається до максимальної при температурі 37 0С

    4. За відносної вологості повітря, що наближається до абсолютноїної при температурі 37 0С

    5. За абсолютної вологості повітря, що наближається до відносної при температурі 37 0С

61. Метод анемометрії використовується для визначення:

    1. * швидкості руху повітря більше 1 м/с;

    2. швидкості руху повітря менше 1 м/с;

    3. відносній вологості;

    4. середньої температури повітря;

    5. абсолютній вологості.

62. Метод кататермометрії застосовується для визначення:

    1. * швидкості руху повітря;

    2. вологості повітря;

    3. температури повітря;

    4. атмосферного тиску;

    5. променистого випромінювання.

63. Метод кататермометрії застосовується для визначення:

    1. * Швидкості руху повітря;

    2. вологості повітря;

    3. температури повітря;

    4. атмосферного тиску;

    5. променистого випромінювання.

64. На скільки частин поділений діапазон від температури танення льоду до температури кипіння води в температурній шкалі Кельвіна?

    1. 60

    2. 80

    3. * 100

    4. 120

    5. 180

65. На скільки частин поділений діапазон від температури танення льоду до температури кипіння води в температурній шкалі Реомюра?

    1. 60

    2. * 80

    3. 100

    4. 120

    5. 180

66. На скільки частин поділений діапазон від температури танення льоду до температури кипіння води в температурній шкалі Фаренгейта?

    1. 60

    2. 80

    3. 100

    4. 120

    5. * 180

67. На скільки частин поділений діапазон від температури танення льоду до температури кипіння води в температурній шкалі Цельсія ?

    1. 60

    2. 80

    3. * 100

    4. 120

    5. 180

68. На який обмін у людини впливає вологість повітря?

    1. Газообмін

    2. * Водно-сольовий обмін

    3. Жировий обмін

    4. Білково-жировий обмін

    5. Вуглеводний обмін

69. Нагріваючий мікроклімат може впливати на людину наступним чином, викликаючи:

    1. * зниження моторної і секреторної діяльністі ШКТ

    2. зниження працездатності

    3. ангіоспазми

    4. підвищений ризик захворювання ревматизмом

    5. підвищений ризик захворювання радикулітом, невралгіями

70. Нагріваючий мікроклімат може впливати на людину наступним чином, викликаючи:

    1. Зниження працездатності

    2. ангіоспазми

    3. підвищений ризик захворювання ревматизмом

    4. підвищений ризик захворювання радикулітом, невралгіями

    5. * порушушення водно-сольового обміну

71. Назвіть показник гігієнічної оцінки вологості повітря приміщення?

    1. Мінімальна вологість

    2. Середня вологість

    3. * Відносна вологість

    4. Результуюча вологість

    5. Еквівалентно-ефективна вологість

72. Назвіть прилад для вимірювання температури повітря:

    1. * термометр пристінковий;

    2. барограф;

    3. гігрометр;

    4. медичний термометр;

    5. кататермометр.

73. Негативний вплив нагрiваючого мiкроклiмату на дихальну систему:

    1. Дихання пришвидшене та неритмiчне

    2. * Дихання пришвидшене та поверхневе

    3. Змiни у ритмi дихання

    4. Розвиток хроничного бронхiту

    5. Розвиток пневмоконіозу

74. Недоліки природної вентиляції:

    1. * погано піддається регулюванню

    2. неекономічність

    3. відбувається зміна хімічного складу повітря

    4. збільшується число важких іонів

75. Недоліки природної вентиляції:

    1. неекономічна

    2. створює значний шум

    3. відбувається зміна хімічного складу повітря

    4. збільшується число важких іонів

    5. * залежить від погодних умов

76. Одиниці вимірювання атмосферного тиску:

    1. * мм рт. ст.

    2. градуси

    3. люкси

    4. кілограм

    5. ватт

77. Оптимальне значення різниці температури повітря у приміщеннях житлових і громадських будівель по вертикалі дорівнює:

    1. * 2 град. С

    2. 2 - 3 град. С

    3. 1 град. С

    4. 4 град. С

    5. жодне з наведених значень

78. Оптимальні нормативи мікроклімату житла на відміну від допустимих:

    1. не залежать від віку людини і кліматичного району

    2. * не залежать від віку людини і залежать від кліматичного району

    3. залежать від віку людини і не залежать від кліматичного району

    4. залежать від віку людини і кліматичного району

    5. правильної відповіді немає

79. Основнi вiдмiннi ознаки сонячного удару від теплового:

    1. Виникає при тепловому опромiненнi голови, температура тiла пiдвищується

    2. Виникає, при загальному тепловому опромiненi тiла людини

    3. Виникає при загальному перегрiваннi органiзму

    4. * Виникає при iнтенсивному тепловому опромiненнi голови, температура тiла звичайно не пiдвищується

    5. Різниці між ними нема

80. Основною причиною “гірської хвороби” є ?

    1. Зниження газообміну

    2. * Зниження парціального тиску кисню в повітрі

    3. Підвищення газообміну

    4. Підвищення парціального тиску кисню в повітрі

    5. Зменшення дихального об’єму

81. Особливості дослідження виробничого мікроклімату в цехах з рівномірним характером технологічного процесу:

    1. Вимірювати в моменти, які вносять зміни в мікроклімат, або один раз в зміну

    2. * Вимірювати на початку, в середині і кінці зміни, рівномірно по площі приміщення

    3. Вимірювати раз в місяць

    4. Вимірювання виробничого мікроклімату в цехах з рівномірним характером технологічного процесу не проводять

    5. Певних особливостей немає

82. Охолоджуючий ефект повітря збільшує:

    1. Низька рухливість повітря

    2. * висока вологість

    3. велика радіаційна температура

    4. високий атмосферний тиск

    5. важка робота

83. Охолоджуючий мікроклімат може впливати на людину наступним чином, викликаючи все з перерахованого, окрім

    1. Зниження працездатності

    2. * порушушення водно-сольового обміну

    3. ангіоспазми

    4. підвищений ризик захворювання певматизмом

    5. підвищений ризик захворювання радикулітом, невралгіями

84. Патологiчний вплив сухого повiтря на органiзм:

    1. Гіперемія шкіри

    2. Запалення слизової оболонки очей

    3. Запалення шкiри

    4. * Сухий катар верхнiх дихальних шляхiв

    5. Гнійнічкові захворювання шкіри

85. Питома вага тепловіддачі через шкіру шляхом випромінювання в умовах оптимального мікроклімату (%):

    1. * 45;

    2. 25;

    3. 15;

    4. 80;

    5. 90.

86. Повітря з якою відносною вологістю вважають надмірно вологим ?

    1. До 40 %

    2. До 55 %

    3. 56 – 60 %

    4. 51 – 85 %

    5. * Більше 60 %

87. Повітря з якою відносною вологістю вважають сухим ?

    1. * До 30 %

    2. До 45 %

    3. До 55 %

    4. До 70 %

    5. До 85 %

88. Повітря з якою відносною вологістю не вважають надмірно вологим ?

    1. * 40 – 55 %

    2. 56 - 70 %

    3. 71 - 85 %

    4. Більше 85 %

    5. Більше 95 %

89. Повітря з якою відносною вологістю не вважають сухим ?

    1. До 30 %

    2. До 25 %

    3. 25 – 30 %

    4. 25– 40 %

    5. * 30-40 %

90. Поняття про дефiцит насичення повiтря:

    1. Вiдношення абсолютної вологостi до максимальної

    2. Показник вiддачi тепла органiзмом

    3. Рiзниця мiж відносною вологiстю при температурi 37°С та абсолютною вологiстю

    4. * Рiзниця мiж максимальною та абсолютною вологiстю

    5. Відношення максимальної та абсолютної вологості

91. Поняття про дискомфортний мiкроклiмат:

    1. Мiкроклiмат, який при систематичному впливi не викликає напруження терморегуляцiї

    2. Мiкроклiмат,який не викликає напруження терморегуляцiї, але дає неприємні суб’єктивнi вiдчуття

    3. Мiкроклiмат, який викликає неприємнi суб’єктивнi вiдчуття при оптимальних параметрах повiтря

    4. * Мiкроклiмат, який викликає напруження терморегуляцiї, або неприємнi суб’єктивнi вiдчуття

    5. Дискомфортного мікроклімату не буває

92. Поняття про мiкроклiмат:

    1. Комплекс фiзичних властивостей повiтря

    2. Комплекс фізичних і хімічних властивостей повітря

    3. Фiзичнi властивостi повiтря, якi впливають на тепловий обмiн органiзму

    4. Комплекс метеорологiчних факторiв у примiщенi

    5. * Сукупнiсть фiзичних факторiв оточуючого середовища на обмеженiй територiї чи в замкненому просторi, якi впливають на тепловий стан органiзму

93. Поняття про оптимальний мiкроклiмат:

    1. Температура повітря, яка не викликає напруження терморегуляції організму

    2. Мiкроклiмат, який при систематичному впливі викликає гiпертермiї

    3. Мiкроклiмат, при якому може бути короткочасне напруження терморегуляцiї

    4. * Таке поєднання параметрів мiкроклiмату, яке забезпечує при систематичному впливі функціонування організму без напруження механiзмiв терморегуляції

    5. Таке поєднання температури і вологості повітря, яка не викликає напруження терморегуляції організму

94. Прилад для визначення відносної вологості повітря в приміщенні?

    1. електротермометр;

    2. аспіратор;

    3. * психрометр;

    4. барометр;

    5. медичний термометр.

95. Прилад для вимірювання атмосферного тиску:

    1. Кататермометр;

    2. психрометр;

    3. анемометр;

    4. * барометр;

    5. актинометрія

96. Прилад для вимірювання швидкості руху повітря в приміщені:

    1. Актинометрія;

    2. психрометр;

    3. * кататермометр;

    4. барометр;

    5. термометр.

97. Прилад для стеження за температурою повiтря за визначений час /у динамицi/:

    1. * Термограф

    2. Термограф, гiгрограф

    3. Гiгрограф

    4. Барограф

    5. Анемометр

98. Принцип дiї кататермометра:

    1. Збільшення випаровування вологи пiд впливом руху повітря

    2. Охолодження пiд впливом температури та швидкості руху повітря

    3. Охолодження пiд впливом руху повiтря

    4. Охолодження пiд впливом температури

    5. * Швидкiсть охолодження нагрітого прилада прямопропорцiйна швидкiсть руху повiтря

99. Скільки румбів на розі вітрів ?

    1. 4

    2. 6

    3. 10

    4. 12

    5. * 16

100. Скільки шкал на циферблаті анемометра?

     1. Одна

     2. Дві

     3. * Три

     4. Чотири

     5. П’ять

101. Температура повiтря при нагрiваючому мiкроклiматi:

     1. * Бiльше 25°С

     2. Бiльше 22°С

     3. Бiльше 21°С

     4. Бiльше 20°С

     5. Більше 15°С

102. Температура повітря у приміщенні вимірюється у точках:

     1. на висоті 20, 80, 150 см від підлоги у центрі, внутрішньому і зовнішньому куті на відстані 0,2 м від стіни

     2. у центрі, у зовнішньої та внутрішньої стіни

     3. у зовнішньої і внутрішньої стіни

     4. *на висоті 10, 80, 150 см у центрі

     5. у центрі на висоті дихання людини

103. Температуру стін у приміщеннях житлових і громадських будівель виміряють

     1. * у 3-х точках на рівні вікна, стін, підлоги

     2. на рівні вікна

     3. на рівні стін

     4. на рівні підлоги і стелі

     5. на рівні опалювальних приладів

104. Тепловий стан людини у житлових та громадських будинках визначають:

     1. *температура, вологість, швидкість руху повітря

     2. режим експлуатації опалювальних систем

     3. градієнт температури повітря

     4. кліматичні умови місцевості

     5. властивості будматеріалів

105. Тепловідчуття людини не залежать від:

     1. Швидкості руху повітря

     2. температури поверхонь стін

     3. стану здоров’я

     4. вологості повітря

     5. * штучного освітлення

106. Теплопродукція є стабільним процесом і у відмінність від тепловіддачі не міняється при зміні умов середовища:

     1. невірно, теплопродукция зменшується при старінні

     2. * невірно, теплопродукция зменшується при температурі повітря 25-30 0С

     3. невірно, теплопродукция зменшується при зменшенні вологості

     4. невірно, теплопродукция зменшується при температурі повітря вище 25-30 0С

     5. невірно, теплопродукция зменшується при вживанні молочних продуктів

107. Теплопродукція є стабільним процесом і у відмінність від тепловіддачі не міняється при зміні умов середовища:

     1. * невірно, теплопродукция збільшується при температурі повітря нижче 15 0С

     2. невірно, теплопродукция збільшується при старінні

     3. невірно, теплопродукция збільшується при зменшенні вологості

     4. невірно, теплопродукция збільшується при температурі повітря вище 25-30 0С

     5. невірно, теплопродукция збільшується при вживанні молочних продуктів

108. У цеху переробки сільськогосподарської продукції для боротьби з надлишками тепла, особливо в теплий період року, була запроектована найбільш економічна вентиляція - аерація. Що це таке?

     1. * Природна, організована і регульована в залежності від зовнішніх і внутрішніх умов вентиляція

     2. Неорганізована вентиляція

     3. Механічна вентиляція

     4. Переміщення повітряних потоків внаслідок різниці тиску

     5. Механічна припливно-витяжна вентиляція

109. У чому полягає принцип психрометрії повітря?

     1. в дослідженні вмісту в повітрі кількості аероінів за допомогою іонатора;

     2. * в дослідженні різниці температури сухого і вологого термометрів в психрометрі;

     3. у вимірюванні різниці барометричного тиску у вранішній і вечірній час доби;

     4. у вимірюванні температури повітря в 3-х точках приміщення і обчисленні середньої величини;

     5. у визначенні часу охолоджування кататермометра з 38 0С до 35 0С .

110. Умови, при яких чоловік не може піддаватися дії підвищеного атмосферного тиску:

     1. водолазні роботи

     2. кесонні роботи

     3. будівництво підводних тунелів

     4. * сходження в гори

     5. польоти на повітроплавних апаратах

111. Фiзичнi властивостi повiтря:

     1. Температура, iнфрачервоне випромiнювання

     2. Температура, вологiсть, iнфрачервоне випромiнювання

     3. Температура, вологiсть, швидкiсть руху

     4. Температура, вологiсть

     5. * Температура, вологiсть, швидкiсть руху, iонiзацiя, радiоактивнiсть

112. Фiзична суть конвенцiї:

     1. Випромiнювання в iнфрачервонiй областi спектра

     2. Охолодження шкiри повiтрям

     3. Випаровування води з шкіри

     4. Проведення тепла навколишньому середовищу

     5. * Проведення тепла повiтрю, яке прилягає до шкіри

113. Функція організму, найбільш чутлива до зміни мікрокліматичних умов:

     1. * терморегуляція

     2. дихання

     3. травлення

     4. діяльність серцево-судинної системи

     5. діяльність видільної системи

114. Через які органи ( орган, системи ) не виділяється теплова енергія в зовнішнє середовище?

     1. * печінка;

     2. шкірні покриви;

     3. легені;

     4. шлунково-кишковий тракт;

     5. сечостатева система.

115. Швидкiсть руху повiтря при нагрiвальному мiкроклiматi:

     1. менше 1 м/с

     2. менше 4 м/с

     3. Бiльше 0,4 м/с

     4. * менше 0,05 м/с

     5. більше 0,3 м/с

116. Швидкість руху повітря при оптимальному мiкроклiматi дорівнює:

     1. * 0,1 - 0,3 м/с

     2. 0,01 - 0,03 м/с

     3. 0,05 - 0,1 м/с

     4. 1 - 3 м/с

     5. 10 – 30 м/с

117. Що відкладають на румбах рози вітрів ?

     1. Напрямки вітрів

     2. * Повторюваність напрямків вітрів

     3. Швидкість вітрів

     4. Повторюваність швидкості вітрів

     5. Напрямок і швидкість руху вітрів

118. Що є чутливою частиною плівкового гігрометра ?

     1. Пучок знежиреного волосся

     2. * Натягнута на металеве кільце біологічна плівка

     3. Натягнута на металеве кільце поліетиленова плівка

     4. Знежирена світла волосина

     5. Натягнута на металевий каркас полімерна плівка

119. Що з перерахованого не є недоліком кондиціювання?

     1. Неекономічність

     2. створює значний шум

     3. відбувається зміна хімічного складу повітря

     4. збільшується число важких іонів

     5. * залежність від погодних умов

120. Що з перерахованого не є результатом впливу на людину охолоджуючого мікроклімату?

     1. Зниження працездатності

     2. ангіоспазми

     3. * зниження моторної і секреторної діяльністі ШКТ

     4. підвищений ризик захворювання певматизмом

     5. підвищений ризик захворювання радикулітом, невралгіями

121. Що називається негативним радіаційним балансом?

     1. * стан організму, коли абсолютна температура шкіри людини перевищує таку навколишніх поверхонь приміщення;

     2. переважання теплових процесів по поглинанню тепла організмом в зовнішнє середовище;

     3. теплова рівновага людини;

     4. інтенсивність радіоактивних процесів в зовнішньому середовищі;

     5. різниця віддачі і поглинання інфрачервоної радіації організмом.

122. Що називається позитивним радіаційним балансом?

     1. переважання теплових процесів по віддачі тепла організмом;

     2. теплова рівновага організму;

     3. швидкість радіоактивних процесів в зовнішньому середовищі;

     4. різниця між швидкістю поглинання і віддачі теплової радіації організму;

     5. * стан організму, коли абсолютна температура поверхонь перевищує таку шкіри людини.

123. Що називається радіаційним балансом?

     1. інтенсивність теплових процесів в організмі;

     2. переважання віддачі тепла організмом в зовнішнє середовище;

     3. переважання поглинання тепла організмом із зовнішнього середовища;

     4. * різниця абсолютних температур шкіри людини і тих, що оточують поверхні;

     5. інтенсивність радіоактивних процесів.

124. Що називається терморегуляцією?

     1. сукупність хімічних механізмів, направлених на вироблення тепла в організмі;

     2. ряд хімічних процесів, призначених для віддачі тепла з організму в зовнішнє середовище;

     3. набір біологічних процесів по регуляції температури холоднокровних організмів;

     4. * комплекс біохімічних, біофізичних і нейрогуморальных процесів по збереженню температурної постійності в організмі;

     5. біологічний процес, необхідний для забезпечення гомеостазу в організмі.

125. Що не відноситься до фізичних властивостей повітря?

     1. * інфрачервоне випромінювання;

     2. температура повітря;

     3. вологість;

     4. швидкість руху повітря;

     5. атмосферний тиск.

126. Що таке дефіцит насичення ?

     1. * Різниця між максимальною і відносною вологістю

     2. Різниця між максимальною і абсолютною вологістю

     3. Різниця між абсолютною і відносною вологістю

     4. Різниця між максимальною і точкою роси

     5. Різниця між абсолютною і точкою роси

127. Що таке напрям вітру ?

     1. Румб, куди дме вітер

     2. Сторона горизонту, куди дме вітер

     3. * Сторона горизонту, звідки дме вітер

     4. Румб переважної кількості вітрів

     5. Сторона горизонту переважної більшості вітрів

128. Що таке фізіологічна відносна вологість:

     1. Відсоткове відношення відносної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

     2. * Відсоткове відношення абсолютної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

     3. Відсоткове відношення максимальної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

     4. Відношення відносної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

     5. Відношення абсолютної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

129. Що таке фізіологічний дефіцит насичення ?

     1. Різниця між відносною вологістю повітря і абсолютною вологістю при температурі 37 0С

     2. * Різниця між максимальною вологістю повітря при температурі 370С і абсолютною вологістю при даній температурі

     3. Різниця між максимальною вологістю повітря при даній температурі і абсолютною вологістю при температурі 37 0С

     4. Різниця між абсолютною вологістю повітря при даній температурі і максимальною вологістю при температурі 37 0С

     5. Різниця між абсолютною вологістю повітря при температурі 37 0С і абсолютною вологістю при даній температурі

130. Що треба знати, щоб перевести показники тиску, виражені в мм рт. ст. в гектопаскалі.

     1. Помножити на 10

     2. Поділити на 2

     3. Помножити на ¾

     4. Поділити на 100

     5. * Помножити на 1,33

131. Як впливає вологість повітря на шляхи тепловіддачі людини ?

     1. Збільшує радіацію

     2. Зменшує конвекцію

     3. Збільшує перспірацію

     4. * Зменшує перспірацію

     5. Зменшує радіацію

132. Як перевести мм.рт.ст. в гектопаскалі

     1. Помножити на 10

     2. Поділити на 2

     3. * Помножити на 4/3

     4. Поділити на 100

     5. Помножити на 3,5

133. Як позначають штиль в розі вітрів ?

     1. Колом, діаметр якого дорівнює числу штилів

     2. * Колом, радіус якого дорівнює числу штилів

     3. Колом, довжина якого дорівнює числу штилів

     4. Кругом, площа якого дорівнює числу штилів

     5. Кругом, діаметр якого дорівнює числу штилів

134. Як реагує волосина гігрометра на зміну вологості ?

     1. При зростанні вологості вкорочується

     2. * При зростанні вологості видовжується

     3. При зменшенні вологості видовжується

     4. При висушуванні видовжується

     5. При зростанні вологості змінює свій діаметр

135. Якi виробничi умови найсприятливiшi для вiддачi органiзмом тепла шляхом випромiнювання?

     1. Зниження температури та пiдвищена вологiсть повiтря

     2. Пiдвищена температура та вологiсть у примiщеннi

     3. * Знижена температура поверхнi, що оточують органiзм у примiщеннi

     4. Низька температура повiтря, що так само охолоджує поверхнi у примiщеннi

     5. Велика рiзниця мiж температурою шкiри та температурою контактуючої поверхнi

136. Якi умови виробничого мiкроклiмату найсприятливiшi для вiддачi органiзмом тепла шляхом водовипарення?

     1. Низькi вологiсть, температура та швидкiсть руху повiтря

     2. Пiдвищена температура, знижена вологiсть та швидкiсть руху повiтря

     3. * Пiдвищена температура та швидкiсть руху повiтря з низькою вологiстю

     4. Низька температура оточуючого середовища

     5. Знижена температура, знижена вологiсть та швидкiсть руху повiтря

137. Якi умови найсприятливiшi для вiддачi тепла шляхом кондукцiї?

     1. Знижена температура та пiдвищена вологiсть повiтря

     2. Знижена температура повiтря, що впливає на температуру поверхонь у примiщеннi

     3. * Велика рiзниця мiж температурою шкiри та температурою контактуючої поверхнi,

     4. Пiдвищена швидкiсть руху повiтря

     5. Пiдвищена температура та вологiсть у приміщенні

138. Яка вологість повітря нормується?

     1. максимальна;

     2. мінімальна;

     3. абсолютна;

     4. * відносна;

     5. інтермітуюча.

139. Яка залежність мiж показами сухого та вологого термометрів психрометра та відносною вологістю повітря?

     1. Вiд вологостi залежить показання тільки сухого термометра

     2. У сухому повiтрi покази термометрiв мало вiдрiзняються

     3. * Різниця в їх показах зворотньо пропорцiйна вiдноснiй вологостi повітря

     4. При значнiй вологостi повiтря показання обох термометрiв однакові

     5. Різниця в їх показах прямо пропорцiйна вiдноснiй вологостi повітря

140. Яка система організму /органи/ вносить найбільший внесок у теплопродукцію організму?

     1. Печiнка

     2. Внiтрiшнi органи

     3. Кiстяк

     4. * М’язова система

     5. Легені

141. Яка хвороба виникає при дії пониженого атмосферного тиску

     1. * Гірська хвороба

     2. Гіпертонія

     3. Кесонна хвороба

     4. Стенокардія.

     5. Зоб

142. Який вид вологостi повiтря визначаєтсья у виробничих примiщеннях для її гiгiєнiчної оцiнки?

     1. * Вiдносна

     2. Вiдносна та абсолютна

     3. Максимальна,

     4. Дефiцит насичення

     5. Абсолютна

143. Який вид вологостi повiтря можна визначити, користуючись результатами вимiрювання психрометра?

     1. Вiдносна вологiсть

     2. Максимальна вологiсть

     3. * Абсолютна вологiсть

     4. Мінімальна вологiсть

     5. Нульова вологість

144. Який діапазон вимірювань ртутного термометра ?

     1. Від – 114 до + 78,5 0С

     2. Від – 78,5 до + 114 0С

     3. * Від – 39 до + 357 0С

     4. Від + 78,5 до + 114 0С

     5. Від +114 до + 357 0С

145. Який діапазон вимірювань спиртового термометра ?

     1. * Від – 114 до + 78,5 0С

     2. Від – 78,5 до + 114 0С

     3. Від – 39 до + 357 0С

     4. Від + 78,5 до + 114 0С

     5. Від +114 до + 357 0С

146. Який діапазон оптимальної температури повітря в житловому приміщенні ?

     1. 17 – 21 0С

     2. 18 – 23 0С

     3. 19 – 23 0С

     4. 16 – 20 0С

     5. * 20 – 22 0С

147. Який прилад використовується для визначення вологості повітря?

     1. Кататермометр

     2. * Психрометр.

     3. Анемометр

     4. Барометр

     5. Хронорефлексометр

148. Який прилад використовується для визначення вологості повітря?

     1. Кататермометр

     2. * Гігрометр.

     3. Анемометр

     4. Барометр

     5. Хронорефлексометр

149. Який прилад використовується для визначення температури повітря?

     1. Кататермометр

     2. Гігрометр

     3. * Термометр.

     4. Барометр.

     5. Люксметр

150. Який прилад використовують для реєстрації змін атмосферного тиску?

     1. Психрометр

     2. * Барограф

     3. Термограф

     4. Гігрограф

     5. Барометр

151. Який прилад використовують для реєстрації змін температури в приміщенні?

     1. Психрометр

     2. Барограф

     3. * Термограф

     4. Гігрограф

     5. Барометр

152. Який термометр використовується для фіксації найвищої температури за певний період часу ?

     1. Спиртовий

     2. Ртутний

     3. Електричний

     4. * Максисмальний

     5. Мінімальний

153. Який термометр застосовується для вимірювання відносно високих температур ?

     1. Спиртовий

     2. * Ртутний

     3. Електричний

     4. Максисмальний

     5. Мінімальний

154. Який термометр застосовується для вимірювання відносно низьких температур ?

     1. Ртутний

     2. Спиртовий

     3. *Мінімальний

     4. Максимальний

     5. Електричний

155. Який термометр застосовується для фіксації найнижчої температури за певний період часу ?

     1. Ртутний

     2. Спиртовий

     3. * Мінімальний

     4. Максимальний

     5. Електричний

156. Який фiзичний фактор виробничого середовища є визначальним в формуванні мiкроклiмату?

     1. Атмосферний тиск

     2. Швидкiсть руху повiтря

     3. * Температура повiтря

     4. Вiдносна вологiсть

     5. Природнє освітлення

157. Який шлях тепловіддачі є для організму самим енергоємним?

     1. проведення;

     2. * випромінювання;

     3. конвекція;

     4. кондукція;

     5. потовиділення.

158. Яким за будовою є максимальний термометр ?

     1. Спиртовим

     2. * Ртутним

     3. Електричним

     4. Електронним

     5. Спиртово-ртутним

159. Яким за будовою є мінімальний термометр ?

     1. * Спиртовим

     2. Ртутним

     3. Електричним

     4. Електронним

     5. Спиртово-ртутним

160. Яким приладом можна визначити напрямок вітру ?

     1. Крильчатим анемометром

     2. Чашковим анемометром

     3. Крильчатим і чашковим анемометром

     4. * Флюгером

     5. Аерометром

161. Яким терміном виражають відсоткове відношення абсолютної і максимальної вологості:

     1. * Відносна вологість

     2. Крапля роси

     3. Дефіцит насичення

     4. Загальна вологість

     5. Коефіцієнт вологості

162. Який прилад не вимірює атмосферний тиск ?

     1. Ртутний чашковий барометр

     2. Барограф

     3. Ртутний сифонний барометр

     4. Барометр-анероїд

     5. * Гігрограф

163. Які дані необхідні для розрахунку відносної вологості?

     1. абсолютна вологість і температура повітря;

     2. максимальна вологість і швидкість руху повітря;

     3. * абсолютна і максимальна вологість;

     4. максимальна вологість і атмосферний тиск;

     5. мінімальна вологість і швидкість руху повітря.

164. Які дані потрібні для розрахунку швидкості руху повітря методом кататермометрії?

     1. Об’єм приміщення;

     2. тиск повітря;

     3. вологість повітря;

     4. * час охолоджування кататермометра;

     5. швидкість руху повітря (середня).

165. Які дані потрібні для розрахунку швидкості руху повітря при кататермометрії?

     1. Об’єм приміщення;

     2. вологість;

     3. тиск;

     4. площа вікон;

     5. * температура повітря.

166. Які зміни не характерні для кесонної хвороби ?

     1. Втискання барабанної перетинки

     2. * Випинання барабанної перетинки

     3. Зменшення частоти дихання

     4. Зменшення частоти серцевих скорочень

     5. Опускання діафрагми

167. Які компенсаторні механізми спрацьовують при підніманні в гори ?

     1. Підвищення АТ

     2. Зниження АТ

     3. * Збільшення кількості еритроцитів в крові

     4. Зменшення кількості еритроцитів в крові

     5. Підсилення моторики кишківника

168. Які несприятливі зрушення викликає підвищена температура повітря ?

     1. Сонячний удар

     2. * Тепловий удар

     3. Гіпертонічна криза

     4. Астматичний стан

     5. Інсульт

169. Які одиниці вимірювання атмосферного тиску є системними ?

     1. мм.рт.ст.

     2. Атмосфера

     3. * Паскаль

     4. Бар

     5. Гектопаскаль

170. Які основні показники гігієнічної оцінки температурного режиму ?

     1. Мінімальна температура, перепад по горизонталі і вертикалі

     2. Максимальна температура, перепад по горизонталі і вертикалі

     3. * Середня температура, перепад по горизонталі і вертикалі

     4. Оптимальна температура, перепад по горизонталі і вертикалі

     5. Допустима температура, перепад по горизонталі і вертикалі

171. Які патологічні зміни в організмі викликає локальна дія високої температури ?

     1. Тепловий удар

     2. Сонячний удар

     3. * Опік

     4. Гіпертермія

     5. Порушення терморегуляції організму

172. Які патологічні зміни в організмі спричиняє локальне переохолодження ?

     1. Простудні захворювання

     2. Запальні захворювання

     3. Гіпотермія

     4. * Відмороження

     5. Інфекційні захворювання

173. Які симптоми не характерні для “гірської хвороби” ?

     1. Тахікардія

     2. Задишка

     3. Метеоризм

     4. * Двоїння в очах

     5. Запаморочення

174. Якою температурною шкалою користуються в системі СІ ?

     1. Фаренгейта

     2. Цельсія

     3. * Кельвіна

     4. Реомюра

     5. Августа

175. Якою формулою користуються при визначенні абсолютної вологості аспіраційним психрометром Ассмана ?

     1. Реньо

     2. * Шпрунга

     3. Августа

     4. Ассмана

     5. Паркса

176. Якою формулою користуються при визначенні абсолютної вологості станційним психрометром Августа ?

     1. * Реньо

     2. Шпрунга

     3. Августа

     4. Ассмана

     5. Паркса

177. Iнтенсивнiсть УФ опромiнення працюючих необхiдно вимiряти у мiсцях:

     1. * Постiйних, непостiйних робочих мiсцях

     2. Постiйних робочих мiсцях

     3. Непостiйних робочих мiсцях

     4. Робочої зони

     5. Не вимірюють

178. Абіогенний вплив УФ-випромінення спричиняє:

     1. Еритему

     2. * Фотокератоз

     3. Тепловий удар

     4. Опіковий шок

     5. Гіпертермію

179. Біодоза ультрафіолетового опромінення – це:

     1. Oдиниця виміру УФ-радіації, що викликає еритему

     2. * Найменша доза, що викликає еритему через 8-20 год після опромінення;

     3. Мінімальна добова профілактична антирахітична доза

     4. D. Доза, що викликає еритему через 5-10 хв після опромінення

     5. Доза, що викликає еритему упродовж 1 год після опромінення

180. Біологічна дія інфрачервоного випромінювання:

     1. бактерицидний ефект;

     2. * тепловий ефект;

     3. утворення вітаміну «Д»;

     4. меланіноутворюючий ефект;

     5. мутагенний ефект.

181. Біологічна дія сонячного опромінювання не залежить від:

     1. від площі опромінювання;

     2. від стану організму;

     3. від кількості сонячної енергії;

     4. глибини проникнення в тканині;

     5. * від характеру харчування.

182. Біологічна дія ультрафіолетових променів:

     1. синтез зорового пігменту;

     2. нагріваюча дія;

     3. синтез вітаміну В1;

     4. * пігментооутворюючий ефект;

     5. утворення (синтез) вітаміну Д2.

183. Біологічний ефект впливу видимого випромінювання сонячного спектру:

     1. тепловий;

     2. * розпад родопсину;

     3. стимуляція синтезу холекальциферолу;

     4. сильна бактерицидна дія;

     5. загальностимулююча дія.

184. В чому полягає вториний ефект дiї ультрафiолетового випромiнювання на органiзм?

     1. * Фотохiмiчнi реакцiї

     2. Радiоактивнiсть та фотохiмiчний процес

     3. Фотоелектричний процес

     4. Радiоактивнiсть

     5. Електропровідність

185. В чому полягає первиний ефект дiї ультрафiолетового випромiнювання на органiзм?

     1. * Фотоелектричний процес

     2. Iонiзацiя молекул та фотохiмiчний процес

     3. Iонiзацiя молекул

     4. Фотохiмiчний процес

     5. Електричний процес

186. В яких одиницях вимірюється інтенсивність ультрафіолетового випромінювання (опромінення)?

     1. Вт/стерадіан

     2. Калорія

     3. * Вт/м кв

     4. м/с

     5. Вт

187. В яких приміщеннях проводять лікувальне УФО людей?

     1. Солярії

     2. * Фотарії

     3. Фізіотерапевтичні кабінети

     4. Засклені веранди

     5. Кювези

188. Вiд яких нижчеперелiчених факторiв залежить нормування значень КПО в виробничих примiщеннях?

     1. * Вiд висоти примiщення, розряду зорових робiт, поясу свiтлового клiмату, виду природнього освiтлення, вiку працюючих

     2. Вiд висоти примiщення

     3. Вiд розряду зорових робiт

     4. Вiд вiку свiтлового клiмату

     5. Вiд вiку працюючих

189. Виберіть приміщення, в яких коефіцієнт заглиблення не повинен перевищувати 2:

     1. Учбова кімната

     2. Палата

     3. Ординаторська

     4. Стоматологічнй кабінет

     5. * Всі відповіді вірні

190. Виберіть приміщення, в яких нормований світловий коефіцієнт 1: 6 -1 : 8

     1. Операційна кімната

     2. * Житлова кімната

     3. Процедурна

     4. Маніпуляційна

     5. Перв‘язочна

191. Визначення умов інсоляції багатоповерхового житлового будинку розраховується по:

     1. * Нижньому поверху будинку

     2. Верхньому поверху будинку

     3. Другому поверху

     4. Середньому поверху

     5. П‘ятому поверху

192. Від чого залежить біологічна дія сонячної радіації?

     1. * від площі опромінення тіла;

     2. від віку людини;

     3. від статі людини;

     4. від товщини епідермісу;

     5. від характеру живлення.

193. Від чого не залежить інтенсивність природного освітлення ?

     1. * Від освітлювальної арматури

     2. Від часу доби

     3. Від метеорологічних умов

     4. Від географічної широти місцевості

     5. Від ступеня забруднення атмосферного повітря

194. Вкажіть нормативи коефіцієнта заглиблення для житлових приміщень

     1. Не більше 1

     2. Не менше 1

     3. * Не більше 2

     4. Не менше 2

     5. Не більше 3

195. Вкажіть нормативи коефіцієнта природної освітленості для учбової кімнати

     1. 0,1-0,2 %.

     2. 0,2-0,5 %

     3. 0.5-1 %

     4. 0,5-1,5 %

     5. * 1,25-1,5 %.

196. Вкажіть нормативи кута отвору для житлових приміщень

     1. Не менше 2 ⁰

     2. * Не менше 5 ⁰

     3. Не менше 7 ⁰

     4. Не менше 10 ⁰

     5. Не менше 27 ⁰

197. Вкажіть нормативи кута падіння для житлових приміщень

     1. Не менше 25 ⁰

     2. Не більше 25 ⁰

     3. * Не менше 27 ⁰

     4. Не більше 27 ⁰

     5. Не менше 30 ⁰

198. Вкажіть одиницю вимірювання освітленості:

     1. Кандела

     2. Паскаль

     3. * Люкс

     4. Кельвін

     5. Люмен

199. Вкажіть, який діапазон ультрафіолетового випромінювання має бактерицидну дію.

     1. * 280-310 нм

     2. 315-265 нм

     3. 320-280 нм

     4. 380-300 нм

     5. 400-315 нм

200. Гострi ураження шкiри при дiї виробничих джерел УФ випромiнювання:

     1. Блефароспазм

     2. Фонтоофтальмiя

     3. Гостра титоксигеацiя

     4. Катаракта

     5. * Гострий дерматит , УФ опiк

201. Діапазон видимої сонячної радіації (нм):

     1. більше 300;

     2. 4000 -180;

     3. * 760 - 400;

     4. 400 - 180;

     5. 180 - 10 .

202. Для вимірювання інтенсивності інфрачервоного випромінювання необхідний:

     1. піранометр;

     2. люксметр;

     3. психрометр;

     4. * актинометр;

     5. анеметр.

203. Для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання використовують:

     1. актинометр;

     2. люксметр;

     3. * уфіметр;

     4. анемометр;

     5. психрометр.

204. Для оцінки штучного освітлення в житловому приміщенні необхідний:

     1. * люксметр;

     2. графіки Данілюка;

     3. електроанемометр;

     4. кататермометр;

     5. психрометр.

205. Для яких приміщень мінімальний СК 1/6 ?

     1. * Палата

     2. Коридор

     3. Ванна

     4. Перев”язочна

     5. Операційна

206. Для яких приміщень рекомедується СК ½ ?

     1. Палата

     2. Коридор

     3. Ванна

     4. Перев”язочна

     5. * Операційна

207. Для яких приміщень рекомендується СК 1 : 2 – 1 : 4 ?

     1. * В операційних

     2. В палатах

     3. В перев’язочних

     4. В буфетних

     5. В пологових залах

208. Для яких приміщень рекомендується СК 1 : 4 – 1 : 5 ?

     1. В палатах

     2. В операційних

     3. * В перев’язочних

     4. В буфетних

     5. В пологових залах

209. Для яких сонячних променів найбільш характерна стимулююча дія ?

     1. * Видимих

     2. Інфрачервоних

     3. УФВ фракції А

     4. УФВ фракції B

     5. УФВ фракції C

210. Для яких сонячних променів найбільш характерна фотохімічна дія ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоних

     3. Видимого світла

     4. альфа-променів

     5. Електромагнітних хвиль

211. Для яких сонячних променів найбільш характерний слабкий, загальностимулюючий, слабкий бактерацидний і сильний вітаміноутворюючий ефект ?

     1. * УФВ ділянки В

     2. УФВ ділянки A

     3. УФВ ділянки C

     4. Інфрачервоних

     5. Видимих

212. Для яких сонячних променів найбільш характерним є сильний бактерицидний і вітаміноутворюючий ефект ?

     1. * УФВ ділянки С

     2. УФВ ділянки A

     3. УФВ ділянки B

     4. Інфрачервоних

     5. Видимих

213. Для яких сонячних променів найбільш характерною є глибока теплова дія ?

     1. * Інфрачервоних

     2. Видимих

     3. УФВ фракції А

     4. УФВ фракції B

     5. УФВ фракції C

214. Довжина хвилі інфрачервоного випромінювання (нм):

     1. * Більше 760;

     2. 300 - 500;

     3. 400 - 760;

     4. 400 - 315;

     5. 315 - 280.

215. Довжина хвилі ультрафіолетового випромінювання (нм):

     1. 0,05 - 10;

     2. більше 400;

     3. менше 0,05;

     4. * 400 - 180;

     5. 400 - 760.

216. За допомогою якого приладу можна визначити еритемну дозу?

     1. Ультрафіолетметр УФМ-5

     2. Люксметр Ю-116

     3. * Біодозиметр Дольфельда-Горбачова

     4. Барометр

     5. Гігрометр

217. За допомогою якого приладу можна визначити коефіцієнт відбиття?

     1. Ультрафіолетметр

     2. *Люксметр

     3. Барометр

     4. Гігрометр

     5. Гігрограф

218. Заходи профілактики ультрафіолетової недостатності:

     1. нормалізація мікрокліматичних умов в приміщеннях;

     2. раціональне внутрішнє планування житла;

     3. * увіолеве скління, тривале перебування на відкритому повітрі;

     4. застосування йодованої солі;

     5. штучна вітамінізація добового харчового раціону вітаміном «Д» організованих контингентів населення.

219. Інсоляційний режим в приміщенні характеризується наступними показниками

     1. Орієнтація вікон

     2. Кількість тепла, що поступає в приміщення

     3. Відсоток інсоляційної площі

     4. Орієнтація вікон, кількість тепла, що поступає в приміщення

     5. * Орієнтація вікон, кількість тепла, що поступає в приміщення, відсоток інсоляційної площі

220. Інсоляційний режим та природнє освітлення приміщень залежить від?

     1. Кліматичних умов

     2. Системи забудови

     3. Планування приміщень

     4. Товщини віконних рам

     5. * Всі відповіді вірні

221. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) - це:

     1. Щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні

     2. Відношення площі вікон до площі підлоги

     3. * Процентне відношення горизонтальної освітленості в приміщенні до освітленості назовні

     4. Природна освітленість, яка припадає на площу 1 м²

     5. E. Відношення природної освітленості всередині приміщення до площі підлоги

222. Кут отвору - це

     1. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

     2. * Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

     3. Кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна

     4. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

     5. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна

223. Кут падіння світлових променів на робоче місце - це:

     1. A. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

     2. Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

     3. * Кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна

     4. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

     5. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна

224. Метод вимірювання інтенсивності УФ - випромінювання за допомогою уфіметра є:

     1. механічним;

     2. біологічним;

     3. статистичним;

     4. * фізичним;

     5. хімічним.

225. Метод орiєнтовної оцiнки iнтенсивностi оптичного випромiнення та його спектрального складу:

     1. Технічний

     2. * Розрахунковий

     3. Фотоєлектричний

     4. Фотохiмiчний

     5. Дозиметричний

226. Мінімальна величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) в житлових будівлях нормується з врахуванням:

     1. Світловий клімат місцевості

     2. Бактерицидної дії світла

     3. * Характеру виконуваної зорової роботи

     4. Теплової дії світла

     5. Дії світла на біоритми організму

227. На північ не повинні бути орієнтовані вікна:

     1. Операційної кімнати

     2. Стоматологічнй кабінет

     3. Кухні

     4. * Палати

     5. Палати для інфарктних хворих

228. На північ повинні бути орієнтовані вікна:

     1. Операційної кімнати,

     2. Стоматологічнй кабінет

     3. Кухні

     4. Палати для інфарктних хворих

     5. * Всі відповіді вірні

229. На скільки поділок розграфлена верхня шкала люксметра Ю-116?

     1. На 30 поділок

     2. На 40 поділок

     3. На 50 поділок

     4. На 60 поділок

     5. * На 100 поділок

230. На скільки поділок розграфлена нижня шкала люксметра Ю-116?

     1. На 10 поділок

     2. На 20 поділок

     3. * На 30 поділок

     4. На 40 поділок

     5. На 50 поділок

231. Назвіть вплив надлишкових доз ультрафіолетового випромінювання

     1. Гемопатичний

     2. * Канцерогенний

     3. Фіброзуючий

     4. Прискорення вітаміноутворення

     5. Підвищення загальної резистентності

232. Назвіть джерело ультрафіолетового випромінювання, яке використовується для знезараження повітря закритих приміщень

     1. Еритемно-увіолева лампа

     2. Люмінесцентна лампа

     3. * Ртутно-кварцева лампа

     4. Газорозрядна лампа

     5. Світильник КСО

233. Назвіть метод вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання

     1. * Фотохімічний метод з використанням уранілу та щавлевої кислоти

     2. Фотохімічний метод з використанням уранілу

     3. Фотохімічний метод з використанням щавлевої кислоти

     4. Фотохімічний метод з використанням гемотоксилін-еозину

     5. Фотохімічний метод з використанням реактиву Тільманса

234. Назвіть метод вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання

     1. * Фотоелектричний метод за допомогою ультрафіолетметра

     2. Фотоелектричний метод за допомогою актинометра

     3. Фотоелектричний метод за допомогою люксметра

     4. Фотоелектричний метод за допомогою фотоекспонометра

     5. Фотоелектричний метод за допомогою піранометра Янішевського

235. Назвіть метод дослідження штучної освітленості прміщень

     1. Статистичний

     2. Лінійний

     3. Геометричний

     4. * Розрахунковий

     5. Фізичний

236. Назвіть найефективніший санітарно-гігієнічний захід щодо профілактики недостатності ультрафіолетового випромінювання

     1. Забезпеченість чистоті віконного скла

     2. Охорона довкілля від забруднення

     3. Використання бактерицидно-увіолевих ламп

     4. * Використання еритемно-увіолевих ламп

     5. Використання газорозрядних ламп

237. Назвіть основний ефект впливу інфрачервоного випромінювання

     1. Пігментоутворюючий

     2. Загальностимулюючий

     3. * Тепловий

     4. Вітаміноутворюючий

     5. Бактерицидний.

238. Назвіть основний показник, що характеризує стан штучної освітленості у приміщенні

     1. Площа приміщення

     2. Висота підвісу світильника

     3. Чистота скла

     4. Оформлення стін

     5. * Питома потужність

239. Назвіть показник світлотехнічного методу оцінки природної освітленості

     1. Кут падіння

     2. Коефіцієнт заглиблення

     3. Кут отвору

     4. Світловий коефіцієнт

     5. * Коефіцієнт природної освітленості

240. Назвіть прилад для вимірювання освітленості:

     1. Психрометр

     2. Кататермометр

     3. Анемометр

     4. Актинометр

     5. * Люксметр

241. Низькі рівні освітленості можуть призвести до розвитку:

     1. Блефарит

     2. Катаракту

     3. * Короткозорості

     4. Кон’юктивіта

     5. Іридоцикліта

242. Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря при люминисцентных лампах (лк):

     1. не більше 400;

     2. не більше 500;

     3. * не менше 400;

     4. не менше 500;

     5. 300.

243. Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря при лампах розжарювання (лк):

     1. не більше 100;

     2. не менше 100;

     3. не більше 200;

     4. * не менше 200;

     5. 150.

244. Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при люмінесцентних лампах (лк):

     1. не менше 100;

     2. менше 200;

     3. не більше 300;

     4. * не менше 300;

     5. 150.

245. Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при лампах розжарювання (лк):

     1. не менше 100;

     2. не більше 100;

     3. * не менше 150;

     4. не більше 150;

     5. не менше 50.

246. Нормативна тривалість безперервної інсоляції житлових приміщень гуртожитнів на території України з 22 березня до 22 вересня складає:

     1. Протягом половини світлового дня

     2. * Не менше 2,5 годин на день

     3. Не менше 2-х годин на день

     4. Не менше 1-єї години на день

     5. Не нормується

247. Одиниця вимірювання світлового потоку

     1. Люкс

     2. * Люмен

     3. Кандела

     4. Ніт

     5. Свічка

248. Оптичний спектр сонячної радіації (нм):

     1. Більше 300;

     2. * 4000-180;

     3. 760-400;

     4. 400-180;

     5. 180-10.

249. ?Орієнтація вікон в приміщенні не впливає на

     1. * Повітряний режим;

     2. Інсоляційний;

     3. Тепловий;

     4. Світловий

     5. Тепловий і світловий

250. Освітленість - це:

     1. * Щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні;

     2. питома вага фотонів на одиницю площі;

     3. щільність світлового потоку на об’єм тіла;

     4. кількість світлових променів падаючих на освітлювану поверхню;

     5. яскравість світлового потоку на відбивній поверхні.

251. Освітлення вважається рівномірним, якщо відношення мінімальної освітленності до максимальної на відстані 0,75 м досліджуваної поверхні не нижче

     1. * 0,5

     2. 0,2

     3. 0,4

     4. 0,1

     5. 0,25

252. Питома вага випромінювань сонячного спектр, що досягають Землі:

     1. * видима частина-40%; УФ -випромінювання-1%; ІФ-випромінювання-59%;

     2. видима частина-50%; УФ-випромінювання-49%; ІФ-випромінювання-1%;

     3. видима частина -38%; УФ-випромінювання-2%; ІФ-випромінювання-60%

     4. видима частина-40%; УФ-випромінювання-59%; ІФ-випромінювання-1%

     5. видима частина -59%; УФ-випромінювання-1%; ІФ-випромінювання-40%

253. Питома вага якого випромінювання є найбільшою в спектрі сонячної радіації, що падає на поверхню землі ?

     1. Інфрачервоного

     2. * УФВ

     3. Видимого

     4. ?-променів

     5. Механічних хвиль

254. По якому з названих показників оцінюється достатність природного освітлення приміщень?

     1. інтенсивність електромагнітного випромінювання інфрачервоного діапазону;

     2. * коефіцієнт природної освітленості;

     3. інтенсивність електромагнітного випромінювання ультрафіолетового діапазону;

     4. інтенсивність електромагнітного випромінювання видимого діапазону;

     5. площа заскленої поверхні вікон.

255. Поняття про мiнiмальну добову профiлактичну дозу УФ випромiнювання:

     1. Антирахiтична доза

     2. Оптимальна доза УФ випромiнювання

     3. Бiодоза

     4. * Доза, яка попередує розвиток УФ-недостатностi, стимулюе фiзiологiчний стан органiзму

     5. Еритемна доза

256. Скільки відсотків має становити коефіцієнт ефективності бактерицидного опромінення?

     1. Не менше 50%

     2. Не менше 60%

     3. Не менше 70 %

     4. * Не менше 80%

     5. Не менше 90 %

257. Скільки повинен становити СК у допоміжних, складських приміщеннях?

     1. ½-1/3

     2. 1/3-1/6

     3. 1/6-1/8

     4. 1/8-1/9

     5. * 1/10-1/14

258. Скільки повинен становити СК у житлових приміщеннях?

     1. ½-1/3

     2. 1/3-1/6

     3. 1/6-1/8

     4. * 1/8-1/10

     5. 1/9-1/10

259. Скільки повинен становити СК у приміщеннях, де виконують точну роботу?

     1. ½-1/3

     2. ½-1/4

     3. * ½-1/5

     4. ½-1/6

     5. ½-1/7

260. Скільки повинен становити СК у приміщеннях, де виконують роботу середньої важкості?

     1. ½-1/3

     2. 1/3-1/6

     3. * 1/6-1/8

     4. 1/6-1/9

     5. 1/6-1/10

261. Скільки становить профілактична доза?

     1. * 1/8

     2. ¼

     3. ½

     4. 1/6

     5. 1/3

262. Скільки становить фізіологічна доза опромінення?

     1. 1/10

     2. 1/8

     3. * ¼

     4. 1/6

     5. 1/3

263. Скільки часу отримують пацієнти УФ- випромінювання з метою профілактики УФ- недостатності?

     1. 1-3 хв

     2. 1-5 хв

     3. * 2-5 хв

     4. 5-7 хв

     5. 7-9 хв

264. Склад сонячного спектру, що досягає поверхні Землі:

     1. * видимий спектр - 40%, ультрафіолетове - 1%, інфрачервоне випромінювання 59%;

     2. видимий спектр - 50%, ультрафіолетове - 49%, інфрачервоне випромінювання - 1%;

     3. видимий спектр - 38%, ультрафіолетове - 2%, інфрачервоне випромінювання - 60%;

     4. видимий спектр - 30%, ультрафіолетове - 30%, інфрачервоне випромінювання - 40%;

     5. видимий спектр - 50%, ультрафіолетове - 30%, інфрачервоне випромінювання - 20%.

265. Стійкість ясного бачення досягає свого найвищого значення при рівні освітленості:

     1. 70 лк

     2. 80 лк

     3. * 150 лк

     4. 100 лк

     5. 50 лк

266. Стробоскопічний ефект-це:

     1. Пульсація світла люмінесцентної лампи

     2. * Поява множинних контурів предмету, що рухається, при люмінесцентному освітленні

     3. Сприйняття люмінесцентного освітлення як недостатнього при розгляданні навіть крупних предметів

     4. Вплив шуму люмінесцентної лампи на центральну нервову систему

     5. Вплив недостатнього люмінесцентного освітлення на центральну нервову систему

267. Ступінь ефективності санації повітря УФ-променями має бути

     1. Не більше 80%

     2. Не менше 70%

     3. * Не менше 80%

     4. Не більше 50%

     5. Не менше 60%

268. Суть антирахітичної дії ультрафіолетового випромінювання на організм:

     1. тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

     2. за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміно-подібні, холін, ацетилхолін) активується симпатико-адреналовая система, обмінні і трофічні процеси;

     3. потовщення і ущільнення епідермісу і утворення в ньому меланіну;

     4. * утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

     5. вплив випромінювання на нуклеїнові з’єднання мікробної клітини з подальшою її загибеллю.

269. Суть бактерицидного ефекту УФ - випромінювання:

     1. Тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

     2. за рахунок утворення гістаміноподібних речовин активується симпатико-адреналовая система;

     3. посилення утворення меланіну в епідермісі;

     4. утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

     5. * вплив випромінювання на нуклеїнові з’єднання мікробної клітини з подальшій її загибеллю.

270. Суть біологічного впливу ультрафіолетових променів на організм:

     1. * фотоліз білкових і утворення гістаміноподібних структур;

     2. пригноблення гемопоезу;

     3. нагрівання тканин;

     4. порушення біоритмів;

     5. посилення синтезу вітаміну «С» в організмі.

271. Суть загальностимулюючої дії ультрафіолетового випромінювання на організм людини:

     1. Тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

     2. * за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміно-подібні, холін, ацетилхолін) активується симпатико-адреналовая система, обмінні і трофічні процеси;

     3. потовщення і ущільнення епідермісу і утворення в ньому меланіну;

     4. утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

     5. вплив випромінювання на нуклеїнові з’єднання мікробної клітини з подальшою її загибеллю.

272. Суть пигментообразующего дії ультрафіолетових променів на організм:

     1. Тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

     2. за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміно-подібні, холін, ацетилхолін) активується симпатико-адреналовая система, обмінні і трофічні процеси;

     3. * потовщення і ущільнення епідермісу і посилення в ньому синтезу меланіну з тирозину;

     4. утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

     5. вплив випромінювання на нуклеїнові з’єднання мікробної клітини з подальшою її загибеллю.

273. Типи освітлювальних приладів:

     1. * прямого світла;

     2. точкове джерело;

     3. настільна лампа;

     4. підлогового типу;

     5. стельового типу.

274. У скількох точках вимірюють штучне освітлення у приміщеннях меншої площі?

     1. 8-10 точках

     2. 1-2 точках

     3. * 3-4 точках

     4. 5-6 точках

     5. 7-8 точках

275. У яких одиницях вимірюється освітленість?

     1. люмен;

     2. * люкс;

     3. стерадіан;

     4. свічка;

     5. тілесний кут.

276. Ультрафіолетові промені зони В не викликають таких ефектів:

     1. Загальностимулюючий ефект

     2. Слабкий бактерицидний ефект

     3. Антирахітичний ефект

     4. Пігментоутворюючий ефект

     5. * Тепловий ефект

277. Фізична суть сонячної радіації:

     1. розплавлена плазма;

     2. * потік електромагнітних коливань;

     3. потік теплової енергії;

     4. потік позитивних і негативних іонів;

     5. потік протонів.

278. Фізичний показник біологічної дії сонячних променів:

     1. відстань від Землі до Сонця;

     2. * квант випромінюваної енергії;

     3. кут падіння сонячного потоку на поверхні;

     4. сонячна активність;

     5. прозорість атмосфери Землі.

279. Хронiчнi ураження очей при дiї виробничих джерел УФ випромiнювання:

     1. * Хронiчний блефароконьюктивiт, катаракта

     2. Блефарит

     3. Блефароспазм

     4. Опiк,

     5. Фотоофальмiя

280. Час біодози для дитини з ознаками рахіту складає 4 хвилини. Який час опромінення повинен призначити фізіотерапевт з профілактичною метою?

     1. 1 хвилина;

     2. 2 хвилини;

     3. 3 хвилини;

     4. 4 хвилини;

     5. * 30 секунд.

281. Чим викликається зорове відчуття?

     1. Силою світла

     2. Світловим потоком

     3. * Яскравістю

     4. Освітленістю

     5. Блискістю

282. Швидкість розрізнення деталей при збільшенні освітленості:

     1. * Зростає при збільшенні освітленості до певних величин

     2. Зростає при зниженні освітленості до певних величин

     3. Зменшується при зниженні освітленості до певних величин

     4. Сповільнюється

     5. Не змінюється

283. Що відноситься до систем штучного освітлення ?

     1. * Загальне освітлення

     2. Природне освітлення

     3. Штучне освітлення

     4. Розсіяне освітлення

     5. Відбите освітлення

284. Що є нехарактерним для еритеми внаслідок дії УФВ ?

     1. * Розвивається зразу після опромінення

     2. Має латентний період

     3. Переходить у засмагу

     4. Має різкі межі

     5. Розвивається тільки в місці дії радіації

285. Що є основною свiтловою величиною на яку реагує око людини?

     1. Свiтловий потiк

     2. Свiтловий потiк

     3. Освiтленiсть

     4. Свiтловий потiк та свiтловий потiк

     5. * Яскравiсть поверхнi

286. Що є санітарно-показовим мікроорганізмом чистоти повітря приміщень?

     1. Кишкова паличка

     2. Протей

     3. Клебсієла

     4. * Золотистий стафілокок

     5. Ентерокок

287. Що з вищепереліченого не є характерним для змін в організмі внаслідок незадовільного освітлення ?

     1. * Підвищення газообміну

     2. Зниження газообміну

     3. Розвиток короткозорості

     4. Зниження проміжного обміну

     5. Зміни складу крові

288. Що з вищепереліченого не є характерним для раціонального освітлення ?

     1. * Зниження газообміну

     2. Оптимальна функція зорового аналізатора

     3. Активізація ЦНС

     4. Покращення самопочуття

     5. Підвищення працездатності

289. Що називається біодозою?

     1. доза, попереджуюча розвиток рахіту;

     2. доза, що знижує гіперкератоз шкіри;

     3. * доза, що викликає на незасмаглій шкірі ледве помітне почервоніння через 8-20 годин після опромінення ультрафіолетовим випромінюванням;

     4. доза, що викликає на шкірі ледве помітне збліднення через 8-20 годин після ультрафіолетового опромінення;

     5. доза, що викликає на незасмаглій шкірі ледве помітне почервоніння відразу післе ультрафіолетового опромінення.

290. Що називається глибиною закладання приміщення?

     1. відстань від підлоги до стелі;

     2. відстань від дверей до вікна;

     3. відстань від верхнього краю вікна до підлоги;

     4. відстань від зовнішньої до внутрішньої стіни;

     5. * відстань від стіни з вікном до протилежної.

291. Що називається коефіцієнтом природного освітлення?

     1. відстань від вікна до внутрішньої стіни в метрах;

     2. * відношення освітленості всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом в%;

     3. відношення площі заскленної поверхні вікон до площі приміщення;

     4. відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці біля внутрішньої стіни приміщення в %;

     5. відношення площі кватирок до площі підлоги приміщення.

292. Що називається мінімальною профілактичною дозою УФ випромінювання?

     1. * доза ультрафіолетового опромінення, попереджуюча розвиток рахіту;

     2. доза інфрачервоного опромінення, попереджуюча розвиток рахіту;

     3. доза ультрафіолетового опромінення, попереджуюча розвиток гіповітамінозу «С»;

     4. доза ультрафіолетового опромінення, що викликає еритему на несмаглій шкірі;

     5. доза інфрачервоного опромінення, що підвищує адаптогенность організму.

293. Що називається оптимальною дозою ультрафіолетового опромінення?

     1. доза УФО, попереджуюча розвиток остеомаляції;

     2. * доза УФО, що підвищує захисні властивості організму;

     3. доза УФО, попереджуюча піментоутворення

     4. доза УФО, попереджуюча озвиток рахіту;

     5. доза УФО, що володіє бактерицидними властивостями.

294. Що називається світловим коефіцієнтом?

     1. Відстань від вікна до внутрішньої стіни в метрах;

     2. відношення освітленості на робочому місці всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом у %;

     3. * відношення площі заскленної поверхні вікон до площі приміщення;

     4. відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці біля внутрішньої стіни приміщення в %;

     5. відношення площі кватирок до площі підлоги.

295. Що не є негативною рисою люмінесцентних ламп?

     1. Шум

     2. Пульсуюче світло

     3. Стробоскопічний ефект

     4. * Переважання в спектрі жовтих і червоних тонів

     5. Присмерковий ефект

296. Що покладено в основу гігієнічного нормування освітленості в приміщенні?

     1. кількість і потужність джерел освітленості;

     2. * характер виконуваної зорової роботи;

     3. орієнтація будівель;

     4. площа освітлюваної поверхні;

     5. кількість сонячних днів в році

297. Що прийнято вважати одиницею освітленості?

     1. Люмен

     2. Кандела

     3. * Люкс

     4. Ампер

     5. Барель

298. Як впливає засмага на здатність шкіри поглинати сонячні промені ?

     1. Збільшує

     2. Зменшує

     3. Не змінює

     4. Змінює у окремих осіб

     5. Підвищує чутливість до УФВ

299. Як впливає засмага на здатність шкіри поглинати сонячні промені ?

     1. * Збільшує

     2. Зменшує

     3. Не змінює

     4. Змінює у окремих осіб

     5. Підвищує чутливість до УФВ

300. Як можна знизити шкідливий вплив опосередкованого УФ-випромінювання на присутніх у приміщенні?

     1. Зменшенням потужності УФ-випромінювання

     2. Зменшенням часу опромінення

     3. Зменшенням відбивальної поверхні стін

     4. Обладнанням витяжної вентиляції

     5. Забезпеченням оптимальних мікрокліматичних параметрів

301. Як можна знизити шкідливий вплив опосередкованого УФ-випромінювання на присутніх у приміщенні?

     1. Зменшенням потужності уф-випромінювання

     2. * Зменшенням часу опромінення

     3. Зменшенням відбивальної поверхні стін

     4. Обладнанням витяжної вентиляції

     5. Забезпеченням оптимальних мікрокліматичних параметрів

302. Яка негативна дія на шкіру не є характерною для дії надмірних доз УФВ ?

     1. * Розеоли

     2. Еритема

     3. Набряк

     4. Дерматит

     5. Утворення пухирів

303. Яка норма КПО для житла?

     1. 1 %

     2. * 0,5 %

     3. 1.5 %

     4. 2 %

     5. 2,5%

304. Яка освітленість забезпечує найкращу контрастну чутливість ока?

     1. * 2000 лк

     2. 500 лк

     3. 1500 лк

     4. 2500 лк

     5. 1000 лк

305. Яка освітлювальна арматура ламп розжарювання рекомендована для загального освітлення класів?

     1. Прямого світла

     2. Розсіяного світла

     3. * Відбитого світла

     4. Немає правильної відповіді

     5. Прямого і розсіяного світла

306. Яка освітлювальна арматура ламп розжарювання рекомендована для загального освітлення палат?

     1. Прямого світла

     2. * Розсіяного світла

     3. Відбитого світла

     4. Немає правильної відповіді

     5. Прямого і розсіяного світла

307. Яка освітлювальна арматура ламп розжарювання рекомендована для загального освітлення спалень?

     1. Прямого світла

     2. * Розсіяного світла

     3. Відбитого світла

     4. Немає правильної відповіді

     5. Прямого і розсіяного світла

308. Яка освітлювальна арматура ламп розжарювання рекомендована для місцевого освітлення робочого місця?

     1. * Прямого світла

     2. Розсіяного світла

     3. Відбитого світла

     4. Немає правильної відповіді

     5. Прямого і розсіяного світла

309. Яка основна роль світла у житті людини?

     1. * Біологічна

     2. Інформаційна

     3. Технічна

     4. Виконання зорових робіт

     5. Виконання технічних робіт

310. Яка особливість увіолевого скла ?

     1. * Краще пропускає УФВ

     2. Краще затримує УФВ

     3. Краще пропускає інфрачервоні промені

     4. Краще затримує інфрачервоні промені

     5. Краще пропускає видиме світло

311. Яка частина тіла (або прилад) використовується для вимірювання інфрачервоній радіації суб’єктивним методом?

     1. уфідозиметр;

     2. передпліччя (внутрішня частина);

     3. * кисть (тильна частина);

     4. анемометр;

     5. люксметр.

312. Який біологічний ефект впливу ультрафіолетового випромінювання.

     1. Гемолітичний

     2. Діуретичний

     3. Тепловий

     4. * Пігментоутворюючий.

     5. Утворення вільних радикалів

313. Який буде коефіцієнт заглиблення у приміщеннях, де виконувана робота не потребує точності (класах)?

     1. 1

     2. 1.5

     3. 2

     4. До 2.5

     5. 3

314. Який вітамін синтезується під дією УФ-променів ?

     1. * Холекальциферол

     2. Ергокальциферол

     3. Токоферол

     4. Біофлавоноїд

     5. Ретинол

315. Який з перерахованих показників природної освітленості является непрямим?

     1. * Світловий коефіцієнт;

     2. КЕО;

     3. показник абсолютної освітленості;

     4. висота підвіконника;

     5. відстань від верхнього краю вікна до стелі.

316. Який колір є оптимальний для стін кімнати орієнтованої на південь ?

     1. * Салатовий

     2. Жовтий

     3. Абрикосовий

     4. Оранжевий

     5. Рожевий

317. Який колір є оптимальний для стін кімнати орієнтованої на північ ?

     1. * Абрикосовий

     2. Салатовий

     3. Голубий

     4. Сірий

     5. Зелений

318. Який мінімальний час інсоляції в приміщенні повинен бути для забезпечення необхідної дози ультрафіолету?

     1. Не менше 30 хвилин;

     2. Не менше 1 години;

     3. Не менше 1,5 години;

     4. Не менше 2 години;

     5. * Не менше 3 години.

319. Який патологічний стан виникає при недостатності ультрафіолетового випромінювання?

     1. Ураження зору

     2. Анемія

     3. * Рахіт

     4. Ураження шлунково-кишкового тракту

     5. Схуднення

320. Який прилад або пристрій необхідно для визначення світлового коефіцієнта?

     1. люксметр;

     2. * рулетка;

     3. актинометрія;

     4. біодозиметр;

     5. анемометр.

321. Який прилад використовується для визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання

     1. Люксметр

     2. Фотоекспозиметр

     3. * Актинометр ЛІОТ

     4. Фотоінтенсиметр.

     5. Біодозиметр

322. Який прилад необхідний для визначення КПО в приміщенні?

     1. актинометрія;

     2. біодозиметр;

     3. * люксметр ;

     4. анемометр;

     5. кататермометр.

323. Який прилад необхідний для визначення рівномірності штучного освітлення?

     1. актинометрія;

     2. равномер;

     3. * люксметр;

     4. уфидозиметр;

     5. анемометр.

324. Який прилад необхідний для вимірювання інтенсивності інфрачервоної радіації?

     1. термометр;

     2. анемометр;

     3. гігрометр;

     4. люксметр;

     5. * актинометр.

325. Який прилад необхідний для вимірювання інтенсивності інфрачервоної радіації?

     1. психрометр;

     2. барометр;

     3. уфидозиметр;

     4. * актинометрія;

     5. кататермометр.

326. Який процес покладений в основу вимірювання інтенсивності УФ - випромінювання за допомогою уфідозиметра?

     1. біологічний ефект;

     2. п‘єзоефект;

     3. зміна електропотенціалу шкіри;

     4. окислювально-відновний процес;

     5. * фотострум.

327. Який рівень освітленості нормується?

     1. * Мінімальний

     2. Максимальний

     3. Середній

     4. Оптимальний

     5. Максимально-мінімальний

328. Який спектр (по довжині хвилі) ультрафіолетового випромінювання має велику біологічну активність?

     1. * 200-315 нм

     2. 100-200 нм

     3. 315-400 нм

     4. 150-200 нм

     5. 50-100 нм

329. Який фізичний процес покладений в основу роботи актинометрії?

     1. Фотострум;

     2. * термоелектрична емісія;

     3. люмінісцентний процес;

     4. п‘єзоефект;

     5. зміна об’єму речовини.

330. Яким газом атмосфери найкраще затримується УФВ ?

     1. * Озоном

     2. Азотом

     3. Киснем

     4. Гелієм

     5. Вуглекислим газом

331. Яким документом нормується рівень освітленості?

     1. * Будівельними нормами

     2. Санітарними нормами

     3. Галузевими нормативами

     4. Відомчими нормами

     5. Законодавчими нормами

332. Яким приладом оптимально проводити посів повітря для визначення ЗМЧ?

     1. Аспіратором

     2. Поглиначем

     3. * Апаратом Кротова

     4. Газоаналізатором

     5. Седиментатором

333. Яким терміном називають відношення світлового потоку, що падає на поверхню, до площі цієї поверхні ?

     1. * Освітленість

     2. Сили світла

     3. Яскравість

     4. Інтенсивність

     5. Рівномірність

334. Яким терміном називають кількість світла, що відбивається від поверхні в напрямку до ока ?

     1. * Яскравість

     2. Сили світла

     3. Освітленість

     4. Інтенсивність

     5. Рівномірність

335. Яким терміном називають щільність світлового потоку в певному напрямку ?

     1. * Силою світла

     2. Освітленістю

     3. Яскравістю

     4. Рівномірністю

     5. Достатністю

336. Якими одиницями вимірюють силу світлового потоку ?

     1. * Люмен

     2. Люкс

     3. Стерадіан

     4. Ніт

     5. Кд/м2

337. Які Ви знаєте методи визначення напруженості УФ випромінювання?

     1. * Біологічний

     2. Фотохімічний

     3. Механічний

     4. Термічний

     5. Гігієнічний

338. Які з перерахованих показників природної освітленості відносяться до додаткових:

     1. світловий коефіцієнт;

     2. КЕО;

     3. коефіцієнт заставляння;

     4. * висота підвіконника;

     5. абсолютна освітленість;

339. Які захворювання зумовлені недостатнім освітленням?

     1. Гіперметропія

     2. * Міопія

     3. Астигматизм

     4. Гемералопія

     5. Ксерофтальмія

340. Які із променів мають найбільшу довжину хвилі?

     1. Видимі

     2. УФВ

     3. * Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

341. Які із променів мають найменшу довжину хвилі?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

342. Які із сонячних променів найглибше проникають в організм людини ?

     1. * Інфрачервоні

     2. УФВ фракції А

     3. УФВ фракції B

     4. УФВ фракції C

     5. Видимі

343. Які із сонячних променів найменше проникають в товщу шкіри ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоні

     3. Видимі

     4. Червоні

     5. Фіолетові

344. Які існують джерела штучного освітленння?

     1. * лампи розжарювання;

     2. лампи загальні;

     3. лампимісцеві;

     4. лампи інтегральні;

     5. лампи комбіновані.

345. Які існують системи штучного освітлення?

     1. лампи розжарювання і люмінесцентні лампи;

     2. * загальна, місцева, комбінована;

     3. місцева і пристенная;

     4. пряма і відбита;

     5. пряма розсіяна і відбита.

346. Які люмінесцентні лампи використовують для штучного освітлення приміщень?

     1. Відбитого світла

     2. Опалесцентного світла

     3. Розсіяного світла

     4. * Денного світла

     5. Прямого світла

347. Які органи і тканини найбільш чутливі до ушкоджуючої дії ультрафіолетового випромінювання?

     1. Легені

     2. Печінка

     3. * Орган зору і шкіра

     4. Паренхіматозні органи

     5. Слизові оболонки

348. Які прилади використовують для профілактики Уф- недостатності?

     1. * УФ- опромінювачі тривалої дії

     2. Люксметр

     3. Біодозиметр

     4. Ультрафіолетметр

     5. Барометр

349. Які промені в надлишкових дозах мають бластомогенну дію?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

350. Які промені мають анти рахітичний ефект?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

351. Які промені мають бактерицидний ефект?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

352. Які промені мають вітаміноутворюючий ефект?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

353. Які промені мають переважно тепловий ефект?

     1. Видимі

     2. УФВ

     3. * Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

354. Які промені найбільш стимулюють ЦНС?

     1. * Видимі

     2. УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

355. Які промені сонячного випромінювання максимально затримуються атмосферою землі ?

     1. * УФВ фракції С

     2. УФВ фракції B

     3. УФВ фракції A

     4. Інфрачервоні

     5. Видимі

356. Які світильники є найбільш придатними з гігієнічної точки зору?

     1. Прямого світла

     2. Розсіяного світла

     3. Напіврозсіяного світла

     4. Напівпрямого світла

     5. Жоден з перерахованих

357. Які світлотехнічні поняття є головними для характеристики освітлення?

     1. Сила світловий потік

     2. * Освітленість

     3. Сила світла

     4. Світловий потік

     5. Яскравість

358. Які сонячні промені здатні викликати фотоофтальмію ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоні

     3. Видимі

     4. Червоні

     5. Фіолетові

359. Які сонячні промені мають бластомогенну дію ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоні

     3. Видимі

     4. Червоні

     5. Фіолетові

360. Які сонячні промені мають здатність підвищувати імунобіологічні властивості організму ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоні

     3. Видимі

     4. α-промені

     5. Електромагнітні хвилі

361. Якою дією обумовлено ушкоджуючий ефект ультрафіолетового випромінювання?

     1. Термічною

     2. Електричною

     3. * Фотохімічною

     4. Сенсибілізуючою

     5. Механічною

362. Яку дозу ультрафіолетового опромінення повинен призначити фізіотерапевт для післяопераційного хворого?

     1. профілактичну;

     2. * адаптогенну;

     3. антитоксичну;

     4. біологічну;

     5. бактерицидну.

363. Яку питому вагу має видиме випромінювання, що досягає поверхні Землі (%)?

     1. * 40;

     2. 1;

     3. 59;

     4. 70;

     5. 28.

364. Яку питому вагу має ультрафіолетове випромінювання, що досягає поверхні Землі (%)?

     1. 40;

     2. * 1;

     3. 59;

     4. 70;

     5. 28.

365. Назвіть прилад, що призначений для відбору проб повітря?

     1. Прилад Кротова

     2. Біодозиметр Горбачова

     3. *Аспіратор Мігунова

     4. Уфіметр

     5. Дозиметр ДАУ-81

366. Яке з цих джерел УФ-радіації не відноситься до штучних джерел?

     1. Прямі ртутно-кварцові лампи

     2. Дугові ртутно-кварцові лампи

     3. Лампи еритемні увіолеві

     4. Лампи бактерицидні увіолеві

     5. * Лампи розжарювання

367. Біодозиметр Горбачова являє собою:

     1. Прилад, що складається з двох частин: світлосприймаючої та реєструючої

     2. * Планшетка з 6-ма отворами

     3. Термометр з циліндричним резервуаром

     4. Термометр з шаровим резервуаром

     5. Обертовий диск, реометр, клиновидна щілина

368. На скільки областей поділяється діапазон УФ-випромінювання Сонця та штучних джерел?

     1. 1

     2. 2

     3. * 3

     4. 4

     5. 5

369. Принцип методу визначення максимальної вологоємкості грунту:

     1. визначення часу, за який вода пройде через шар грунту;

     2. визначення вмісту вологи в грунті (у відсотках) по відношенню до абсолютно сухого грунту;

     3. визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

     4. * визначення кількості води (у відсотках), яку може максимально поглинути грунт;

     5. визначення загального об'єму пор в грунті (у відсотках).

370. Аерація грунту відбувається безпосередньо:

     1. під впливом сонячного опромінювання.

     2. * внаслідок різниці температур і коливань тиску грунтового і атмосферного повітря.

     3. при процесах трансформації органічних речовин.

     4. при дії руху повітря.

     5. при процесах самоочищення грунту

371. Бактеріологічний показник забруднення води :

     1. число яєць гельмінтів в 1 дм3 ;

     2. число лялечок мух в 1дм3;

     3. титр анаеробів;

     4. * індекс БГКП;

     5. санітарне число.

372. Бактеріологічний показник забруднення води:

     1. Число яєць гельмінтів в 1 дм3;

     2. * мікробне число;

     3. титр анаеробів ;

     4. число личинок мух в 1 дм3;

     5. санітарне число.

373. Біотична компонента грунту – це

     1. мінеральні сполуки

     2. органічні сполуки

     3. * ґрунтові мікроорганізми

     4. органо-мінеральні комплекси

     5. ґрунтова волога.

374. Вибрати органолептичні показники, що відповідають вимогам ДержСанПіНу:

     1. * Поріг розведення 2.

     2. Кольоровість 40 ⁰

     3. Прозорість 10 см по шрифту Снеллена

     4. Каламутність 2 мг/дм3

     5. Запах 1 (показник розведення), присмак 3(показник розведення).

375. Визначення поняття «біогеохімічна провінція» :

     1. географічна місцевість, значно віддалена від води;

     2. * географічна місцевість, якій властиві недолік або надлишок хімічних сполук в грунті, воді, живих організмах;

     3. географічна місцевість, розташована вище 1000 м над рівнем моря;

     4. місцевість, що містить хімічні речовини в грунті, в кількостях 10 мг/кг, що перевищують;

     5. географічна місцевість, що містить хімічні речовини у воді, в кількості менше 10 мкг на кг грунту.

376. Визначення поняття «мікроелементи»:

     1. * хімічні речовини, що містяться в організмі в кількостях менш 0,01 %

     2. хімічні речовини, вміст яких в організмі менше 1 %;

     3. хімічні елементи, вміст яких у воді менше 0,01 %;

     4. хімічні речовини, що викликають ендемічні захворювання;

     5. хімічні елементи, що містяться в їжі в кількостях менше 1 %.

377. Визначення санітарного числа грунту (число Хлебникова):

     1. розрахунок відношення кількості органічного азоту, що не розклався в грунті до азоту гумусу;

     2. * розрахунок відношення кількості азоту гумусу (грунтового білкового азоту) до кількості органічного азоту грунту, що не розклався;

     3. визначення відношення азоту амонію до загальної кількості азоту в ґрунту;

     4. визначення кратності перевищення ГДК хімічних речовин в ґрунті;

     5. визначення кратності перевищення ГДК нітратів в ґрунті.

378. Вільний активний хлор у воді, що має бактерицидну дію, представлений концентрацією:

     1. соляної кислоти, сірчанокислого алюмінію;

     2. * хлорнуватистої кислоти, гипохлорит- іонів;

     3. гіпосульфат - іонів, хлорнуватистого марганцю;

     4. атомарного кисню, парів йоду;

     5. атомарного хлору, хлорного заліза.

379. Вкажіть метод дезодорації води:

     1. Відстоювання

     2. * Фільтрація через активоване вугілля

     3. Коагуляція

     4. Флокуляція

     5. Кип'ятіння

380. Водогінна мережа не повинна

     1. Бути водонепроникною,

     2. Бути герметичною,

     3. Розміщуватися на глибині не менше 1 м,

     4. Розміщуватися недалеко від вигрібних ям.

     5. * Розміщуватися від каналізаційних труб ближче 0,3 м.

381. Водоємність грунту – це здатність грунту:

     1. Пропускати воду

     2. * Утримувати воду

     3. Піднімати воду з глибини на поверхню

     4. Поглинати воду з повітря

     5. Пропускати повітря

382. Водопроникність грунту – це здатність грунту:

     1. * Пропускати воду

     2. Утримувати воду

     3. Піднімати воду з глибини на поверхню

     4. Поглинати воду з повітря

     5. Пропускати повітря

383. Втрата якої кількості води від загальної маси тіла людини спричиняє помітне порушення обміну речовин?

     1. 1 %.

     2. 3 %.

     3. * 5 %.

     4. 6 %.

     5. * 10 %.

384. Гігієнічна норма колірності води при централізованому водопостачанні становить згідно Держстандарту 2874-82 (градусів):

     1. 5;

     2. 10;

     3. 15;

     4. * 20;

     5. 25.

385. Гігієнічне значення фізичних властивостей грунту:

     1. сприяють утворенню озонового шару атмосфери;

     2. впливають на хімічний склад атмосферного повітря;

     3. * впливають на кліматичні умови в даній місцевості;

     4. сприяють виникненню геохімічних ендемій;

     5. сприяють виникненню ендемічних захворювань.

386. Гігієнічний індекс зубів дозволяє оцінити:

     1. * Чистоту та інтенсивність зубного нальоту

     2. Число карієсних зубів

     3. Кількість неушкоджених зубів

     4. Кількість пломбованих зубів

     5. Стан ротової порожнини

387. Гігієнічний норматив активної реакції питної води:

     1. Не більше 7,0;

     2. 6,5 - 8,0;

     3. * 6,5 - 9,0;

     4. 6,0 - 9,0;

     5. 7,5 - 9,5.

388. Гігієнічний норматив жорсткості питної водогінної води:

     1. не більше 3 мг-экв/дм3;

     2. * не більше 7 мг-экв/дм3;

     3. 14 мг-экв/дм3;

     4. не менше 7 мг-экв/дм3;

     5. 7 - 14 мг-экв/дм3.

389. Гігієнічний норматив жорсткості питної водогінної води:

     1. не більше 3 мг-экв/дм3;

     2. не менше 7 мг-экв/дм3;

     3. 14 мг-экв/дм3;

     4. * в окремих випадках до 10 мг-экв/дм3;

     5. 7 - 14 мг-экв/дм3.

390. Гігієнічний норматив інтенсивності запаху питної водопровідної води - не більше:

     1. 1 балу;

     2. 7 мг-экв/дм3;

     3. 1000 мг/дм3;

     4. 20 0;

     5. * 2 ПР (показник розведення).

391. Гігієнічний норматив інтенсивності присмаку питної водопровідної води - не більше:

     1. 1 ПР (показник розведення;

     2. * 2 ПР (показник розведення);

     3. 1000 мг/дм3;

     4. 20 0;

     5. 7 мг-экв/дм3.

392. Гігієнічний норматив кольоровості питної водогінної води - не більше:

     1. 30 см;

     2. 2 ПР (показник розведення);

     3. 1,5 мг/дм3;

     4. * 20 градусів;

     5. 350 мг/дм3.

393. Гігієнічні вимоги до якості питної води:

     1. Безпечність в епідемічному відношенні.

     2. Безпечність в радіологічному відношенні

     3. Безпечність в хімічному відношенні

     4. Добрі органолептичні властивості

     5. * Усе вірно

394. Грунтоутворюючий чинник:

     1. стічні води промислових підприємств;

     2. мінеральні добрива, отрутохімікати;

     3. * клімат;

     4. озоновий шар атмосфери;

     5. відходи промислових підприємств.

395. Грунтоутворюючий чинник:

     1. стічні води промислових підприємств;

     2. мінеральні добрива, отрутохімікати;

     3. озоновий шар атмосфери;

     4. * вік материка;

     5. відходи промислових підприємств.

396. Грунтоутворюючий чинник:

     1. * тваринні організми;

     2. стічні води промислових підприємств;

     3. мінеральні добрива, отрутохімікати;

     4. радіоактивні відходи промислових підприємств;

     5. всі відходи промислових підприємств.

397. Грунтоутворюючий чинник:

     1. наявність корисних копалини;

     2. стічні води промислових підприємств;

     3. мінеральні добрива, отрутохімікати;

     4. радіоактивні відходи промислових підприємств;

     5. * рослинні організми.

398. Грунтоутворюючий чинник:

     1. електричне і магнітне поле Землі;

     2. * рельєф місцевості;

     3. стічні води промислових підприємств;

     4. наявність корисних копалини;

     5. радіоактивні відходи промислових підприємств.

399. Джерела забруднення грунту мінеральними речовинами

     1. крупні тваринницькі комплекси;

     2. * викиди, стічні води, тверді відходи промислових підприємств;

     3. атомні електростанції;

     4. нафтопереробна промисловість;

     5. мінеральні добрива;

400. Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

     1. стічні води металургійних підприємств;

     2. * кладовища, скотомогильники;

     3. атомні електростанції;

     4. мінеральні добрива;

     5. виробництво будівельних матеріалів.

401. Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

     1. стічні води металургійних підприємств;

     2. виробництво будівельних матеріалів;

     3. атомні електростанції;

     4. мінеральні добрива;

     5. * крупні тваринницькі комплекси;

402. Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

     1. * підприємства харчової промисловості;

     2. виробництво будівельних матеріалів;

     3. стічні води металургійних підприємств;

     4. мінеральні добрива;

     5. атомні електростанції.

403. Джерела забруднення грунту радіоактивними речовинами:

     1. підприємства харчової промисловості;

     2. нафтопереробна промисловість;

     3. * аварійні ситуації на АЕС;

     4. фекально-господарська каналізація;

     5. відходи підприємств хімічної промисловості.

404. Джерела забруднення грунту радіоактивними речовинами:

     1. підприємства харчової промисловості;

     2. нафтопереробна промисловість;

     3. радіолокаційні станції;

     4. фекально-господарська каналізація;

     5. * відходи підприємств (об'єктів), що використовують радіоактивні речовини.

405. Джерела забруднення грунту токсичними речовинами:

     1. підприємства харчової промисловості;

     2. * застосування отрутохімікатів в сільському господарстві;

     3. тваринницькі комплекси;

     4. атомні електростанції;

     5. кладовища, скотомогильники.

406. Джерело забруднення грунту мінеральними речовинами:

     1. крупні тваринницькі комплекси;

     2. нафтопереробна промисловість;

     3. атомні електростанції;

     4. * мінеральні добрива;

     5. харчова промисловість.

407. Джерело, за рахунок якого покривається добова потреба організму людини у воді:

     1. тільки введенням води (напоїв);

     2. * вживання рідини (вода, напої, рідкі страви);

     3. вода, що міститься у вдихуваному повітрі;

     4. вода, що поглинається шкірою;

     5. вода, що поглинається слизистими з атмосферного повітря.

408. Для профілактики захворювання карієсом проводяться профілактичні заходи:

     1. * Фторування води, протикарієсні дієти, догляд за станом ротової порожнини

     2. Огляд ротової порожнини

     3. Використання настоянок трав

     4. Чищення зубів содою

     5. Полоскання зубів водою

409. Для профілактики захворювання флюорозом проводяться профілактичні заходи:

     1. * Дефторування води.

     2. Огляд ротової порожнини

     3. Використання настоянок трав

     4. Чищення зубів содою

     5. Полоскання зубів водою

410. Для фізико-хімічного аналізу проби грунту відбирають з ділянок площею, м2:

     1. 5

     2. 10

     3. * 25

     4. 50

     5. 100

411. Для чого визначають лужність води при розрахунку дози коагулянта - сірчанокислого алюмінію?

     1. для визначення концентрації флокулянта;

     2. для розрахунку орієнтовної кислотності води;

     3. для визначення рН води;

     4. * для визначення орієнтовних доз коагулянта, примінених в досліджуваній коагуляції;

     5. щоб визначити, який коагулянт використовувати.

412. До безреагентних методів знезараження води відносяться:

     1. Фільтрація;

     2. Коагуляція;

     3. * Кип'ятіння;

     4. Йодування.

     5. Хлорування;

413. До реагентних методів знезараження води відносяться:

     1. Кип'ятіння;

     2. Коагуляція;

     3. Опромінення ультрафіолетом;

     4. Фільтрація;

     5. * Хлорування;

414. До складу якого гормону входить мікроелемент йод?

     1. адреналін;

     2. * тіроксин;

     3. інсулін;

     4. кортизон;

     5. вазопрессин.

415. До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм :

     1. * до розвитку гіпофункції щитовидної залози;

     2. до ішемічної хвороби серця;

     3. до кахексії;

     4. до гіповітамінозу «С»;

     5. до базедової хвороби.

416. До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм:

     1. до ниркової недостатності;

     2. до ішемічної хвороби серця;

     3. до кахексії;

     4. * до мікседеми;

     5. до базедової хвороби.

417. До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм дітей :

     1. до кахексії;

     2. * до кретинізму;

     3. до міокардіопатії;

     4. до рахіту;

     5. до сколіозу.

418. Добова потреба людини в йоді :

     1. 100 мкг;

     2. * 150-200 мкг;

     3. не більше 150 мкг;

     4. 0,7-1,5 міліграм;

     5. 1,2 міліграм.

419. Доза коагулянта, необхідна для очищення води залежить:

     1. від кількості солей калію і марганцю у воді;

     2. тільки від бактерійного забруднення води;

     3. від того, який час ми маємо в своєму розпорядженні для очищення води;

     4. * від ступеня забруднення і рН води;

     5. від вмісту радіоактивних речовин у воді.

420. Документ, що регламентує організацію контролю за якістю водопровідної води:

     1. * СанПіН “Питна вода. Гігієнічні вимоги до якості води централізованої системи питного водопостачання. Контроль якості”.

     2. ДЕСТ “Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання.

     3. СніП “Водопостачання”.

     4. ДЕСТ Р 51232-98 “Вода питна. Гігієнічні вимоги до організації і методів контролю якості”.

     5. Нічого з названого.

421. Допустимий вміст сухого залишку в питній воді:

     1. не більше 10000 мг/дм3;

     2. 6,5 - 9,0 мг/дм3;

     3. не більше 7 мг-экв/дм3;

     4. * не більше 1000 мг/дм3;

     5. не більше 500 мг/дм3.

422. Допустимий вміст сухого залишку в питній воді:

     1. не більше 10000 мг/дм3;

     2. 6,5 - 9,0 мг/дм3;

     3. не більше 7 мг-экв/дм3;

     4. не більше 500 мг/дм3;

     5. * в окремих випадках не більше 1500 мг/дм3.

423. З якого місця водойми-джерела водопостачання відбирають воду для аналізу?

     1. Біля берега

     2. На середині водойми;

     3. На глибині 0,5 м;

     4. На відстані 1 м від берега;

     5. * У місці водозабору

424. За якою ознакою шкідливості нормуються фториди у воді?

     1. За гонадотоксичною

     2. За органолептичною

     3. * За токсикологічною

     4. За ембріотоксичною

     5. За санітарно-токсикологічною

425. Завдяки чому на поверхні повільно діючих фільтрів відбувається затримання і загибель бактерій та яєць гельмінтів і мінералізація органічних речовин?

     1. * Утворенню біологічної плівки.

     2. Накладанню на поверхню фільтрів спеціальної тканини.

     3. Накладанню на поверхню фільтрів поліетиленової сітки з дрібними отворами.

     4. Утворенню плівки із розчинених у воді солей металів.

     5. Флокулянтам, що випали в осад.

426. Завдяки якому методу очищення води пришвидшується осадження завислих в ній часток, усувається колірність води і скорочується тривалість процесу фільтрації?

     1. Хлорування.

     2. Озонування.

     3. * Коагулювання.

     4. Дезодорування.

     5. Фторування.

427. Загальна твердість води визначається у:

     1. мг/дм3.

     2. Балах.

     3. * мг-екв/дм3.

     4. Градусах.

     5. Сантиметрах

428. Загальна твердість води зумовлена наявністю наступних солей

     1. Кальцію,

     2. Магнію,

     3. Калію,

     4. * Кальцію і магнію

     5. Натрію.

429. Запах води визначається у:

     1. мг/дм3.

     2. Показник розведення ПР

     3. мг-екв/дм3.

     4. Градусах.

     5. Сантиметрах.

430. Заходи профілактики ендемічного зобу :

     1. йодування води;

     2. фторування води;

     3. * вживання продуктів моря ;

     4. вживання молочних продуктів;

     5. додавання в їжу фториду натрію.

431. Здатність води пропускати видиме світло називається

     1. Кольоровість;

     2. Каламутність;

     3. * Прозорість;

     4. Твердість;

     5. Розчинність.

432. Здатність ґрунту піднімати воду з нижніх шарів догори - це

     1. повітропроникність

     2. пористість

     3. водопроникність

     4. вологоємність

     5. * капілярність ґрунту

433. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні називається

     1. повітропроникність

     2. пористість

     3. * водопроникність

     4. вологоємність

     5. капілярність ґрунту

434. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу – це

     1. * повітропроникність

     2. пористість

     3. водопроникність

     4. вологоємність

     5. капілярність ґрунту

435. Значення мікроелемента йоду для організму:

     1. надлишкові концентрації сприяють розвитку у людини флюорозу;

     2. недостатні концентрації сприяють розвитку у людини сечокислого діатезу;

     3. бере участь в синтезі адреналіну;

     4. * недостатнє надходження йоду веде до гіпофункції щитовидної залози;

     5. бере участь в синтезі ацетилхоліну.

436. Знезараження води - це :

     1. Очистка від бруду;

     2. Усунення неприємного запаху;

     3. Усунення завислих речовин;

     4. * Усунення патогенних мікроорганізмів

     5. Усунення патогенних мікроорганізмів

437. Знезшкодження води - це :

     1. Очистка від бруду

     2. Усунення неприємного запаху;

     3. Усунення завислих речовин;

     4. Усунення патогенних мікроорганізмів;

     5. * Усунення отруйних речовин

438. Індекс КПВ (карієс-пломба-видалений зуб) це:

     1. * Загальна кількість карієсних, пломбованих і видалених зубів

     2. Число карієсних зубів

     3. Кількість пломбованих зубів

     4. Кількість видалених зубів

     5. Кількість зубів з нальотом

439. Капілярність грунту – це здатність грунту:

     1. Пропускати воду

     2. Утримувати воду

     3. * Піднімати воду з глибини на поверхню

     4. Поглинати воду з повітря

     5. Пропускати повітря

440. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами називається

     1. повітропроникність

     2. пористість

     3. водопроникність

     4. * вологоємність

     5. капілярність ґрунту

441. Коли вологоємність грунту максимальна ?

     1. * При найменшій величині пор і найбільшому загальному об’ємі пор

     2. B. При найменшій величині пор і найменшому об’ємі пор

     3. C. При найбільшій величині пор і найбільшому загальному об’ємі пор

     4. D. При найбільшій величині пор і найменшому загальному об’ємі пор

     5. При найбільшій фільтраційній здатності грунту

442. Колі-тітр грунту - це:

     1. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 геогельмінт;

     2. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 анаеробний мікроорганізм;

     3. кількість спор анаеробів в 0,25 м3 грунту;

     4. * найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 кишкова паличка;

     5. кількість кишкових паличок в 1 кг грунту.

443. Колірність води визначається у:

     1. мг/дм3.

     2. Балах.

     3. мг-екв/дм3.

     4. * Градусах.

     5. Сантиметрах.

444. Критерій якості питної води.

     1. Відсутність кишкової палички.

     2. Відсутність яєць гельмінтів.

     3. Відсутність вірусів.

     4. * Епідемічна безпечність

     5. Відсутність лептоспір.

445. Критерій якості питної води.

     1. Відсутність кишкової палички.

     2. Відсутність яєць гельмінтів.

     3. Відсутність вірусів.

     4. * Епідемічна безпечність

     5. Відсутність лептоспір.

446. Критерій якості питної води.

     1. Запах

     2. Прозорість.

     3. Смак.

     4. Колір.

     5. * Добрі органолептичні властивості.

447. Методи освітлення води:

     1. * фізичні (механічні);

     2. знебварвлення, знешкодження;

     3. гігієнічні, біохімічні;

     4. санітарні, епідеміологічні;

     5. подвійне хлорування.

448. Методи освітлення води:

     1. біофізичні, змішані;

     2. знебварвлення, знешкодження;

     3. санітарні, гігієнічні;

     4. * хімічні, комбіновані;

     5. хлорування, перехлорування.

449. Механічний склад грунту визначають за допомогою:

     1. Свердел Френкеля

     2. * Сит Кнопа

     3. Циліндра Геннера

     4. Приладу Журавльова

     5. Батометра

450. Мікробне число ґрунту – це

     1. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 геогельмінт;

     2. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 анаеробний мікроорганізм;

     3. * найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 кишкова паличка;

     4. кількість кишкових паличок в 1 кг грунту.

     5. кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м'ясо-пептонному агарі при температурі 370С за 24 години

451. Мікробне число води це:

     1. кількість кишкових паличок в 1 дм3 води;

     2. кількість мікроорганізмів, виявлених в 1 дм3 води;

     3. * кількість колоній, що зростають при посіві 1 мл води, на м’ясопептонному агарі після вирощування при температурі 37 0С через 24 години;

     4. кількість колоній кишкової палички тих, що зростають через 24 години при посіві 1 см3 на м’ясопептонний агар;

     5. найменша кількість іссле

452. Назвіть засоби опріснення води:

     1. Флокуляція

     2. * Дистиляція

     3. Коагуляція

     4. Гіперфільтрація

     5. Відстоювання

453. Назвіть інфекційну хворобу небактеріальної природи, що може передаватися через воду:

     1. Холера

     2. * Вірусний гепатит

     3. Черевний тиф

     4. Лептоспіроз

     5. Дизентерія

454. Назвіть одну з зон санітарної охорони джерел водопостачання:

     1. Дослідна зона

     2. * Зона посиленого режиму

     3. Зона контролю

     4. Господарська зона

     5. Технічна зона

455. Назвіть основні засоби освітлення води:

     1. Дефторування

     2. * Відстоювання

     3. Знезалізнювання

     4. Опріснення

     5. Пом'якшення

456. Назвіть фактор, що визначає вибір та можливість використання джерела водопостачання:

     1. Ландшафтні умови

     2. Хімічний склад атмосферного повітря

     3. Зручність транспортних шляхів

     4. * Водоємність вододжерела

     5. Близькість до морів та океанів

457. Назвіть хімічні речовини, що використовуються для проведення коагуляції води:

     1. Гранозан

     2. * Алюмокислий галун

     3. Газоподібний хлор

     4. Хлорид натрію

     5. Хлорамін

458. Найбільш важливим джерелом поліненасичених жирних кислот є:

     1. Крупи

     2. Молоко

     3. Печінка тварин

     4. * Рослинне масло

     5. Вершкове масло

459. Найбільшу роль морська риба і морепродукти відіграють як постачальники:

     1. Заліза

     2. * Йоду

     3. Калію

     4. Кальцію

     5. Магнію

460. Найсучаснішим методом пом'якшення води є

     1. * Фільтрування води через фільтри з іонітами

     2. Кип’ятіння,

     3. Озонування,

     4. Коагуляція води,

     5. Дезактивація води.

461. Невідповідність вмісту в грунті якої хімічної речовини сприяє виникненню ендемічної подагри:

     1. Збільшення свинцю

     2. * Збільшення молібдену

     3. Збільшення фтору

     4. Зменшення фтору

     5. Зменшення йоду

462. Недолік методу перехлорування води:

     1. погіршення прозорості і кольоровості води;

     2. необхідність опріснення води;

     3. малий бактерицидний ефект;

     4. малий час знезараження;

     5. * підвищена витрата хлору.

463. Недолік методу подвійного хлорування води:

     1. погіршує запах води;

     2. * зростає можливість утворення хлорорганічних сполук;

     3. погіршується каламутність і кольоровість води;

     4. дуже слабкий бактерицидний ефект;

     5. необхідно дехлорувати воду гіпосульфітом.

464. Недолік методу хлорування води з преаммонізацією:

     1. хлораміни не мають бактерицидних властивостей;

     2. * тривалість хлорування повинна бути не менше 2 годин;

     3. погіршення органолептичних властивостей води;

     4. необхідність дехлорування води гіпосульфітом;

     5. підвищена витрата хлору.

465. Необхідно вибрати джерело, яке найбільше відповідало б гігієнічним вимогам до питної води в польових умовах.

     1. * Вода артезіанських свердловин

     2. Вода джерельна

     3. Вода річкова

     4. Дощова вода

     5. Тала вода

466. Необхідно вибрати джерело, яке найбільше відповідало б гігієнічним вимогам до питної води в польових умовах.

     1. * Вода міжпластова

     2. Вода джерельна

     3. Вода річкова

     4. Дощова вода

     5. Тала вода

467. Норматив вмісту йоду в питній воді:

     1. до 20 мкг/дм3;

     2. 1 мг/дм3 ;

     3. 100-120 мкг/дм3 ;

     4. 5 мг/дм3 ;

     5. * Не нормується.

468. Одиниця вимірювання вологості ґрунту:

     1. г/см3;

     2. мм рт. ст.;

     3. грам;

     4. сантиметр;

     5. * відсоток.

469. Одиниця вимірювання жорсткості води:

     1. * мг-экв/дм3;

     2. мг/дм3;

     3. відсоток;

     4. бал;

     5. сантиметр.

470. Одиниця вимірювання капілярності ґрунту:

     1. г/см3;

     2. * сантиметр;

     3. секунда;

     4. відсоток;

     5. мм рт. ст.

471. Одиниця вимірювання максимальної вологоємкості грунту:

     1. грам;

     2. * відсоток;

     3. г/см3;

     4. секунда;

     5. сантиметр.

472. Одиниця вимірювання пористості грунту:

     1. секунда;

     2. сантиметр;

     3. мілілітр;

     4. * відсоток;

     5. г/см3.

473. Органолептична властивість води:

     1. * запах;

     2. питома вага;

     3. рН;

     4. жорсткість;

     5. сухий залишок.

474. Органолептична властивість води:

     1. жорсткість;

     2. * прозорість;

     3. рН;

     4. вміст хлоридів;

     5. сухий залишок.

475. Органолептична властивість води:

     1. жорсткість;

     2. вміст аміаку;

     3. рН;

     4. * присмак;

     5. сухий залишок.

476. Органолептична властивість води:

     1. питома вага;

     2. * каламутність;

     3. рН;

     4. жорсткість;

     5. сухий залишок.

477. Органолептична властивість води:

     1. сухий залишок;

     2. вміст хлоридів;

     3. рН;

     4. жорсткість;

     5. * Кольоровість.

478. Органолептична властивість води:

     1. жорсткість;

     2. * прозорість;

     3. рН;

     4. вміст хлоридів;

     5. сухий залишок.

479. Основна біологічна роль вуглеводів:

     1. * Основне джерело енергії.

     2. Покращують засвоєння жирів.

     3. Посилюють окислення ендогенних ліпідів.

     4. Покращують детоксикаційну функцію печінки.

     5. Зменшують розщеплення м'язових білків.

480. Основне джерело надходження йоду в організм :

     1. ендогенний синтез;

     2. повітря;

     3. вода;

     4. * їжа;

     5. Утворюється при обмінних процесах в організмі.

481. Основний критерiй оцiнки енергетичної адекватностi харчування:

     1. * Товщина підшкiрно-жирової складки

     2. Рiст

     3. Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1:1:4

     4. Виведення аскорбінової кислоти з сечею

     5. Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1:4:1

482. Основні вимоги раціонального харчування:

     1. Оптимальний режим харчування.

     2. Відповідність хімічної структури їжі ферментній травній системі організму.

     3. Оптимальне співвідношення по енергетичній цінності харчових і біологічно активних речовин.

     4. Достатня енергетична цінність раціону за білками, жирами, вуглеводами з врахуванням потреб організму.

     5. * Оптимальне якісне і кількісне відношення в харчовому раціоні основних харчових і біологічно активних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин з врахуванням потреб організму.

483. Основні симптоми тяжкої форми флюорозу:

     1. Поява плям на емалі зубів

     2. Непрозорі невеликі плями і поява борозденок на емалі емалі

     3. Тріщини емалі, крихкість зубів

     4. Зменшення рухливості суставів, крихкість зубів і деформація костей

     5. * Коричневі плями, тріщини емалі, крихкість зубів, ділянки стертої емалі

484. Особливості нормування фтору в питній воді :

     1. залежно від температури повітря;

     2. залежно від температури води;

     3. залежно від характеру водокористування;

     4. * залежно від кліматичного району;

     5. по сезонах року.

485. Перевага методу перехлорування води?

     1. * скорочується час і спрощується техніка хлорування;

     2. можливість знезаражувати солону воду;

     3. необхідність дехлорування води;

     4. не утворюються хлорорганічні речовини;

     5. поліпшується прозорість і кольоровість води.

486. Перевага методу хлорування води з преаммонізацією:

     1. * хлораміни, що утворюються при цьому, не утворюють з фенолами хлорфенолів;

     2. може бути застосований для попередження зеленуватого кольору води, що містить феноли;

     3. спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;

     4. може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить аміак і його похідні;

     5. можливість знезаражувати каламутну воду.

487. Перевага озонування як методу знезараження води:

     1. не потрібно заздалегідь освітлювати воду;

     2. * велика надійність в порівнянні з хлоруванням;

     3. збільшується рН води;

     4. спрощення техніки знезараження;

     5. економічно вигідніший метод.

488. Перевага озонування як методу знезараження води:

     1. не потрібно заздалегідь освітлювати воду;

     2. збільшується лужність води;

     3. * поліпшуються органолептичні властивості води;

     4. спрощується техніка знезараження води;

     5. економічно вигідніший метод.

489. Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстійниками:

     1. збільшує вміст залишкового хлору;

     2. приводить до можливого утворення хлорорганічних сполук;

     3. * пригнічує ріст мікрофлори в очисних спорудах;

     4. збільшує вміст кисню у воді;

     5. попереджає появу неприємного запаху.

490. Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстійниками:

     1. збільшує вміст залишкового хлора;

     2. приводить до можливого утворення хлорорганічних сполук;

     3. збільшує вміст кисню у воді;

     4. * збільшує надійність знезараження;

     5. попереджає появу неприємного запаху.

491. Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстійниками:

     1. збільшує вміст залишкового хлору;

     2. приводить до можливого утворення хлорорганічних сполук;

     3. * пригнічує ріст мікрофлори в очисних спорудах;

     4. збільшує вміст кисню у воді;

     5. попереджає появу неприємного запаху.

492. Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстійниками:

     1. збільшує вміст залишкового хлора;

     2. приводить до можливого утворення хлорорганічних сполук;

     3. збільшує вміст кисню у воді;

     4. * збільшує надійність знезараження;

     5. попереджає появу неприємного запаху.

493. Перерахуйте захворювання, що не можуть передаватися через воду:

     1. Захворювання, зумовлені хімічним складом води

     2. * Захворювання, зумовлені фізичними якостями води

     3. Інфекційні хвороби бактеріальної природи

     4. Вірусні захворювання

     5. Протозойні захворювання

494. Підвищення концентрації фтору у питній воді може викликати:

     1. Карієс зубів.

     2. Ендемічний зоб.

     3. * Флюороз зубів

     4. Метгемоглобінемією.

     5. Рахіт у дітей.

495. Пісковловлювачі призначені для затримки речовин неорганічного походження (головним чином піску) розмірами:

     1. До 0,1 мм.

     2. * Понад 0,1 мм.

     3. Понад 0,15 мм.

     4. Понад 0,20 мм.

     5. Понад 0,25 мм.

496. Повноцінний білок для організму людини - цс білок:

     1. * Молока

     2. Хліба

     3. Гречки

     4. Яблук

     5. Картоплі

497. Показник епідемічної безпеки ґрунту:

     1. повітропроникність,

     2. * число яєць гельмінтів в 1 кг грунту;

     3. вологопроникність,

     4. капілярність,

     5. вологоємність,

498. Показник епідемічної безпеки ґрунту:

     1. Залишкові кількості пестицидів,

     2. валовий вміст важких металів

     3. коефіцієнт фільтрації;

     4. * титр бактерій групи кишкової палички;

     5. повітропроникність

499. Показник епідемічної безпеки ґрунту:

     1. * санітарне число Хлєбнікова;

     2. коефіцієнт фільтрації;

     3. повітропроникність;

     4. волого проникність;

     5. вміст нафти та нафтопродуктів.

500. Показник санітарно-ентомологічного стану грунту:

     1. * число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 грунту;

     2. Мікробне число;

     3. колі-індекс;

     4. число личинок і лялечок мух в 1 кг грунту;

     5. число гельмінтів в 1 кг грунту.

501. Показником фекального забруднення грунту є:

     1. Мікробне число.

     2. Санітарне число.

     3. * Колі-титр.

     4. Кількість личинок і лялечок мух.

     5. Альбедо

502. Проявами біогеохімічних ендемій є:

     1. захворювання населення, пов'язані з місцевими умовами тієї, що оточує середовища;

     2. захворювання населення, пов'язані з надмірним споживанням білкових речовин;

     3. захворювання населення, пов'язані з місцевими умовами розповсюдження інфекційних захворювань;

     4. * захворювання місцевого населення в біогеохімічних провінціях пов'язані з аномальним вмістом хімічних елементів у воді (грунту);

     5. захворювання населення, пов'язані з підвищеною радіоактивністю навколишнього середовища.

503. Поняття про грунт, це є:

     1. * рихлий, поверхневий, родючий шар земної кори;

     2. рихла материнська порода земної кори, переважаюча в даній місцевості;

     3. порода земної кори, що містить органічні речовини;

     4. шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини;

     5. тверда оболонка землі, що містить воду.

504. Поняття про залишковий вільний хлор:

     1. кількість активного хлору в міліграмах, необхідне для знезараження 1 дм3 води;

     2. кількість активного хлору, яка витрачається на безпосередню бактерицидну дію;

     3. кількість активного хлору, яка може виявитися у воді після її надмірного хлорування;

     4. * кількість активного хлору, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;

     5. кількість активного хлору, яка поглинається завислими речовинами і мікроорганізмами при хлоруванні води.

505. Поняття про знезараження води:

     1. звільнення води від отруйних домішок;

     2. * звільнення води від патогенних мікробів і вірусів;

     3. звільнення води від радіоактивних речовин;

     4. звільнення води від зважених речовин;

     5. поліпшення органолептичних властивостей.

506. Поняття про освітлення води:

     1. усунення запаху і присмаку;

     2. усунення радіоактивних речовин;

     3. усунення кольоровості;

     4. усунення патогенної мікрофлори;

     5. * усунення каламутності.

507. Поняття про очищення води (освітлення):

     1. * поліпшення органолептичних властивостей;

     2. усунення токсичних речовин;

     3. усунення надлишку солей;

     4. усунення мікрофлори;

     5. усунення радіоактивних речовин.

508. Поняття про перехлорування води:

     1. метод, при якому у воду вводять 3-5 мг/м3 активного хлору;

     2. * метод хлорування, при якому у воду вводять великі дози хлору (10-20 мг/дм3);

     3. метод, при якому у воду вводять аміак, а потім через 0,5-2 хвилини - хлор;

     4. метод, при якому воду хлорують двічі звичайними дозами;

     5. метод, при якому воду хлорують двічі: перший раз - газоподібним хлором, другий - ДТСГК.

509. Поняття про подвійне хлорування води:

     1. при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5-2 хвилини.- хлор;

     2. метод, при якому використовуються хлораміни і озон;

     3. подача хлору у воду перед відстійниками і амміака - після фільтрів;

     4. * подача хлору у воду перший раз перед відстійником, другий раз - після фільтрів;

     5. подача хлору у воду перший раз перед фільтрами, другий раз - після фільтрів.

510. Поняття про процес самоочищення грунту:

     1. складний біологічний процес перетворення неорганічних речовин у органічних;

     2. складний біохімічний процес, що супроводжується розмноженням патогенної мікрофлори;

     3. * складний біохімічний процес перетворення органічних речовин в мінеральні або гумус, що супроводжується відмиранням патогенного начала;

     4. механічний процес фільтрації забруднення через грунт, грунт до першого водоносного горизонту;

     5. складний біохімічний процес перетворення вуглеводів в жири.

511. Поняття про хлорпоглинання води:

     1. кількість вільного хлору, яка після знезараження води повинна складати 0,3-0,5 мг/дм3;

     2. * кількість активного хлору, вступаючого у взаємодію з легко окислюваними і завислими у воді речовинами;

     3. кількість активного хлора в міліграмах, необхідного для знезараження 1 дм3 води;

     4. кількість вільного хлора, яка після знезараження води повинно складати 0,6-1 мг/дм3;

     5. кількість активного хлора в міліграмах, необхідного для знезараження води, що не пройшла очищення.

512. Поняття про хлорпотребу води:

     1. кількість активного хлору, яка витрачається на безпосередню бактерицидну дію;

     2. * кількість активного хлору в міліграмах, необхідну для знезараження 1 л води;

     3. кількість активного хлору, яка може виявлятися у воді після її надмірного хлорування;

     4. кількість активного хлору, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;

     5. кількість активного хлору, яка поглинається завислими речовинами при хлоруванні води.

513. Поняття про хлорування води з преаммонізацією:

     1. * при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5- 2 хвилини.- хлор;

     2. метод, при якому використовуються хлораміни;

     3. метод, при якому у воду вводять хлор, а через 0,5-2 хвилини аміак;

     4. подача хлору у воду перед відстійниками, і аміаку - після фільтрів;

     5. подача хлору у воду перед фільтрами і амміака - після фільтрів.

514. Порушення обміну кальцію і фосфору в організмі відбувається при дефіциті вітаміну:

     1. А

     2. С

     3. Е

     4. * Д

     5. P

515. Постійність хімічного і бактеріологічного складу води характерно для джерел:

     1. Штучних.

     2. Поверхневих.

     3. * Міжпластових.

     4. Грунтових.

     5. Атмосферних.

516. Поширеність захворювання карієсом по даних епідеміологічного обстеження Асоціації стоматологів України становить:

     1. * 80,7 %

     2. 70,1 %

     3. 60,2%

     4. 90 %

     5. 50 %

517. Прагнення прискорити осідання завислих частинок, знебарвлення води і процес фільтрування призвело до використання у практиці наступного методу:

     1. Хлорування.

     2. * Коагулювання.

     3. Фторування.

     4. Перехлорування.

     5. Помякшення.

518. При білковій недостатності не відбувається:

     1. Сповільнення росту.

     2. Зменшення утворення ферментів і гормонів

     3. Розвиток жирової інфільтрації печінки.

     4. * Покращення мозкового кровообігу

     5. Зниження імунобіологічної реактивності організму.

519. При оцінці ступеня хімічного забруднення грунту використують наступні критерії:

     1. * Фактичний вміст компонентів забруднення грунту перевищує ГДК.

     2. Небезпека забруднення тим більша, чим більша буферна здатність грунту.

     3. При поліелементному забрудненні оцінка ступеня небезпеки допускається по найменш токсичному елементу з максимальним вмістом в грунті

     4. Небезпека забруднення тим більша, чим менша стабільність речовин в грунті.

     5. При поліелементному забрудненні оцінка ступеня небезпеки допускається по найбільш токсичному елементу з мінімальним вмістом в грунті

520. При проведенні експертизи грунту сількогосподарських територій ведучим є такий показник як:

     1. Колі-титр.

     2. * Транслокаційний критерій шкідливості.

     3. Показник буферності грунту.

     4. Показник сумарного забруднення.

     5. Загальносанітарний показник шкідливості.

521. При проведенні знезараження води методом хлорування доза хлору для знезараження води складається з:

     1. Залишкового хлору.

     2. * Хлорпоглинання і санітарної норми залишкового хлору.

     3. Лужності і хлорпоглинання води.

     4. Хлорпоглинання.

     5. Лужності і залишкового хлору.

522. При проведенні санітарно-гігієнічної оцінки грунту сількогосподарських територій ведучими є такий показник як:

     1. * Колі-титр.

     2. Транслокаційний критерій шкідливості

     3. Показник буферності грунту.

     4. Показник сумарного забруднення.

     5. Загальносанітарний показник.

523. При чотириразовому харчуванні рекомендуються такі розподілення калорійності раціону за споживанням їжі:

     1. сніданок – 15 %, обід – 50 %; підвечірок – 20 %; вечеря – 15 %.

     2. сніданок – 25 %, обід – 25 %; підвечірок – 25 %; вечеря – 25 %.

     3. сніданок – 30 %, обід – 40 %; підвечірок – 15 %; вечеря – 15 %.

     4. * сніданок – 25 %, обід – 35 %; підвечірок – 15 %; вечеря – 25 %.

     5. сніданок – 15 %, обід – 40 %; підвечірок – 10 %; вечеря – 35 %.

524. У Прикарпатському геохімічному регіоні є:

     1. Надлишок йоду та фтору

     2. Надлишок йоду та нестача фтору

     3. Надлишок фтору

     4. Нестача йоду

     5. * Нестача фтору та йоду.

525. Принцип методу визначення вологопроникності грунту:

     1. визначення загального об'єму пор у грунті (у відсотках),

     2. Визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

     3. Визначення вмісту вологи в грунті (у відсотках) по відношенню до абсолютно сухого грунту;

     4. * Визначення часу, за який вода пройде через шар грунту;

     5. визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт.

526. Принцип методу визначення вмісту сульфатів у воді:

     1. помутніння води від сульфату кальцію, що утворився при додаванні до води хлориду кальцію;

     2. * помутніння води від сульфату, що утворився при додаванні до води хлориду барію;

     3. зміна блакитного забарвлення води від додавання в воду гідроокису барію;

     4. осадження білого осаду при дії на воду розчину азотнокислого срібла;

     5. по зміні забарвлення індикатора (хромоген-черного) при додаванні в воду трилону «Б».

527. Принцип методу визначення вологості грунту:

     1. визначення кількості води (у відсотках), яку може максимально поглинути грунт;

     2. визначення часу, за який вода пройде через шар грунту;

     3. * визначення вмісту вологи в грунті (у відсотках) по відношенню до абсолютно сухого грунту;

     4. визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

     5. визначення загального об'єму пор в грунті (у відсотках)

528. Принцип методу визначення дози хлорноо вапна для знезараження води:

     1. підрахунок колоній бактерій на живильному середовищі після 2-х денного витримки в термостаті при температурі 37 0 С;

     2. * випробування дії різних кількостей 1 % розчину хлорного вапна на воду і оцінка результатів за кількістю залишкового хлору;

     3. визначення найменше вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами;

     4. вимірювання бікарбонатної жорсткості води;

     5. витіснення активним хлором з йодистого калію вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом.

529. Принцип методу визначення капілярності грунту:

     1. * визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

     2. визначення загального об'єму пор в грунті (у відсотках),

     3. визначення вмісту вологи в грунті (у відсотках) по відношенню до абсолютно сухого грунту;

     4. визначення часу, за який вода пройде через шар грунту (по капілярам);

     5. визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт.

530. Принцип методу визначення пористості ґрунту:

     1. визначення кількості води (у відсотках), яку може максимально поглинути грунт;

     2. * визначення загального об'єму пор в ґрунті (у відсотках);

     3. визначення часу, за який вода пройде через шар ґрунту (по капілярам);

     4. визначення процентного змісту вологи в ґрунті по відношенню до абсолютно сухого ґрунту;

     5. визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах ґрунту через певний час.

531. Принцип методу кількісного визначення вмісту хлоридів в воді:

     1. заснований на властивості катіонів утворювати осади солей з олеїновими кислотами мила;

     2. * поява осаду тілесного кольору при титруванні розчином азотнокислого срібла, у присутності біхромата калію;

     3. поява білого осаду при дії на воду розчину азотнокислого срібла;

     4. заснований на помутнінні води при додаванні розчину азотнокислого срібла;

     5. заснований на помутнінні води при додаванні розчину хлориду барію.

532. Принцип методу якісного визначення вмісту хлоридів в воді:

     1. осадження білого осаду при дії на воду розчину сірчанокислого срібла;

     2. поява осаду тілесного кольору при дії розчину азотнокислого срібла на воду;

     3. зміна кольору розчину при додаванні азотнокислого срібла;

     4. * осадження білого осаду при дії розчину азотнокислого срібла на воду;

     5. кольорова реакція води при додаванні біхромата калія.

533. Причина виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії.

     1. Високий вміст аміаку у питній воді

     2. * Високий вміст нітратів у питній воді

     3. Високий вміст нітритів у питній воді

     4. Недостатня кількість нітратів у питній воді

     5. Недостатня кількість нітритів у питній воді.

534. Причини збільшення кольоровості природної води:

     1. * вимивання з грунту гумінових речовин;

     2. геохімічні особливості кліматичного району;

     3. вміст хлоридів у воді;

     4. вміст нітратів у воді;

     5. зміна температури води;.

535. Причини збільшення кольоровості природної води:

     1. зміна температури води;

     2. геохімічні особливості кліматичного району;

     3. вміст хлоридів у воді;

     4. * цвітіння водоймищ;

     5. жорсткість води.

536. Причини збільшення кольоровості природної води:

     1. зміна температури води;

     2. геохімічні особливості кліматичного району;

     3. вміст аміаку у воді;

     4. жорсткість води;

     5. * забруднення водоймищ стічними водами.

537. Прісною називається вода, яка містить загальну кількість розчинених у ній солей:

     1. * До 1000 мг/дм3.

     2. До 1500 мг/дм3.

     3. До 2000 мг/дм3.

     4. До 2150 мг/дм3.

     5. До 2500 мг/дм3.

538. Продукти, що зменщують утворення зубного нальоту:

     1. Печиво, цукерки, безалкогольні освіжаючі напитки, сухофрукти

     2. Молоко, молочні продукти

     3. Хліб житній, кондитерські вироби, круп’яні вироби

     4. * Обліпиха, яблука, часник

     5. Зефір, цукерки, банани

539. Продукти, які мають низьку карієсогенну дію:

     1. Печиво, цукерки, безалкогольні освіжаючі напитки, сухофрукти

     2. * Кисломолочні продукти, цільне молоко, сир

     3. Яблука, морква, халва

     4. Буряк, капуста, печиво

     5. Зефір, цукерки, банани

540. Прояви вживання питної води з високим вмістом сульфатів.

     1. Зниження секреції шлунку.

     2. Зниження секреції кишечнику.

     3. * Підвищення моторної функції шлунку і кишечнику.

     4. Пригнічення видільної функції нирок.

     5. Порушення реакції угамування спраги.

541. Речовини, що використовують для хлорування води:

     1. гіпохлорит калія, гідроокис хлору, хлорофос;

     2. * двоокис хлору, хлорамін, гіпохлорид кальцію;

     3. гіпохлорид калію, гідроокис алюмінію, йод;

     4. гідроокис кальцію, перманганат калія, озон;

     5. хлорамін, озон, йоднуватистий калій.

542. Роль грунту як кліматоутворюючого чинника:

     1. * тепловий режим грунту впливає на температуру приземного шару повітря;

     2. тип грунту впливає на інсоляцію цього району;

     3. механічний склад грунту впливає на пилеутворення в повітрі;

     4. тип грунту впливає на силу і напрям вітру в даній місцевості;

     5. стан грунту впливає на забруднення атмосферного повітря.

543. Самоочищення грунту – це:

     1. Горизонтальне переміщення забруднюючої грунт хімічної речовини в грунті або з неї в інші об’єкти природного середовища і зворотньо.

     2. Вертикальне переміщення забруднюючої грунт хімічної речовини в грунті або з неї в інші об’єкти природного середовища і зворотньо.

     3. * Зменшення кількості забруднюючої грунт хімічної речовини в результаті процесів, що відбуваються в грунті, мінералізації, перетворення, розпаду.

     4. Перехід забруднюючої грунт хімічної речовини в рослини.

     5. Перехід забруднюючої грунт хімічної речовини в воду.

544. Самоочищення грунту від яєць аскарид відбувається протягом:

     1. 1-2 тижнів.

     2. 1-2 місяців.

     3. * 5-6 місяців.

     4. 8-10 місяців.

     5. 10-14 місяців.

545. Санітарне значення процесів самоочищення в грунті:

     1. підвищує родючість грунту;

     2. має значення для рекультивації земель;

     3. сприяє збільшенню кількості кисню в атмосферному повітрі;

     4. * сприяє знешкодженню покидьків і фекально-господарських стічних вод;

     5. сприяє зменшенню кислотності грунтів.

546. Санітарно-гельмінтологічний показник стану грунту:

     1. Мікробне число;

     2. * число яєць гельмінтів в 1 кг грунту;

     3. число личинок мух в 0,25 м3 грунту;

     4. число гельмінтів в 1 кг грунту;

     5. титр Данилюка.

547. Санітарно-гігієнічне значення підвищеного вмісту хлоридів в питній воді:

     1. надають запах;

     2. підвищують каламутність;

     3. надають гіркий присмак;

     4. збільшують кольоровість, змінюють рН;

     5. * є непрямим показником забруднення води органічними речовинами тваринного походження.

548. Санітарно-мікробіологічний показник стану грунту:

     1. мікробне число;

     2. число яєць гельмінтів в 1 м3 грунту;

     3. число мух на 0,25 м2 грунту;

     4. число гельмінтів в 1 кг грунту;

     5. * титр анаеробів.

549. Санітарно-мікробіологічний показник стану грунту:

     1. число гельмінтів в 1 кг грунту;

     2. число мух в 1 кг грунту;

     3. мікробне число;

     4. число Данилюка;

     5. * колі-титр.

550. Санітарно-хімічний показник стану ґрунту:

     1. число личинок і лялечок мух в 0,25 м3 грунту;

     2. мікробне число;

     3. колі-індекс;

     4. * санітарне число Хлєбнікова;

     5. число гельмінтів в 1 кг грунту.

551. Санітарно-хімічний показник стану ґрунту:

     1. число гельмінтів в 1 кг грунту;

     2. число мух в 1 кг грунту;

     3. мікробне число;

     4. * санітарне число Хлєбнікова;

     5. патогенні бактерії та віруси.

552. Скільки зон санітарної охорони має бути установлено навколо місця водозабору для міста із річки?

     1. Одна.

     2. Дві.

     3. * Три.

     4. Чотири

     5. П’ять.

553. Скільки ккал становить в середньому основний обмін дорослої людини?

     1. 500-700 ккал

     2. 800-1000 ккал

     3. * 1000-1200 ккал

     4. 1500-1800 ккал

     5. 1800-2000 ккал

554. Скільком кДж відповідає ккал ?

     1. 2,555

     2. 3,734

     3. * 4,186

     4. 4,681

     5. 5,225

555. Спеціальні методи поліпшення якості води:

     1. подвійне хлорування, озонування, обробка СВЧ- полем;

     2. коагуляція, йодування, опромінювання гамма - променями;

     3. * дезодорація, знезалізнення, опріснення;

     4. знезараження, знешкодження, обробка ультразвуком;

     5. преаммонізація, перехлорування, коагуляція.

556. Спеціальні методи поліпшення якості води:

     1. * фторування, дефторування;

     2. хлорування з преаммонізацією;

     3. коагуляція з подальшою фільтрацією;

     4. подвійне хлорування;

     5. перехлорування, дехлорування.

557. Спеціальні методи поліпшення якості води:

     1. хлорування з преаммонізацією;

     2. коагуляція з подальшою фільтрацією;

     3. подвійне хлорування;

     4. * опріснення, дезактивація;

     5. перехлорування, дехлорування.

558. Спеціальні методи поліпшення якості води:

     1. подвійне хлорування, озонування, обробка СВЧ- полем;

     2. коагуляція, йодування, опромінювання гамма - променями;

     3. * дезодорація, знезалізнення, опріснення;

     4. знезараження, знешкодження, обробка ультразвуком;

     5. преаммонізація, перехлорування, коагуляція.

559. Спеціальні методи поліпшення якості води:

     1. * фторування, дефторування;

     2. хлорування з преаммонізацією;

     3. коагуляція з подальшою фільтрацією;

     4. подвійне хлорування;

     5. перехлорування, дехлорування.

560. Способи освітлення води.

     1. Хлорування

     2. * Коагуляція

     3. Озонування

     4. Демінералізація

     5. Опромінення

561. Способи хлорування води:

     1. хлорування з подвійним озонуванням;

     2. * звичайними дозами хлора, хлорування з преаммонізацією;

     3. потрійне хлорування;

     4. хлорування з пермангануванням і аммонізацією;

     5. хлорування з попереднім йодуванням.

562. Способи хлорування води:

     1. * подвійне хлорування, перехлорування;

     2. потрійне хлорування, переозонування;

     3. перманганування з попереднім хлоруванням;

     4. хлорування з попереднім озонуванням;

     5. хлорування з препермангануванням.

563. Стадії (фази) процесу нітрифікації білків:

     1. 1 - перетворення амінокислот на аміак; 2 - окислення аміаку до нітриту;

     2. 1 - перетворення амінокислот до нітратів; 2 -окисление нітратів до вуглекислого газу і води;

     3. 1 - окислення нітратів до нітриту; 2 - перетворення нітратів на білкові речовини за допомогою бактерій;

     4. 1 - відновлення нітратів в аміак і його солі; 2 - перетворення солей амонія в білки за допомогою бактерій;

     5. * 1 - окислення аміаку і його солей до азотистої кислоти (нітриту); 2 - окислення нітриту до нітратів.

564. Стадії процесу мінералізації білків:

     1. 1 - гуміфікація; 2 - денітрифікування;

     2. * 1 - амоніфікація ; 2 - нітрифікація ;

     3. 1 - нітрифікація; 2 - денітрифікування ;

     4. 1 - амоніфікація; 2 - гуміфікація;

     5. 1 - гуміфікація ; 2 - нітрифікація.

565. Сума відношень концентрацій окремих речовин у стічних водах до їхніх ГДК не повинна перевищувати:

     1. * 1,0.

     2. 1,5

     3. 3,0

     4. 4,5

     5. 5,0.

566. Сумарний об'єм пор в одиниці об'єму ґрунту, виражений у відсотках називається

     1. повітропроникність

     2. * пористість

     3. водопроникність

     4. вологоємність

     5. капілярність ґрунту.

567. Суміш, що складається із господарсько-побутових стічних вод населеного місця, стічних вод підприємств комунально-побутового обслуговування і стічних вод підприємств харчової промисловості, це:

     1. * Міські стічні води

     2. Промислові стічні води

     3. Господарсько-побутові води

     4. Фонові стічні води

     5. Стічні води лікувальних закладів

568. Суть процесу гуміфікації в грунті:

     1. перетворення мінеральних речовин на гумус;

     2. * перетворення органічних речовин на гумус;

     3. перетворення неорганічного азоту на органічний;

     4. перетворення органічних речовин на мінеральні;

     5. розщеплювання, перетворення вуглеводів до вуглекислого газу та води.

569. Суть процесу коагуляції як методу очищення води:

     1. утворення біологічно активних сполук, що згубно діють на мікробну клітину;

     2. * взаємодія коагулянта з лужними резервами води (електролітами) з утворенням гідроокисів, що адсорбують зважені частинки;

     3. утворення молекул хлорнуватистої кислоти, що зупиняє ріст мікробних клітин;

     4. утворення безлічі бульбашок газу, що утворюються при додаванні коагулянта у воду і що осаджують зависшіі частинки;

     5. утворення комплексних сполук у вигляді пластівців, що не реагують з роданідом.

570. Суть процесу мінералізації в грунті:

     1. перетворення білків в анаеробних умовах в солі амонію;

     2. * перетворення органічних речовин на неорганічні;

     3. перетворення неорганічних речовин на органічні;

     4. перетворення органічних речовин на гумус;

     5. перетворення жирів на жирні кислоти.

571. Титр анаеробів грунту - це:

     1. * найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 анаеробний мікроорганізм;

     2. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 кишкова паличка;

     3. кількість анаеробних мікроорганізмів в 1 кг грунту;

     4. кількість анаеробних мікроорганізмів в 0,25 м3 грунту;

     5. кількість грунту, в якій міститься 10 геогельминтов.

572. Тривалість контакту води з хлором для надійного знезараження взимку повинен становити не менше, хв:

     1. 10;

     2. 30;

     3. * 60;

     4. 90;

     5. 120.

573. Тривалість контакту води з хлором для надійного знезараження влітку повинен становити не менше, хв:

     1. 10;

     2. * 30;

     3. 60;

     4. 90;

     5. 20.

574. У відповідності з ДержСанПіНом загальна твердість води не повинна перевищувати

     1. 2 мг-екв/дм3,

     2. 4 мг-екв/дм3,

     3. 5 мг-екв/дм3,

     4. * 7 мг-екв/дм3,

     5. 12 мг-екв/дм3

575. У чому полягає епідеміологічне значення води?

     1. вода може стати причиною захворювань унаслідок надлишку або недостатку в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами;

     2. * вода відіграє велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань;

     3. вода використовується для санітарної обробки тіла людини;

     4. вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі;

     5. вода необхідна для введення в кров живильних речовин в розчиненому вигляді, видаленні кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції.

576. У чому полягає санітарно-гігієнічне значення води?

     1. вода необхідна організму для введення в кров харчових речовин в розчиненому вигляді;

     2. вода необхідна організму для видалення кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції;

     3. * вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі, санітарної обробки тіла людини;

     4. вода може стати причиною захворювань унаслідок надлишку або недостатку в ній мікроорганізмів;

     5. вода відіграє велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань.

577. У чому полягає санітарно-гігієнічне значення води?

     1. вода необхідна організму для введення в кров живильних речовин;

     2. вода необхідна для санітарної обробки тіла людини, виведення шлаків з організму і терморегуляції;

     3. вода необхідна для приготування їжі і травлення у всіх відділах шлунково-кишкового тракту;

     4. * вода може стати причиною захворювань унаслідок надлишку або недостатку в ній мінеральних речовин (елементів), забруднення отрутохімікатами і радіоактивними речовинами;

     5. вода відіграє велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань.

578. У чому полягає фізіологічне значення води?

     1. вода може стати причиною захворювань унаслідок надлишку або недостатку в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами;

     2. вода відіграє велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань;

     3. вода використовується для санітарної обробки тіла людини;

     4. вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі;

     5. * вода необхідна для введення в кров харчових речовин в розчиненому вигляді, видаленні кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції.

579. У яких районах переважно зустрічається ендемічний зоб :

     1. * гористі місцевості, віддалені від моря ;

     2. степові райони, мало віддалені від моря;

     3. густонаселені райони;

     4. малонаселені райони;

     5. побережжя моря.

580. У якій воді міститься найбільша кількість фтору:

     1. * підземній воді;

     2. воді поверхневих джерел;

     3. дощовій воді;

     4. воді гірських річок;

     5. атмосферних опадах.

581. Укажіть основний метод знезаражування води в Україні:

     1. Біологічний

     2. Біохімічний

     3. Загально—санітарний

     4. * Хімічний

     5. Бактеріологічний

582. Укажіть основний спосіб пом'якшення води:

     1. Озонування

     2. * Содово-вапняний спосіб

     3. Бактеріологічний спосіб

     4. Біологічний спосіб

     5. Обробка окислювачами

583. Укажіть основні засоби знебарвлення води:

     1. Перехлорування

     2. * Відстоювання

     3. Аерування

     4. Обробка окислювачами

     5. Вуглевання

584. Укажіть основні шляхи профілактики біогеохімічних ендемій:

     1. * Додавання мікроелементів у питну воду

     2. Використання психопрофілактичних заходів

     3. Запровадження лікувальної фізичної культури

     4. Використання кліматотерапії

     5. Використання фізіотерапевтичних процедур

585. Унаслідок процесу коагуляції вода освітлюється, так як.:

     1. завислі частинки, що мають різнойменні заряди, притягуються і утворюючи крупні конгломерати, осідають;

     2. завислі частинки, що мають позитивний заряд, адсорбуються на поверхні негативно заряджених осідаючих пластівців гідроокису;

     3. в процесі коагуляції змінюється лужність води;

     4. * завислі частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на поверхні позитивно заряджених осідаючих пластівців гідроокису;

     5. завислі частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на поверхні позитивно заряджених осідаючих пластівців коагулянта.

586. Фізичний метод освітлення води:

     1. коагуляція;

     2. * фільтрування;

     3. застосування УФО;

     4. озонування;

     5. кип'ятіння.

587. Фізичний метод освітлення води:

     1. коагуляція;

     2. фторування;

     3. застосування ультразвука;

     4. * відстоювання;

     5. кип'ячення.

588. Фізичні методи знезараження води:

     1. відстоювання, перманганування;

     2. фільтрування, озонування;

     3. іонами срібла, кип'ятіння;

     4. * ультразвуком, УФ променями;

     5. СВЧ- полем, заморожуванням.

589. Фізичні методи знезараження води:

     1. фільтрування, відстоювання;

     2. * кип'ятіння, СВЧ- полем;

     3. гамма- променями, озонування;

     4. відстоювання, іонами срібла;

     5. озонування, опріснення.

590. Фізіологічна потреба людини в питній воді залежить від:

     1. * інтенсивності фізичного навантаження;

     2. інтенсивності розумової роботи;

     3. характеру харчування;

     4. вміст вуглекислоти в повітрі;

     5. якості води.

591. Фізіологічна потреба людини в питній воді залежить від:

     1. вмісту кисню у воді;

     2. інтенсивності розумової роботи;

     3. характеру харчування;

     4. * Температури повітря;

     5. якості води.

592. Фізіолого-гігієнічне значення нітратів в питній воді:

     1. при недостатньому надходженні в організм сприяють розвитку карбоксигемоглобінемії;

     2. при надмірному надходженні в організм сприяють розвитку флюорозу;

     3. * при надмірному надходженні в організм сприяють розвитку метгемоглобінемії;

     4. змінює смак і кольоровість води;

     5. при недостатньому надходженні в організм приводить до білкового голодування.

593. Фізіолого-гігієнічне значення підвищеної жорсткості питної води:

     1. цінне джерело кальцію, зокрема, для тканини зубів;

     2. * є сприяючим чинником для розвитку нирково-кам'яної хвороби, остеохондрозу;

     3. змінює смак і запах їжі;

     4. підвищує проникність капілярів;

     5. мало придатна для санітарної обробки тіла, оскільки утворює з милом нерозчинні сполуки, що утрудняють процес миття.

594. Фізіолого-гігієнічне значення підвищеної жорсткості питної води:

     1. цінне джерело кальцію, зокрема, для тканини зубів;

     2. підвищує проникність капілярів;

     3. прияє тромбоутворенню;

     4. * їжа, зварена в такій воді, погано засвоюється;

     5. мало придатна для санітарної обробки тіла.

595. Фізіолого-гігієнічне значення фтору питної води:

     1. * в оптимальних концентраціях (0,7-1,5 мг/дм3) має протикарієсну ефективність;

     2. надмірні концентрації сприяють розвитку нирково-кам'яної, жовчо-кам’яної хвороби;

     3. надмірні концентрації порушують водно-сольовий обмін, підсилюють шлункову секрецію;

     4. недостатні концентрації викликають ендемічний зоб;

     5. недостатні концентрації викликають флюороз.

596. Хімічний метод очищення (освітлення) води:

     1. * коагуляція;

     2. хлорування;

     3. застосування гамма- випромінювання;

     4. озонування;

     5. кип'ячення.

597. Хімічні методи знезараження води:

     1. УФ- променями, кип'ятіння;

     2. * хлорування, озонування;

     3. озонування, рентгенівськими променями;

     4. магнітним полем, йодування;

     5. СВЧ- полем, ультразвуком.

598. Хімічні методи знезараження води:

     1. УФ- променями, ультразвуком;

     2. * перманганування, перекисом водню;

     3. кип'ятіння, заморожування;

     4. сірководнем, опріснення;

     5. іонами срібла, рентгенівськими променями.

599. Цінним показником ступеня забруднення води органічними речовинами є

     1. * БПК - біохімічна потреба кисню

     2. ГДК – гранично допустима концентрація

     3. БГКП – бактерії групи кишечної палички,

     4. ЗМЧ – загальне мікробне число,

     5. ГПК – гранично припустима концентрація.

600. Чи відбудеться коагуляція при додаванні коагулянта в м'яку воду (що не містить бікарбонатів)?

     1. так, відбудеться;

     2. * ні, не відбудеться;

     3. відбудеться частково;

     4. відбудеться при додаванні молока;

     5. ефект коагуляції значно посилиться.

601. Чим забезпечується висока ефективність освітлення і очищення води на повільних фільтрах?

     1. Більшою товщиною шару щебеню і піску,

     2. Швидкістю фільтрації,

     3. * Утворенням на їх поверхні біологічної плівки,

     4. Попередньою коагуляцією води,

     5. Попереднім відстоюванням.

602. Чим обумовлена жорсткість води?

     1. вмістом у воді заліза і міді;

     2. каламутністю води;

     3. * вмістом у воді солей кальцію і магнію;

     4. вмістом у воді сполук фосфору і сірки;

     5. вмістом у воді солей цинку і свинцю.

603. Чинник, що впливає на мінералізацію органічних речовин в грунті:

     1. ультрафіолетове випромінювання;

     2. * присутність в грунті актиноміцетів, грибів, бактеріофагів;

     3. наявність бікарбонатів;

     4. тривалість дня;

     5. вміст солей кальцію і магнію.

604. Чинник, що впливає на мінералізацію органічних речовин в грунті:

     1. ультрафіолетове випромінювання;

     2. видиме світло;

     3. наявність бікарбонатів в грунті;

     4. * аерація грунту;

     5. вміст солей кальцію і магнію.

605. Чинник, що впливає на мінералізацію органічних речовин в грунті:

     1. ультрафіолетове випромінювання;

     2. іонізація повітря;

     3. наявність бікарбонатів;

     4. вміст солей кальцію і магнію;

     5. * наявність у грунті відповідних мікроорганізмів.

606. Що відбувається з органічними речовинами, що потрапили у воду відкритих водойм, в процесі самоочищення ?

     1. * Мінералізуються за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів,

     2. Фільтруються через шар піску на дні водойми,

     3. Випаровуються,

     4. Розкладаються під дією ультрафіолетових променів.

     5. Осідають.

607. Що відноситься до основних методів покращення якості питної води?

     1. Дезінфекція

     2. Іонізація

     3. Преципітація

     4. Стерилізація

     5. * Знешкодження

608. Що відноситься до основних методів покращення якості питної води?

     1. Іонізація

     2. Сублімація

     3. * Знезаражування

     4. Преципітація

     5. Стерилізація

609. Що відноситься до основних методів покращення якості питної води?

     1. Дезінфекція

     2. Іонізація

     3. Преципітація

     4. Стерилізація

     5. * Знешкодження

610. Що відноситься до профілактики карієсу зубів?

     1. Йодування води

     2. Хлорування води

     3. * Фторування води

     4. Коагуляція води

     5. Озонування води

611. Що є недоліком знезараження води методом перехлорування?

     1. Попереднє освітлення і знебарвлювання води,

     2. * Потреба дехлорування води

     3. Широкий спектр абіотичної дії,

     4. D. Необхідність попереднього освітлення і знебарвлення води,

     5. Довготривалість процесу знезараження

612. Що з названого не є гігієнічними вимогами до питної води?

     1. A. Вода повинна мати бездоганні органолептичні та фізичні якості

     2. * Вода не повинна погіршувати біологічну цінність їжі

     3. Вода повинна мати оптимальний хімічний склад

     4. D. Вода не повинна вміщувати патогенні мікроорганізми

     5. Вода не повинна вміщувати радіоактивні та токсичні хімічні речовин.

613. Що із вказаного не відноситься до джерела забруднення води амонійним азотом і нітритами?

     1. Залишки білкових речовин, що розкладаються.

     2. Трупи тварин та птиці.

     3. Сеча.

     4. Фекалії.

     5. * Сульфати та солі магнію.

614. Що може бути причиною зміни активної реакції природної води?

     1. забруднення радіоактивними речовинами;

     2. * накопичення у воді гумінових речовин;

     3. зміна сонячної активності;

     4. зміна температури води;

     5. зміна погоди

615. Що може бути причиною зміни активної реакції природної води?

     1. зміна температури води;

     2. забруднення радіоактивними речовинами;

     3. зміна сонячної активності;

     4. зміна погоди;

     5. * забруднення стічними водами.

616. Що найвірогідніше є причиною погіршення якості води за епідеміологічними показниками?

     1. * Незадовільна робота очисних (головних) споруд водопроводу

     2. Погіршення санітарного стану водойми - річки Д.

     3. Порушення правил відбору проб

     4. Незадовільне транспортування проби до лабораторії

     5. Застій води в розподільчій мережі

617. Що найвірогідніше є причиною погіршення якості води за епідеміологічними показниками?

     1. * Незадовільна робота очисних (головних) споруд водопроводу

     2. Погіршення санітарного стану водойми - річки Д.

     3. Порушення правил відбору проб

     4. Незадовільне транспортування проби до лабораторії

     5. Застій води в розподільчій мережі

618. Що не відноситься до поняття “режим харчування” ?

     1. Кратність прийому їжі протягом доби.

     2. * Загальна кількість спожитої їжі.

     3. Розподіл енергетичної цінності між прийомами їжі.

     4. Інтерали між прийомами їжі.

     5. Тривалість трапези.

619. Що не входить до складу грунту ?

     1. Мінеральні і органічні сполуки

     2. Грунтове повітря

     3. * Пестициди

     4. Мікроорганізми

     5. Грунтові розчини

620. Що не є головними спорудами водогону з підземних джерел?

     1. Джерело води,

     2. Насосна станція першого підйому

     3. Насосна станція другого підйому

     4. * Водовід з мережею трубопроводів

     5. Пристрій для знезаражування води.

621. Що таке макроелементи?

     1. * хімічні елементи, вміст яких в організмі складає понад 0,01 %;

     2. хімічні елементи, вміст яких в організмі складає від 0,01 % до 0,00001 %;

     3. хімічні речовини, вміст яких у воді складає менше 0,00001 %;

     4. хімічні елементи, вміст яких у воді більше 0,01 %;

     5. хімічні елементи, вміст яких в природі більше 1 %.

622. Що таке сухий залишок води?

     1. кількість нерозчинних, завислих у воді органічних речовин в 1 л води;

     2. * кількість розчинених солей, що містяться в 1 л води (мг/дм3);

     3. кількість бікарбонатів і карбонатів, що випадають в осад при кип'ятінні;

     4. кількість завислих у воді речовин неорганічної природи;

     5. кількість розчинених у воді солей кальцію і магнію.

623. Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції?

     1. чим більша доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція;

     2. чим менша доза коагулянта, тим оптимальніше йде процес коагуляції;

     3. процес коагуляції не залежить від дози коагулянта;

     4. * доза коагулянта повинна бути оптимальною;

     5. вибирають оптимальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції.

624. Як впливає лужність води на процес коагуляції?

     1. не впливає;

     2. * у воді, що не містить лужних резервів, коагуляція не відбудеться;

     3. для коагуляції необхідна відсутність лужних резервів води;

     4. для коагуляції необхідна у воді наявність тільки бікарбонатної солі магнію;

     5. всі відповіді правильні.

625. Як впливає сольовий склад води на процес коагуляції води?

     1. не впливає;

     2. для коагуляції необхідна наявність солей важких металів;

     3. * для коагуляції необхідна наявність бікарбонатів у воді;

     4. необхідна наявність солей хлору;

     5. необхідна наявність солей радіоактивних металів.

626. У якості коагулянту для освітлення води застосовується:

     1. * залізний купорос;

     2. мідний купорос;

     3. сірчанокисле срібло;

     4. хлорнуватисте залізо;

     5. гідроокис алюмінію.

627. У якості коагулянту для освітлення води застосовується:

     1. фтористий натрій;

     2. мідний купорос;

     3. * сірчанокислий алюміній;

     4. хлорнуватисте залізо;

     5. гідроокис алюмінію.

628. Як називається другий етап розкладання білкових сполук в грунті ?

     1. * Нітрифікація

     2. Амоніфікація

     3. Мінералізація

     4. Гниття

     5. Бродіння

629. Як називається перший етап розкладання білкових сполук в грунті ?

     1. * Амоніфікація

     2. Нітрифікація

     3. Мінералізація

     4. Гниття

     5. Бродіння

630. Яка з названних зон входить в пояс санітарної охорони вододжерела?

     1. Зона забруднення,

     2. Паркова зона,

     3. Зона відпочинку.

     4. Сельбищна зона,

     5. * Зона обмеження.

631. Яка дія їжі на організм відповідає раціональному харчуванню?

     1. Захисна

     2. Неспецифічна

     3. Превентивна

     4. * Специфічна

     5. Фармакологічна

632. Яка із вказаних речовин не є коагулянтом або флокулянтом?

     1. Сірчанокислий алюміній - (Al2(SO4)3.

     2. Хлористе залізо – FeCl3.

     3. Сірчанокисле залізо – FeSO4.

     4. Поліакріламід.

     5. * Оксид заліза – Fe (OH)3

633. Яка кількість залишкового вільного хлору свідчить про надійне знезаражування води і не погіршує її смаку?

     1. 0,1 – 0,2 мг/дм3.

     2. * 0,3 – 0,5 мг/дм3

     3. 0,6 – 0,8 мг/дм3.

     4. 0,9 – 1,1 мг/дм3.

     5. 1,2 – 1,4 мг/дм3.

634. Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді І-го кліматичного району (мг/дм3):

     1. * 1,5;

     2. 2;

     3. 1,2;

     4. 0,7;

     5. 5.

635. Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді 2-го кліматичного району (мг/дм3):

     1. 10;

     2. 5;

     3. 3;

     4. * 1,5;

     5. 1.

636. Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді 3-го кліматичного району (мг/дм3):

     1. 1,5;

     2. * 1,2;

     3. 0,7;

     4. 0,5;

     5. 0,1.

637. Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді 4-го кліматичного району (мг/дм3):

     1. 1,5;

     2. 1,2;

     3. 1;

     4. * 0,7;

     5. 0,1.

638. Яка найменша відстань згідно санітарних норм повинна бути між колодязем і джерелом можливого забруднення води?

     1. * 30 м

     2. 25 м

     3. 20 м

     4. 15 м

     5. 10 м

639. Яка умова необхідна щоб відбулася коагуляція?

     1. мінімальна або максимальна доза коагулянта;

     2. * достатня бікарбонатна жорсткість води;

     3. температура води не вище 12 0 С;

     4. попереднє відстоювання води;

     5. попереднє знезараження води.

640. Яка хвороба, що передається через воду відноситься до антропонозних захворювань?

     1. Лептоспіроз

     2. Туляремія

     3. Бруцельоз

     4. * Холера

     5. Гарячка Ку

641. Яке захворювання може викликати концентрація 0,2 мг/дм3 фтору у воді?

     1. * Карієс зубів

     2. Флюороз зубів

     3. Стоматит

     4. Гінгівіт

     5. Крейдоподібні плями на зубах

642. Яке захворювання може викликати концентрація 2,5 мг/дм3 фтору у воді?

     1. Карієс зубів.

     2. * Флюороз зубів

     3. Стоматит

     4. Гінгівіт

     5. Крейдовидні плями на зубах

643. Яке захворювання може викликати надлишок нітратів у воді?

     1. Карієс зубів.

     2. Флюороз зубів.

     3. * Метгемоглобінемію.

     4. Тромбоцетарну лейконемію.

     5. Алейкію.

644. Яке основне призначення зони обмеження навколо джерела водопостачання?

     1. A. Виключити можливість випадкового або навмисного забруднення води у найвідповідальніших частинах водогону,

     2. * Ліквідація забруднень, які надходять у водоймище, особливо патогенної мікрофлори, за рахунок процесів самоочищення,

     3. Оздоровлення і відпочинок працівників водогону,

     4. Санітарне благополуччя міста,

     5. E. Покращення якості води перед подачею її споживачам.

645. Яке основне призначення зони суворого режиму навколо джерела водопостачання?

     1. * Виключити можливість випадкового або навмисного забруднення води у найвідповідальніших частинах водогону,

     2. B. Ліквідація забруднень, які надходять у водоймище, особливо патогенної мікрофлори, за рахунок процесів самоочищення,

     3. Оздоровлення і відпочинок працівників водогону,

     4. Санітарне благополуччя міста,

     5. E. Покращення якості води перед подачею її споживачам.

646. Який вид жорсткості нормується Дестом:

     1. постійна;

     2. тимчасова;

     3. * загальна;

     4. карбонатна;

     5. бікарбонатна.

647. Який грунт є найбільш здоровим в гігієнічному значенні ?

     1. * Великозернистий і сухий

     2. Великозернистий і вологий

     3. Дрібнозернистий і сухий

     4. Дрібнозернистий і вологий

     5. Дрібнозернистий і помірно вологий

648. Який грунт має найбільший діаметр зерен ?

     1. * Кам’яний

     2. Велика галька

     3. Гравій

     4. Пісок

     5. Глина

649. Який грунт має найменший діаметр зерен ?

     1. * Глина

     2. Пісок

     3. Гравій

     4. Галька

     5. Кам’яний

650. Який спосіб пом'якшує воду?

     1. Озонування

     2. Бактеріологічний спосіб

     3. * Фізичний спосіб

     4. Біологічний спосіб

     5. Біохімічний спосіб

651. Який з перелічених чинників не сприяє дозріванню яєць геогельмінтів в грунті ?

     1. * Ультрафіолетові промені

     2. Доступ кисню

     3. Температура 12 – 38 0С

     4. Вологість

     5. Затінок

652. Який із запропонованих реагентів не використовують для фторування води?

     1. фторид кальцію;

     2. кремнієфтористий натрій;

     3. кремнієфториста кислота;

     4. фтористий натрій;

     5. * фторапатит.

653. Який із цих показників не відноситься до органолептичних властивостей води?

     1. Прозорість.

     2. Кольоровість.

     3. * Радіоактивність.

     4. Запах.

     5. Температура.

654. Який недолік знезараження води УФ-промінням?

     1. Зміна органолептичних властивостей води,

     2. Денатурація води,

     3. Широкий спектр абіотичної дії,

     4. * Необхідність попереднього освітлення і знебарвлення води,

     5. Довготривалість процесу знезараження.

655. Який показник є найбільш інформативним для підтвердження або спростування версії про фекальне забруднення джерела води ?

     1. Каламутність

     2. Загальне мікробне число ЗМЧ

     3. Розчинений кисень

     4. * Індекс бгкп

     5. Колірність

656. Який показник не відноситься до оцінки адекватності індивідуального харчування?

     1. Відповідність фактичної маси тіла ідеальній

     2. Відповідність енерготрат до енергетичної цінності раціону

     3. Абсолютна кількість поживних речовин в раціоні

     4. Співвідношення харчових і біологічно активних речовин в раціоні

     5. * Доброякісність продуктів, що входять до раціону

657. Який показник не можна використати для розрахунку ідеальної маси тіла ?

     1. Показник Брока

     2. Показник Бонгарда

     3. Індекс Кетле

     4. * Коефіцієнт фізичної активності

     5. Індекс Брейтмана

658. Який показник якості води може свідчити про свіже забруднення води органічними речовинами тваринного походження?

     1. * NНЗ

     2. NО2

     3. N03

     4. Fе

     5. SО4

659. Який прилад використовують для відбору проб води?

     1. Барометр;

     2. Бутирометр;

     3. * Батометр;

     4. Ареометр;

     5. Актинометр.

660. Який процент енергоцінності добового раціону повинні складати білки?

     1. 7-10 %;

     2. * 11-13 %;

     3. 10-11 %;

     4. 13-16 %;

     5. 17-20 %.

661. Який процент енергоцінності добового раціону повинні складати жири?

     1. 10-15 %;

     2. * 25-30 %;

     3. 31-35 %;

     4. 36-40 %.

     5. 41-45 %

662. Який розмір першого поясу зони санітарної охорони для підземного ненадійно перекритого джерела водопостачання?

     1. 30 м;

     2. * 50 м;

     3. 100 м;

     4. 300 м;

     5. 500 м.

663. Яким екологічним шляхом міграції не проходить поступлення хімічних речовин з грунту в організм людини?

     1. грунт - рослина – людина

     2. грунт – рослина - тварина - людина

     3. грунт - вода - риба - людина

     4. грунт - атмосферне повітря - людина

     5. *грунт - людина

664. Які з перелічених чинників не сприяють знищенню яєць гельмінтів ?

     1. * Волога

     2. Ультрафіолетові промені

     3. Висихання

     4. Температура менше 30 0С

     5. Температура вище 50 0С

665. Які з перерахованих гельмінтів не є геогельмінтами ?

     1. * Широкий лентець

     2. Аскариди

     3. Гострики

     4. Волосоголовці

     5. Анкілостоми

666. Які мікроби не здатні зберігатися у грунті роками ?

     1. * Збудник бруцельозу

     2. Збудник ботулізму

     3. Збудник правця

     4. Збудник газової гангрени

     5. Збудник сибірки

667. Які поля при каналізаційній системі очищення населених місць використовуються для знешкодження нечистот і вирощування сільськогосподарських культур?

     1. Поля фільтрації

     2. * Поля зрошування

     3. Поля асенізації

     4. Поля заорювання

     5. Поля компостування

668. Які речовини свідчать про відносно давнє, але не завершене забруднення води рештками тваринного походження?

     1. Нітрати

     2. * Нітрити

     3. Аміак

     4. Сульфати

     5. Хлориди

669. Які речовини свідчать про завершення мінералізації органічних решток у воді?

     1. * Нітрати

     2. Нітрити

     3. Аміак

     4. Сульфати

     5. Хлориди

670. Якої зони санітарної охорони джерел водопостачання немає?

     1. Зона посиленого режиму

     2. * Зона контролю

     3. Зона обмежень

     4. Зона спостережень

     5. Нічого з названого

671. «Добовий харчовий раціон» - це:

     1. * норма харчового постачання за добу, розподіленого при триразовому харчуванні на сніданок, обід і вечерю

     2. кількість страв і напоїв (у грамах), що становить добовий прийом їжі

     3. перелік продуктів (у грамах), необхідних для приготування однієї порції сніданку, обіду, вечері

     4. процентний розподіл калорійності страви, що приймається на сніданок, обід і вечерю

     5. харчування, яке забезпечує кількісні і якісні вимоги до нього протягом доби.

672. Які показники треба врахувати для визначення наявності патології ШКТ?

     1. ріст, об’єм грудної клітки

     2. * вік, маса тіла

     3. перенесені захворювання

     4. національність

     5. соціальні чинники.

673. Антибіотики негативно впливають на вітаміний обмін, оскільки:

     1. руйнують водорозчинні вітаміни;

     2. руйнують жиророзчинні вітаміни;

     3. руйнують ферменти, частиною яких є вітаміни;

     4. знижують активність вітамінів в обміні речовин;

     5. * пригноблюють кишкову мікрофлору.

674. Білки м'яса є ціннішими (у біологічному відношенні) ніж білки хліба, так як.:

     1. вони містять екстрактивні речовини, яких немає в борошні і хлібо-булочних виробах;

     2. вони мають вищий ступінь засвоюваності;

     3. * вони тваринного походження, а значить, містять повний набір незамінних амінокислот;

     4. вони сприяють виробленню пасивного імунітету (містять гамма-глобуліни), на відміну від білків борошна і хліба;

     5. для їх засвоєння не вимагається «зусиль» з боку ферментної системи на відміну від білків хліба і борошна.

675. Біологічна цінність жиру тим вище, чим більше в ньому поліненасищенних жирних кислот. Назвіть їх:

     1. стеаринова, олеїнова

     2. * ліноленова, арахидинова

     3. пальмітинова, ліноленова

     4. арахідинова, стеаринова

     5. пальмітинова, арахидинова.

676. Біологічні властивості ретинолу:

     1. нормалізує білковий обмін;

     2. необхідний для синтезу білка;

     3. віграє важливу роль у вуглеводному обміні;

     4. * необхідний для утворення зорового пурпуру;

     5. бере участь в окислювально - відновних процесах.

677. Біологічні властивості токоферолів:

     1. необхідні для синтезу зорового пурпуру;

     2. входять в структуру вітаміну F;

     3. * беруть участь в процесах, пов'язаних з розмноженням;

     4. необхідні для підтримки нормального стану епітелію;

     5. відіграють важливу роль в поліпшенні сутінкового зору.

678. Біологічні властивості токоферолов:

     1. відіграють важливу роль в забезпеченні сутінкового зору;

     2. необхідні для підтримки нормального стану епітелію;

     3. входять в структуру витамина F;

     4. * мають антиоксидантні властивості;

     5. необхідні для синтезу зорового пурпуру.

679. Біохімічна суть дозрівання м'яса:

     1. витримка протягом 1-3 діб м'яса в холодильнику приводить до повного розщеплювання білків, жирів і сполучної тканини, що покращує його засвоєння;

     2. при охолоджуванні м'яса протягом тижня, всі його хімічні компоненти частково розщеплюються, що покращує його засвоєння;

     3. під впливом ферментів відбувається емульгування жиру і глибока пептонізація білків, що покращує засвоєння м'яса;

     4. * протягом 1-2 діб ферменти м'яса сприяють розщеплюванню глікогену м'язів до молочної кислоти, з фосфорних сполук звільняється фосфорна кислота (кисла реакція середовища), що перешкоджає розвитку мікробів в м'ясі;

     5. в перебігу тижня перебування на холоді всі хімічні компоненти м'яса частково розщеплюються, м'ясо швидше і повніше засвоюється; консистенція його стає м'якою, що покращує пережовування, а значить, і засвоєння.

680. Величина добової потреби в кальції для дорослих?

     1. 600 міліграм (Ж) - 800 міліграм (Ч)

     2. 800 міліграм (Ж) - 1200 міліграм (Ч)

     3. * 1100 міліграм (Ж) - 1200 міліграм (Ч)

     4. 1200 міліграм (Ч, Ж)

     5. 1100 міліграм (Ч, Ж).

681. Величина добової потреби у фосфорі для дорослих (міліграм):

     1. 500

     2. 1000

     3. * 1200

     4. 600

     5. 800.

682. Величина основного обміну людини визначається:

     1. * методом аліментарної енергометрії;

     2. методом прямої енергометрії;

     3. методом непрямої енергометрії;

     4. ваговим методом;

     5. розрахунковим методом по таблицях.

683. Вид фузаріотоксикозів:

     1. ерготизм;

     2. * аліментарний - токсична алейкія;

     3. отруєння «п'яним» медом;

     4. аліментарний - токсична міоглобінурія;

     5. афлотоксикоз.

684. Вид фузаріотоксикозів:

     1. афлотоксикоз;

     2. аліментарно-токсична міоглобінурія;

     3. * отруєння «п'яним « хлібом;

     4. отруєння «п'яним» медом;

     5. ерготизм.

685. Визначте поняття «вітаміни»:

     1. високомолекулярні речовини, що не синтезуються в організмі людини, поступають в організм ззовні, необхідні в малих кількостях;

     2. низькомолекулярні органічні і неорганічні речовини, що частково синтезуються в організмі, поступають ззовні, не мають енергетичних властивостей, необхідні в малих кількостях;

     3. *низькомолекулярні органічні речовини, деякі з яких частково синтезуються в організмі, поступають ззовні, не мають енергетичних і пластичних властивостей, необхідні організму в малих кількостях;

     4. низькомолекулярні органічні речовини, деякі з яких частково синтезуються в організмі, поступають ззовні, не мають енергетичних і пластичних властивостей, необхідних організму в великих кількостях;

     5. високомолекулярні органічні речовини, що не синтезуються в організмі, мають незначні енергетичні і пластичні властивості, біологічно активні в малих кількостях.

686. Відмінна особливість в клініці отруєнь мухоморами:

     1. * короткий «інкубаційний період» (1-4 години);

     2. симптоми ураження печінки: жовтяниця, збільшення і хворобливість печінки;

     3. симптоми ураження нирок аж до уремії;

     4. класична тріада всіх харчових отруєнь: нудота, блювота (часто незупинна), пронос;

     5. жовтяничне фарбування шкіри, підвищення температури тіла (гемолітичні властивості токсинів).

687. Відмінна особливість в клініці отруєння мухоморами:

     1. жовтяничне фарбування шкіри, підвищення температури тіла в результаті гемолізу еритроцитів;

     2. класична тріада всіх харчових отруєнь: нудота, блювота (часто незупинна), пронос;

     3. * симптоми ураження центральної нервової системи: марення, галюцинації, судоми, звуження зіниць;

     4. симптоми ураження нирок, аж до уремії;

     5. симптоми ураження печінки: жовтяниця, болі в правому підребер'ї.

688. Відносну стійкість в процесі зберігання і кулінарної обробки має вітамін:

     1. рибофлавін;

     2. піридоксин;

     3. аскорбінова кислота;

     4. нікотинова кислота;

     5. * Ретинол.

689. Відносну стійкість в процесі зберігання і кулінарної обробки має вітамін:

     1. * тіамін;

     2. рибофламін;

     3. нікотинова кислота;

     4. аскорбінова кислота;

     5. піридоксин.

690. Вітамін Е - це:

     1. рибофлавін;

     2. * токофероли;

     3. нікотинова кислота;

     4. Ретинол;

     5. каротин.

691. Вітамін С визначається в овочах і фруктах методом:

     1. ваговим;

     2. колориметричним;

     3. * йодометричним;

     4. експрес-методом;

     5. розрахунковим.

692. Вітаміни класифікуються в залежності:

     1. розчинності в жирах і спиртах;

     2. * розчинності у воді і жирах;

     3. розчинності у воді і спиртах;

     4. розчинності в спиртах і рідинах організму;

     5. здатності (нездатності), синтезуватися в організмі людини.

693. Вітаміни синтезуються:

     1. * головним чином в рослинних продуктах;

     2. головним чином в продуктах тваринного походження;

     3. в продуктах тваринних і рослинних в рівній мірі;

     4. головним чином в організмі людини (водорозчинні);

     5. головним чином в організмі людини (жиророзчинні).

694. Головні джерела тіаміну :

     1. овочі і фрукти;

     2. молоко і молочні продукти;

     3. пивні дріжджі;

     4. * продукти переробки злаків і боби;

     5. яйця.

695. Деякі види риб (маринка, голкобрюх, великоголов) є отруйними для людини, оскільки вони:

     1. * містять нейротоксини в м'язах, печінці або статевих залозах - постійно;

     2. накопичують в м'язах, печінці, молочках і ікрі високоактивні біогенні речовини тільки в період нересту;

     3. містять в печінці і статевих залозах алкалоїди (типу амигдалина) постійно;

     4. містять в печінці і статевих залозах амигдалин тільки в період нересту;

     5. містять в м'язах, печінці і статевих залозах токсин (нейротропний) тільки в період нересту.

696. Джерела каротину :

     1. * тільки рослинні продукти;

     2. тільки тваринні продукти;

     3. продукти рослинні і тваринні;

     4. яйця (жовток);

     5. риб'ячий жир (найбільшою мірою).

697. Джерела ретинолу:

     1. фрукти і овочі;

     2. продукти переробки злаків;

     3. * тільки тваринні продукти;

     4. тільки рослинні продукти;

     5. рослинні і тваринні продукти.

698. Джерелом яких захворювань можуть бути м'ясо і м'ясні продукти:

     1. трихоцефальозу;

     2. ентеробіозу;

     3. * зоонозних інфекцій;

     4. мікотоксикозів;

     5. аскаридозу.

699. Для визначення добових енерговитрат для даного індивідууму необхідно:

     1. помножити масу тіла на відповідний коефіцієнт фізичної активності (КФА)

     2. знати величину коефіцієнту фізичної активності (КФА) для даної групи, до якої належить даний індивідуум

     3. * помножити величину основного обміну на відповідний групі, до якої належить даний індивідуум, коефіцієнт фізичної активності (КФА)

     4. розділити величину основного обміну на відповідний групі, до якої належить даний індивідуум, коефіцієнт фізичної активності (КФА)

     5. помножити масу тіла на вік і розділити на відповідний коефіцієнт фізичної активності (КФА)

700. Для мікотоксикозів найбільш характерні :

     1. ураження тільки шлунково - кишкового тракту;

     2. відсутність симптоми ураження шлунково - кишкового тракту;

     3. * переважно хронічний перебіг;

     4. протікають тільки гостро;

     5. ураження тільки центральної нервової системи.

701. Для підтвердження діагнозу гіповітаминоз С необхідно:

     1. провести «язикову пробу»;

     2. * визначити вміст вітаміна С в крові;

     3. вивчити добовий харчовий раціон людини;

     4. визначити вміст вітаміну С в потовій рідині;

     5. визначити вміст вітаміна в слині.

702. Для синтезу деяких вітамінів в організмі людини необхідно дія:

     1. УФ-випромінювання (спектр З);

     2. * УФ-випромінювання (спектр В);

     3. УФ-випромінювання (спектр А);

     4. видимого спектру сонячної радіації;

     5. інфрачервоного випромінювання.

703. Для синтезу деяких вітамінів в організмі людини необхідно дія:

     1. * мікрофлори шлунково-кишкового тракту;

     2. інфрачервоного-випромінювання;

     3. УФ-випромінювання (спектр А);

     4. УФ-випромінювання (спектр С);

     5. видимого спектру сонячної радіації.

704. До фузаріотоксикозів відноситься:

     1. аліментарний - токсична міоглобінурія;

     2. ботулізм;

     3. ерготизм;

     4. * отруєння «п'яним» хлібом;

     5. афлотоксикоз.

705. До якої професійної групи відносяться медсестри?

     1. до першої, як всі медпрацівники;

     2. * до другої (легка по важкості праця);

     3. до третьої, як і хірурги;

     4. до четвертої (важка фізична праця);

     5. до п'ятої (дуже важка фізична праця).

706. Добова оптимальна доза ретинолу для дорослих:

     1. * 1,0 міліграм (1000мкг)

     2. 1,5 міліграм (1500мкг)

     3. 2,0 міліграм (2000мкг)

     4. 2,5 міліграм (2500мкг)

     5. 3,0 міліграм (3000мкг).

707. Добова потреба в аскорбіновій кислоті для дорослих:

     1. 50 (Ж) - 70 (Ч) міліграм;

     2. 10 (Ж) - 30 (Ч) міліграм;

     3. 70 (Ж і Ч) міліграм;

     4. 80 (Ж і Ч) міліграм;

     5. * 70 (Ж) - 80 (Ч) міліграм.

708. Добова потреба в залізі для жінок( міліграм):

     1. 10

     2. 15

     3. * 17

     4. 20

     5. 18.

709. Добова потреба в залізі для чоловіків в добу (міліграм)?

     1. * 15

     2. 10

     3. 18

     4. 20

     5. 17.

710. Добова потреба в нікотиновій кислоті для дорослих (міліграм):

     1. 70 (Ж) - 100 (Ч);

     2. 1,5 (Ж) - 2,6 (Ч);

     3. 2,0 (Ж) - 3,0 (Ч);

     4. * 16 (Ж) - 22 (Ч);

     5. 10 (Ж) - 20 (Ч).

711. Добова потреба в рибофлавіні для дорослих (міліграм):

     1. 1,5(Ж) - 2,6 (Ч);

     2. * 1,6 (Ж) - 2,0 (Ч);

     3. 17 (Ж) - 25 (Ч);

     4. 1,0 (Ж) - 2,0 (Ч);

     5. 12 (Ж) - 15 (Ч).

712. Добова потреба в тіаміні для дорослих (міліграм):

     1. 2,0 (Ж) - 2,5 (Ч);

     2. * 1,3 (Ж) - 1,6 (Ч);

     3. 17 (Ж) - 25 (Ч);

     4. 15 (Ж) - 20 (Ч);

     5. 1,0 (Ж) - 1,5 (Ч).

713. Добова потреба у вітаміні Д для дорослих (мкг):

     1. 5,0;

     2. 10,0;

     3. * 2,5;

     4. 4,0;

     5. 5,0.

714. Добова потреба у вітаміні Е для дорослих (міліграм):

     1. 17;

     2. 25;

     3. 20;

     4. * 15;

     5. 10.

715. Добові енерговитрати складаються з:

     1. енергії основного обміну і енергії м'язової і розумової діяльності;

     2. * енергії основного обміну, специфічно-динамічної дії їжі і енергії нервово-м’язової діяльності;

     3. енергії основного обміну і енергії, що вивільняється при розпаді в циклі Кребса білків, жирів і вуглеводів;

     4. енергії основного обміну і енергії специфічно-динамічного дії їжі;

     5. енергії основного обміну і енергії м'язової і нервово м'язової діяльності.

716. Додаткові джерела вітаміну Д:

     1. * печінка морських риб;

     2. свинячий жир;

     3. рослинні масла;

     4. печінка забійної худоби;

     5. кукурудзяне масло.

717. Додаткові джерела вітаміну Д:

     1. кукурудзяне масло;

     2. * яйця (жовток);

     3. свинячий жир;

     4. рослинні масла;

     5. печінка забійної худоби.

718. Енергія, обумовлена нервово-м'язовою діяльністю, включає в себе:

     1. * енергію професійної діяльності і енергію всіх видів діяльності (на основі хронограми);

     2. енергію професійної діяльності протягом дня (на основі хронограми);

     3. енергію основного обміну і енергію професійної діяльності;

     4. енергію специфічно динамічної дії їжі і енергії м'язової діяльності;

     5. енергію специфічно динамічної дії їжі і енергію професійної діяльності.

719. З якою метою проводяться хімічні проби при дослідженні м'яса:

     1. з метою виявлення процесів неглибокого розпаду білків, що свідчить про процеси дозрівання м'яса (проба Андрієвського);

     2. з метою виявлення продуктів глибокого розпаду білків, що свідчить про псування м'яса (проба з сірчанокислою міддю);

     3. з метою виявлення неглибокого розпаду білків, що свідчить про процеси дозрівання (проба з розчином Несслера);

     4. * з метою характеристики ступеня свіжості м'яса по характеру отримання фільтрату і бульйону (проба з сірчанокислою міддю і на аміак);

     5. з метою визначення настання процесів дозрівання м'яса.

720. З якою метою проводяться хімічні проби при дослідженні м'яса?

     1. з метою визначення настання процесів дозрівання м'яса;

     2. з метою виявлення неглибокого розпаду білків (проба з реактивом Несслера);

     3. з метою виявлення продуктів глибокого розпаду білків (проба з сірчанокислою міддю);

     4. з метою виявлення процесів неглибокого розпаду білків (процес дозрівання м'яса) за допомогою проби Андрієвського;

     5. * з метою виявлення продуктів неглибокого і глибокого розпаду білків (проби з сірчанокислою міддю і проба на аміак).

721. За рахунок яких продуктів забезпечується потреба в харчових рослинних волокнах?

     1. Молоко

     2. М'ясо

     3. * Овочі, плоди

     4. Печінка

     5. Риба

722. За рахунок яких продуктів забезпечується потреба у вітаміні А?

     1. Боби

     2. Дріжджі

     3. Картопля

     4. * Печінка тварин і риби, яйця птиці

     5. Хлібо-булочні вироби

723. За яких умов бджолиний мед може набувати токсичні властивості?

     1. при тривалому зберіганні (понад 1 рік) мед може накопичувати отруйні для організму речовини (алкалоїди);

     2. * при накопиченні нейротропної отрути в результаті збору бджолами нектару з отруйних рослин;

     3. токсичні властивості має «дикий»» мед (зібраний «дикими» бджолами, наприклад, лісовими);

     4. токсичних властивостей може набувати мед при змішуванні різних його видів (наприклад, суміш липового і гречаного меду);

     5. мед не може бути токсичним для організму людини, оскільки має високі харчові і лікувальні властивості.

724. Заходи профілактики харчових отруєнь міддю:

     1. в мідному посуді забороняється зберігати всі види масел, для інших продуктів він придатний;

     2. перед використанням мідного посуду його слід прокип'ятити 2 години в підкисленій столовим оцтом воді і використовувати без обмежень;

     3. допускається користування мідним посудом лише після покриття його зсередини фритірованною глазур'ю;

     4. санітарне законодавство забороняє як приготування, так і зберігання їжі в мідному посуді;

     5. * мідний без окислення посуд допускається на харчових підприємствах тільки для варіння повидла і варення.

725. Заходи профілактики харчового отруєння солями цинку:

     1. * забороняється як приготування, так і зберігання їжі в посуді з оцинкованого заліза (за винятком сухих продуктів і води);

     2. посуд з оцинкованого заліза можна застосовувати для варіння повидла і варення - для інших видів їжі він не придатний;

     3. посуд з оцинкованого заліза повинен покриватися зсередини оловяною полудою;

     4. посуд з оцинкованого заліза повинен покриватися фритірованною глазур'ю;

     5. якщо перед вживанням посуду з оцинковоного заліза його прокип'ятити 2 рази по одній годині у воді, підкисленій столовим оцтом - можна використовувати без обмежень.

726. Квасоля містить отруйну речовину:

     1. Атропін;

     2. * Фазин;

     3. Соланін;

     4. Біотин;

     5. Амігдалін

727. Квота вечері при триразовому харчуванні (%):

     1. 5,0 - 10,0

     2. 10 - 15

     3. 15 - 20

     4. * 20 - 25

     5. 25 - 30.

728. Квота обіду при триразовому харчуванні (%):

     1. 30 - 35

     2. 35 - 40

     3. 40 - 45

     4. * 45 - 50

     5. 50 - 55.

729. Квота рослинного жиру в добовій його потребі (%):

     1. 15

     2. * 30

     3. 25

     4. 20

     5. 35.

730. Квота сніданку при триразовому харчуванні (%):

     1. 20

     2. 15

     3. 35

     4. * 30

     5. 10.

731. Квота тваринного білка в добовій його потребі (%):

     1. 40

     2. 45

     3. 30

     4. * 55

     5. 35.

732. Кількість білка (в середньому), що входить до складу м'яса (%):

     1. 3,0 -27,0;

     2. * 13,0 - 18,0;

     3. до 12;

     4. до 40;

     5. 25,0 - 30,0.

733. Класифікація екстрактивних речовин м'яса:

     1. розчинні у воді і в жирах;

     2. білкові і жирові;

     3. * азотисті і безазотисті;

     4. ароматизовані і неароматизовані;

     5. збуджують секрецію ШКТ і збуджують ЦНС.

734. Класифікація харчових отруєнь:

     1. * на три групи: мікробної, немікробної і невстановленої етіології;

     2. на три групи: токсикоінфекції, токсикоз і отруєння невстановленої етіології;

     3. на чотири групи: тваринного походження, рослинного походження, міксти (змішаної етіології), і невстановленої етіології;

     4. на три групи: постійно отруйними продуктами, тимчасово (частково) отруйними продуктами, і невстановленої етіології;

     5. на чотири групи: токсикоінфекції, інтоксикації (токсикоз) мікотоксикози і невстановленої етіології.

735. Клінічні симптоми гострого А-гіпервітамінозу:

     1. *Симптоми загальної слабкості, сильний головний біль, підвищення температури, тошнота, блювота, сухість і свербіння шкіри, біль у суглобах та кістках, почервоніння шкіри лиця

     2. Поліурія, підвищення температури, тошнота, блювота

     3. Збільшення щитовидної залози, сильний головний біль, підвищення температури

     4. Хейлоз, почервоніння шкіри лиця

     5. Кровоточивість ясен.

736. Маточні ріжки є причиною виникнення:

     1. Фузаріотоксикозу;

     2. * Ерготизму;

     3. Афлатоксикозу;

     4. Єрсініозу;

     5. Метгемоглобінемії

737. Меню-розкладка - це:

     1. норма харчового постачання на добу, розподілена на сніданок, обід і вечерю

     2. це набір страв і напоїв на кожен день тижня з вказівкою їх загальної ваги

     3. це вага (у грамах) продуктів, які вживає людина в протягом доби

     4. це калорійність сніданку, обіду і вечері, виражена в % до загальної калорійності раціону

     5. * перелік страв і напоїв, з вказівкою їх маси, необхідних для приготування однієї порції сніданку, обіду і вечері.

738. Мікробні харчові отруєння за патогенетичною ознакою діляться на:

     1. токсикоінфекції, мікотоксикози, міксты;

     2. * токсикоінфекції, токсикоз, отруєння змішаної етіології (міксты);

     3. токсикоінфекції, бактерійний токсикоз, мікотоксикози;

     4. токсикоінфекції, ботулізм, стафілококова харчова інтоксикація;

     5. бактерійний токсикоз, мікотоксикози, міксты.

739. На підставі яких ознак можна зробити попередній висновок про те, що досліджуване м'ясо - підозрілої свіжості:

     1. темно-червоний колір;

     2. * суха поверхня з темною затверділою скоринкою ;

     3. пружність: ямка після натискання пальцем швидко вирівнюється;

     4. жир липне до пальців;

     5. гнильний запах.

740. На підставі яких ознак можна зробити попередній висновок про те, що досліджуване м'ясо - підозрілої свіжості:

     1. гнильний запах;

     2. жир липне до пальців;

     3. пружність: ямка після натискання пальцем швидко вирівнюється;

     4. темно-червоний колір;

     5. * кислий, затхлий запах.

741. Надлишок білків (особливо тваринних) в харчовому раціоні небажаний, оскільки:

     1. надлишок білків приводить до порушення функцій білої крові (у частковості, до порушення фагоцитозу);

     2. * в організмі утворюється токсичний аміак і розвивається гнильна мікрофлора в кишечнику;

     3. в організмі утворюється токсичний сірководень і розвиваються процеси бродіння в кишечнику;

     4. надлишок білка трансформується в жири;

     5. надлишок білка трансформується у вуглеводи, що приводить до розвитку гіперглікемії.

742. Назвіть метод визначення добових енерговитрат:

     1. ваговий метод;

     2. метод непрямої енергометрії;

     3. розрахунково-ваговий метод;

     4. * метод аліментарної енергометрії;

     5. метод функціональної енергометрії.

743. Назвіть метод визначення добових енерговитрат:

     1. розрахунково - ваговий метод;

     2. метод функціональної енергометрії;

     3. * метод респіраторної енергометрії;

     4. метод непрямої енергометрії;

     5. ваговий метод.

744. Назвіть метод визначення добових енерговитрат:

     1. дослідно-табличний метод;

     2. метод функціональної енергометрії;

     3. метод непрямої енергометрії;

     4. розрахунково-ваговий метод;

     5. * хронометражно-табличний метод.

745. Назвіть метод визначення добових енерготорат:

     1. метод непрямої енергометрії;

     2. * метод прямої енергометрії;

     3. метод функціональної енергометрії;

     4. ваговий метод;

     5. розрахунковий - ваговий метод.

746. Назвіть одну з основних властивостей алкалоїдів маточних ріжків?

     1. здатність швидко руйнуватися під впливом шлункового соку;

     2. термолабільність;

     3. * термостабільність;

     4. стійкість по відношенню до шлункового соку;

     5. руйнуються в аеробних умовах.

747. Назвіть одну з основних властивостей алкалоїдів маточних ріжків?

     1. руйнується в аеробних умовах;

     2. стійкість до дії шлункового соку;

     3. здатність швидко руйнуватися під впливом шлункового соку;

     4. термолабільність;

     5. * адреналіноподібна дія.

748. Назвіть ознаку, властиву тільки харчовим отруєнням і що відрізняє їх від інфекційних захворювань?

     1. * неконтагіозні;

     2. спалахи харчових отруєнь носять масовий характер;

     3. мають тільки гостре протікання;

     4. вражають тільки ШКТ;

     5. вражають ШКТ і супроводжуються інтоксикацією.

749. Назвіть продукти - джерела аскорбінової кислоти:

     1. *капуста, картопля, обліпиха

     2. хлібні продукти, дріжджі пивні

     3. молоко, молочні продукти

     4. цибуля, абрикоси, помідори

     5. огірки, морква, яйця.

750. Найбільш важливим джерелом поліненасичених жирних кислот є:

     1. Крупи

     2. Молоко

     3. Печінка тварин

     4. * Рослинне масло

     5. Вершкове масло

751. Найбільш оптимальне співвідношення Са і Р в харчовому раціоні:

     1. 1:1(Ж) - 1: 1,1(Ч)

     2. 1:1(Ч) - 1:1,1(Ж)

     3. 1:2 (Ч і Ж)

     4. * 1:1,5 (Ч і Ж)

     5. 1: 0,5(Ч) - 1:1(Ж).

752. Найбільш характерна ознака харчової токсикоінфекції.

     1. Контагіозність.

     2. * Зв’язок захворювання зі споживанням їжі.

     3. “Епідемічний хвіст”.

     4. Непередбачений початок.

     5. Нетривалий перебіг.

753. Найбільшу роль в їжі морська риба і морепродукти відіграють як постачальники:

     1. Заліза

     2. * Йоду

     3. Калію

     4. Кальцію

     5. Магнію

754. Найменше стійкий в процесі зберігання і кулінарної обробки вітамін?

     1. вітамін С;

     2. Ретинол;

     3. * тіамін;

     4. рибофлавін;

     5. кальциферол.

755. Найчастіше причиною стафілококової харчової інтоксикації є:

     1. м'ясні і рибні продукти;

     2. паштети, салати, вінегрети;

     3. яйця (особливо водоплаваючої птиці);

     4. * молочні продукти: сир, сиркова маса, морозиво;

     5. вироби із зерна (хліб і хлібобулочні вироби).

756. Найчастіше причиною стафілококової харчової інтосикації є:

     1. вироби із зерна (хліб, макаронні вироби);

     2. яйця (особливо водоплавної птиці);

     3. паштети, салати, вінегрети;

     4. м'ясні і рибні продукти;

     5. * кондитерські вироби з кремом (особливо із заварним).

757. Не допускаються до роботи з готовими продуктами працівники харчоблоку, котрі мають:

     1. Остеохондроз;

     2. Атеросклероз;

     3. * Гноячкові захворювання шкіри рук;

     4. Опіки поверхні кисті рук І ступеня;

     5. Ентеробіоз.

758. Недолік методу непрямої енергометрії:

     1. неточність (не враховує стать і вік випробовуваного);

     2. неточність (не враховує масу тіла і інші індивідуальні особеності);

     3. не дозволяє відтворити всі види трудової діяльності;

     4. не дозволяє врахувати вплив чинника виробничого і побутового середовища;

     5. * трудомісткість і складність у виконанні.

759. Недолік методу прямої енергометрії:

     1. не дозволяє проводити функціональні методи дослідження;

     2. не дозволяє проводити хронометражні дослідження;

     3. * не враховує впливу різних чинників виробничого і побутового середовища;

     4. неточність (не враховує стать і вік випробовуваного);

     5. неточність (не враховує масу тіла і інші індивідуальні особливості).

760. Недолік методу прямої енергометрії:

     1. неточність (не враховує стать і вік);

     2. * не дозволяє відтворити всі види трудової діяльності;

     3. не дозволяє проводити хронометраж всіх видів діяльності;

     4. не дозволяє проводити функціональні методи дослідження;

     5. неточність (не враховує масу тіла і інші індивідуальні особливості).

761. Недостатність у організмі людини нікотинової кислоти виявляється у вигляді:

     1. хейлозу;

     2. кератиту;

     3. * пелагри;

     4. ксерофтальмії;

     5. гіперкератозу.

762. Немікробні харчові отруєння за патогенетичною ознакою діляться на:

     1. три групи: отруєння продуктами тварини, рослинної походження і отруєння отрутохімікатами;

     2. * три групи: отруєння постійно отруйними продуктами рослинного і тваринного походження; отруєння продуктами рослинного і тваринного походження частково або тимчасово отруйними; отруєння домішками до їжі хімічних речовин;

     3. чотири групи: отруєння продуктами тваринного, рослинного походження, домішками хімічних речовин і отруєння озерною рибою в деяких районах світу (Гаффська хвороба);

     4. три групи: отруєння постійно отруйними продуктами, тимчасово отруйними продуктами і отруєння невстановленої етіології;

     5. чотири групи: отруєння постійно отруйними рослинами, отруєння постійно отруйними тваринними продуктами, отруєння тимчасово отруйними рослинами і тимчасово отруйними тваринними продуктами.

763. Нікотинова кислота - це:

     1. вітамін F;

     2. вітамін В2;

     3. * вітамін РР;

     4. вітамін Е;

     5. провітамін Д.

764. Нормальний вміст вітаміну С в крові (міліграм %):

     1. * 0,7 - 1,2;

     2. 0,07 - 0,12;

     3. 50;

     4. 70 - 50;

     5. 7 - 12.

765. Один з основних симптомів цинги:

     1. аліментарний поліневрит;

     2. дерматоз;

     3. * геморагічний діатез;

     4. гемеролапія;

     5. хейлоз.

766. Один з сновних проявів цинги:

     1. хейлоз;

     2. гемеролапія;

     3. дерматоз;

     4. * зниження реактивності організму;

     5. аліментарний поліневрит.

767. Одна з основних властивостей афлотоксинів:

     1. вражають кістковий мозок;

     2. гемолітична дія;

     3. нейротропна дія;

     4. * гепатотоксична дія;

     5. ураження кровотворних органів.

768. Одна з основних властивостей афлотоксинів:

     1. ураження кровотворних органів;

     2. нейротропна дія;

     3. гемолітична дія;

     4. вражає кістковий мозок;

     5. * гепатоканцерогенна дія.

769. Одна з основних особливостей ботулінової палички:

     1. здатність в кислому середовищі шлунку виробляти дуже сильний екзотоксин;

     2. надзвичайно нестійка в об’єктах зовнішнього середовища;

     3. здатність виробляти в харчових продуктах сильний ентеротоксин, що має гемолітичні властивості;

     4. * здатність виробляти в харчових продуктах сильний екзотоксин тільки у анаеробних умовах;

     5. здатність виробляти в харчових продуктах сильний екзотоксин тільки у аеробних умовах.

770. Одна з основних особливостей ботулінової палички:

     1. здатність в кислому середовищі шлунку виробляти дуже сильний екзотоксин;

     2. * здатність утворювати в зовнішньому середовищі стійкі спори;

     3. здатність виробляти в харчових продуктах сильний ентеротоксин, що має гемолітичні властивості;

     4. надзвичайно нестійкі палички в обьектах зовнішнього середовища;

     5. здатність виробляти в харчових продуктах сильний екзотоксин тільки у аеробних умовах.

771. Одна з основних функцій вітаміну В1:

     1. * грає важливу роль у вуглеводному обміні;

     2. бере участь в підтримці нормального стану епітелію;

     3. бере активну участь в окислювально - відновних процесах;

     4. відіграє важливу роль в жировому обміні;

     5. стимулює перехід ергокальциферолу в холекальциферол.

772. Одна з основних функцій тіаміну :

     1. стимулює перехід вітаміну Д2 в Д3;

     2. * є активною частиною кокарбоксилази;

     3. бере участь в підтримці нормального стану епітелію;

     4. відіграє важливу роль в жировому обміні;

     5. бере активну участь в окислювально - відновних процесах.

773. Однією з основних ознак харчових токсикоінфекцій є:

     1. * гострий початок і перебіг;

     2. часто хронічний перебіг;

     3. наявність в їжі живих мікробів (умовно-патогенної групи) навіть в невеликих кількостях;

     4. тривалий «інкубаційний період», але гострий перебіг;

     5. наявність в їжі живих мікробних клітин, патогенної мікрофлори або мікроскопічних грибів.

774. Однією з основних ознак харчового токсикозу (інтоксикацій) є:

     1. гострий перебіг;

     2. * гострий або хронічний (мікотоксикози) перебіг;

     3. хронічний, на відміну від токсикоінфекцій, перебіг;

     4. наявність в їжі або великої кількості живих мікробів (бактерійний токсикоз), або токсинів мікроскопічних грибів (мікотоксикози);

     5. дуже тривалий «інкубаційний період».

775. Однією з основних ознак харчового токсикозу є:

     1. дуже тривалий «інкубаційний період»;

     2. наявність в їжі великої кількості живих мікробів або токсинів мікроскопічних грибів;

     3. хронічна течія - на відміну від токсикосінфекцій;

     4. * наявність в харчовому продукті токсинів специфічних збудників (бактерій або грибів);

     5. тільки гостре протікання.

776. Однією з основних ознак харчової токсикоінфекції є:

     1. наявність в їжі мікроскопічних грибів;

     2. наявність в їжі токсинів специфічних збудників (група умовно- патогенної мікрофлори);

     3. наявність в їжі живих мікробних клітин специфічної мікрофлори навіть у невеликих кількостях;

     4. * масивне обсіменіння їжі живими мікробними клітинами специфічних збудників;

     5. часто хронічний перебіг.

777. Ознаки, які властиві харчовим отруєнням, що відрізняють їх від інфекційних захворювань:

     1. вражають шлунково-кишковий тракт і супроводжуються інтоксикацією;

     2. вражають тільки шлунково-кишковий тракт;

     3. * не підвищують імунітет;

     4. мають тільки гострий перебіг;

     5. спалах харчових отруєнь носять масовий характер.

778. Основна біологічна роль вуглеводів:

     1. * Основне джерело енергії.

     2. Покращують засвоєння жирів.

     3. Посилюють окислення ендогенних ліпідів.

     4. Покращують детоксикаційну функцію печінки.

     5. Зменшують розщеплення м'язових білків.

779. Основна властивість токсину при фузаріозі:

     1. гепатотропна дія (виключає дезінтоксикаційну функцію печінки);

     2. вражає систему виділення і, зокрема, нирки - аж до уремії;

     3. * нейротропна дія;

     4. вражає миєлоідну і лімфоїдну тканину;

     5. вражає кровотворні органи.

780. Основна ознака (ознаки), на підставі якої можна поставити діагноз: „стафілококова харчова інтоксикація”:

     1. характерна клініка: гострий і раптовий початок, гострий гастроентероколіт, незначне підвищення температури;

     2. дані санітарно-епідемічного обстеження спалаху;

     3. результати бактеріологічних досліджень виділень хворого: сеча, фекалії, блювотні маси і крові;

     4. обсіменіння стафілококами харчових продуктів при їх бактеріологічному дослідженні і здатність виділених культур виробляти ентеротоксин, що має гемолітичні властивості;

     5. * зростання титру антитіл (реакція гемаглютинації) на стафілокок, виділений при бактеріологічному дослідженні запідозреного харчового продукту.

781. Основна особливість профілактики ботулізму:

     1. дотримання санітарних правил в консервній промисловості, на рибозаводах, м'ясокомбінатах;

     2. застосування полівалентної протиботулінової сироватки для певних груп робочих;

     3. * застосування полівалентного протиботулінового анатоксина для певних груп населення,

     4. санітарно-просвітницька робота серед населення;

     5. заборона лову червоної риби на гачок.

782. Основне джерело аскорбінової кислоти в зимовий і весняний час (з нижче указаних) :

     1. морква;

     2. * картопля;

     3. часник;

     4. ріпчаста цибуля;

     5. буряк.

783. Основне джерело аскорбінової кислоти в зимовий і весняний час (з нижче приведених):

     1. буряк;

     2. морква;

     3. * білокачанна капуста;

     4. ріпчаста цибуля;

     5. часник.

784. Основний критерiй оцiнки енергетичної адекватностi харчування:

     1. * Товщина підшкiрно-жирової складки

     2. Рiст

     3. Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1:1:4

     4. Виведення аскорбінової кислоти з сечею

     5. Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1:4:1

785. Основний критерiй оцiнки енергетичної адекватностi харчування:

     1. * Масо-ростовий показник

     2. Резистентнiсть капiлярiв

     3. Вiдповiднiсть хiмiчного складу i калорiйностi рацiону фiзiологiчним нормам

     4. Харчування

     5. Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1:1:4

786. Основними джерелами аскорбінової кислоти є:

     1. продукти тваринного походження;

     2. * продукти рослинного походження;

     3. молоко і молочні продукти;

     4. м'ясо тварин і риби;

     5. печінка тварин і риб.

787. Основні вимоги до раціонального харчування:

     1. Оптимальний режим харчування.

     2. Відповідність хімічної структури їжі ферментній травній системі організму.

     3. Оптимальне співвідношення по енергетичній цінності харчових і біологічно активних речовин.

     4. Достатня енергетична цінність раціону за білками, жирами, вуглеводами з врахуванням потреб організму.

     5. * Оптимальне якісне і кількісне відношення в харчовому раціоні основних харчових і біологічно активних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин з врахуванням потреб організму.

788. Основні властивості жирів м'яса:

     1. містять дуже великі кількості вітамінів (жиророзчинних): Д, Е, К;

     2. * є тугоплавкими, з високою температурою плавлення;

     3. є основним джерелом такої поліненасиченої жирної кислоти, як арахідонова (особливо свинячий жир);

     4. є біологічно активнішими, ніж рослинні;

     5. складаються в основному з ненасичених жирних кислот.

789. Основні джерела каротину:

     1. риб'ячий жир (найбільшою мірою);

     2. * фрукти і овочі;

     3. тільки тваринні продукти;

     4. продукти рослинного і тваринного походження;

     5. яйця (жовток).

790. Основні джерела токоферолів:

     1. * рослинні масла;

     2. тваринні жири;

     3. свинячий жир;

     4. продукти переробки злаків;

     5. печінка тварин і риб.

791. Основні симптоми ботулізму:

     1. гострий гастроентероколіт на тлі ураження центральної нервової системи (марення, втрата свідомості, галюцинації), різко виражена інтоксикація;

     2. різко виражені явища інтоксикації: головний біль, м’язеві болі, слабкість, порушення з боку серцево-судинної системи, на фоні гастроентероколіту;

     3. * на першому місці - симптоми ураження довгастого мозку і черепно-мозкових нервів, потім - прогресуюча м'язова слабкість, тахікардія при нормальній температурі тіла. Порушення функції шлунково-кишкового тракту - лише у частини хворих;

     4. гострий гастроентероколіт на тлі ураження зорового нерва і різкого кон’юктивіту;

     5. після дуже короткого періоду інкубації (1 - 2 години) – гострий гастроентероколіт на тлі ураження центральної нервової системи черепно-мозкових нервів, аж до паралічу дихального і судинно-рухового центрів.

792. Отрутохімікати (перш за все ДДТ) найбільш небезпечні для людини, оскільки вони:

     1. мають мутагенною і тератогенною властивостями;

     2. накопичуються перш за все в продуктах тваринного походження, що найчастіше вживаються людиною в їжу;

     3. мають переважно гепатотропний ефект (викликають гострий гепатит);

     4. * здатні накопичуватися (кумулюватися) в тканинах, багатих жиром і ліпоїдами;

     5. розчинні у воді і тому можуть вражати всі органи і тканини організму.

793. Патологічні стани (симптоми) розвиваються при відсутності (недостачі) тіаміну:

     1. геморагічний діатез

     2. гемералопія («куряча» сліпота)

     3. * аліментарний поліневрит

     4. гіперкератоз

     5. хейлоз (зміни слизистої оболонки в кутиках рота).

794. Під терміном “харчовий статус” організму слід розуміти:

     1. Кількість їжі в добовому раціоні

     2. Якісний склад добового раціону

     3. Фізичний розвиток організму, який зумовлений характером харчування

     4. Ступінь жировідкладення, яке зумовлено характером харчування

     5. * Фізіологічний стан організму, який зумовлений характером харчування

795. Під час медичного огляду в чоловіка було виявлено географічний язик. Цей мікросимптом свідчить про недостатність у харчуванні:

     1. * Вітамінів групи В

     2. Вітаміну D

     3. Вітаміну С

     4. Вітаміну А

     5. Вітаміну PP

796. Повноцінний білок- цс білок, що є у:

     1. * Молоці

     2. Хлібі

     3. Гречці

     4. Яблуках

     5. Картоплі

797. Показники, необхідні для визначення основного обміну людини:

     1. маса тіла, стать

     2. маса тіла, стать, кліматична зона проживання

     3. вік, стать, кліматична зона проживання

     4. маса тіла, кліматична зона проживання

     5. * маса тіла, стать, вік, зріст.

798. Порушення обміну кальцію і фосфору в організмі відбувається при дефіциті вітаміну:

     1. А

     2. С

     3. Е

     4. * Д

     5. Р

799. Потреба в енергії визначається:

     1. *за величиною добових енерговитрат;

     2. за величиною добової калорійності раціону;

     3. за величиною добової потреби в білках;

     4. за величиною добової потреби в жирах;

     5. за величиною добової потреби у вуглеводах.

800. Потреба в енергії для осіб, що проживають в районах крайньої півночі вище, ніж в зоні помірного клімату на (%):

     1. 1;

     2. 5;

     3. 15 - 20;

     4. * 10 - 15;

     5. 5 - 10.

801. Правила реалізації фіннозного м'яса:

     1. якщо в 24-х зрізах з різних частин туші виявляють до 3-х фінн - м'ясо реалізується без обмежень;

     2. якщо на 40 см2 м'ясній поверхні виявляють до 3-х фінн - м'ясо умовно придатне (реалізація після охолоджування до 0 0С і витримки протягом доби);

     3. * якщо на 40 см2 поверхні м'яса виявляють до 3-х фінн - м'ясо умовно придатне (реалізація після охолоджування до –12 0С і витримкою протягом 10- и діб;

     4. якщо на 40 см2 поверхні м'яса виявляють більше 2-х фінн - м'ясо підлягає знищенню;

     5. якщо хоч би в одному з 24-х зрізів з різних частин туші виявляється фінна - м'ясо підлягає знищенню.

802. Правила реалізації фіннозного м'яса:

     1. якщо хоч би в одному з 24-х зрізів з різних частин туші виявляється фінна - м'ясо підлягає знищенню;

     2. якщо на 40 см2 поверхні м'яса виявляють більш 3-х фінн - м'ясо підлягає знищенню;

     3. якщо на 40 см2 м'ясної поверхні виявляють до 3-х фінн - м'ясо умовно придатне (реалізація після охолоджування до 0 0С і витримки протягом доби);

     4. якщо в 24-х зрізах з різних частин туші виявляють до 3-х фінн - м'ясо реалізується без обмежень;

     5. * якщо на 40 см2 поверхні м'яса виявляється більше 3-х фінн – туша підлягає технічній утилізації.

803. При білковій недостатності не виникає:

     1. Сповільнення росту.

     2. Зменшення утворення ферментів і гормонів

     3. Розвиток жирової інфільтрації печінки.

     4. * Покращення мозкового кровообігу

     5. Зниження імунобіологічної реактивності організму.

804. При чотириразовому харчуванні рекомендуються такі розподілення калорійності раціону за прийомами їжі:

     1. сніданок – 15 %, обід – 50 %; підвечірок – 20 %; вечеря – 15 %.

     2. сніданок – 25 %, обід – 25 %; підвечірок – 25 %; вечеря – 25 %.

     3. сніданок – 30 %, обід – 40 %; підвечірок – 15 %; вечеря – 15 %.

     4. * сніданок – 25 %, обід – 35 %; підвечірок – 15 %; вечеря – 25 %.

     5. сніданок – 15 %, обід – 40 %; підвечірок – 10 %; вечеря – 35 %.

805. Принцип, закладений в основу класифікації харчових отруєнь:

     1. принцип єдності організму з місцем існування;

     2. принцип єдності організму як біосистеми;

     3. * етіологічний і патогенетичний принципи;

     4. етіологічний принцип і принцип примату медичних даних перед гігієнічними;

     5. принцип патогенетичний і принцип екстраполяції.

806. Найбільш оптимальним середовищем для ботулізму є:

     1. подрібнені м'ясні і рибні блюда (холодці, салати, заливне), оскільки у них створюються аеробні умови, необхідні для виділення токсину;

     2. риба гарячого копчення, оскільки в ній створюються анаеробні умови необхідні для утворення токсину;

     3. варені ковбаси, паштети, субпродукти, оскільки в них створюються аеробні умови, необхідні для утворення токсину;

     4. * сирокопчені ковбаси і окороки, оскільки в них створюються анаеробні умови, необхідні для виділення токсину;

     5. продукти, консервовані міцними розчинами куховарської солі, цукру, оцтової кислоти, оскільки ці розчини сприяють виділенню і накопиченню токсину.

807. Продукти - джерела вітаміну ретинолу:

     1. зелень, овочі, фрукти

     2. * печінка риб і тварин, яйця, молочні продукти

     3. морква, абрикоси, томати

     4. червоний солодкий перець, хрін, обліпиха

     5. волоські горіхи, шипшина, кумис.

808. Продукти - джерела каротину:

     1. ікра кетова і паюсна

     2. печінка морських риб і тварин

     3. * морква, томати, червоний перець

     4. овочі, фрукти, ягоди

     5. молоко і молочні продукти.

809. Продукти - джерела ретинолу:

     1. томати, морква, абрикоси

     2. * печінка риб і тварин, яйця, молочні продукти

     3. м'ясо риб і тварин, м'ясні і рибні вироби

     4. хліб і хлібобулочні вироби

     5. перо зеленого лука, щавель, салат, шпинат.

810. Продукти - джерела тіаміну:

     1. зелень, овочі, фрукти і ягоди

     2. * хлібні вироби з муки грубого помелу, пивні і хлібопекарські дріжджі

     3. риб'ячий жир, печінка тваринних і морських риб, вершкове масло

     4. молоко, молочні продукти (сирий, сир), кисломолочні продукти

     5. м'ясо і всі м'ясні продукти.

811. Продукти особливо багаті рибофлавіном:

     1. продукти переробки злаків;

     2. м'ясо і риба;

     3. молоко і молочні продукти;

     4. яйця ( жовток);

     5. * пивні дріжджі.

812. Проросла і позеленіла картопля набуває отруйних властивостей, так як:

     1. накопичує в процесі неправильного зберігання отруйну речовину фазин;

     2. * накопичує в бульбах і паростках при неправильному зберіганні отруйну речовину соланін;

     3. накопичує в бульбах і особливо в паростках амигдалин;

     4. накопичує в бульбах (паростках) токсин, що має гепатотропну дію;

     5. в позеленілій частині бульби і паростках накопичуються мінеральні добрива в концентраціях, небезпечних для організму.

813. Проросла картопля містить:

     1. Атропін;

     2. Фазин;

     3. * Соланін;

     4. Біотин;

     5. Амігдалін

814. Рекомендована середня вага добового харчового раціону (кг):

     1. 1,5 - 2,0

     2. 1,5 - 2,5

     3. 3,0 - 3,5

     4. 3,5 - 4,0

     5. * 2,5 - 3,0.

815. Розрахунок добової потреби в білках, жирах, вуглеводах проводять:

     1. ваговим методом;

     2. хронометражним методом;

     3. * за допомогою таблиць;

     4. за антропометричними показниками;

     5. хронометражно-табличним методом.

816. Сальмонельоз виключений з класифікації харчових отруєнь, так як.:

     1. це зоонозна інфекція і м'ясо (молоко) хворих тварин – лише чинник передачі інфекції;

     2. * доведений ще один шлях передачі сальмонельозу - повітряно- краплинний;

     3. доведений ще один шлях передачі сальмонельозу - водний;

     4. доведений трансмісивний шлях передачі сальмонельозу, разом з харчовим;

     5. доведений побутовий шлях передачі сальмонельозу, разом з харчовим.

817. Скільки відсотків від добової калорійності раціону повинні складати жири?

     1. 15

     2. 20

     3. 25

     4. * 30

     5. 33

818. Скільки відсотків від добової калорійності раціону повинні складати вуглеводи?

     1. 50

     2. 54

     3. * 64

     4. 74

     5. 60.

819. Скільки відсотків від добової калорійності раціону повинні складати білки?

     1. 10

     2. 15

     3. * 11

     4. 13

     5. 12.

820. Скільки грамів білка на 1 кг маси тіла в добу необхідно для чоловіків I - IV професійних груп?

     1. 1,0-1,5

     2. 1,2-1,5

     3. 1,5 -2,0

     4. 2,0-2,5

     5. * 0,9-1,5.

821. Скільки грамів білка на 1 кг маси тіла в добу необхідно для жінок I - IV професійних груп?

     1. 1,0 - 1,2

     2. 1,0 - 1,5

     3. 1,5 - 2,0

     4. 2,2 - 2,35

     5. * 0,9 - 1,35.

822. Скільки грамів вуглеводів на 1 кг маси тіла в добу необхідно для чоловіків I - IV професійних груп?

     1. 4,5-5,5

     2. 5,5-6,0

     3. 6,0-8,3

     4. 6,5- 9,3

     5. * 5,1- 8,4.

823. Скільки грамів угльоводів на 1кг маси тіла в добу необхідно для жінок 1 – 1V професійних груп?

     1. 4,5 - 5,0

     2. 5,0 - 5,5

     3. 5,5 - 7,0

     4. * 5,1 - 7,9

     5. 6,0 - 8,9.

824. Скільки ккал становить в середньому основний обмін дорослої людини?

     1. 500-700 ккал

     2. 800-1000 ккал

     3. * 1000-1200 ккал

     4. 1500-1800 ккал

     5. 1800-2000 ккал

825. Скільки клінічних форм має ерготизм (назвіть їх):

     1. * три: конвульсивна, гангренозна, змішана;

     2. одну: гангренозна;

     3. одну: конвульсивна;

     4. три: конвульсивна, гангренозна, ниркова;

     5. три: конвульсивна, гангренозна, паренхіматозна.

826. Специфічно - динамічну дію їжі визначають:

     1. * за величиною основного обміну;

     2. ваговим методом;

     3. розрахунковим методом;

     4. хронометражним методом;

     5. за антропометричними даними за допомогою таблиць.

827. Стафілококові токсикози найчастіше зумовлені вживанням в їжу:

     1. * Молочних продуктів.

     2. Копченої ковбаси

     3. Печених яблук.

     4. Копченої риби.

     5. М’ясних котлет.

828. Суть методу непрямої енергометрії:

     1. обчислення витрати енергії при будь-якій діяльності по величині життєвої місткості легенів;

     2. обчислення витрати енергії при будь-якій діяльності по спеціальних таблицях;

     3. обчислення витрати енергії при будь-якій діяльності з допомогою спеціальних камер;

     4. * обчислення витрати енергії при будь-якій діяльності по величині газообміну;

     5. обчислення витрати енергії при будь-якій діяльності розрахунковим методом (з урахуванням статі, віку, маси тіла).

829. Суть методу прямої енергометрії:

     1. * облік енергії, що виділяється організмом, за допомогою спеціальних камер;

     2. облік енергії, що виділяється організмом, за допомогою спеціальних розрахункових таблиць;

     3. облік енергії, що виділяється організмом, залежно від статі, віку і ваги;

     4. облік енергії, що виділяється організмом, залежно від професійної діяльності;

     5. облік енергії, що виділяється організмом, залежно від статіи, віку і професії.

830. У патогенезі харчових токсикоінфекцій основну роль відіграють?

     1. * Живі мікроби, що розмножилися в їжі

     2. Токсичні мікроскопічні форми грибів

     3. Токсини, що утворилися в їжі в результаті розмноження мікробів

     4. Отруйні рослини

     5. Отруйні гриби

831. У профілактиці харчових отруєнь отруйними рослинами провідним напрямком є:

     1. Організація лабораторного контролю;

     2. Дотримання встановлених санітарних режимів, при виготовленні харчових продуктів;

     3. * Гігієнічне навчання і виховання населення;

     4. Дотримання технологічних вимог при виготовленні їжі;

     5. Дотримання правил вживання продуктів рослинного походження.

832. У чому полягає біохімічна суть дозрівання м'яса:

     1. при витримці на холоді (1-2 діб) сполучна тканина м'яса зазнає зміни, які сприяють її практично повному засвоєнню;

     2. під впливом ферментів відбувається емульгування жиру і глибока пептонізація білків, що приводить до швидшого їх засвоєння;

     3. * ферменти м'яса протягом 1-2 діб стимулюють накопичення екстрактивних речовин (азотисті, безазотисті, в т.ч. молочна кислота), які розпушують сполучну тканину;

     4. протягом тижня м'ясо, витримане на холоді, дозріває; всі його хімічні компоненти частково розщеплюються, що робить його більш засвоюваним;

     5. при витримці протягом 1-3 діб в холодильнику білки, жири і сполучна тканина м'яса повністю розщеплюються, що покращує засвоєння м'яса.

833. У якому із перерахованих продуктів міститься найбільше вітаміну С ?

     1. Зелена цибуля

     2. Лимони

     3. Апельсини

     4. Вишні

     5. * Чорна смородина

834. У якому продукті міститься найбільше кальцію?

     1. яйця;

     2. м'ясо;

     3. сир м'який домашній;

     4. * сир твердий;

     5. гречка

835. Укажіть, при якому перевищенні маси тіла у відповідності до нормативних значень ставиться діагноз ожиріння (у %):

     1. 9-10

     2. 10-12

     3. 12-14

     4. 14-15

     5. * Понад 15

836. Укажіть, при якому перевищенні маси тіла у відповідності до нормативних значень ставиться діагноз ожиріння 1 ступеня (у %):

     1. 3-5

     2. 5-7

     3. 7-10

     4. 10-15

     5. * 15-30

837. Укажіть, при якому перевищенні маси тіла у відповідності до нормативних значень ставиться діагноз ожиріння 2 ступеня (у %):

     1. 7-10

     2. 10-15

     3. 15-30

     4. * 30-50

     5. 50-100

838. Укажіть, при якому перевищенні маси тіла у відповідності до нормативних значень ставиться діагноз ожиріння 3 ступеня (у %):

     1. 7-10

     2. 10-15

     3. 15-30

     4. 30-50

     5. * 50-100

839. Умови утворення холекальциферолу:

     1. синтезується в шкірі при опромінюванні її штучними джерелами УФ-променів ( спектр С);

     2. синтезується в шкірі при опромінюванні її штучними джерелами УФ - променів ( спектр А);

     3. * синтезується в шкірі при опромінюванні її штучними джерелами УФ- променів ( спектр В);

     4. синтезується в організмі тільки при інсоляції;

     5. синтезується в кістках при інсоляції.

840. Фізіологічна роль аскорбінової кислоти визначається:

     1. її коферментними властивостями;

     2. участю в підтримці осмотичної рівноваги в клітинах;

     3. * активною участю в окислювально-відновних процесах;

     4. участю в процесах, пов'язаних з функцією розмноження;

     5. активною роллю в нормалізації і стимуляції кровотворення.

841. Фруктове варення, соління, мариновані продукти ніколи не бувають причиною ботулізм, так як.:

     1. створені тут анаеробні умови перешкоджають виробленню токсину;

     2. * міцні розчини солі і цукру, а також кисле середовище (додавання оцтової кислоти в маринад) діють на ботулінову паличку бактеріостатично і перешкоджають виділенню токсину;

     3. ці продукти зберігаються при низькій температурі, яка перешкоджає виробленню токсину;

     4. міцні розчини солі і цукру, а також оцтова кислота сприяють виділенню з фруктів і овочів протеолітичних ферментів, що руйнують токсин, що виділився;

     5. ці продукти зберігаються тривалий час, внаслідок чого токсин, що виділився, інактивується.

842. Фузаріоз - це:

     1. септична ангіна;

     2. одна з форм ерготизму;

     3. * мікотоксикоз;

     4. бур'яновий токсикоз;

     5. отруєння «п'яним» медом.

843. Фузаріоз - це:

     1. * отруєння «п'яним» хлібом;

     2. отруєння «п'яним» медом;

     3. одна з форм ерготизму;

     4. бур'яновий токсикоз;

     5. септична ангіна.

844. Характерний органолептичний признак, що свідчить про забрудненні хліба домішками бур'янів:

     1. * хліб набуває незвично гіркуватого присмаку;

     2. шкірка такого хліба покривається невеликими круглими плямами яскраво-червоного кольору;

     3. м'якуш хліба набуває слизистої консистенції - результату дії протеолітичних ферментів бур'янів;

     4. хліб набуває незвичайно нудотно-солодкого присмаку;

     5. шкірка хліба покривається білими крупинками (застиглий слиз, що виділяється бур'янами).

845. Харчові токсикози діляться на:

     1. три групи: 1 - бактерійні, 2 - мікотоксикози, 3 - міксты;

     2. * дві групи: 1 - бактеріальні, 2 - мікотоксикози;

     3. два види: 1 - ботулізм, 2 - стафілококова харчова інтоксикація;

     4. два види: 1 - ботулізм, 2 - ерготизм;

     5. три види: 1 - ботулізм, 2 - ерготизм, 3 - септична ангіна.

846. Харчові отруєння - це:

     1. тільки гострий перебіг захворювання;

     2. * гострий (рідко хронічний) перебіг захворювання;

     3. захворювання, що мають слабку контагіозність;

     4. гострі захворювання з обов'язковим ураженням шлунково-кишкового тракту;

     5. захворювання, контагіозність яких обумовлена етіологією: мікробної етіології - контагіозні, немікробної - неконтагіозні.

847. Харчові отруєння по ряду ознак схожі на інфекційні захворювання. Назвіть цю ознаку (одну з декількох).

     1. * раптовий початок (найчастіше);

     2. зв'язок тільки з їжею;

     3. наявність «епідемічного хвоста»;

     4. вироблення імунітету;

     5. контагіозність.

848. Харчові отруєння по ряду ознак схожі на інфекційні захворювання. Назвіть одну з цих ознак?

     1. контагіозність;

     2. вироблення імунітету;

     3. * гострий короткий перебіг (найчастіше);

     4. наявність «епідемічного хвоста»;

     5. зв'язок тільки з їжею

849. Харчові отруєння це:

     1. захворювання, контагіозність яких обумовлена етіологією;

     2. захворювання, що мають слабку контагіозність;

     3. * неконтагіозні захворювання;

     4. тільки гостро протікаючі захворювання;

     5. гостро протікаючі захворювання з обов'язковим ураженням ШКТ.

850. Харчові токсикоінфекції спричиняються:

     1. Бактеріями роду протею

     2. * Ентеропатогенними кишковими паличками.

     3. Ентеротоксигенними стафілококами

     4. Сальмонелами

     5. Афлатоксинами.

851. Харчові токсикоінфекції можуть бути спричинені наявністю в харчових продуктах у значних кількостях збудників:

     1. * Протею

     2. Дизентерії

     3. Стафілококів

     4. Холерних вібріонів

     5. Ботулізму

852. Холекальциферол - це:

     1. провітамін (неактивна форма) вітаміну Д;

     2. активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр А);

     3. активна форма вітаміну вітаміну Д, що утворюються при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр С);

     4. * це вітамін Д3 (активна форма вітаміну Д);

     5. активна форма вітаміну Д, що утворюються при дії на шкіру штучного джерела інфрачервоних променів.

853. Холекальциферол - це:

     1. активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела інфрачервоних променів;

     2. провітамін Д;

     3. активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр А);

     4. * активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр В);

     5. активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр С).

854. Чи (якщо нормується, то як) нормується вміст маточних ріжків в борошні?

     1. наявність маточні ріжки в зерні (борошні) не допускається;

     2. так: ГДК - не більше 0,05 г/кг;

     3. * так: ГДК - не більше 0,05 %;

     4. так: ГДК - не більше 1%;

     5. так: ГДК - не більше 1 г/кг.

855. Чи допускається фузаріозна ураженість зерна?

     1. так: не більше 0,05 %;

     2. ні;

     3. так: не більше 0,5 %;

     4. * так: не більше 1,0 %;

     5. так: не більше 1,5 %.

856. Чим пояснюються високі біохімічні властивості м'ясного бульйону, що дозволяє використовувати його в лікувальному харчуванні:

     1. оскільки бульйон має дуже високу калорійність і засвоюваність;

     2. * оскільки екстрактивні речовини, що містяться в бульйоні, стимулюють шлункову секрецію, тим самим підвищують апетит, який, як правило, понижений у хворих;

     3. оскільки бульйон концентрує в собі мінеральні речовини (цінні макро- і мікроелементи), вітаміни (групи В і С), які краще засвоюються, ніж при вживанні цілісного м'яса;

     4. оскільки в бульйоні концентрується цінний тваринний вуглевод – глікоген, що забезпечує високу енергетичну цінність цього продукту;

     5. оскільки бульйон концентрує в собі жири м'яса, які знаходяться в емульгованому стані, легко всмоктуються не залежно від стану жовчної секреції.

857. Чим пояснюються високі біохімічні властивості м'ясного бульйону, що дозволяє використовувати його в харчуванні хворих:

     1. бульйон концентрує в собі жири м'яса, які знаходяться в емульгованому стані, легко всмоктуються, незалежно від стану жовчної секреції;

     2. в бульйоні концентрується цінний тваринний вуглевод – глікоген, що забезпечує високу енергетичну цінність цього продукту;

     3. бульйон концентрує в собі мінеральні речовини (цінні макро- і мікроелементи), вітаміни(групи В і С), які краще засвоюються, ніж при вживанні цілісного м'яса;

     4. * бульйон, підвищуючи збудливість кори головного мозку, сприяє тим самим підвищенню загального тонусу у хворих, який, як правило понижений;

     5. бульйон має дуже високу калорійність і засвоюваність.

858. Чим представлені азотисті екстрактивні речовини м'яса?

     1. актином і молочною кислотою;

     2. міогеном і міозином;

     3. молочною кислотою і глюкозою;

     4. глікогеном і глюкозою;

     5. * пуриновими основами.

859. Чому такі продукти, як фруктове варення, соління, мариновані продукти ніколи не бувають причиною ботулізму?

     1. оскільки ці продукти зберігаються тривалий час, внаслідок чого токсин, що виділився в анаеробних умовах, інактивується;

     2. оскільки міцні розчини солі і цукру, а також оцтова кислота сприяє виділенню з овочів і фруктів протеолітичних ферментів, що руйнують токсин;

     3. оскільки ці продукти зберігаються при низькій температурі, яка перешкоджає виділенню екзотоксину;

     4. оскільки анаеробні умови, що створюються в таких продуктах, служать перешкодою для вироблення екзотоксину;

     5. * оскільки міцні розчини солі і цукру, а також оцтова кислота діють на ботулінову паличку бактеріостатично.

860. Чому хлорорганічні отрутохімікати (перш за все ДДТ) найбільш небезпечні для організму людини?

     1. * оскільки вони стійкі до впливу світла, тепла, вологи і тривало зберігаються в грунті;

     2. оскільки вони розчинні у воді і тому здатні вражати практично всі органи і тканини організму;

     3. оскільки вони здатні накопичуватися тільки в продуктах тваринного походження (молоко, масло, м'ясо, яйця), що найчастіше вживаються людиною;

     4. оскільки вони мають гепатотропний ефект і «виключають» антитоксичну функцію печінки;

     5. оскільки вони мають мутагенну і тератогенну властивості.

861. Що є безпосереднім наслідком харчування із зниженою енергетичною цінністю ?

     1. Пелагра

     2. Рахіт

     3. Гельмінтоз

     4. Харчова алергія

     5. * Втрата маси тіла

862. Що є причиною отруйних властивостей сирої квасолі ?

     1. накопичення алкалоїду соланіну при неправильному зберіганні;

     2. накопичення алкалоїду фазина при неправильному зберіганні;

     3. * постійний вміст токсичної речовини фазина;

     4. накопичення алкалоїду соланіну в пророслій частині квасолі;

     5. накопичення токсичної речовини фазина в пророслій частині квасолі.

863. Що не відноситься до вимог раціонального харчування?

     1. Оптимальний режим харчування.

     2. * Дешевизна, доступність продуктів харчування для широких верств населення.

     3. Оптимальне співвідношення по енергетичній цінності харчових і біологічно активних речовин.

     4. Достатня енергетична цінність раціону за білками, жирами, вуглеводами з врахуванням потреб організму.

     5. Оптимальне якісне і кількісне відношення в харчовому раціоні основних харчових і біологічно активних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин з врахуванням потреб організму.

864. Що не відноситься до поняття “режим харчування” ?

     1. Кратність прийому їжі протягом доби.

     2. * Загальну кількість спожитої їжі.

     3. Розподіл енергетичної цінності між прийомами їжі.

     4. Інтерали між прийомами їжі.

     5. Тривалість трапези.

865. Що не враховують при розрахунку потреби в енергії і харчових речовинах для індивідуума ?

     1. Важкість праці

     2. Вік, стать

     3. Ідеальна маса тіла

     4. * Тривалість робочого дня

     5. Основний обмін

866. Що не є характерним для квашіоркору ?

     1. Набряки

     2. Місяцеподібне обличчя

     3. Пригніченість, млявість

     4. * Атрофія жирової тканини

     5. Зміна пігментації волосся та шкіри

867. Що становить переважаючу частину енерговитрат 1У групи інтенсивності праці?

     1. * Робота

     2. Специфічно-динамічна дія їжі

     3. Заняття спортом

     4. Активний відпочинок

     5. Основний обмін

868. Що становить переважаючу частину енерговитрат у людини І групи інтенсивності праці ?

     1. Робота

     2. Специфічно-динамічна дія їжі

     3. Заняття спортом

     4. Активний відпочинок

     5. * Основний обмін

869. Що таке фінни?

     1. це личинкова стадія розвитку трихінели;

     2. це личинкова (пузирчаста) стадія розвитку ехінокока;

     3. * це личинкова (пузирчаста) стадія розвитку стрічкових глистів;

     4. це гельмінти, зараження якими людини відбувається при вживанні м'яса і м'ясних продуктів;

     5. це личинкова стадія розвитку аскариди.

870. Яка дія їжі на організм відповідає раціональному харчуванню?

     1. Захисна

     2. Неспецифічна

     3. Превентивна

     4. * Специфічна

     5. Фармакологічна

871. Яка добова норма заліза для дорослих ( у залежності):

     1. 5- 10 міліграм (від групи фізичної активності)

     2. * 15- 17 міліграм (від статі)

     3. 10- 20 міліграм (від віку)

     4. 10 - 15 міліграм (від маси тіла)

     5. 15 - 20 міліграм (від кліматичної зони).

872. Яка з приведених ознак є принципом раціонального харчування?

     1. їжа повинна мати сприятливу органолептику і викликати насичення

     2. добовий харчовий раціон повинен мати вагу не більш 3-х кг і не менше 2,5 кг

     3. кількість тваринних білків повинна складати не менше 55 % від добової їх кількості

     4. кількість рослинних жирів не повинна бути меншою, ніж 30 % від загальної їх добової кількості

     5. * всі хімічні компоненти їжі (Б,Ж,В, вітаміни і мінеральні солі) повинні бути збалансованими.

873. Яка найбільша типова дія афлатоксинів ?

     1. Судомна

     2. Анемія

     3. Алейкія

     4. * Гепатоканцерогенна

     5. Гангренозна

874. Яка ознака, окрім статі, віку і характеру трудової діяльності є основним при встановленні фізіологічних норм харчування?

     1. кліматична зона проживання

     2. * маса тіла

     3. об’єм грудної клітки

     4. наявність (відсутність) КШТ-патології

     5. національність.

875. Яка основна особливість фізіологічних норм харчування в відношенні нормування добової потреби у вітамінах для дорослих?

     1. враховується група інтенсивності праці і стать

     2. * враховується тільки статева приналежність

     3. враховується тільки група інтенсивності праці

     4. враховується група інтенсивності праці і вік

     5. враховується група інтенсивності праці, стать, вік.

876. Яке порушення розвивається у дітей, що отримують їжу з вираженою енергетичною недостатністю ?

     1. * Аліментарний маразм

     2. Квашіоркор

     3. Екзимопатія

     4. Дисахаридна недостатність

     5. Гепато-ренальна недостатність

877. Який % повинні складати прості цукри в добовій кількості вуглеводів (%)?

     1. 20 - 25

     2. * 30 - 40

     3. 15 - 20

     4. 40 - 50

     5. 10 -15

878. Що з указаного відноситься до фузаріотоксикозу?

     1. * септична ангіна;

     2. афлотоксикоз;

     3. ерготизм;

     4. ботулізм;

     5. аліментарно-токсична міоглобінурія.

879. Який з перерахованих симптомів характерний для недостатності вітаміну В2?

     1. Порушення акомодації.

     2. * Ангулярний стоматит.

     3. Ксероз кон’юнктиви.

     4. Фолікулярний гіперкератоз.

     5. Хейлоз

880. Який з симптомів характерний для недостатності тіаміну?

     1. Бляшки Біто.

     2. Петехії.

     3. * Безсоння і біль м’язів.

     4. Хейлоз.

     5. Гіперемія і гіпертрофія сосочків язика.

881. Який з симптомів характерний для пелагри?

     1. Ангулярний стоматит.

     2. * Глосит.

     3. Ксероз шкіри.

     4. Ксероз кон’юнктиви

     5. Яскраво-червоний язик.

882. Який з симптомів характерний для С- вітамінної недостатності?

     1. Атрофія сосочків язика.

     2. Ангулярний стоматит.

     3. Бляшки Біто.

     4. * Рихлі ясна, що кровоточать.

     5. Хейлоз.

883. Який показник не можна використати для розрахунку ідеальної маси тіла ?

     1. Показник Брока

     2. Показник Бонгарда

     3. Індекс Кетле

     4. * Коефіцієнт фізичної активності

     5. Індекс Брейтмана

884. Який процент енергоцінності добового раціону повинні складати білки?

     1. 7-10 %;

     2. * 11-13 %;

     3. 10-11 %;

     4. 13-16 %;

     5. 17-20 %.

885. Який процент енергоцінності добового раціону повинні складати жири?

     1. 10-15 %;

     2. * 25-30 %;

     3. 31-35 %;

     4. 36-40 %.

     5. 41-45 %

886. Яким способом можна визначити енерговитрати організму якомога точніше?

     1. * Пряма калориметрія

     2. Непряма калориметрія

     3. За таблицями Покровського

     4. За основним обміном

     5. По коефіцієнту фізичної активності

887. Яким чином людина заражається трихінельозом?

     1. * при вживанні недостатньо термічно обробленого свинячого м'яса (сала), що містить інкапсульовані личинки трихінел;

     2. при вживанні недостатньо провареного (просмаженого) свинячого або яловичого м'яса, ураженого фіннами - личинковою стадією трихінел;

     3. при вживанні недостатньо термічно обробленої свинини ураженої фіннами (яйцями) трихінели;

     4. при вживанні недостатньо термічно обробленої яловичини, що містить інкапсульовану личинку (личинки) трихінели (фінни);

     5. при вживанні сирого яловичого або свинячого фаршу (сироїдіння) обсімененого яйцями трихінел.

888. Якими білковими фракціями представлені білки м'яса?

     1. міогеном і аргініном;

     2. міогеном і лізином;

     3. * актином і глобуліном;

     4. аргініном і альбуміном;

     5. триптофаном і глобуліном.

889. Які з названих заходів можуть вирішити проблеми харчування населення Землі?

     1. пропаганда здорового способу життя, в т.ч. раціонального харчування

     2. профілактика аліментарного ожиріння

     3. * розширення відсотка посівних площ, створення штучних продуктів харчування

     4. пропаганда вегетаріанства і сироїдіння

     5. боротьба з переїданням серед населення «багатих» країн світу.

890. Які з названих заходів можуть вирішити проблему харчування в масштабах Землі?

     1. організація харчування відповідно до вимог кількісного і якісного принципів

     2. пропаганда вегетаріанства і сироїдіння

     3. підвищення якості громадського харчування

     4. * підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва

     5. боротьба з переїданням серед населення «багатих» країн світу.

891. Які з названих заходів можуть вирішити проблему харчування в масштабах Землі?

     1. боротьба з переїдання серед населення «багатих» країн світу

     2. * раціональніше використання продуктів морів і океанів

     3. пропаганда вегетаріанства у світовому масштабі

     4. пропаганда принципів раціонального харчування серед населення всіх країн

     5. перерозподіл продуктів харчування між «багатими» і «бідними» країнами.

892. Які з названих заходів можуть вирішити проблему харчування в світовому масштабі?

     1. пропаганда вегетаріанства у світовому масштабі

     2. перерозподіл продуктів харчування між «багатими» і «бідними» країнами

     3. * створення штучних продуктів харчування

     4. пропаганда принципів раціонального харчування

     5. боротьба з переїданням серед населення «багатих» країн світу.

893. Які з названих особливостей є найбільш характерними для мікотоксикозів?

     1. тільки гостра течія;

     2. * причиною їх є найчастіше продукти переробки злаків;

     3. відсутні поразки ШКТ;

     4. вражаються тільки ШКТ;

     5. вражаються тільки ЦНС.

894. Які з нижеперерахованих харчових отруєнь виключені з поняття «Харчові отруєння»?

     1. отруєння їжею, що містить нітрати;

     2. отруєння харчовими добавками;

     3. алкогольні отруєння;

     4. * отруєння, що виникає при помилковому вживанні замість харчового продукту отруйного, схожого на нього;

     5. отруєння, викликані надмірним споживанням їжі (переїдання).

895. Які з нижче перерахованих властивостей м'яса дозволяють віднести його до основних продуктів харчування:

     1. * хімічні компоненти м'яса мають високий ступінь біологічної активності і цінності;

     2. м'ясо і м'ясні продукти мають абсолютну не приїдаємість;

     3. м'ясо і м'ясні продукти (навіть смажені і копчені) можна вживати при будь-якій патології, окрім патології ШКТ;

     4. м'ясо і м'ясні продукти є цінними джерелами вітамінів: С, групи В, і РР;

     5. м'ясо містить жири в емульгованому стані, що дозволяє вводити його в дієту при захворюваннях печінки і жовчного міхура.

896. Які з нижче перечислених властивостей м'яса дозволяють віднести його до основних продуктів харчування?

     1. м'ясо і м'ясні продукти (навіть смажені і копчені) можна вживати при будь-якій патології, окрім патології ШКТ;

     2. жир м'яса знаходиться в емульгованому стані, що дозволяє вводити його в дієту при захворюваннях печінки і жовчного міхура;

     3. м'ясо і м'ясні продукти мають абсолютну не приїдаємість;

     4. * з м'яса можна приготувати дуже широкий асортимент страв і продуктів;

     5. м'ясо є цінним джерелом вітамінів: С, групи В, РР.

897. Які з нижче перечислених властивостей м'яса дозволяють віднести його до основних продуктів харчування?

     1. жир м'яса знаходиться в емульгованому стані, що дозволяє вводити його в дієту при захворюваннях печінки і жовчного міхура;

     2. м'ясо і м'ясні продукти є цінними джерелами вітамінів: С, групи В, і РР;

     3. * м'ясо і м'ясні продукти мають дуже високий ступінь насичуваності;

     4. м'ясо і м'ясні продукти мають абсолютну не приїдаємість;

     5. м'ясо і м'ясні продукти (навіть смажені і копчені) можна вживати при будь-якій патології, окрім патології ШКТ.

898. Які з нижче перечислених властивостей м'яса дозволяють віднести його до основних продуктів?

     1. екстрактивні речовини м'яса сприяють посиленню моторики і евакуаційної здатності кишечника;

     2. м'ясо і м'ясні продукти є істотними джерелами аскорбінової кислоти;

     3. * м'ясо і м'ясні продукти використовуються в лікувально-профілактичному харчуванні;

     4. м'ясо і м'ясні продукти - істотне джерело кальцію, фосфору і магнію;

     5. м'ясо має абсолютну не приїдаємість.

899. Які з нижченаведених отруєнь виключені з поняття „харчові отруєння”, згідно класифікації?

     1. алкогольні отруєння;

     2. отруєння, викликані надмірним споживанням їжі (переїдання);

     3. отруєння харчовими добавками;

     4. отруєння їжею, що містить нітрати;

     5. * отруєння, обумовлені порушенням елементарних правил раціонального харчування.

900. Які з нижчеприведених харчових отруєнь виключені з поняття „харчове отруєння”?

     1. * отруєння, викликані навмисним введенням в їжу якоїсь отрути з метою вбивства або самогубства;

     2. отруєння, викликані надмірним споживанням їжі (переїданням);

     3. алкогольне отруєння;

     4. отруєння харчовими добавками;

     5. отруєння їжею, що містить нітрати.

901. Які з перерахованих ознак є принципами раціонального харчування?

     1. вага харчового раціону повинна знаходитися в межах 2,5 – 3 кг

     2. харчовий раціон повинен обов'язково містити в своєму наборі молоко, овочі, фрукти

     3. в набір страв сніданку не рекомендується включати перше блюдо, вечері - м'ясні смажені страви, кава

     4. * раціон повинен бути повноцінним в якісному відношенні, харчування повинне бути збалансованим

     5. в добовому раціоні тваринні білки повинні складати не менше 55 % від їх загальної кількості, прості цукри - не більше 40 %.

902. Які з перерахованих ознак є принципами раціонального харчування?

     1. в добовому раціоні на долю рослинних жирів повинно доводитися не менше 30 % їх добової кількості

     2. харчування повинне бути нешкідливим (по хімічному складу) і безпечним (у епідеміологічному відношенні)

     3. * вага харчового раціону повинна знаходитися в межах 2,5 (не менше) - 3 (не більше) кілограм

     4. в набір страв сніданку не можна включати перші страви, в набір страв обіду - дві перші (або другі) страви

     5. в добовому раціоні на долю тваринних білків повинно приходитися не менше 55 % їх добової кількості.

903. Які з перерахованих ознак є принципами раціонального харчування?

     1. * їжа по своєму хімічному складу повинна відповідати ферментативному статусу організму

     2. в добовий харчовий раціон повинні обов'язково входити молочні продукти, овочі і фрукти

     3. вага добового раціону повинна знаходитися в діапазоні 2,5 - 3,0 кілограм

     4. рослинні жири повинні складати не менше 30 %, тваринні білки- не менше 55 %, а прості цукри - не більше 40 % їх добової кількості

     5. енергетична цінність добового раціону розподіляється: 30 % - сніданок, 45-50 % - обід, 20-25 % - вечеря.

904. Які з перерахованих професій входять в 1У професійну групу?

     1. слюсарі, наладчики

     2. текстильники, взуттєвики

     3. токарі, водники

     4. залізничники, продавці продтоварів

     5. * будівельники, металурги.

905. Які з перерахованих професій входять в третю професійну групу?

     1. медпрацівники (лікарі, медсестри і санітарки)

     2. * хірурги, продавці продтоварів

     3. продавці продтоварів, лікарі, медсестри

     4. санітарки, будівельні робочі, зоотехніки

     5. основна маса будівельних і сільськогосподарських професій.

906. Які з приведених професій входять в 2-у професійну групу (легка фізична праця)?

     1. учені, викладачі, студенти

     2. * агрономи, водії суспільного транспорту, медсестри

     3. продавці продовольчих товарів, верстатники, хірурги

     4. хіміки, водії, слюсарі

     5. медпрацівники, інженери, диспетчери.

907. Які з приведених професій входять в першу професійну групу?

     1. медсестри і санітарки

     2. медпрацівники, в т. ч. хірурги

     3. * викладачі, науковці

     4. агрономи, зоотехніки

     5. хіміки, водії.

908. Які з приведених професій входять в четверту професійну групу?

     1. сталевари, продавці, зоотехніки

     2. хірурги, продавці продтоварів, токарі

     3. * механізатори, будівельники, металурги

     4. шахтарі, слюсарі, токарі

     5. продавці промтоварів, верстатники, ливарники.

909. Які заходи профілактики харчових отруєнь міддю?

     1. санітарне законодавство забороняє як приготування, так і зберігання їжі в мідному посуді;

     2. допускається використання мідного посуду лише після покриття її фрітірованною глазур'ю;

     3. перед використанням мідного посуду його необхідно прокип'ятити 2 години у воді, підкисленою столовим оцтом і вживати без обмежень;

     4. * стінки мідного посуду зсередини треба покривати олов'яною полудою, після чого використовувати без обмежень;

     5. в мідному посуді забороняється зберігати всі види масел, для інших цілей вона придатна.

910. Які мінеральні речовини нормуються без урахування статі?

     1. кальцій, фтор, йод

     2. кальцій, фосфор, фтор

     3. фосфор, кальцій, йод

     4. * фосфор, фтор, йод

     5. фосфор, залізо, йод.

911. Які патологічні стани розвиваються за відсутності в харчуванні аскорбінової кислоти?

     1. світлобоязнь, сльозоточивість, кератит

     2. аліментарний поліневрит

     3. гіперкератоз

     4. хейлоз (зміни слизистої оболонки в кутках рота)

     5. * геморагічний діатез.

912. Які патологічні стани розвиваються за відсутності (недостачі) ретинолу?

     1. аліментарний поліневрит (бері-бері)

     2. геморагічний діатез, зниження імунітету

     3. діарея, демененція, дерматоз

     4. * гемералопія, ксерофтальмія, кератомаляция

     5. хейлоз (зміни слизистої оболонки в кутках рота).

913. Які продукти і чому можуть бути причиною ботулізму?

     1. * продукти у баночних консервах всіх видів, оскільки в них створюються анаеробні умови необхідні для виділення токсину;

     2. продукти, консервовані міцними розчинами кухонної солі, цукру, оцтової кислоти, оскільки ці розчини сприяють виділенню токсину;

     3. варення, ковбаси, паштети, субпродукти, оскільки вони створюють аеробні умови, необхідні для виділення токсину;

     4. риба гарячого копчення, оскільки в ній створюються анаеробні умови необхідні для накопичення токсину;

     5. подрібнені м'ясні і рибні страви (заливне, салати, холодець), оскільки в них створюються анаеробні умови, необхідні для виділення і накопичення токсину.

914. Які симптоми недостатності вітаміну Д ?

     1. Анемія

     2. * Деформація, розм'якшення кісток

     3. Діарея

     4. Фолікулярний гіперкератоз.

     5. Розрихленість і кровоточивість ясен

915. Які симптоми С- і Р-вітамінної недостатності?

     1. Ксероз кон’юнктиви

     2. Ламкість і покресленна нігтів

     3. * Набряклість, розрихленість, кровоточивість ясен

     4. Сухість шкіри

     5. Хейлоз

916. Які симптоми спостерігаються при дефіциті в харчуванні вітаміну РР?

     1. * Деменція, дерматит, діарея

     2. Розрихленість ясен

     3. Геморрагії

     4. Атрофія сосочків язика.

     5. Ангулярний стоматит.

917. Які тканини і чому стають отруйними у деяких видів риб (наприклад, у вусаня) в період нересту?

     1. м'язи і статеві залози, оскільки в них накопичуються амигдалии (синильна кислота);

     2. статеві залози, оскільки в них накопичуються токсичні речовини, що переважно вражають центральну нервову систему;

     3. * печінка, оскільки в ній накопичуються високоактивні, гістаміоподібні речовини;

     4. м'язи, оскільки в них утворюється нейротоксин;

     5. статеві залози і печінка, оскільки в них накопичуються токсичні речовини, що мають паралізуючу дію.

918. Які тканини і чому стають отруйними у деяких риб (наприклад, у вусаня) в період нересту?

     1. * ікра і молочко (статеві залози), оскільки в них утворюються високоактивні біогенні (і токсичні) речовини;

     2. м'язи, оскільки в них утворюється нейротоксин;

     3. статеві залози і печінка, оскільки в них накопичується токсична речовина, що має паралізуючу дію;

     4. статеві залози, оскільки в них накопичуються отруйні речовини, що вражають перш за все центральну нервову систему;

     5. м'язи і статеві залози, оскільки в них накопичується амигдалин (синильна кислота при його розпаді).

919. Якого харчового статусу не буває ?

     1. Звичайного

     2. Оптимального

     3. Надлишкового

     4. Недостатнього

     5. * Редукованого

920. Анатомо-фізіологічна особливість дітей дошкільного віку:

     1. переважання хрящової частини хребта над кістковою;

     2. * уповільнення інтенсивності росту в порівнянні з переддошкільним віком;

     3. менший поріг чутності на мовних частотах, ніж у школярів;

     4. прискорення інтенсивності зростання в порівнянні з переддошкільним віком;

     5. переважання гіпометропічної (міопічної) рефракції ока в порівнянні з шкільним віком.

921. Анатомо-фізіологічна особливість дітей дошкільного віку:

     1. прискорення інтенсивності росту в порівнянні з переддошкільним віком;

     2. переважання кісткової частини хребта над хрящовою в порівнянні з шкільним віком;

     3. * зниження інтенсивності процесів окостеніння в порівнянні з переддошкільним віком;

     4. відсутність кривизни в шийному відділі хребта;

     5. стійка кривизна в грудному відділі хребта при горизонтальному положенні.

922. Анатомо-фізіологічна особливість дітей дошкільного віку:

     1. переважання іррадіації гальмування в корі головного мозку (по порівнянню з шкільним віком);

     2. * інтенсивний розвиток зору;

     3. зменшення інтенсивності розвитку процесів внутрішнього гальмування у корі головного мозку;

     4. стан терморегуляції в порівнянні з переддошкільним віком не міняється;

     5. формування мови ще не закінчене.

923. Анатомо-фізіологічна особливість дітей дошкільного віку:

     1. пороги чутності на мовних частотах такі ж, як у школярів;

     2. гострота тонального слуху значно нижче, ніж у школяра;

     3. переважання міопічної рефракції ока;

     4. стан розвитку зору в порівнянні з переддошкільним віком не міняється;

     5. * переважання гіперметропічної рефракції ока.

924. Анатомо-фізіологічна особливість дітей шкільного віку:

     1. переважання іррадіації гальмування в корі головного мозку (в порівнянні з шкільним віком );

     2. зменшення інтенсивності розвитку процесів внутрішнього гальмування у корі головного мозку;

     3. стан терморегуляції в порівнянні з перед дошкільним віком не міняється;

     4. формування мови ще не закінчене;

     5. * переважання кісткової частини хребта над хрящовою в порівнянні з переддошкільним віком.

925. Анатомо-фізіологічна особливість дітей дошкільного віку:

     1. стан розвитку зору в порівнянні з переддошкільним віком не міняється;

     2. переважання міопічної рефракції ока;

     3. * завершення формування кривизни в шийному і грудному відділах хребта;

     4. гострота тонального слуху значно нижче, ніж у школярів;

     5. мовні пороги такі ж, як у школярів.

926. Анатомо-фізіологічна особливість дітей дошкільного віку:

     1. висока імунологічна резистентність організму;

     2. переважання хрящової частини хребта над кістковою;

     3. прискорення інтенсивності зростання в порівнянні з переддошкільним віком;

     4. * згладжування кривизни шийного і грудного відділів хребта при горизонтальному положенні тіла;

     5. менший поріг чутності на мовних частотах, ніж у школярів.

927. Блоково-секційний тип шкільних будинків дає можливість :

     1. * Поділити дітей на вікові групи;

     2. Ізолювати навчальні приміщення від загаль-пошкільних;

     3. Створити оптимальні умови мікроклімату

     4. Створити оптимальні умови освітлення;

     5. Створити оптимальні умови для трудового навчання.

928. В основу режиму дня для дітей та підлітків повинні бути покладені такі основні показники

     1. * Тривалість основних компонентів, структура режиму і раціональне чергування різних видів діяльності, зміст, організація і умови виконання основних компонентів режиму

     2. Тривалість основних компонентів, структура режиму і раціональне чергування різних видів діяльності

     3. Зміст, організація і умови виконання основних компонентів режиму

     4. Наявність або відсутність основних компонентів, чергування різних видів діяльності, умови виконання основних компонентів режиму

     5. Тривалість основних компонентів

929. Види постави:

     1. нормальна, циліндрична, астенічна, конічна, зігнута;

     2. фізіологічна, астенічна, нормостенічна, непропорційна;

     3. пропорційна, непропорційна, дисгармонійна, різко дисгармонійна;

     4. * нормальна, сутулувата, лордична, кіфотична, випрямлена;

     5. патологічна, сплощена, плоска, не відповідне календарному віку.

930. Відсоток озеленення ділянки дитячої дошкільної установи повинен становити ....%:

     1. 10;

     2. 20;

     3. 30;

     4. 40;

     5. * 50;

931. Встановлено, що у 20 % дітей, які вступають у дитячі навчальні заклади, спостерігається тривала адаптація. Який з показників у дітей нормалізується в першу чергу?

     1. * Апетит

     2. Секреція імуноглобуліну

     3. Сон

     4. Емоційний стан

     5. Мовна активність

932. Генералізующий метод вивчення фізичного розвитку - це:

     1. динамічне спостереження за фізичним розвитком дитини;

     2. оцінка фізичного розвитку дитини методом сигмальних відхилень;

     3. оцінка фізичного розвитку дитини за шкалами регресії;

     4. * масове, одномоментне дослідження фізичного розвитку дітей, що проживають в певній місцевості;

     5. оцінка біологічного розвитку дитячого колективу.

933. Гігієнічна оцінка меблів в дитячому дошкільному закладі проводиться за показниками

     1. * Відповідність характеру учбово-виховного процесу, положення тіла при користуванні меблями, основні розміри, їх відповідність віку та зросту, розміщення в приміщеннях, санітарного утримання

     2. Відповідність характеру учбово-виховного процесу

     3. Основні розміри, їх відповідність віку та зросту

     4. Основні розміри, бактеріальне забруднення, санітарне утримання

     5. Положення тіла при користуванні меблями, відповідність їх державним стандартам

934. Гігієнічній оцінці підлягають такі показники якості друку шкільного підручника

     1. * Чіткість, інтенсивність, рівномірність

     2. Чіткість, бактеріальне забруднення

     3. Інтенсивність, показники зорової роботи, шрифт

     4. Якість паперу, бактеріальне забруднення, рівномірність, якість набору

     5. Шрифт, набір, зовнішнє оформлення

935. Дайте визначення поняття “дистанція сидіння” шкільних меблів:

     1. Відстань у горизонтальній площині від переднього краю стола до спинки сидіння.

     2. Відстань від заднього краю стола до переднього краю сидіння.

     3. * Відстань від переднього краю сидіння до перпендикуляра, що опущений на його.

     4. Висота сидіння.

     5. Відстань від переднього краю сидіння до його заднього краю.

936. Дайте визначення поняття “дистанція спинки” шкільних меблів:

     1. Відстань від переднього краю сидіння до його заднього краю.

     2. * Відстань у горизонтальній площині від заднього краю стола до спинки сидіння.

     3. Відстань у вертикальній площині від краю стола, який обернений до учня, до площини сидіння.

     4. Глибина сидіння.

     5. Відстань у вертикальній площині від переднього краю стола до спинки сидіння.

937. Дайте оцінку фізичного розвитку дівчинки 10 років за шкалою регресії, якщо показники ваги тіла та обводу грудної клітки знаходяться у межах ±1 δR.

     1. * Гармонійний

     2. Низький

     3. Дисгармонійний

     4. Середній

     5. Високий

938. Для вивчення фізичного розвитку дітей та підлітків використовують антропометричні дослідження. Який показник не відноситься до антропометричних?

     1. * Визначення життєвої ємності легень (ЖЄЛ)

     2. Визначення форми грудної клітки

     3. Вимірювання зросту

     4. Визначення маси тіла

     5. Визначення форми хребта

939. Для визначення біологічного дозрівання дитини використовуються наступні показники:

     1. * Довжина тіла, щорічні прирости довжини тіла, зубна формула

     2. М’язова сила кистей рук, форма грудної клітки

     3. Характер жировідкладання, обвід грудної клітки

     4. Осанка, ступінь статевого дозрівання

     5. Життєва ємність легень, форма хребта

940. Для профілактики порушень постави школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності шкільних меблів зросту дітей, не рідше:

     1. * 2-х разів на рік

     2. 3-х разів на рік

     3. 4-х разів на рік

     4. 6-ти разів на рік

     5. Не пересаджують взагалі

941. До 2-ї групи здоров’я віднесені діти тільки із зниженою резистентністю:

     1. Вірно, так як це відповідає методичним вказівкам.

     2. Вірно, знижена резистентність - це критерій 2 групи здоров’я

     3. Невірно, резистентність не враховується

     4. * Невірно, до 2 групи здоров’я відносяться діти не тільки із зниженою резистентністю, але і з преморбідними станами

     5. Невірно, до 2 групи здоров’я відносяться діти із хронічними захворюваннями.

942. До складу групового блоку дитячого садка не входить:

     1. * Ізолятор;

     2. Санвузол;

     3. Ігрова;

     4. Роздягальна;

     5. Спальня;

943. До спеціальних заходів загартування відносяться:

     1. * Повітряні ванни, полоскання горла, водні процедури, обтирання

     2. Фізичне виховання, повітряні ванни

     3. Створення оптимального теплового режиму в приміщеннях, де перебувають діти, обливання водою, повітряні ванни

     4. Полоскання горла, прогулянки, фізичне виховання

     5. Прогулянки, раціональний одяг, фізичне виховання

944. Додаткова морфологічна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. * об’єм голови;

     2. ріст стоячи;

     3. ріст сидячи;

     4. об’єм грудної клітки;

     5. маса тіла.

945. Додаткова морфологічна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. ріст стоячи;

     2. ріст сидячи;

     3. * передньо-задній розмір грудної клітки;

     4. маса тіла;

     5. об’єм грудної клітки.

946. Додаткова морфологічна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. вага тіла;

     2. * об’єм голови;

     3. ріст стоячи;

     4. окружність грудної клітки;

     5. ріст сидячи.

947. Додаткова морфологічна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. ріст сидячи;

     2. * об’єм плеча;

     3. маса тіла;

     4. ріст стоячи;

     5. об’єм грудної клітки.

948. Додаткова морфологічна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. ріст сидячи;

     2. ріст стоячи;

     3. маса тіла;

     4. * ширина плечового поясу;

     5. об‘єм грудної клітки.

949. Додаткова морфологічна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. * об’єм стегна;

     2. ріст стоячи;

     3. ріст сидячи;

     4. маса тіла;

     5. об’єм грудної клітки.

950. Жировідкладення визначають:

     1. вимірюванням товщини жирової складки над лопаткою;

     2. вимірюванням маси тіла;

     3. вимірюванням товщини жирової складки по середній лінії живота в області пупка;

     4. по розвитку м’язової системи плечового поясу;

     5. * вимірюванням товщини жирової складки на животі (на рівні пупка, 5-6 см збоку від нього).

951. Жировідкладення визначають:

     1. * вимірюванням товщини жирової складки під лопаткою;

     2. вимірюванням маси тіла;

     3. вимірюванням товщини жирової складки по середній лінії живота в області пупка;

     4. по розвитку м’язової системи плечового поясу;

     5. вимірюванням товщини жирової складки на животі (під ребровою дугою).

952. За допомогою якого методу оцінки фізичного розвитку можна отримати таке зображення?

     1. рентгенографія

     2. * плантографія

     3. реовазографія

     4. фотографування

     5. дактилоскопія

953. Загальне штучне освітлення шкільного класу планується забезпечити світильниками з освітлювальною арматурою рівномірно розсіювального типу і лампами розжарювання. Вкажіть найменше значення освітленості в люксах (лк), яке відповідає гігієнічним вимогам штучного освітлення для даного типу приміщень.

     1. * 150 лк

     2. 200 лк

     3. 250 лк

     4. 300 лк

     5. 350 лк

954. Зріст дитини стоячи визначається за допомогою:

     1. * Зростоміра;

     2. Антропометра;

     3. Товщинного циркуля;

     4. Сантиметрової стрічки

     5. Динамометра.

955. Максимальна кількість поверхів у школі:

     1. 6;

     2. 5;

     3. 4;

     4. * 3;

     5. 2.

956. Матеріали вторинної переробки дозволяється використовувати для виробництва іграшок за таких умов:

     1. * В кількості не більше 30 % домішок до основного матеріалу, тільки для дітей віком більше 3-х років, при наявності дозволу МОЗ України

     2. В кількості не більше 50 % домішок до основного матеріалу, тільки для дітей дошкільного вік

     3. Тільки при наявності дозволу МОЗ України

     4. В кількості не більше 70 % домішок до основного матеріалу, при наявності дозволу санітарної служби

     5. Тільки для дітей віком старше 5-ти років

957. Матеріали, з яких виготовляють іграшки для дітей, повинні відповідати таким гігієнічним вимогам:

     1. * Не повинні включати шкідливих домішок отруйних речовин для людини

     2. Повинні пройти санітарну експертизу

     3. Мати технічну специфікацію

     4. Мати відповідно Сан Піну фізико-хімічні властивості

     5. Пройти бактеріологічний аналіз

958. Мета вивчення фізичного розвитку дітей і підлітків:

     1. оцінка ефективності фізичного виховання;

     2. * оцінка впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я;

     3. оцінка професійної придатності дитини;

     4. оцінка психічного стану дитини;

     5. розробка гігієнічних вимог до умов середовища в дитячих установах.

959. Мета вивчення фізичного розвитку дітей і підлітків:

     1. оцінка професійної придатності дитини;

     2. * оцінка рівня фізичного розвитку;

     3. оцінка психічного стану дитини;

     4. оцінка режиму дня дитини;

     5. розробка гігієнічних вимог до умов середовища в дитячих установах.

960. Мета вивчення фізичного розвитку дітей і підлітків:

     1. оцінка професійної придатності дитини;

     2. оцінка ефективності фізичного виховання;

     3. оцінка психічного стану дитини;

     4. * оцінка стану здоров’я дитини;

     5. розробка гігієнічних вимог до умов середовища в дитячих установах.

961. Мета вивчення фізичного розвитку дітей і підлітків:

     1. * розробка стандартів фізичного розвитку дітей і підлітків;

     2. оцінка режиму дня дитини;

     3. оцінка професійної придатності дитини;

     4. оцінка психічного стану дитини;

     5. розробка гігієнічних вимог до умов середовища в дитячих установах.

962. Морфофункціональна особливість дітей дошкільного віку:

     1. переважання хрящової частини хребта над кістковою;

     2. прискорення інтенсивності зростання в порівнянні з переддошкільним віком;

     3. менший поріг чутності на мовних частотах, чим у школярів;

     4. * формування рефлексу писання;

     5. переважання міопічної рефракції ока в порівнянні з шкільним віком.

963. Морфофункціональна особливість дітей дошкільного віку:

     1. прискорення інтенсивності зростання в порівнянні з переддошкільним віком;

     2. переважання кісткової частини хребта над хрящовою по порівнянню з шкільним віком;

     3. * розвиток м’язів кисті рук, сприяючих письму, малюванню;

     4. стійка кривизна в грудному відділі хребта при горизонтальному положенні тіла;

     5. відсутність кривизни в шийному відділі хребта.

964. На формування здоров’я дітей та підлітків впливають біологічні фактори

     1. * Спадковість, рівень статевої зрілості, темпи росту, стан здоров’я матері

     2. Спадковість, фізичний розвиток, стан здоров’я батьків

     3. Рухова активність, спосіб життя

     4. Темпи росту, стан здоров’я матері

     5. Генетичний фактор, рівень статевої зрілості

965. На якій віддалі від червоної лінії повинні знаходитися дитячі дошкільні заклади?

     1. * 25 м

     2. 10 м

     3. 15 м

     4. 30 м

     5. 20 м

966. Навчально-дослідницька зона школи повинна становити .... % загальної площі ділянки:

     1. * 6- 10;

     2. 11 - 15;

     3. 16-20;

     4. 21 -25;

     5. 26-30.

967. Назвіть “шкільні хвороби”, що зумовлені невірно підібраними меблями:

     1. * Передчасна (рання) втома, перевтома, формування невротичних явищ, міопія, порушення постави

     2. Головний біль та запаморочення, анемії, перевтома

     3. Тонзиліти, кон’юнктивіти та кератити, порушення постави

     4. Гострі респіраторно-вірусні інфекції, тонзиліти, перевтома

     5. Зниження слуху, міопія, анемії, формування невротичних явищ

968. Назвіть системи центрального опалення, що можуть бути використані у дитячих закладах:

     1. Парова система опалення

     2. Повітряна система опалення

     3. * Водяна система опалення

     4. Місцева система опалення

     5. Контактна система опалення

969. Найбільш точним показником біологічного віку у дошкільнят вважається

     1. * Кістковий вік

     2. Нейропсихічний розвиток

     3. Річні прирости, довжина тіла

     4. Гармонійність розвитку

     5. Педагогічна характеристика

970. Найголовніший принцип проектування шкільних будинків:

     1. Створення оптимальних умов освітлення;

     2. Створення оптимальних умов мікроклімату;

     3. * Відокремлення дітей молодшого, середнього та старшого віку;

     4. Створення оптимальних умов для фізичного виховання;

     5. Створення оптимальних \мов для груп продовженого дня.

971. Об’єм грудної клітки вимірюється:

     1. тільки в стані спокою;

     2. тільки в стані максимального вдиху;

     3. тільки в стані максимального видиху;

     4. в положенні лежачи в стані спокою;

     5. * в стані спокою, максимального вдиху і максимального видиху.

972. Ознака формування однорідних груп дітей, що знаходяться в неоднакових умовах зовнішнього середовища, якщо у них передбачається вивчення фізичного розвитку:

     1. ріст стоячи і сидячи;

     2. маса тіла;

     3. спадкові захворювання батьків;

     4. об’єм грудної клітки;

     5. * соціально-побутові умови.

973. Ознака формування однорідних груп дітей, що знаходяться в неоднакових умовах зовнішнього середовища, якщо у них передбачається вивчення фізичного розвитку:

     1. * стать, національність;

     2. маса тіла;

     3. вік батьків;

     4. об’єм грудної клітки;

     5. ріст стоячи і сидячи.

974. Ознака формування однорідних груп дітей, що знаходяться в неоднакових умовах зовнішнього середовища, якщо у них передбачається вивчення фізичного розвитку:

     1. спадкові захворювання батьків;

     2. маса тіла;

     3. * вік, кліматичний район;

     4. об’єм грудної клітки;

     5. ріст стоячи і сидячи.

975. Ознака формування однорідних груп дітей, що знаходяться в неоднакових умовах зовнішнього середовища, якщо у них передбачається вивчення фізичного розвитку:

     1. ріст стоячи і сидячи;

     2. маса тіла;

     3. * регіональність (територіальність) проживання;

     4. об’єм грудної клітки;

     5. перенесені захворювання за попередній рік.

976. Ознаки нормальної ступні (по відбитку).

     1. * Перешийок складає менше 50% довжини перпендикуляру

     2. Перешийок складає 50-60% довжини перпендикуляру

     3. Перешийок складає більше 60% довжини перпендикуляру

     4. Перешийок складає менше 40% довжини перпендикуляру

     5. Перешийок складає більше 60% довжини перпендикуляру

977. Ознаки сплощеної ступні (по відбитку).

     1. Перешийок складає менше 40% довжини перпендикуляру

     2. Перешойок складає 50-60% довжини перпендикуляру

     3. * Перешийок складає більше 60% довжини перпендикуляру

     4. Перешийок складає менше 50% довжини перпендикуляру

     5. Перешийок складаї більше 60% довжини перпендикуляру

978. Основна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. окружність голови;

     2. діаметр грудної клітки;

     3. розміри тіла;

     4. довжина кінцівок;

     5. * ріст сидячи.

979. Основна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. об’єм голови;

     2. * об’єм грудної клітки;

     3. розміри тіла;

     4. довжина кінцівок;

     5. форма грудної клітки.

980. Основна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. об’єм голови;

     2. форма ніг;

     3. розміри тіла;

     4. * маса тіла;

     5. розміри кінцівок.

981. Основна ознака, визначувана при соматометрії:

     1. об’єм голови;

     2. * ріст стоячи;

     3. розміри тіла;

     4. діаметр грудної клітки;

     5. розміри кінцівок.

982. Основний метод вивчення фізичного розвитку дітей і підлітків:

     1. фізіологічний;

     2. * антропометричний;

     3. психогігієнічний;

     4. Гігієнічний;

     5. функціональний.

983. Основні ознаки, по яких оцінюють скелет при соматоскопії:

     1. товщина кістки, об’єм грудної клітки, відбиток стопи;

     2. форма ніг, відбиток стопи, об’єм голови;

     3. епігастральний кут, відстань між лопатками, постава;

     4. наявність кривизни в шийному і грудному відділі, ріст, ширина тазу;

     5. * ширина плечей, грудної клітки, розміри кистей рук і ступнів.

984. Плантографія – це метод оцінки:

     1. Форми хребта.

     2. Форми грудної клітки

     3. Ступеня розвитку мускулатури.

     4. Ступеня жировідкладення.

     5. * Ступеня сплощеної стопи.

985. Площа земельної ділянки ясел-садка з розрахунку на одну дитину повинна становити … м2:

     1. 10-20

     2. 20-30

     3. * 30-40

     4. 40-50

     5. 50-60

986. Показники рівня біологічного розвитку учнів середнього і старшого шкільного віку такі: довжина тіла, річні прирости зросту, осифікація кісток кисті, кількість постійних зубів. Які ще показники розвитку в ці вікові періоди набувають особливого значення?

     1. * Розвиток вторинних статевих ознак

     2. Об’єм грудної клітки

     3. Життєва ємність легень (ЖЄЛ)

     4. Маса тіла

     5. М’язова сила кисті

987. Правильне положення тіла дитини при вимірюванні росту вертикальним ростоміром?

     1. торкання тіла до ростоміра двома точками: потилицею і п’ятами;

     2. * торкання до ростоміра трьома точками: п’ятами, сідницями, міжлопатковою областю;

     3. торкання до ростоміра: п’ятами, сідницями, лопатками, потилицею;

     4. торкання до ростоміра: лопатками і п’ятами;

     5. торкання до ростоміра: п’ятами, лопатками, потилицею.

988. При визначенні біологічного віку не береться до уваги:

     1. Довжина тіла.

     2. Характер річних приростів.

     3. Розвиток зубочелюстної системи.

     4. Ступінь статевого розвитку.

     5. * Маса тіла.

989. При використанні люмінесцентних ламп рівень освітленості групових кімнат дитячих дошкільних закладів на висоті 0,5 м від підлоги повинен складати не менше лк:

     1. * 200

     2. 150

     3. 75

     4. 100

     5. 300

990. При вимірюванні об’єму грудної клітки стрічка накладається:

     1. * ззаду - на рівні нижніх кутів лопаток;

     2. спереду у чоловіків - на рівні верхнього сегменту навколососкового кружка;

     3. ззаду - на рівні 7 хребця;

     4. спереду у жінок - на рівні сечовидного відростка, у чоловіків – по середині грудини;

     5. спереду у жінок - по VI ребру.

991. При вимірюванні об’єму грудної клітки стрічка накладається:

     1. ззаду - на рівні середини лопаток;

     2. * спереду у чоловіків - на рівні нижнього сегменту навколососкового кружка;

     3. ззаду - на рівні 7 хребця;

     4. спереду у жінок - на рівні сечовидного відростка, у чоловіків – по середині грудини;

     5. спереду у жінок - по V ребру.

992. При вимірюванні об’єму грудної клітки стрічка накладається:

     1. ззаду - на рівні середини лопаток;

     2. спереду у чоловіків - на рівні верхнього сегменту навколососкового кружка;

     3. ззаду - на рівні 7 хребця;

     4. спереду у жінок - на рівні сечовидного відростка, у чоловіків – по середині грудини;

     5. * спереду у жінок - по IV ребру.

993. При оцінці шкільного підручника апрош – це:

     1. * Віддаль між буквами або словами.

     2. Віддаль між строками.

     3. Величина шрифта.

     4. Ширина полів.

     5. Густина шрифту.

994. При проведенні санітарно-гігієнічної оцінки учбового посібника вимоги предявляються до:

     1. * Паперу, шрифту, набору, друку, зовнішнього оформлення, ваги

     2. Шрифту, набору, друку

     3. Бактеріальному забрудненню, складу деревини, шрифту, набору, друку, ваги

     4. Чіткості шрифту, друку, створенню оптимальних умов для зорової роботи

     5. Шрифту, набору, зовнішнього оформлення, ваги і назви

995. При складанні розкладу уроків в учбових закладах повинні враховуватися наступні гігієнічні принципи:

     1. * Динаміка працездатності, раціональне чергування предметів, ступінь важкості предметів

     2. Раціонально побудований режим дня, ступінь важкості предметів

     3. Початок занять в школі, раціональне чергування різних видів діяльності, тривалість уроків

     4. Наявність державного і шкільного компоненту, динаміка працездатності, принципи відповідності діяльності функціональним

     5. Ступінь важкості предметів за шкалою Сивкова, раціональне чергування різних видів діяльності на протязі учбового дня

996. Принцип відокремлення учнів за віком найбільш повно реалізується у школах системи забудови:

     1. Централізованої;

     2. Павільйонної;

     3. * Блочно-секційної;

     4. Змішаної:

     5. Централізовано-блочної

997. Принцип групової ізоляції поширюється:

     1. Лише на внутрішнє планування будинку дошкільного закладу;

     2. Лише на планування групових майданчиків;

     3. На планування фізкультурного майданчика;

     4. На планування фізкультурного майданчика і внутрішнє планування будинку;

     5. * На планування групових майданчиків і внутрішнє планування будинку.

998. Принцип групової ізоляції у дошкільних закладах запроваджений з метою:

     1. * Запобігання поширенню інфекційних захворювань серед дітей;

     2. Зменшення навантаження на виховательку;

     3. Ззабезпечення навчально-виховного процесу відповідно до анатомо-фізіологічних особливостей дітей певного віку;

     4. Полегшення ранкового прийому дітей;

     5. Полегшення організації прогулянок дітей.

999. Принципами побудови раціонального режиму дня є

     1. * Анатомо-фізіологічні особливості організму, добові коливання фізіологічних функцій, методи працездатності, стан здоров’я

     2. Соціально-економічні фактори, клімато-географічні умови, періоди працездатності

     3. Добові коливання фізіологічних функцій, учбовий розпорядок, типи працездатності, функціональний стан вищої нервової діяльності

     4. Стан здоров’я, умови навколишнього середовища, клімато-географічні коливання, періоди працездатності

     5. Анатомо-фізіологічні особливості організму, групи здоров’я, періоди працездатності, умови навколишнього середовища

1000. Проектант розраховує систему опалення дитячої дошкільної установи. В якому приміщенні він повинен забезпечити найвищу температуру повітря?

      1. * Ігрова молодшої ясельної групи

      2. Групова дошкільної групи

      3. Спальня молодшої ясельної групи

      4. Спальня дошкільної групи

      5. Музично-гімнастичний зал

1001. Профіль фізрозвитку індивідуума це:

      1. * Графічне зображення величини сигмальних відхилень основних ознак фізрозвитку.

      2. Число, що показує величину зв’язку двох або більше ознак

      3. Величина зміни одної ознаки відносно зміни іншої на одиницю

      4. Графічне зображення величини індивідуального відхилення ознаки від норми.

      5. Cхематичне зображення змін ознак.

1002. Психофізіологічні методи дослідження серцево-судинної системи, вживані при визначенні шкільної зрілості дитини:

      1. електрокардіографія, вимірювання артеріального тиску;

      2. вимірювання частоти серцевих скорочення і ударного об’єму;

      3. вимірювання хвилинного об’єму і периферичного опору судин;

      4. вимірювання средньодинамічного тиску і електрокардіографія;

      5. * вимірювання артеріального тиску і частоти серцевих скорочень на дозоване м’язове навантаження.

1003. Психофізіологічні методи дослідження центральної нервової системи, вживані при визначенні шкільної зрілості дитини:

      1. дослідження короткотривалої пам’яті, електроенцефалографія;

      2. дослідження витривалості до статичного зусилля, уваги;

      3. стійкість ясного бачення, критична частота злиття світлових мигтінь;

      4. * хронорефлексометрія, дослідження уваги;

      5. хронорефлексометрія, паллестезіометрія.

1004. Середній ступінь розвитку дитини характеризується величиною сигмального відхилення від середньої арифметичної в межах:

      1. Від +2,1δ і більше.

      2. + 1,1 - + 2 δ.

      3. * – 1 - + 1 δ.

      4. –1,1 - - 2 δ

      5. Від –2,1 δ і нижче.

1005. Сила звуку, джерелом якого є іграшка, не повинна перевищувати:

      1. * 65 дБ на відстані 50 см

      2. 40 дБ на відстані 45 см

      3. 48 дБ на відстані 100 см

      4. 90 дБ на відстані 90 см

      5. 95 дБ на відстані 100 см

1006. Соматоскопічна ознака:

      1. маса тіла;

      2. * форма грудної клітки;

      3. об’єм стегна;

      4. об’єм голови;

      5. розміри тазу.

1007. Соматоскопічна ознака:

      1. маса тіла;

      2. ріст сидячи і стоячи;

      3. * деформація хребта;

      4. об’єм голови;

      5. розміри тазу.

1008. Соматоскопічна ознака:

      1. об’єм стегна;

      2. * форма ніг;

      3. розміри грудної клітки;

      4. вага тіла;

      5. ріст стоячи.

1009. Соматоскопічна ознака:

      1. об’єм стегна;

      2. маса тіла;

      3. розміри грудної клітки;

      4. * форма стопи;

      5. ріст стоячи.

1010. Соматоскопічний показник:

      1. маса тіла;

      2. * ступінь статевого дозрівання;

      3. ріст стоячи і сидячи;

      4. об’єм грудної клітки;

      5. об’єм легенів.

1011. Соматоскопічний показник:

      1. маса тіла;

      2. м’язова сила;

      3. ріст стоячи і сидячи;

      4. об’єм грудної клітки;

      5. * аналіз відбитку стопи.

1012. Соматоскопічний показник:

      1. маса тіла;

      2. * розвиток скелета (кістяка);

      3. станова сила;

      4. спірометрія;

      5. ріст стоячи і сидячи.

1013. Соматоскопічний показник:

      1. маса тіла;

      2. динамометрія;

      3. станова сила;

      4. * розвиток м’язів;

      5. ріст стоячи і сидячи.

1014. Спортивна зона школи повинна становити .... % загальної площі ділянки:

      1. 10-20;

      2. 20-30;

      3. * 30-40;

      4. 40-50;

      5. 50-60.

1015. Ступінь статевого дозрівання у дівчаток оцінюють по:

      1. * обволосінню пахвових западин;

      2. мутації голосу;

      3. м’язовій силі кисті;

      4. пропорційності розвитку;

      5. товщині жирової складки.

1016. Ступінь статевого дозрівання у дівчаток оцінюють по:

      1. функції щитовидної залози;

      2. мутації голосу;

      3. * часу появи менструацій;

      4. пропорційності розвитку;

      5. товщині жирової складки.

1017. Ступінь статевого дозрівання у дівчаток оцінюють по:

      1. розвитку скелета;

      2. жировідкладенню;

      3. * обволосінню лобка;

      4. розвитку м’язів;

      5. масі тіла.

1018. Ступінь статевого дозрівання у хлопчиків оцінюють по:

      1. розвитку скелета;

      2. жировідкладенню;

      3. * висоті голосу;

      4. розвитку молочної залози;

      5. масі тіла.

1019. Ступінь статевого дозрівання у хлопчиків оцінюють по:

      1. масі тіла;

      2. розвитку м’язів;

      3. жировідкладенню;

      4. пропорційності розмірів тіла;

      5. * обволосінню пахвових западин.

1020. Ступінь статевого дозрівання у хлопчиків оцінюють по:

      1. * мутації голосу;

      2. росту стоячи і сидячи;

      3. м’язовій силі;

      4. товщині жирової складки;

      5. масі тіла.

1021. Ступінь статевого дозрівання у хлопчиків оцінюють по:

      1. артеріальному тиску;

      2. розвитку м’язової системи плечового поясу;

      3. жировідкладенню;

      4. * обволосінню особи;

      5. величині стопи.

1022. Ступінь статевого дозрівання у хлопчиків оцінюють по:

      1. * розвитку кадика;

      2. розвитку м’язової системи плечового поясу;

      3. жировідкладенню;

      4. м’язовій силі кисті;

      5. величині стопи.

1023. Ступінь статевого дозрівання у хлопчиків оцінюють по:

      1. витривалості;

      2. росту стоячи і сидячи;

      3. * обволосінню лобка;

      4. товщині жирової складки;

      5. масі тіла.

1024. Типи скелета:

      1. * тонкий, середній, масивний;

      2. сутулуватий, правильний, випрямлений;

      3. астенічний, товстий, нормальний;

      4. пропорційний, непропорційний, гиперстенічеській;

      5. гармонійний, дисгармонійний, різко дисгармонійний.

1025. Тренування терморегуляції особливо необхідне дітям, так як у них збільшена тепловіддача за рахунок того, що:

      1. * Більша ширина капілярів, менша товщина шкіри

      2. Менша ширина капілярів.

      3. Висока вологість шкіри.

      4. Низький ефект самознезараження шкіри.

      5. Мала жирова тканина.

1026. У лісовому літньому санаторії дітям з метою загартування організму проводять різні процедури. Вкажіть, яка з нижче зазначених процедур є доцільнішою?

      1. * Контрастний душ

      2. Ванна з гідромасажем

      3. Ранкова гімнастика на свіжому повітрі

      4. Гігієнічний душ

      5. Прогулянка на свіжому повітрі

1027. У шкільному будинку централізованого типу на першому поверсі розташовують:

      1. Викладацьку;

      2. Навчальні кабінети старшокласників;

      3. Молодші класи;

      4. * Фізкультурний зал;

      5. Навчальні кабінети 5-7 класів.

1028. У якому випадку дитина вважається такою, що досягла шкільної зрілості, але її необхідно включити в групу ризику?

      1. якщо дитина минулого року хворіла 3 рази;

      2. якщо дитина минулого року хворіла 10-15 разів;

      3. з недостатнім фізичним розвитком ( М - 1,5 δ );

      4. * якщо у неї спостерігається невротичні розлади;

      5. з підвищеною масою тіла ( М -1,8 δ ).

1029. У якому випадку дитина вважається такою, що досягла шкільної зрілості, але її необхідно включити в групу ризику?

      1. якщо вона не вимовляє хоч би одну букву;

      2. * якщо у неї є логоневроз;

      3. якщо у неї відсутній музичний слух;

      4. з недостатнім фізичним розвитком;

      5. якщо дитина хворіла минулого року більше 10-15 днів.

1030. У якому випадку дитина вважається такою, що досягла шкільної зрілості, але її необхідно включити в групу ризику?

      1. * якщо один з трьох морфофункціональних показників свідчить про не відповідність біологічного віку календарному;

      2. якщо у дитини фізичний розвиток недостатнє ( М - 2,0 δ );

      3. якщо дитина минулого року хворіла 3 рази;

      4. якщо два з трьох морфофункциональних показників свідчить про не відповідності біологічного віку календарному;

      5. якщо біологічний вік дитини не відповідає календарному.

1031. У якому випадку дитина вважається такою, що досягла шкільної зрілості, але її необхідно включити в групу ризику?

      1. якщо вона в попередньому році хворіла 3 рази на гострі захворювання;

      2. якщо у нього є гіпертрофія щитовидної залози;

      3. * якщо вона в попередньому році хворіла безперервно 25 і більше днів;

      4. якщо у неї відсутні навики особистої гігієни;

      5. якщо у її батьків є спадкові захворювання.

1032. У якому випадку дитина вважається такою, що досягла шкільної зрілості, але її необхідно включити в групу ризику?

      1. якщо дитина минулого року хворіла 10-15 днів;

      2. з підвищеною масою тіла ( М + 1,5?);

      3. якщо у його батьків є спадкові захворювання;

      4. якщо у нього гіпертрофія щитовидної залози;

      5. * якщо вона є часто хворіючою дитиною.

1033. У якому випадку дитина вважається такою, що досягла шкільної зрілості, але її необхідно включити в групу ризику?

      1. якщо у членів сім’ї є спадкові захворювання;

      2. якщо у неї є гіпертрофія щитовидної залози;

      3. * якщо у неї є хронічне захворювання;

      4. якщо батьки відносяться до потерпілих від Чорнобильської катастрофи;

      5. з недостатньою вагою (М - 1,1 ?).

1034. У якому випадку дитина вважається такою, що досягла шкільної зрілості, але її необхідно включити в групу ризику?

      1. якщо у нього є гіпертрофія щитовидної залози;

      2. якщо дитина минулого року хворіла 3 рази;

      3. з недостатньою вагою (М - 1,3 ?);

      4. якщо у неї відсутній музичний слух;

      5. * якщо у неї є гіпертрофія мигдалин.

1035. Укажіть оптимальну відстань від класної дошки до першої парти (у м):

      1. 2,0

      2. 2,25

      3. * 2,65

      4. 3,0

      5. 3,25

1036. Укажіть, яким кольором повинні маркуватися шкільні меблі групи “А”:

      1. * Жовтий

      2. Зелений

      3. Голубий

      4. Червоний

      5. Білий

1037. Укажіть, якою повинна бути дистанція сидіння шкільної парти у робочій позі учня сидячи:

      1. * Від’ємна (-2 – -3 см)

      2. Від’ємна (-10 – -12 см)

      3. Від’ємна (-6 – -8 см)

      4. Додатна (+4 – +6 см)

      5. Нульова

1038. Фізичний розвиток дітей і підлітків - це:

      1. комплекс показників, що характеризують шкільну зрілість дитини;

      2. комплекс показників, що характеризують розвиток м’язової системи дитини;

      3. комплекс показників, що характеризують психологічний стан дитини;

      4. * комплекс морфологічних і функціональних властивостей організму, що характеризують стан здоров’я і конституцію дитини;

      5. результати функціональних проб, що характеризують стан центральної нервової системи.

1039. Фізіологічна особливість дітей дошкільного віку:

      1. менший поріг чутності на мовних частотах, ніж у школярів;

      2. * інтенсивніший розвиток функції терморегуляції в порівнянні з переддошкільним віком;

      3. прискорення інтенсивності зростання в порівнянні з переддошкільним віком;

      4. стан терморегуляції в порівнянні з переддошкільним віком не міняється;

      5. переважання іррадіації гальмування в корі головного мозку ( в порівнянні з шкільним віком).

1040. Фізіометричні дослідження включають

      1. вимірювання росту сидячи і стоячи;

      2. вимірювання об’єму грудної клітки;

      3. * динамометрію;

      4. пульсометрію;

      5. дослідження частоти дихання.

1041. Фізіометричні дослідження включають:

      1. вимірювання росту стоячи і сидячи;

      2. вимірювання об’єму грудної клітки;

      3. * динамометрію;

      4. рентгеноскопію;

      5. дослідження частоти дихання.

1042. Фізіометричні дослідження включають:

      1. вимірювання ваги тіла;

      2. вимірювання артеріального тиску;

      3. дослідження форми грудної клітки;

      4. визначення пропорційності частин тіла;

      5. * вимірювання максимальної життєвої ємкості легенів.

1043. Фізіометричні дослідження включають:

      1. вимірювання маси тіла;

      2. * вимірювання максимальної м’язової сили;

      3. дослідження форми грудної клітки;

      4. визначення пропорційності частин тіла;

      5. вимірювання артеріального тиску.

1044. Фізіометричні дослідження включають:

      1. * вимірювання станової м’язової сили;

      2. вимірювання ваги тіла;

      3. дослідження форми грудної клітки;

      4. визначення пропорційності частин тіла;

      5. вимірювання частоти серцевих скорочень.

1045. Фізіометричні дослідження включають:

      1. вимірювання росту стоячи і сидячи;

      2. вимірювання об’єму грудної клітки;

      3. пульсометрію;

      4. * спірометрію;

      5. дослідження частоти дихання.

1046. Форми грудної клітки:

      1. астенічна, гиперстенічна, правильна;

      2. нормальна, конічна, випрямлена, лордична;

      3. * циліндрична, конічна, плоска, змішана;

      4. правильна, бочкоподібна, здавлена, неправильна;

      5. сутулувата, кіфотична, лордична, нормальна.

1047. Функціональна особливість дітей дошкільного віку:

      1. формування другої сигнальної системи ще не закінчене;

      2. стан розвитку зору в порівнянні з переддошкільним віком не міняється;

      3. гострота тонального слуху значно нижче ніж у школярів;

      4. пороги чутності на мовних частотах такі ж, як у школярів;

      5. * завершення формування мови.

1048. Функціональна особливість центральної нервової системи дітей дошкільного віку:

      1. * збільшення інтенсивності розвитку процесів внутрішнього гальмування у корі головного мозку;

      2. переважання позитивної індукції в корі головного мозку;

      3. переважання іррадіації гальмування в корі головного мозку (в порівнянні з шкільним віком);

      4. зменшення інтенсивності розвитку процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку;

      5. друга сигнальна система розвинена слабо.

1049. Функціональна особливість центральної нервової системи у дітей дошкільного віку:

      1. переважання іррадіації гальмування в корі головного мозку (в порівнянні з шкільним віком);

      2. зменшення інтенсивності розвитку процесів внутрішнього гальмування у корі головного мозку;

      3. починається розвиток другої сигнальної системи;

      4. * переважання іррадіації збудження в корі головного мозку (в порівнянні з шкільним віком);

      5. повна відсутність диференційованого гальмування в корі головного мозку.

1050. Часовий інтервал для формування однорідних вікових груп дітей грудного віку:

      1. 3 місяці;

      2. * 1 місяць;

      3. 1 місяць, 29 днів;

      4. 2 місяці;

      5. 2 місяці, 29 днів.

1051. Часовий інтервал при формуванні однорідних вікових груп для дітей у віці від 1 до 3-х років:

      1. * 3 місяці;

      2. 2 місяці;

      3. 6 місяців;

      4. 1 рік;

      5. 1 рік 5 місяців 29 днів.

1052. Часовий інтервал при формуванні однорідних вікових груп для дітей у віці від 3 до 7 років:

      1. 3 місяці;

      2. * 6 місяців;

      3. 1 рік;

      4. 1 рік 6 місяців;

      5. 1 рік 5 місяців 29 днів.

1053. Часовий інтервал при формуванні однорідних вікових груп для дітей шкільного віку:

      1. 3 місяці;

      2. 6 місяців;

      3. 1 рік 6 місяців;

      4. 1 рік 5 місяців;

      5. * 1 рік.

1054. Чи існують абсолютні протипоказання до загартування дітей?

      1. * Немає

      2. Тубінфікування

      3. Ревматизм у стадії ремісії

      4. Хронічний тонзиліт

      5. Інфекційний гепатит

1055. Шкільна зрілість це:

      1. фізична готовність дитини до занять фізичною культурою в основній фізкультурній групі;

      2. здатність дитини витримати фізичні і психологічні навантаження впродовж 45 хвилин уроку;

      3. достатній рівень розвитку інтелекту дитини для спілкування в колективі чисельністю більше 20 чоловік;

      4. * морфофункциональная готовність дитини до виконання тихвимог, які пред’являє школа;

      5. уміння читати основні елементи букв, малювати людину і рахувати до 10.

1056. Шкільна зрілість це:

      1. уміння малювати людину, скопіювати фразу з трьох слів, вимовляти шиплячі звуки;

      2. * такий рівень фізичного, соціального і психічного розвитку, який забезпечить дитині систематичне навчання без збитку для здоров’я;

      3. здатність дитини спокійно сидіти, вертикально утримуючи спину, протягом 45 хвилин;

      4. уміння дитини спілкуватися і жити в колективі з 30 чоловік;

      5. здатність дитини уважно слухати і запам’ятовувати почуте.

1057. Що індивідуалізує метод вивчення фізичного розвитку - це:

      1. оцінка фізичного розвитку дитини - методом сигмальних відхилень;

      2. * динамічне спостереження за фізичним розвитком дитини;

      3. оцінка фізичного розвитку дитини за шкалами регресії;

      4. масове, одномоментне дослідження фізичного розвитку дітей даної місцевості;

      5. оцінка фізичного розвитку дитячого колективу.

1058. Що таке соматоскопія?

      1. дослідження функціонального стану

      2. антропометричні вимірювання;

      3. психофізіологічні дослідження;

      4. збір анамнезу життя;

      5. * тілесний огляд.

1059. Як називається даний метод оцінки розвитку стопи?

      1. морфометрія

      2. соматометрія

      3. рентгенографія

      4. фізіометрія

      5. * плантографія

1060. Яка група методів дослідження входить в склад антропометричного методу вивчення фізичного розвитку дітей?

      1. рентгендіагностіка;

      2. статистичні;

      3. біохімічні;

      4. * соматометрія;

      5. ергономічні.

1061. Яка група методів дослідження входить в склад антропометричного методу вивчення фізичного розвитку дітей?

      1. статистичні;

      2. * соматоскопія;

      3. рентгеноскопія;

      4. ергономічні;

      5. психологічні.

1062. Яка група методів дослідження входить в склад антропометричного методу вивчення фізичного розвитку дітей?

      1. * фізіометрія;

      2. біохімічні;

      3. ренгенологічні;

      4. ергономічні;

      5. психофізіологічні.

1063. Який із перерахованих методів не відноситься для оцінки фізичного розвитку дітей?

      1. Метод сигмальних відхилень

      2. Метод регресії

      3. Комплексний метод

      4. Центильний метод

      5. * За таблицями Анфімова

1064. Який результат реєструється при проведенні спірометрії?

      1. середній з трьох вимірювань;

      2. середній з 10 вимірювань;

      3. максимальний і мінімальний з 3-х вимірювань;

      4. мінімальний з 3-х вимірювань;

      5. * максимальний після 2-3 вимірювань.

1065. Які дослідження є найбільш інформативними для визначення зрілості дитини?

      1. ергономічні, бактеріологічні, фізіологічні;

      2. гігієнічні, фізіологічні, клінічний тест Ландольта;

      3. біохімічні, клінічні, орієнтовний діагностичний тест;

      4. морфофункціональні, ергономічні, антропометричні;

      5. * морфофункціональні, фізіологічні, орієнтовний діагностичний тест Керна-Ірасека.

1066. Яку умову слід дотримувати при дослідженні фізичного розвитку дітей?

      1. дослідження проводити в теплий і холодний періоди року;

      2. дослідження проводити при люмінесцентному освітленні;

      3. при дослідженні дитина повинна бути гола до поясу;

      4. дослідження не можна проводити після їжі;

      5. * дослідження проводити на абсолютно голих дітях.

1067. Яку умову слід дотримувати при дослідженні фізичного розвитку дітей?

      1. * дослідження проводити при природному освітленні;

      2. дослідження проводити при освітленні люмінесцентними лампами;

      3. при дослідженні дитина повинна бути гола до поясу;

      4. дослідження проводити в другій половині дня;

      5. дослідження не можна проводити після їжі.

1068. Яку умову слід дотримувати при дослідженні фізичного розвитку дітей?

      1. * дослідження проводити в першій половині дня;

      2. дослідження проводити при люмінесцентному освітленні;

      3. при дослідженні дитина повинна бути гола до поясу;

      4. дослідження не можна проводити після їжі;

      5. дослідження проводити в теплий період року.

1069. Біологічний вік це :

      1. Період, прожитий дитиною від народження до моменту обстеження

      2. *Сукупність морфофункціональних властивостей організму, залежних від індивідуального темпу росту і розвитку

      3. Період від зачаття до моменту обстеження

      4. Період від зачаття до моменту народження

      5. Сукупність морфофункціональних властивостей організму, залежних від індивідуального темпу росту

1070. Хронологічний вік це :

      1. *Період, прожитий дитиною від народження до моменту обстеження

      2. Сукупність морфофункціональних властивостей організму, залежних від індивідуального темпу росту і розвитку

      3. Період від зачаття до моменту обстеження

      4. Період від зачаття до моменту народження

      5. Сукупність морфофункціональних властивостей організму, залежних від індивідуального темпу росту

1071. До чинників навколишнього середовища і умов життєдіяльності дітей і підлітків, що впливають на їх ріст і розвиток відносяться:

      1. Стан атмосферного повітря, величина сонячної активності

      2. Склад питної води, соціальні умови життя

      3. Війни, катастрофи

      4. Харчування

      5. *Всі відповіді правильні

1072. Акселерація включає:

      1. *Прискорення росту і розвитку

      2. Збільшення тривалості життя

      3. Збільшення тривалість репродуктивного періоду

      4. Збільшення розмірів дефінітивів тіла

      5. Зміна структури захворюваності

1073. Індивідуалізуючий метод вивчення фізичного розвитку дітей і підлітків це:

      1. Оцінка фізичного розвитку індивідуума

      2. *Дослідження фізичного розвитку одних і тих же груп дітей протягом періоду росту і розвитку

      3. Дослідження фізичного розвитку великих груп дітей у відносно короткий термін

      4. Однократне дослідження фізичного розвитку дітей

      5. Багатократне дослідження фізичного розвитку дітей в період росту

1074. Однорідна статистична сукупність даних для розрахунку стандартів фізичного розвитку відбирається по наступних ознаках:

      1. Рік народження, здоров’я, стать, відсутність захворювань протягом року, місце проживання, соціальне положення батьків

      2. Вік, стать, місце проживання, відсутність захворювань протягом року, національність

      3. *Вік, стать, національність, місце проживання, здоров’я

      4. Здоров’я, стать, рік народження, національність батьків, місце проживання

      5. Рік народження, здоров’я, стать

1075. Біологічний вік можна встановити за наступними даними:

      1. *Довжина тіла і її річні надбавки, розвиток вторинних статевих ознак, число постійних зубів, наявність точок окостеніння

      2. Маса тіла і її відповідність середнім віковим показникам, наявність точок окостеніння

      3. Розвиток вторинних статевих ознак, ЖЄЛ

      4. ЖЄЛ, число постійних зубів

      5. Наявність точок окостеніння, розвиток вторинних статевих ознак

1076. Найбільш інформативні в дошкільному віці (4-6 років) наступні показники біологічного розвитку:

      1. *Довжина тіла, число постійних зубів, зміна пропорцій статури

      2. Щорічна надбавка довжини тіла, зміна пропорцій статури

      3. Число постійних зубів, ступінь розвитку вторинних статевих ознак

      4. Зміна пропорцій статури

      5. Ступінь розвитку вторинних статевих ознак

1077. Найбільш інформативні в старшому шкільному віці (14-17 років) наступні показники біологічного розвитку:

      1. Довжина тіла, ступінь розвитку вторинних статевих ознак

      2. Щорічна надбавка довжини тіла, ступінь розвитку вторинних статевих ознак *

      3. Число постійних зубів

      4. Зміна пропорцій статури

      5. Ступінь розвитку вторинних статевих ознак

1078. Комплексний метод оцінки фізичного розвитку дітей дозволяє:

      1. *Врахувати гетероморфність і гетерохронність розвитку, своєчасність фізичного розвитку, проводити взаємозв’язану оцінку довжини і маси тіла

      2. Врахувати своєчасність фізичного розвитку і проводити взаємозв’язану оцінку довжини і маси тіла

      3. Проводити взаємозв’язану оцінку довжини і маси тіла,

      4. Врахувати ассиметрию в розподілі ряду ознак фізичного розвитку, своєчасність фізичного розвитку

      5. Врахувати ассиметрию в розподілі ряду ознак фізичного розвитку

1079. При неможливості проаналізувати всі показники фізичного розвитку для виявлення впливу забруднення атмосферного повітря на фізичний розвиток дитячого колективу виберіть 3 найбільш інформативних показника:

      1. *Число дітей з відставанням біологічного віку від паспортного, число дітей з дисгармонійним морфофункціональним станом за рахунок дефіциту маси тіла, число дітей з ЖЄЛ нижче 25 %

      2. Число дітей з випередженням біологічного віку паспортного, середньоарифметична ЖЄЛ, число дітей з дисгармонійним морфофункціональним станом за рахунок надлишку маси тіла

      3. Число дітей з дисгармонійним морфофункціональним станом за рахунок надлишку маси тіла, середньоарифметична ЖЄЛ, число дітей з відставанням біологічного віку від паспортного

      4. Число дітей з дисгармонійним морфофункціональним станом за рахунок дефіциту маси тіла, число дітей з ЖЄЛ нижче 25 %, по річних прибавках росту

      5. Число дітей з ЖЄЛ нижче 25 %, число дітей з дисгармонійним морфофункціональним станом за рахунок надлишку та дефіциту маси тіла

1080. Основними чинниками риску, що впливають на стан здоров’я дітей, є:

      1. Порушення гігієнічних вимог до навколишнього середовища і умов життєдіяльності, спадковість

      2. Недостатня або надмірна рухова активність

      3. Порушення режиму дня і учбово-виховного процесу, несприятливий психологічний клімат в сім’ї і колективі

      4. Недоліки в організації і якості харчування, відсутність гігієнічних навиків і здорового способу життя

      5. *Всі відповіді правильні

1081. Якнайкращий шумо і пилезахисний ефект установ для дітей і підлітків зеленими насадженнями створюється при:

      1. *Достатньому відсотку озеленення ділянки, периметральному триярусному озелененні шириною не менше 1,5 м, а з боку проїздів і магістралей не менше 4 м

      2. Периметральному озелененні високорослими деревами

      3. Периметральному озелененні шириною не менше 1,5 м, а з боку проїздів і магістралей шириною не менше 4 м

      4. Периметральному озелененні хвойними і вічнозеленими породами дерев шириною не менше 1,5 м, а з боку проїздів і магістралей не менше 4 м

      5. Периметральному триярусному озелененні шириною не менше 1,5 м, а з боку проїздів і магістралей не менше 4 м

1082. Структура будівлі установ для дітей і підлітків повинна забезпечувати :

      1. Максимальне .юрозділення колективу на окремі вікові групи

      2. Виділення приміщень що є джерелом шуму і забруднення повітря

      3. Зручний і короткий зв’язок із земельною ділянкою

      4. Можливість ізоляції окремих груп дітей

      5. *Всі відповіді правильні

1083. При гігієнічному обгрунтуванні поверховості будівель для дітей і підлітків виходять з:

      1. *Функціональних можливостей провідних систем організму, необхідності зв’язку будівлі з ділянкою, вимог пожежної і сейсмічної безпеки

      2. Необхідності зв’язку будівлі з ділянкою, поверховості житлової забудови

      3. Вимог пожежної і сейсмічної безпеки

      4. Поверховості житлової забудови

      5. Використаних будівельних матеріалів

1084. Визначити групу здоров’я школяра, який страждає на ревмокардит у стадії субкомпенсації

      1. Четверта група

      2. Друга група

      3. П’ята група

      4. Перша група

      5. Третя група

1085. Без природного освітлення не можна влаштовувати:

      1. Ванну,

      2. Клізмову,

      3. * Маніпуляційну,

      4. Гардеробні для персоналу,

      5. Санвузли при палатах.

1086. В обсерваційному відділенні акушерського стаціонару госпіталізують жінок:

      1. Здорових

      2. З серцево-судинними захворюваннями

      3. * Гострими інфекційними захворюваннями

      4. Венеричними захворюваннями

      5. Патологією вагітності

1087. В скільки разів знизиться активність радіонукліду через 3 періоди напіврозпаду?

      1. Через 2

      2. Через 4

      3. Через 16

      4. * Через 8

      5. Через 32

1088. В скількі разів відносна біологічна ефективність у альфа-випромінювання вище ніж у гама-випромінювання?

      1. B. В 10 разів

      2. В 2 рази

      3. Рівні

      4. * В 20 разів

      5. Не можна порівнювати

1089. В умовах лікарні, що є фізично необхідною умовою для відновлення сил організму і підвищення продуктивності праці:

      1. * Правильне систематичне використання відпочинку,

      2. Правильне та раціональне харчування,

      3. Правильно організований побут,

      4. Правильно організовані фізична та розумова види праці,

      5. Правильно організований сон.

1090. В якій операційній більш сприятливий мікроклімат для працюючих хірургів?

      1. * Т пов. – 22 ⁰С; відн. вологість - 40 %, Т рад. – 24 ⁰С; шв. руху повітря - 0,03 м/с

      2. Т пов. – 24 ⁰; відн. вологість - 20 %, Т рад. – 26 ⁰; шв. руху повітря - 0,05 м/с

      3. Т пов. – 25 ⁰; відн. вологість - 70 %, Т рад. – 28 ⁰; шв. руху повітря - 0,08 м/с

      4. Т пов. – 23 ⁰; відн. вологість - 80 %, Т рад. – 25 ⁰; шв. руху повітря - 0,1 м/с

      5. Т пов. – 25 ⁰; відн. вологість - 55 %, Т рад. – 28 ⁰; шв. руху повітря - 0,09 м/с

1091. Висота рентгенівського кабінету - не менше, м:

      1. 2,6;

      2. 3,2;

      3. 3,5;

      4. * 3;

      5. 2;

1092. Від чого залежить поглинаюча здатність матеріалів, використовуваних для екранування персоналу радіологічних відділень при їх роботі з джерелами іонізуючого випромінювання:

      1. від питомої ваги матеріалів;

      2. від агрегатного стану матеріалу і його електричного заряду;

      3. від розчинності речовини використовуваного матеріалу в рідкому кисні;

      4. * від атомної маси хімічних елементів, відносної щільності матеріалу і товщини екрану;

      5. від температури плавлення і випаровування матеріалу.

1093. Від якого виду випромінювання гумові рукавички є надійним захистом ?

      1. Не від якого

      2. Від гама-випромінювання

      3. Від бета-випромінювання

      4. * Від альфа-випромінювання

      5. Від нейтронного випромінювання

1094. Відмітити, де невірно вказано коефіцієнт природного освітлення:

      1. В операційних - 2 %.

      2. * В маніпуляційній - 1,0 %.

      3. Перев’язочна - 2 %

      4. Палати - 1,25 %.

      5. Коридори - 0,1 %.

1095. Відомо, що в одиницю часу розпадається лише деяка частка ядер радіоактивного ізотопу. Вкажіть величину, що незмінна для кожного радіонукліда і характеризує імовірність розпаду.

      1. * Постійна розпаду.

      2. Коефіцієнт розпаду.

      3. Рівень розпаду.

      4. Показник розпаду.

      5. Показник активності.

1096. Відповідно до гігієнічних вимог у лікарняних приміщеннях встановлена загальнообмінна припливно-витяжна вентиляція. Вкажіть, у якому з приміщень приплив повітря повинен переважати над витяжкою:

      1. В кімнаті старшої медсестри

      2. В коридорі

      3. В палаті

      4. В ординаторській

      5. * В операційній

1097. Вкажіть гігієнічні вимоги до властивостей атмосферного повітря лікарняної палати:

      1. * Вміст вуглекислого газу – до 0,1%

      2. Атмосферний тиск – 755 мм.рт.ст.

      3. Освітленість – 50 лк

      4. Бактеріальна засіяність до 8000 в 1 м³ зимою

      5. Окислюваність повітря - до 1 мг кисню /м³

1098. Вкажіть один з п'яти приведених варіантів, де правильно розташовані по порядку (1-і, 2-і, 3-і місця) фактори, що викликають професійні захворювання лікарів:

      1. * хімічний (1), біологічний (2), психологічний (3)

      2. біологічний (1), психологічний (2), фізичний (3)

      3. фізичний (1), біологічний (2), хімічний (3)

      4. біологічний (1), хімічний (2), психологічний (3)

      5. психологічний (1), хімічний (2), біологічний(З)

1099. Вкажіть один з п'яти приведених варіантів, у якому правильно розташовані один по одному (1-і, 2-і, 3-і місця) хвороби, що викликають захворювання з тимчасовою втратою працездатності:

      1. * Органів дихання (1), системи кровообігу (2), кісткової системи (3)

      2. Органів дихання (1), кісткової системи (2), системи кровообігу (3)

      3. Органів дихання (I), системи травлення (2), серцевої системи (3)

      4. Органів дихання (1), психічні (2), серцево-судинної системи (3)

      5. Органів дихання (1), системи травлення (2), серцево-судинної системи (3)

1100. Вказати, в якому відділенні площа на 1 ліжко в багато ліжкових палатах не відповідає нормам:

      1. * Неінфекційні для дорослих – 5 м².

      2. Інтенсивної терапії - 13 м².

      3. Неінфекційні для дорослих – 7 м²

      4. Дитячі неінфекційні 6 м².

      5. Для немовлят, недоношених дітей і дітей до одного року - 3 м².

1101. Властивості рентгенівського випромінювання як різновида іонізуючих випромінювань:

      1. * іонізація середовища, фотографічна дія;

      2. ослаблення і розсіяння в середовищі;

      3. іонізація середовища, прямолінійне розповсюдження в ньому;

      4. фотографічна дія, відбиття від поверхонь;

      5. відбиття від поверхонь, біологічна дія.

1102. Влаштування одного приймального відділення для терапевтичних і хірургічних хворих:

      1. * дозволяється

      2. не дозволяється

      3. визначається ліжковим фондом лікарні

      4. при необхідності

      5. необхідні два приймальні відділення

1103. Влаштування приймального відділення не повинно:

      1. забезпечувати потоковий рух хворих;

      2. виключати можливість перехрещення «чистих» і «брудних» потоків;

      3. * мати учбові приміщення і кабінети для викладачів в лікарнях, що є учбовими базами;

      4. забезпечувати профілактику внутрішньолікарняної інфекції;

      5. мати умови для санітарної обробки хворих, що поступають.

1104. Генеральний план – це:

      1. * План земельної ділянки проектованого об’єкта, на якому зображені межі ділянки, існуючі проектовані будинки.

      2. План населеного пункту.

      3. План рельєфу місцевості.

      4. План фасадів будинків.

      5. Креслення санітарно-технічних споруд.

1105. Гігієнічний норматив відносної вологості повітря в процедурній рентгенкабінету - не менше ( %):

      1. 30-70;

      2. 40-70;

      3. 40-60;

      4. 55-60;

      5. * 30-60.

1106. Гігієнічний норматив температури повітря в процедурній рентгенкабінету - не менее,(град. С):

      1. 22;

      2. 24;

      3. 6;

      4. 18;

      5. * 20.

1107. Гігієнічні вимоги до розмірів багатоліжкових палат загальносоматичного відділення:

      1. площа на 1 ліжко - 12 квадратних метрів, висота палат - не менше 2,8 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 30 кубічних метрів;

      2. площа на 1 ліжко - 9 квадратних метрів, висота палат - не менше 2.5 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 22 кубічних метрів;

      3. * площа на 1 ліжко - 7 квадратних метрів, висота палат - не менше 3 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 20 кубічних метрів;

      4. площа на 1 ліжко - 6 квадратних метрів, висота палат - не менше 2,5 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 15 кубічних метрів;

      5. площа на 1 ліжко - 5 квадратних метрів, висота палат - не менше 3 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 15 кубічних метрів;

1108. Глибина закладання в стоматкабінетах повинна бути (м):

      1. не менше 6;

      2. * не більше 6;

      3. не менше 8;

      4. не більше 7;

      5. не менше 7.

1109. Головним критерієм вибору земельної ділянки під будівництво лікувально-профілактичних закладів є:

      1. панівний напрям вітрів

      2. навколишня санітарна ситуація,

      3. глибина залягання грунтових вод

      4. достатня санітарно захисна зона (СЗЗ) від промислових підприємств,

      5. * навколишня санітарна ситуація, панівний напрям вітрів, використання ділянки, що відводиться, у минулому

1110. Дані, необхідні для розрахунку захисту відстанню персоналу радіологічних відділень:

      1. активність джерела випромінювання, потужність поглиненої дози, доза опромінювання;

      2. активність джерела випромінювання, коефіцієнт ізотропності, доза опромінювання;

      3. активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання, гранично допустима доза опромінювання;

      4. * активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання, доза опромінювання;

      5. активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання, відстань від джерела.

1111. Дані, необхідні для розрахунку захисту екраном персоналу радіологічних відділень:

      1. доза опромінювання, шар половинного ослаблення екрану, активність джерела випромінювання;

      2. доза опромінювання, шар половинного ослаблення екрану тривалість опромінювання;

      3. доза опромінювання, матеріал екрану, відстань від джерела випромінювання;

      4. доза опромінювання, матеріал екрану, тривалість опромінювання;

      5. * доза опромінювання, матеріал екрану і його шар половинного ослаблення.

1112. Дані, необхідні для розрахунку захисту кількістю персоналу радіологічних відділень:

      1. * доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання, тривалість опромінювання;

      2. доза випромінювання, активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання;

      3. доза випромінювання, потужність поглиненої дози, відстань від джерела випромінювання;

      4. доза випромінювання, коефіцієнт ізотропності, відстань від джерела випромінювання;

      5. доза випромінювання, активність джерела випромінювання, потужність поглиненої дози.

1113. Дані, необхідні для розрахунку захисту часом персоналу радіологічних відділень:

      1. доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання, тривалість опромінювання;

      2. доза випромінювання, потужність поглиненої дози, відстань від джерела випромінювання;

      3. * доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання, його активність;

      4. доза випромінювання, коефіцієнт ізотропності, активність джерела;

      5. доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання, гранично допустима доза.

1114. Де вимірюється загальна штучна освітленість в стоматкабінеті?

      1. в першому ряду крісел;

      2. в другому ряду крісел;

      3. в кожному ряду крісел;

      4. * в центрі стоматкабінету;

      5. в «найсвітлішому» і «найтемнішому» місцях.

1115. Де вимірюється загальна штучна освітленість в стоматкабінеті?

      1. в першому ряду крісел;

      2. в другому ряду крісел;

      3. * в кожному ряду крісел;

      4. в центрі стоматкабінета;

      5. в 3-х точках: біля вікна, в центрі і біля протилежної вікну стіни.

1116. Де вимірюється мінімальна горизонтальна освітленість в стоматкабінеті?

      1. в першому ряду крісел;

      2. * в другому ряду крісел;

      3. в найбільш віддаленій від вікна точці;

      4. в центрі стоматкабінету;

      5. в кожному ряду крісел.

1117. Де не допускається розміщення рентгенівських кабінетів?

      1. в хірургічному відділенні;

      2. в приймальному відділенні;

      3. * в житлових будинках;

      4. в консультативних поліклініках;

      5. в стоматологічних поліклініках;

1118. Де не допускається розміщення рентгенівських кабінетів

      1. * в дитячих установах;

      2. в стоматологічних поліклініках;

      3. в консультативних поліклініках;

      4. в санаторіях;

      5. в хірургічному відділенні.

1119. Де потрібно вибирати ділянку під будівництво лікарні по відношенню до промислового підприємства?

      1. В безпосередній близькості до підприємства.

      2. * З навітряного боку

      3. По бажанню замовника.

      4. В межах санітарно-захисної зони.

      5. За межами селітебної зони.

1120. Де потрібно розміщувати загальносоматичні лікарні в плані населених пунктів?

      1. * Рівномірно в плані населеного пункту за принципом створення сітки обслуговування.

      2. На периферії міста.

      3. Біля залізниці.

      4. На великих магістралях

      5. Поблизу промислових районів.

1121. Де проводиться вимірювання освітленості в стоматкабінеті для розрахунку КПО?

      1. * в найбільш віддаленій від вікна точці;

      2. в першому ряду крісел (біля вікна);

      3. в центрі стоматкабінета;

      4. в 3-х точках: біля вікна, в центрі і біля протилежної вікну стіни з розрахунком середньої величини;

      5. в 2-х точках: у першому і в другому ряду крісел з розрахунком середньої величини.

1122. Дезинфекцію повітроводів у ЛПЗ за епідпоказаннями необхідно проводити:

      1. парами хлору

      2. парами формаліну

      3. * протягування крізь повітроводи суміші повітря з парами формальдегіду

      4. парами води

      5. киснем

1123. Дезинфекція дзеркал і наконечників проводиться:

      1. сухим жаром;

      2. кип'ятінням;

      3. * замочуванням в розчині формаліну (перекису водню);

      4. автоклавуванням;

      5. опромінювання бактерицидною лампою (С-спектр УФ-променів).

1124. Дезинфекція зубних протезів і інших ортопедичних матеріалів проводиться:

      1. * зануренням на 30 хв в 3 % розчин перекису водню;

      2. кип'ятінням протягом 10-15 хвилин;

      3. прожаренням в сушильній шафі;

      4. замочуванням в розчині перманганату калія (40-50 хвилин) ;

      5. автоклавуванням.

1125. Демеркурізация в кабінетах стоматполікліник проводиться:

      1. тканиною, змоченою нашатирним спиртом;

      2. * тканиною, змоченою підкисленим розчином перманганату калія;

      3. тканиною, змоченою хлораміном;

      4. розпилюванням (з пульверизатора) сірчанокислого заліза;

      5. розпилюванням (з пульвелізатора) перекису водню.

1126. Ділянки ЛПЗ повинні розташовуватися далеко від:

      1. промислових міст;

      2. * промислових підприємств, комунальних об'єктів по очищенню і знешкодженню стічних вод і твердих покидьків;

      3. існуючих систем водопостачання, каналізації, газопостачання;

      4. зон відпочинку;

      5. заповідників.

1127. Ділянки ЛПЗ повинні розташовуватися далеко від:

      1. промислових міст;

      2. зон відпочинку;

      3. існуючих систем водопостачання, каналізації, газопостачання;

      4. * залізниць, аеропортів, швидкісних автомагістралей;

      5. лісових масивів.

1128. Для захисту від якого виду випромінювання використовується свинець?

      1. Гама

      2. Нейтронного

      3. Змішаного бета- і гама

      4. Рентгенівського

      5. * Гама-, рентгенівського, змішаного бета- і гама-випромінень

1129. Для зв’язування пари ртуті в кабінетах терапевтичної стоматології при обштукатурюванні стін або в матеріал для фарбування додають:

      1. хлористоводневу кислоту;

      2. перманганат калія;

      3. * сірчаний порошок;

      4. хлорне залізо;

      5. мідний купорос (сірчанокислу мідь).

1130. Для курсу лікування онкологічних хворих у радіологічному відділенні використовується джерело гама-випромінювання. Встановлено відсутність радіоактивних ізотопів у повітрі приміщень. Вкажіть, якому виду опромінення піддаються хворі

      1. Внутрішнє.

      2. Інкорпороване.

      3. * Зовнішнє

      4. Змішане.

      5. Сполучене.

1131. Для оцінки ефективності санації використали показник – коефіцієнт ефективності санації. Вкажіть мінімальне значення коефіцієнта ефективності санації, яке свідчить про ефективну санацію повітря.

      1. Не менше 2

      2. * Не менше 5

      3. 10

      4. 15

      5. 20

1132. Для стоматполікліники слід вибирати земельну ділянку:

      1. розташовану на території найкрупнішої багатопрофільної лікарні населеного пункту;

      2. з високим рівнем стояння грунтових вод;

      3. з рівним рельєфом;

      4. * з ухилом;

      5. переважно з чорноземним грунтом.

1133. Для стоматполіклінік слід вибирати земельну ділянку:

      1. з чорноземним грунтом: переважно;

      2. * з піщаним (супіщаним) грунтом: переважно;

      3. з рівним рельєфом;

      4. з високим рівнем стояння грунтових вод;

      5. розташовану на території найкрупнішої багатопрофільної лікарні населеного пункту.

1134. До боксів госпіталізують інфекційних хворих на наступне з перерахованих захворювань:

      1. * Холеру

      2. Гепатит А

      3. Гепатит В

      4. Харчову токсикоінфекцію

      5. Харчовий токсикоз

1135. До практичної діяльності людини, що пов’язана з використанням джерел іонізуючого випромінювання відносяться:

      1. Виробництво джерел випромінювання

      2. Використання джерел випромінювання в медицині

      3. Виробництво ядерної енергії

      4. Зберігання, транспортування . джерел іонізуючого випромінювання

      5. * Всі перераховані види діяльності

1136. До складу зуботехнічної лабораторії входять:

      1. * основні і виробничі приміщення;

      2. кабінети лікарів і основні приміщення;

      3. кабінети лікарів і виробничі приміщення;

      4. виробничі приміщення (тільки);

      5. кабінети лікарів, стерилізація, виробничі приміщення.

1137. До яких захворювань може призвести незадовільний гігієнічний догляд:

      1. Цукровий діабет

      2. * Фурункульоз

      3. Кір

      4. Гастродуоденіт

      5. Бронхіт

1138. До якої групи критичних органів відноситься все тіло людини?

      1. * 1

      2. 2

      3. 3

      4. 4

      5. 5

1139. До якої групи критичних органів відносяться кісті рук і стопи?

      1. 1

      2. 2

      3. * 3

      4. 4

      5. 5

1140. Додатковий комплекс захисних заходів, що використовуються в радіологічних відділеннях при роботі з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання:

      1. захист часом;

      2. захист відстанню;

      3. медогляди;

      4. дозиметричний контроль;

      5. * радіаційна асептика.

1141. Допускається орієнтація вікон на південний захід та на захід:

      1. Палат інфекційного відділення.

      2. Палат відділень дітей віком до 3 років.

      3. Ігрових приміщень для дітей.

      4. Палат хірургічного відділення.

      5. * Коридорів.

1142. З яким періодом напіврозпаду радіонукліди відносяться до короткоживучих?

      1. До 10 років

      2. До 1 року

      3. До 1 місяця

      4. * До 2 тижнів

      5. До 6 місяців

1143. За допомогою якої величини можна порівнювати опромінювання окремого органу з опромінюванням всього тіла?

      1. Коефіціента якості (радіаційного фактора)

      2. * Зважувального коефіціента (тканинного фактора)

      3. Коефіціента поглинання

      4. Коефіціента ризику

      5. Не можна порівнювати

1144. За одиницю активності джерела випромінювання прийнято:

      1. Грей,

      2. * Бекерель,

      3. Зіверт,

      4. Бер,

      5. Дж/кг.

1145. За одиницю еквівалентної дози випромінювання прийнято:

      1. Грей,

      2. Бекерель,

      3. * Зіверт,

      4. Рад,

      5. Кюрі.

1146. Загальні гігієнічні вимоги до внутрішньої обробки приміщень ЛПЗ:

      1. * поверхні стін і стелі приміщень повинні бути цілісними, гладкими, не мати слідів потьоків, цвілі, повинні бути придатними для вологого прибирання і дезинфекції і інш.;

      2. поверхні стін і стелі приміщень вкриті плиткою:

      3. покриття підлоги повинні бути дерев’яні;

      4. покриття підлоги повинні бути антистатичні;

      5. покриття підлоги повинні мати підігрів.

1147. Загальні гігієнічні вимоги, яким повинна відповідати лікувально-профілактична установа:

      1. поблизу лікарняної ділянки не повинні знаходитися діючі колектори газопостачання;

      2. поблизу лікарняної ділянки не повинні знаходитися діючі колектори водопостачання, каналізації;

      3. * в установі повинна створюватися обстановка, сприятлива для лікування хворого і безпечні умови для персоналу і відвідувачівне, установа не повинна представляти небезпеку для населення, що проживає поблизу;

      4. на території лікарняної ділянки повинні бути встановлені контейнери для сміття;

      5. на території установи можуть знаходитися домашні тварини.

1148. Засоби індивідуального захисту персоналу радіологічних відділень:

      1. ізолюючий протигаз, плащ-накидка, шолом;

      2. халат, шапочка з просвинцьованої гуми, фартух, протигаз;

      3. пневмокостюм з металізованої тканини, шолом, окуляри з органічного скла;

      4. * халат, комбінезон, нарукавники, рукавички, взуття, окуляри;

      5. фартух і рукавички з просвинцьованї гуми, шкіряне взуття.

1149. Засоби індивідуального захисту персоналу радіологічних відділень при можливому забрудненні повітряного середовища радіоактивним аерозолем:

      1. халат, нарукавники, рукавички з металізованої тканини;

      2. * респіратор, ізолюючий костюм;

      3. комбінезон з просвинцьованої гуми, окуляри;

      4. захисне взуття з гуми, халат, окуляри;

      5. шапочка, халат, марлева маска, рукавички.

1150. Засоби, вживані в радіологічних відділеннях для захисту відстанню персоналу радіологічних відділень:

      1. халат, нарукавники, рукавички, маска;

      2. окуляри, респіратор «Пелюстка»;

      3. комбінезон-скафандр;

      4. * інструментарій і устаткування з подовженими ручками, дистанційні маніпулятори;

      5. місцева витяжна вентиляція, герметизація устаткування.

1151. Захищати від випромінювання рентгенівського апарата необхідно:

      1. Цілодобово

      2. Протягом робочого дня

      3. Тільки під час рентгеноскопічних досліджень

      4. Тільки під час генерування рентгенівського випромінювання

      5. * Усе перераховане вище правильно

1152. Захід щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:

      1. захист кількістю випромінювання;

      2. * герметизація робочих процесів;

      3. захист часом опромінювання;

      4. попередні і періодичні медогляди персоналу;

      5. санітарно-дозиметричний контроль.

1153. Захід щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:

      1. * раціональне планування відділень з виділенням зон з різним ступенем забруднення;

      2. захист кількістю випромінювання;

      3. зменшення тривалості опромінювання персоналу шляхом нормування кількості процедур;

      4. санітарно-дозиметричний контроль за забрудненням оточуючого середовища;

      5. дотримання правил транспортування і поховання інфікованих відходів.

1154. Захід щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:

      1. * встановлення загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляции

      2. захист кількістю випромінювання;

      3. зменшення тривалості опромінювання персоналу шляхом нормування його робочого дня і відпустки;

      4. санітарно-дозиметричний контроль за забрудненням оточуючого середовища;

      5. дотримання правил транспортування і поховання радіоактивних відходів.

1155. Заходи щодо ліквідації наслідків радіаційної аварії в зоні тимчасового перебування людей включають:

      1. * Систематичний контроль радіаційної обстановки, вахтовый спосіб роботи персоналу

      2. Проведення дезактивації всіх житлових будинків

      3. Дозвіл тимчасового мешкання населення в будинках

      4. Лікувально-профілактичне харчування

      5. Медичний огляд працівників

1156. Заходи щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:

      1. дотримання правил транспортування і захоронення радіоактивних відходів;

      2. санітарно-дозиметричний контроль за забрудненням оточуючого середовища;

      3. зменшення тривалості опромінювання персоналу шляхом нормування його робочого дня;

      4. * покриття робочих поверхонь і огорож приміщень матеріалами, що погано сорбують радіонукліди;

      5. зменшення потужності джерела випромінювання.

1157. Згідно Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій проведено з урахуванням:

      1. * Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію, стронцію, плутонію та величини розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини;

      2. Щільність забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію, стронцію, плутонію;

      3. Щільність забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами стронцію;

      4. Величини розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини.

      5. Щільність забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами плутонію

1158. Згідно Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» проведене зонування території України. Виберіть найбільш вірний варіант відповіді.

      1. Зона відчуження

      2. * Зона відчуження, зона безумовного (обов’язкового) відселення, зона гарантованого (добровільного) відселення, зона посиленого радіоекологічного контролю

      3. Зона безумовного (обов’язкового) відселення

      4. Зона гарантованого (добровільного) відселення

      5. Зона посиленого радіоекологічного контролю

1159. Земельну ділянку стоматполікліники слід розміщувати по відношенню до об'єктів, що забруднюють атмосферу:

      1. на відстані не менше 1 км.;

      2. на відстані не менше 2 км.;

      3. на відстані не менше 3 км.;

      4. з підвітряного боку;

      5. * на відстані, відповідному класу санітарно - захисної зони.

1160. Ізольовані чекальні у поліклініках передбачаються при кабінетах:

      1. * акушерсько-гінекологічному

      2. терапевтичному

      3. хірургічному

      4. неврологічному

      5. очному

1161. Категорії осіб, які не допускаються до роботи з іонізуючим випромінюванням в радіологічних відділеннях:

      1. особи старше 55 років, жінки до 21 року;

      2. особи молодше 21 роки, жінки старше 40 років;

      3. особи старше 55 років, інваліди;

      4. * особи молодші 18 років, вагітні і ті, годують дітей;

      5. особи молодше 18 років і старше 55 років.

1162. Кількісний аналіз повітря на вміст парів ртуті в кабінетах терапевтичної стоматології проводять:

      1. один раз в квартал;

      2. * двічі в рік;

      3. один раз в тиждень;

      4. один раз в два тижні;

      5. щодня.

1163. Кількість столів в основному приміщенні зуботехнічної лабораторії може складати не більше:

      1. 3

      2. 5

      3. 8

      4. 12

      5. * 15

1164. Класи робіт з використанням відкритих джерел іонізуючого випромінювання встановлюються з врахуванням:

      1. Групи радіаційної небезпеки радіонуклідів та його мінімально значимої активності;

      2. Активності на робочому місці

      3. Групи радіаційної небезпеки радіонукліду

      4. Сумарної активності на робочому місці

      5. * Групи радіаційної небезпеки радіонукліду та активності на робочому місці;

1165. Коефіцієнт природного освітлення на робочих місцях в стоматологічних кабінетах повинен бути не менше %:

      1. 0,5

      2. 1,0

      3. * 1,5

      4. 2,0

      5. 2,5

1166. Контроль за забрудненням повітряного середовища хімічними речовинами в операційних приміщеннях необхідно проводити:

      1. * один раз на місяць або1 раз в три місяці

      2. один раз в шість місяців

      3. один раз на рік

      4. кожного дня

      5. раз на тиждень

1167. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) для стоматкабінетів нормується:

      1. залежно від орієнтації стоматкабінетів: для північної – КПО мінімальний, для південної - КПО максимальний;

      2. залежно від орієнтації стоматкабінетів: для північної і західної - максимальний, для південної і східної - мінімальний;

      3. залежно від виду стоматкабінета: для хірургічного КПО максимальний, для терапевтичного і ортопедичного – КПО мінімальний;

      4. незалежно від орієнтації кабінетів і їх вигляду: КПО максимальний (не більше 1,5 %);

      5. * незалежно від орієнтації і виду стоматкабінетів: КПО мінімальний (не менше 1,5 %).

1168. Легкий ступінь променевої хвороби виникає при опромінюванні дозами, Зв:

      1. 0,1-0,5;

      2. 0,5-1,0;

      3. * 1,0-2,5;

      4. 2,5-4,0;

      5. 4,0-10,0;

1169. Лікар-радіолог онкологічного обласного диспансеру одержав дозу опромінення 10 мЗв/рік. Вкажіть якими показниками варто користуватись для оцінки дози опромінення лікаря-радіолога.

      1. Річне надходження радіонукліда до організму.

      2. Рівень втручання.

      3. Рівень практичної діяльності

      4. Доза опромінення, що запобігається.

      5. * Ліміт дози опромінення.

1170. Люмінесцентні світильники повинні бути в стоматологічному кабінеті?

      1. * Укомплектовані пускорегулюючими апаратами з особливо низьким рівнем шуму.

      2. Одинакового розміру.

      3. Одинакової форми.

      4. Укомплектовані освітлювальною арматурою напіввідбитого світла.

      5. Укомплектовані освітлювальною арматурою напіврозсіянного світла.

1171. Максимальна кількість крісел у відділенні терапевтичної стоматології складає:

      1. 1

      2. 2

      3. * 3

      4. 4

      5. 6

1172. Медико-санітарні заходи щодо профілактики променевих уражень у персоналу радіологічних відділень:

      1. * санітарно-дозиметричний контроль, медогляди;

      2. використання засобів індивідуального захисту;

      3. вентиляція приміщень;

      4. дотримання правил радіаційної асептики

      5. дотримання правил збору і поховання радіоактивних відходів.

1173. Медичні протипоказання до роботи з іонізуючими випромінюваннями в радіологічних відділеннях:

      1. хронічний тонзиліт, гепатит, панкреатит;

      2. хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;

      3. респіраторні захворювання, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет;

      4. * хвороби крові, вторинна анемія, органічні ураження ЦНС, порушення менструального циклу;

      5. артеріальна гіпертонія, хронічні хвороби жовчовивідних шляхів.

1174. Мінімальна допустима площа процедурної в рентгендіагностичному кабінеті для загальних досліджень ( м²):

      1. 20;

      2. 22 ;

      3. * 24 ;

      4. 28 ;

      5. 30.

1175. Мінімальна освітленість в стоматкабінетах при використанні люмінесцентних ламп (лк):

      1. 100;

      2. 200;

      3. 300;

      4. 400;

      5. * 500.

1176. Мінімальна освітленість в стоматкабінетах при використанні ламп розжарювання (лк):

      1. 50;

      2. 100;

      3. 150;

      4. * 200;

      5. 250.

1177. Мінімальна площа одноліжкової лікарняної палати соматичного відділення для дорослих становить ... м²:

      1. 5

      2. 7

      3. * 9

      4. 12

      5. 14

1178. На кожне додаткове крісло з універсальною установкою в стоматкабінеті площа збільшується на (м² ):

      1. * 10;

      2. 7;

      3. 4;

      4. 8;

      5. 1 .

1179. На чому заснований принцип захисту відстанню при роботі персоналу радіологічних відділень з джерелами іонізуючого випромінювання:

      1. * на тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем;

      2. на тому, що різні матеріали мають різну здатність поглинати іонізуюче випромінювання;

      3. на проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання;

      4. на проведенні заходів щодо радіаційної асептики, періодичних медоглядів персоналу;

      5. на зменшенні тривалості опромінювання за рахунок підвищення його кваліфікації і тренування.

1180. На чому заснований принцип захисту екрануванням при роботі персоналу радіологічних відділень з джерелами іонізуючого випромінювання:

      1. на тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом вивчення і робочим місцем;

      2. на проведенні роботи з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання;

      3. * на особливості різних матеріалів поглинати іонізуюче випромінювання;

      4. на зменшенні тривалості опромінювання за рахунок скорочення часу процедур;

      5. на проведенні періодичних оглядів і дозиметричного контролю.

1181. На яких поверхах лікувальної установи не допускається розміщення рентгенівського кабінету:

      1. на останньому поверсі;

      2. на 1-3 поверхах;

      3. * в підвальному і цокольному поверхах;

      4. в підвальному і на 1-му поверсі;

      5. вище за 3-й поверх.

1182. На які лікувальні процеси впливає навколишнє середовище ?

      1. * Сприяє швидкому видужанню хворих

      2. Сприяє спокійному перебуванню хворих у лікарні

      3. Покращує догляд за хворими

      4. Сприяє створенню спокійних умов

      5. Забезпечує повноцінне харчування у лікарні

1183. На які напрями миру слід орієнтувати вікна стоматологічних кабінетів?

      1. * Північний

      2. Південний

      3. Східний

      4. Західний

      5. Південно-західний

1184. Назвіть групи шкідливих і небезпечних факторів, що не характерні для роботи лікарів різних спеціальностей:

      1. фізичні

      2. * техногенні

      3. хімічні

      4. біологічні

      5. психофізіологічні

1185. Назвіть несприятливі психофізіологічні фактори, що відзначаються в роботі лікарів:

      1. Навантаження органів почуттів (слуху, зору)

      2. * Стресові ситуації (необхідність ухвалення рішення в умовах дефіциту

      3. Вимушена робоча поза і статичні навантаження

      4. Емоційне й інтелектуальне навантаження, навантаження оперативної і

      5. Недостатня професійна підготовка в деяких молодих фахівців

1186. Назвіть несприятливі психофізіологічні фактори, що відзначаються в роботі лікарів:

      1. Навантаження органів почуттів (слуху, зору)

      2. * Робота з трупним матеріалом

      3. Вимушена робоча поза і статичні навантаження

      4. Емоційне й інтелектуальне навантаження, навантаження оперативної і

      5. Недостатня професійна підготовка в деяких молодих фахівців

1187. Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до біологічних факторів:

      1. Патогенні мікроорганізми, комахи-паразити

      2. Малярійні комари

      3. Гельмінти

      4. Тварини хворі зоонозними інфекціями

      5. * Лікарські рослини

1188. Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до фізичних

      1. Іонізуюче, э/м та лазерне випромінювання

      2. Механічні коливання (ультразвук, шум, вібрація)

      3. Підвищення атмосферного тиску

      4. Нераціональне висвітлення і високі світлові навантаження

      5. * Психофізіологічні

1189. Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до хімічних

      1. Анестетики

      2. Антибіотики

      3. Цитостатики

      4. Лікарські речовини і препарати подразливої, токсичної, алергенної та комбінованої дії

      5. * Пил, що містить діоксид кремнію

1190. Найбільш оптимальною системою забудови лікаренеь з точки зору запобігання внутрішньолікарняних інфекцій є:

      1. * павільйонна (децентралізована) і змішана

      2. централізована

      3. змішана

      4. децентралізована

      5. компактна

1191. Найбільша концентрація радону відмічається в:

      1. приземному шарі повітря взимку

      2. приземному шарі повітря влітку

      3. повітрі над океаном

      4. * грунтовому повітрі

      5. у верхніх шарах атмосфери

1192. Найбільший внесок до колективного променевого навантаження населення вносить:

      1. Рентгенодіагностика

      2. Рентгенотерапія

      3. Ізотопна діагностика

      4. * Флюорографія

      5. Радіотерапія

1193. Найбільшу лінійну щільність іонізації має випромінювання:

      1. Бета

      2. Потік протонів

      3. Гамма

      4. * Альфа

      5. Потік нейтронів

1194. Найменший внесок до колективного променевого навантаження вносять:

      1. Рентгенодіагностика

      2. Рентгенотерапія

      3. * Ізотопна диагностика

      4. Флюорографія

      5. Радіотерапія

1195. Найменший рівень загального освітлення в операційних при використанні люмінісцентних ламп повинна бути не менше:

      1. 100 лк

      2. 200 лк

      3. 300 лк

      4. * 400 лк

      5. 600 лк

1196. Найменшу лінійну щільність іонізації має випромінювання:

      1. Бета

      2. Потік протонів

      3. * Гамма

      4. Альфа

      5. Ультрафіолетове

1197. Наявність чого не включають у поняття санітарно-технічного впорядкування лікарень :

      1. водопроводу і централізованого гарячого водопостачання;

      2. * лікарняної пральні;

      3. каналізації;

      4. теплопостачання;

      5. вентиляція, при необхідності - кондиціонування.

1198. Не потребують окремого приймального відділення:

      1. Інфекційне відділення.

      2. Дитяче відділення.

      3. Туберкульозне відділення.

      4. * Травматологічне відділення.

      5. Акушерсько-гінекологічне відділення.

1199. Недоліками децентралізованої системи забудови лікарень виникають при …

      1. Ізоляції відділень між собою,

      2. Можливості хворих частіше перебувати на свіжому повітрі,

      3. Дотриманні санітарно- гігієнічного режиму,

      4. Попередженні внутрішньої лікарняної інфекції,

      5. * Лікувально-діагностичному і санітарно-побутовому обслуговуванні хворих.

1200. Норматив кратності повітрообміну по витяжці для стоматкабінетов (раз/годину):

      1. один ;

      2. два;

      3. * три;

      4. Чотири;

      5. п'ять.

1201. Норматив температури повітря в стоматкабінетах:

      1. 16 - 18°С (незалежно від профілю кабінету);

      2. 18 - 20°С (незалежно від профілю кабінету);

      3. 17 - 20°С (незалежно від профілю кабінету);

      4. * 16 - 20°С (залежно від профілю кабінету);

      5. 18 - 20°С (залежно від профілю кабінету).

1202. Норми водопостачання в лікарнях загального типу (І) та інфекційних (ІІ) на одного хворого становлять ... л:

      1. 100

      2. 200

      3. * 250

      4. 300

      5. 500

1203. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) поширюються на ситуації опромінення людини джерелами іонізуючого випромінювання в умовах

      1. * Всі перераховані ситуації

      2. Нормальної експлуатації індустріальних джерел іонізуючого випромінювання

      3. Медичної практики

      4. Радіаційних аварій

      5. Опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження

1204. Нормується коефіцієнт природного освітлення (КПО) для стоматполікліник (кабінетів):

      1. максимальний, не менше 1,5 %;

      2. мінімальний, не менше 1,25 %;

      3. максимальний, не більше 1,5 %;

      4. мінімальний, не більше 1,25 %;

      5. * мінімальний, не менше 1,5 %.

1205. Основним шляхом надходження радіонуклідів в організм людини в умовах місця існування є:

      1. з водою

      2. * з продуктами харчування

      3. з повітрям

      4. через шкіру

      5. через слизисті оболонки

1206. Основні професійні шкідливості в роботі медичного персоналу ?

      1. * Психічне і моральне напруження

      2. Тривале перебування на ногах

      3. Недостатнє штучне освітлення

      4. Вимушене положення тіла

      5. Невпевненість у своїх діях

1207. Основні радіонукліди, що забруднили грунт Чорнобильської зони в перші дні аварії:

      1. * Йод;

      2. Цезій;

      3. Стронцій;

      4. Барій;

      5. Уран;

1208. Основні шкідливості при роботі в рентгенкабінеті:

      1. запиленість, шум, рентгенівське випромінювання, іонізація повітря;

      2. темнота, шум, вібрація, рентгенівське випромінювання, шкідливі гази і домішки;

      3. нагріваючий мікроклімат, шкідливі гази і домішки, рентгенівське випромінювання, темнота;

      4. рентгенівське випромінювання, темнота, загазованість і запиленість повітря, забруднення поверхонь радіоактивними речовинами;

      5. * рентгенівське випромінювання, висока електрична напруга, шкідливі гази і домішки в повітрі, іонізація повітря, темнота.

1209. Особи, що працюють з техногенними джерелами випромінювання або роботи, що знаходяться за умовами, у сфері їх дії, називаються:

      1. населенням

      2. * персоналом

      3. операторами

      4. нженерами

      5. лаборантами

1210. Особливості загального освітлення рентгенівських кабінетів:

      1. люмінесцентними лампами в закритих світильниках;

      2. * лампами розжарювання в закритих світильниках;

      3. люмінесцентними лампами в світильниках відображеного світла;

      4. лампами розжарювання в світильниках відображеного світла;

      5. лампами розжарювання в світильниках прямого світла (відкритих).

1211. Особливості штучної вентиляції в процедурній рентгенкабінету:

      1. загально обмінна припливно-витяжна вентиляція з кратністю повітрообміну 4 рази на годину по припливу і 3 рази на годину по витяжці;

      2. місцева витяжна вентиляція з кратністю витяжки 4 рази на годину;

      3. місцева вентиляція припливу з кратністю припливу 4 рази на годину;

      4. * загальнообмінна припливно-витяжна вентиляція з кратністю повітрообміну 3 рази на годину по припливу і 4 рази на годину по витяжці;

      5. загально-обмінна припливно-витяжна вентиляція з кратністю повітрообміну 2 рази на годину по припливу і 3 рази на годину по витяжці.

1212. Остаточне рішення про проведення рентгенологічного дослідження приймає:

      1. Лікар-клініцист

      2. Лікар-рентгенолог

      3. Пацієнт або особа, що опікують,

      4. Правильно: А і В

      5. * Лікар-рентгенолог і пацієнт або особа, що опікують

1213. Офіційні статистичні дані про захворювання лікарів не відбивають дійсного рівня їхньої захворюваності. Що з названого не впливає на це?

      1. Не завжди лікарі звертаються по допомогу в лікувальні установи при захворюванні

      2. Займаються самолікуванням

      3. Роблять взаємодопомогу без оформлення відповідної документації

      4. * Відсутня високо кваліфікована допомога

      5. Продовжують професійну діяльність при нездужанні

1214. Палатна секція соматичного відділення для дітей до одного року розрахована на … ліжок :

      1. 10;

      2. 20;

      3. * 24;

      4. 30;

      5. 40;

1215. Первинна профілактика захворювань включає:

      1. * Попередження виникнення захворювань

      2. Попередження подальшого розвитку захворювань

      3. Попередження ускладнень хвороби

      4. Реабілітацію

      5. Попередження рецидиву захворювання

1216. Перед міською СЕС поставлена задача провести оцінку рівнів опромінення співробітників рентгенодіагностичного відділення онкологічної лікарні. Вкажіть співробітники якого функціонального підрозділу СЕС проведуть зазначену роботу.

      1. Відділу комунальної гігієни.

      2. * Відділу радіаційної гігієни

      3. Відділу лікувально-профілактичних установ.

      4. Відділу гігієни праці.

      5. Відділу фізичних факторів.

1217. Період напіврозпаду радіонукліда при переході від закритого джерела до відкритого:

      1. збільшується

      2. * Не змінюється

      3. зменшується

      4. збільшується в геометричній прогресії

      5. збільшується експотенціально

1218. Періодичність вологого поточного прибирання в стоматкабінеті:

      1. раз на день;

      2. * двічі в день;

      3. раз в тиждень;

      4. двічі в тиждень;

      5. три рази на день.

1219. Періодичність генерального прибирання в кабінетах хірургічної стоматології:

      1. * щонеділі;

      2. двічі в тиждень;

      3. один раз в місяць;

      4. двічі в місяць;

      5. три рази на місяць.

1220. Періодичність генерального прибирання в кабінетах терапевтичної і ортопедичної стоматології:

      1. щонеділі;

      2. * раз на місяць;

      3. двічі в місяць;

      4. раз на десять днів;

      5. двічі в тиждень.

1221. Періодичність очищення сифонів мийних раковин від ртуті:

      1. щонеділі;

      2. щомісячно;

      3. двічі в місяць;

      4. * раз на 3 - 4 місяці;

      5. раз на 2 - 3 місяці.

1222. Під час роботи з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюють комплекс захисних заходів, який часто називають радіаційною асептикою. Що з названого не відноситься до цих заходів?

      1. Максимальна герметизація робочих процесів.

      2. Раціональне планування приміщень.

      3. Застосування загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляції.

      4. Покриття робочих поверхонь матеріалами, які погано сорбують радіонукліди.

      5. * Обмеження тривалості робочого дня.

1223. Планування будівель і приміщень ЛПЗ не повинне забезпечувати:

      1. сприятливі умови для перебування хворих;

      2. оптимальні умови для праці і відпочинку обслуговуючого персоналу;

      3. * ендемічну безпеку хворих і персоналу;

      4. санітарно-гігієнічний, зокрема - лікувально-охоронний режим;

      5. профілактику внутрішньолікарняної інфекції (ВЛІ).

1224. Планується будівництво багатопрофільної лікарні в одному з централізованих районів міста N. Який тип забудови найбільш доцільний у даному випадку?

      1. * Централізовано-блочний

      2. Децентралізований

      3. Централізований

      4. Змішаний

      5. Блочний

1225. Площа кімнати управління в рентгендіагностичному кабінеті - не менше ( м²):

      1. 6 ;

      2. 8 ;

      3. 12 ;

      4. * 10 ;

      5. 24 .

1226. Площа на додаткове крісло без стоматологічної установки повинна складати не менше, м²:

      1. 3

      2. 5

      3. * 7

      4. 10

      5. 14

1227. Площа на одне ліжко у багатоліжковій палаті соматичного відділення для дорослих має становити... м²

      1. 5

      2. * 7

      3. 9

      4. 12

      5. 14

1228. Площа на основне стоматологічне крісло в лікарському кабінеті повинна складати не менше, м²:

      1. 3

      2. 5

      3. 7

      4. 10

      5. * 14

1229. Площа процедурної в рентгенфлюорографічному кабінеті – не менше ( м²):

      1. 18;

      2. * 20;

      3. 22;

      4. 24;

      5. 0;

1230. Площа терапевтичного кабінету на 2 стоматологічних крісла складає 28 м². Чи відповідає це гігієнічним вимогам?

      1. * Відповідає

      2. Відповідає тільки для сільських стоматологічних відділень

      3. Не відповідає

      4. Відповідає тільки для міських стоматологічних поліклінік

      5. Відповідає тільки для дитячих стоматологічних поліклінік

1231. Площа фотолабораторії в рентгенкабінеті - не менше, м²:

      1. 10;

      2. 12;

      3. 8;

      4. * 6;

      5. 18.

1232. Площа фотолабораторії на один рентгендіагностичний апарат для загальних досліджень - не менше ( м²):

      1. 6;

      2. 8;

      3. 12;

      4. 24;

      5. * 10.

1233. Побутові приміщення для медичного персоналу, які не передбачаються в ЛПЗ:

      1. вбиральні для вуличного, домашнього і робочого одягу;

      2. санітарні пропускники, санітарні вузли (туалети, душові в лікарняних відділеннях);

      3. кімнати відпочинку;

      4. кімнати психологічного розвантаження;

      5. * приміщення функціонального розвантаження.

1234. Повітря в операційних на прикінці операції вважається чистим, якщо загальне мікробне обсеменіння в 1 куб. м складає:

      1. Менше 1000

      2. * від 1000 до 3000

      3. Не більше 100

      4. від 400 до 600

      5. Не більше 4000

1235. Повітряний куб в стоматкабінетах:

      1. не менше 25 - 30 м³ на кожне крісло (за умови одноразового повітрообміну);

      2. не менше 25 - 30 м³ в цілому на кабінет (за умови двократного повітрообміну);

      3. * не менше 25 - 30 м³ на кожне крісло (за умови двократного повітрообміну);

      4. 25 - 30 м³ на кожне крісло (за умови триразового повітрообміну);

      5. 25 - 30 м³ на кожне крісло (за умови двократного повітрообміну).

1236. Повна ізоляція інфекційних хворих здійснюється в:

      1. * Боксах;

      2. Півбоксах;

      3. Боксованіх палатах;

      4. Звичайних палатах;

      5. Палатах з шлюзом.

1237. Пожежники, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у день аварії (безпосередньо в будинку атомної станції), одержали високі дози опромінення організму. Вкажіть характер уражень організму ліквідаторів, якщо встановлено чітку залежність важкості уражень від дози опромінення організму.

      1. Детерміністичні ефекти.

      2. Стохастичні ефекти.

      3. * Сомато-стохастичні ефекти.

      4. Генетичні порушення.

      5. Хромосомні аберації.

1238. Поняття про внутрішнє опромінювання хворого (персоналу) в радіологічних відділеннях:

      1. дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться поза організмом;

      2. дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться в грунті;

      3. дія на організм джерел іонізуючих радіоактивних речовин, що знаходяться в гідросфері;

      4. дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться в повітрі;

      5. * дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться усередині організму.

1239. Поповерхові плани не відображають:

      1. Внутрішнє планування поверхів.

      2. Взаємозв’язок приміщень.

      3. Розміри приміщень.

      4. * Орієнтацію будівель та відстань між ними

      5. Cанітарно-технічного обладнання

1240. Правильне розміщення радіологічних відділень:

      1. на першому поверсі головного корпусу лікарні;

      2. на останньому поверсі головного корпусу лікарні;

      3. в будівлі приймального відділення;

      4. * в ізольованій прибудові (блоці) до будівлі лікарні;

      5. в хірургічному корпусі.

1241. При визначенні площі земельної ділянки під будівництво лікарні виходять з:

      1. категорійності населеного пункту

      2. територіальних розмірів населеного пункту

      3. * системи забудови лікарні, ліжкового фонду лікарні

      4. призначення лікарняного закладу

      5. рельєфу населеного пункту

1242. При виявленні внутрішньолікарняної інфекції у стаціонарі необхідно проводити певну групу заходів з профілактики. Який з перерахованих нижче заходів має першочергове значення?

      1. Проведення дезинфекції у всіх приміщеннях стаціонару;

      2. Посилення контролю за стерилізацією інструментів;

      3. Специфічна імунопрофілактика;

      4. * Виявлення та ізоляція джерела інфекції;

      5. Ізоляція хворих з підвищеною температурою

1243. При збільшенні відстані від точкового джерела іонізуючого випромінювання в 2 рази поглинена доза

      1. збільшиться в 4 рази

      2. збільшиться в 2 рази

      3. не зміниться

      4. зменшиться в 2 рази

      5. * зменшиться в 4 раза

1244. При одночасному збільшенні в 2 рази активності джерела іонізуючого випромінювання, часу опромінювання і відстані поглинена доза:

      1. збільшиться

      2. * не зміниться

      3. зменшиться

      4. збільшиться в 2 рази

      5. зменшиться в 2 рази

1245. При проведенні рентгенологічних досліджень лікар-рентгенолог зобов'язаний забезпечити радіаційну безпеку:

      1. Персоналу рентгенівського кабінету

      2. Обстежуваних пацієнтів

      3. Інших співробітників установи, що знаходяться в сфері впливу випромінювання рентгенівського апарата

      4. Персоналу рентгенівського кабінету і обстежуваних пацієнтів

      5. * Персоналу рентгенівського кабінету і обстежуваних пацієнтів і інших співробітників установи, що знаходяться в сфері впливу випромінювання рентгенівського апарата

1246. При проектуванні приймальних відділень виходять:

      1. * Із розрахункової добової кількості госпіталізованих хворих, яка становить 10 % загальної кількості ліжок у загальнопрофільних лікарнях.

      2. З кількості населення в мікрорайоні

      3. З розрахунку 5 % від загальної кількості хворих у стаціонарі

      4. З розрахунку 2 м² на 1 хворого в стаціонарі.

      5. З розрахунку 0,5 м² на 1 хворого в стаціонарі.

1247. При санітарній експертизі проекту інфекційної лікарні було встановлено, що основними архітектурно-планувальними приміщеннями є бокси і напівбокси. Відсутністю якого елементу напівбокс відрізняється від боксу?

      1. * Входу з вулиці

      2. Палати

      3. Санітарного вузла

      4. Шлюзу

      5. Входу з відділення

1248. Приймальне відділення загально профільних лікарень слід розташовувати:

      1. В окремому будинку.

      2. Не нижче 2 поверху в ізольованій частині будинку.

      3. Під вікнами палатного відділення.

      4. Біля адміністрації лікарні.

      5. * На першому поверсі в ізольованій частині будинку.

1249. Прилад для вимірювання освітленості в стоматкабінетах:

      1. уфідозіметр;

      2. радіометр;

      3. Актинометрія;

      4. Анемометр;

      5. * Люксметр.

1250. Принципи захисту від зовнішнього гамма-випромінювання:

      1. Час, відстань

      2. * Час, відстань, экран

      3. Час, відстань, екран, вентиляція

      4. Відстань, екран, вентиляція, респіратори

      5. Екран, вентиляція, гумові рукавички

1251. Природа рентгенівського випромінювання:

      1. електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 280 до 400 нм;

      2. механічні коливання частинок будь-якого пружного середовища;

      3. електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 480 до 760 нм;

      4. корпускулярне випромінювання речовини при його радіоактивному розпаді;

      5. * електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10-5 до 10-2 нм.

1252. Природна радіоактивність повітря формується за рахунок:

      1. Космічного випромінювання

      2. * Виділення радіоактивних газів із земної кори

      3. Надходження в навколишнє середовище елементів обміну речовин людей і тварин

      4. Викидів АЕС радіоактивних інертних газів

      5. Захоронення в землю контейнерів з відходами промисловості

1253. Про порушення режиму роботи вентиляції в рентгенівському кабінеті свідчить забруднення повітря:

      1. стиролом і бензолом;

      2. * озоном і оксидами азоту;

      3. оксидом вуглецю і стиролом;

      4. пилом і парами ацетону;

      5. сірчистим газом і озоном.

1254. Провітрювання палати здійснюється шляхом багаторазового відкривання кватирок протягом дня. За яким з наведених показників можна оцінити ефективність провітрювання?

      1. Окиснюваність повітря;

      2. Концентрація чадного газу;

      3. * Концентрація вуглекислого газу;

      4. Концентрація пилу;

      5. Вміст кисню.

1255. Проектом лікарні передбачено розміщення лікарняних відділень у кількох малоповерхових корпусах, які не з'єднані між собою утепленими переходами. Яка система забудови застосована при проектуванні лікарні?

      1. Централізовано-блочна

      2. Периметральна.

      3. Змішана

      4. Централізована

      5. * Децентралізована

1256. Проектом реконструкції центральної районної лікарні передбачається будівництво шкірно-венерологічного та онкологічного відділень. Яка система видалення відходів буде відповідати гігієнічним вимогам?

      1. * Збирання у герметичні ємності з наступним спалюванням у спеціальній установці на території лікарні

      2. Роздільний вивіз спеціальним транспортом на полігон побутових відходів

      3. Утилізація на сміттєспалювальному заводі

      4. Попереднє знезаражування 5 % розчином хлорного вапна та поховання на полігоні побутових відходів (звалищі)

      5. Сумісне видалення з загально лікарняними твердими відходами

1257. Процедурна рентгенкабінету має бути обладнана припливно-витяжною вентиляцією з кратністю не менше:

      1. 1,5;

      2. 1-2,

      3. 2-3,

      4. 3-4,

      5. * 4-5.

1258. Радіаційна безпека пацієнта забезпечується за рахунок:

      1. Виключення необґрунтованих досліджень

      2. Зниження дози опромінення до величини, достатньої для одержання диагностично прийнятного зоображення

      3. Не перевищення дозової межі для населення 1 мЗв у рік

      4. * Виключення необґрунтованих досліджень і зниження дози опромінення до величини, достатньої для одержання диагностично прийнятного зоображення

      5. Зниження дози опромінення до величини, достатньої для одержання диагностично прийнятного зоображення і не перевищення дозової межі для населення 1 мЗв у рік

1259. Радіоактивний йод в скляній капсулі - це радіоактивне джерело?

      1. закрите

      2. * відкрите

      3. змішане

      4. інертне

      5. природне

1260. Радіоактивний стронцій Sг⁹⁰ нагромаджується в таких органах:

      1. Печінці;

      2. М'язах;

      3. Щитоподібній залозі;

      4. Шкірі;

      5. * Кістках.

1261. Радіологічний корпус розташовують на віддалі:

      1. 5 м від стаціонару.

      2. 10 м від стаціонару.

      3. * 25 м від стаціонару.

      4. 50 м від стаціонару.

      5. 100 м від стаціонару.

1262. Резервне (аварійне) гаряче водопостачання лікарень не повинне забезпечувати гарячою водою:

      1. функціональні приміщення, що вимагають особливого санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму;

      2. санпропускники, ванни, санітарні кімнати;

      3. передопераційні, родові зали, процедурні, відділення грудних дітей;

      4. * кімнати відпочинку персоналу;

      5. харчоблоки, роздаточні, буфети, їдальні.

1263. Рівень загальної освітленості за рахунок люмінесцентних ламп в лікувальних кабінетах повинен складати, лк:

      1. 100

      2. 200

      3. 300

      4. * 400

      5. 500

1264. Різниця температури по горизонталі в стоматкабінетах (допустима):

      1. не більше 1°С;

      2. не менше 1°С;

      3. * не більше 2°С;

      4. не менше 2°С;

      5. не допускається (температура повинна бути рівномірною).

1265. Різні органи або системи мають різну чутливість до іонізуючого випромінювання. Які з названих є найбільш чутливими?

      1. * Статеві залози,

      2. Шкіра,

      3. Кісткова тканина,

      4. Печінка,

      5. Нирки.

1266. Річна ефективна доза опромінювання практично здорових осіб при проведенні профілактичних медичних рентгенівських досліджень не повинна перевищувати:

      1. 0,5 мЗв

      2. * 1,0 мЗв

      3. 2,0 м3в

      4. 5,0 мЗв

      5. 10 мЗв

1267. Робота по підбору штучних зубів (коронок) повинна проводитися:

      1. при люмінесцентному освітленні або при лампах розжарювання з рівнем освітленості не менше 1500 лк;

      2. * при люмінесцентному освітленні з рівнем не менше 1000 лк;

      3. при люмінесцентному освітленні з рівнем не менше 500 лк;

      4. при лампах розжарювання з рівнем освітленості не менше 500 лк;

      5. при лампах розжарювання з рівнем освітленості не менше 1000 лк.

1268. Розміщення поліклінічного відділення в окремому будинку обумовлено необхідністю:

      1. * запобігання внесення і розповсюдження інфекцій у стаціонарі, скупченості хворих

      2. запобігання скупченості хворих

      3. дотримання санітарних вимог

      4. зручністю для обслуговування хворих

      5. нічого з цього

1269. Розміщення посту чергової медичної сестри в плані палатної секції.

      1. В кінці палатного коридору.

      2. * В центрі секції.

      3. Поряд з кабінетом лікаря

      4. Поряд з маніпуляційною.

      5. Поряд з їдальнею.

1270. Розташування столів зубних техніків (правшів) в основних приміщеннях зуботехнічної лабораторії повинне забезпечувати:

      1. * Лівостороннє природне освітлення робочих місць

      2. Правостороннє природне освітлення робочих місць.

      3. Загальне штучне освітлення.

      4. Місцеве штучне освітлення.

      5. Загальне і місцеве штучне освітлення.

1271. Санітарні правила, що не обов’язково дотримуються персоналом в приймальному відділенні:

      1. прибирання приміщень приймального відділенні проводити не рідше ніж 2-а рази на день;

      2. огляд і санітарну обробку хворих проводити в одноразових рукавичках;

      3. після контакту з хворим проводити санітарну обробку рук;

      4. після закінчення огляду хворого кушетку, використаний інструментарій знезаражувати розчином дезинфектанта;

      5. * після закінчення огляду хворого проводити прибирання оглядового кабінету вологим методом із застосуванням дезинфікуючих розчинів.

1272. Світловий коефіцієнт лікарських стоматологічних кабінетів повинен складати:

      1. 1:2 – 1:3

      2. * 1:4 – 1:5

      3. 1:6 – 1:7

      4. 1:8 – 1:9

      5. 1:9 – 1:10

1273. Світловий коефіцієнт, що рекомендується в операційних.

      1. 1:2-1:2,5.

      2. 1:2-1:3.

      3. 1:4-1:5.

      4. 1:3-1:4.

      5. * 1:2-1:4.

1274. Світловий коефіцієнт, що рекомендується, для приміщень денного перебування хворих.:

      1. 1:2-1:3.

      2. 1:4-1:5.

      3. * 1:6-1:7.

      4. 1:9-1:10.

      5. 1:10-1:12.

1275. Ситуаційний план це:

      1. Зображення вигляду будинку.

      2. План населеного пункту.

      3. * План населеного пункту з позначенням місця розташування ділянки, виділеної під будівництво.

      4. План, на якому нанесені існуючі та запроектовані об’єкти.

      5. План, на якому нанесено вертикальні розрізи запроектованого об’єкту.

1276. Смуга зелених насаджень по периметру земельної ділянки стоматологічної поліклініки:

      1. повинна мати ширину не менше 15 м;

      2. * повинна мати ширину не менше 10 м;

      3. повинна мати ширину не менше 5 м;

      4. не обов'язкова для даної лікувальної установи;

      5. повинна мати вид «живоплоту», відігравати декоративну роль і мати ширину не менше 2 м.

1277. Сприятливий лікувально-охоронний режим, ефективну профілактику внутрішньолікарняних інфекцій, доступність у використанні хворими лікарняного парку забезпечує система забудови лікарень:

      1. * Децентралізована

      2. Централізована

      3. Напівблокова

      4. Блокова

      5. Вільна

1278. Спуск води, що містить ртуть, в каналізацію в стоматкабінеті проводиться:

      1. без попереднього очищення;

      2. шляхом очищення від ртуті на місці;

      3. збиранням в спеціальні ємності, в яких проводиться знешкодження;

      4. * через спеціальні сифони, з подальшою їх очищенням;

      5. з попереднім випаровуванням води у витяжній шафі.

1279. Стоматологічні поліклініки розміщують:

      1. в лікувальних корпусах багатопрофільних лікарень;

      2. на території багатопрофільних лікарень;

      3. * в житлових і громадських будівлях (вбудований варіант);

      4. в корпусах заводів і фабрик (вбудований варіант);

      5. в підвальних і напівпідвальних приміщеннях.

1280. Стоматологічні поліклініки розміщують:

      1. в підвальних і напівпідвальних приміщеннях;

      2. * в окремих типових корпусах;

      3. в корпусах заводів і фабрик (вбудований варіант);

      4. на території багатопрофільних лікарень;

      5. в лікувальних корпусах багатопрофільних лікарень.

1281. Суть радіаційної асептики як захисних заходів в радіологічних відділеннях:

      1. попередження променевих уражень персоналу і додаткового опромінювання хворих;

      2. проведення дозиметричного контролю і своєчасних медоглядів персоналу;

      3. збільшення відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем;

      4. * попередження забруднення середовища радіологічних відділень радіоактивними речовинами і запобігання їх надходженню в організм;

      5. зменшення тривалості опромінювання персоналу при його високій кваліфікації і хорошої адаптації.

1282. Типи радіологічних відділень:

      1. флюорографічні, дистанційної терапії відкритими і закритими джерелами,рентгенологічні, змішані;

      2. * рентгенодіагностики, дистанційної променевої терапії, променевої терапії відкритими і закритими радіоактивними речовинами, діагностичні з використанням радіоактивних речовин, змішані;

      3. рентгенотерапевтичні, рентгенодіагностики, променевої терапії закритими і відкритими радіоактивними речовинами, змішані;

      4. дистанційної променевої терапії, дистанційної променевої діагностики, флюорографічні, рентгенодіагностики, комбіновані;

      5. радіотерапевтичні відкритими джерелами, радіотерапевтичні закритими джерелами, радіодіагностичні, флюорографічні, комбіновані.

1283. У лабораторії НДІ ядерної фізики проводиться вивчення радіоактивних перетворень. У ході експерименту з природним радіоактивним елементом отримане іонізуюче випромінювання, при якому утворюються ядра гелію. Вкажіть вид даного радіоактивного перетворення.

      1. альфа-розпад.

      2. Електронний бета-розпад

      3. * гамма-розпад.

      4. Позитронний бета-розпад.

      5. К-захоплення.

1284. У лабораторію відділення радіаційної гігієни надійшов зразок мінерального добрива. Вкажіть показник, яким варто скористатися для оцінки радіоактивності мінерального добрива.

      1. Поверхнева активність зразка

      2. Питома радіоактивність щодо радію-226.

      3. * Ефективна питома радіоактивність.

      4. Показник переходу радіонукліда з мінеральної сировини в ґрунт.

      5. Показник переходу радіонукліда з мінеральної сировини у воду.

1285. У ЛПЗ умивальники з підведенням гарячої і холодної води, обладнані змішувачами, повинні бути встановлені:

      1. у передопераційних, родових залах, реанімаційних палатах, перев'язувальних, процедурних кабінетах;

      2. * в палатах для хворих (зокрема в дитячих палатах і в палатах для новонароджених);

      3. на постах медсестер при палатах новонароджених;

      4. в коридорі;

      5. в процедурних, перев'язувальних кабінетах.

1286. У ЛПЗ умивальники з підведенням гарячої і холодної води, обладнані ліктьовими кранами із змішувачами, повинні бути встановлені:

      1. у шлюзах боксів і напівбоксів;

      2. * в передопераційних, родових залах, реанімаційних палатах, перев'язувальних, процедурних кабінетах;

      3. на постах медсестер;

      4. у палатах для новонароджених;

      5. у процедурних, перев'язувальних і допоміжних приміщеннях.

1287. У найбільшій кількості штучні радіоактивні речовини поглинають грунти:

      1. * Глинисті

      2. Вапняні

      3. Торфяні

      4. Піщані

      5. Кам’янисті

1288. У разі зовнішнього опромінення найбільш небезпечним є наступний вид іонізуючого випромінювання:

      1. Рентгенівське випромінювання.

      2. бета-випромінювання.

      3. Ультрафіолетове випромінювання.

      4. альфа- випромінювання.

      5. * гамма- випромінювання.

1289. У разі надходження радіонуклідів в організм (внутрішнього опромінення) найбільш небезпечним є наступний вид іонізуючого випромінювання:

      1. Рентгенівське випромінювання,

      2. бета-випромінювання,

      3. Ультрафіолетове випромінювання

      4. * альфа- випромінювання

      5. гамма- випромінювання

1290. У сільських лікарнях найбільше відповідає гігієнічним вимогам система опалювання:

      1. * центральна водяна

      2. місцева водяна

      3. центральна парова

      4. пічне

      5. електричне

1291. У чому полягає принцип захисту кількістю при роботі з закритими джерелами іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні?

      1. в проведенні роботи в захисному спецодягу;

      2. в зменшенні тривалості опромінювання при хорошій темнової адаптації;

      3. в тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем;

      4. в тому, що різні матеріали мають різну здатність поглинати іонізуюче випромінювання;

      5. * в проведенні роботи з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання.

1292. У чому полягає принцип захисту часом при роботі з закритими джерелами іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні?

      1. * в зменшенні тривалості опромінювання персоналу за рахунок обмеження кількості виконуваних за зміну процедур;

      2. в проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання;

      3. в тому, що різні матеріали мають різноу здатність поглинати іонізуюче випромінювання;

      4. в тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем;

      5. В проведенні роботи в захисному одязі.

1293. У чому полягає принцип захисту часом при роботі з закритими джерелами іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні?

      1. в проведенні заходів щодо радіаційної асептики і дозиметричному контролі;

      2. в проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання;

      3. * в зменшенні тривалості опромінювання персоналу за рахунок правильної організації роботи, високої техніки виконання процедур;

      4. в тому, що різні матеріали мають різну здатністю поглинати іонізуюче випромінювання;

      5. в тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем.

1294. У чому полягає принцип захисту часом при роботі з закритими джерелами іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні?

      1. в тому, що різні матеріали мають різну здатність поглинати іонізуюче випромінювання;

      2. в тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем;

      3. * в зменшенні тривалості опромінювання персоналу за рахунок підвищення його кваліфікації і тренування;

      4. в проведенні заходів щодо радіаційної асептики і дозиметричному контролю;

      5. в проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання.

1295. У штукатурку рентген кабінетів додають:

      1. Кальцій.

      2. Магній.

      3. * Барій.

      4. Свинець.

      5. Кремній.

1296. У яких відділеннях першочерговим є обстеження персоналу на носійство стафілококів?

      1. * Акушерських

      2. Терапевтичних

      3. Інфекційних

      4. Венерологічних

      5. Хірургічних

1297. У яких примішеннях стоматологічних поліклінік допускається орієнтація вікон на південний захід і на південний схід?

      1. Кабінетах лікарів.

      2. Зуботехнічній лабораторії.

      3. Операційній.

      4. Процедурній.

      5. * Коридорах.

1298. У якого різновиду атомів найбільша маса ядра?

      1. Дейтерія

      2. Дейтрона

      3. Протона

      4. Найважчого ізотопа водню

      5. * Гелія

1299. У якому випадку допускається відсутність радіаційного захисту (віконниця) на вікна процедурної?

      1. при розташуванні кабінетів на 1-му поверсі;

      2. * при розташуванні кабінетів вище першого поверху і відстані до сусідніх будівель більше 50 м;

      3. при розташуванні кабінетів в цокольному поверсі;

      4. при відстані від кабінету до сусідніх будівель більше 30 м;

      5. при відстані від кабінету до сусідніх будівель більше 10 м.

1300. Умова, при якій вирішується розміщення рентгенівського кабінету у вбудованих в житлові будинки поліклініках:

      1. якщо він розміщений на 1-3 поверхах;

      2. при його розміщенні в торці будівлі, не вище за 3-й поверх;

      3. якщо він розміщений в блоці - прибудові до житлового будинку;

      4. при його розміщенні в центральній частині першого поверху поліклініки;

      5. * за відсутності його безпосереднього зіткнення з житловими приміщеннями.

1301. Функціональне використання території лікарняної ділянки

      1. * під забудову - 12-15 %, під територію для прогулянок і відпочинку хворих - не менше 60 % площі ділянки, під прогулочні доріжки, під'їзні шляхи - 20-25 %;

      2. під забудову - 30-40 %, під територію для прогулянок і відпочинку хворих - не менше 40 % площі ділянки, під прогулочні доріжки, під'їзні шляхи – 20 %;

      3. під забудову - 40%, під територію для прогулянок і відпочинку хворих 60 %;

      4. під забудову – 50 %, під територію для прогулянок і відпочинку хворих 50 %;

      5. під забудову – 60 %, під територію для прогулянок і відпочинку хворих - не менше 20 % площі ділянки, під прогулочні доріжки, під'їзні шляхи – 20 %.

1302. Хто безпосередньо відповідає за організацією і проведенням комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у лікувальній установі?

      1. * Головний лікар

      2. Старший ординатор

      3. Старша сестра

      4. Персонал лікарні

      5. Головний лікар санепідстанції

1303. Хто відноситься до «критичної» групи осіб залежно від можливих наслідків радіаційного опромінювання?

      1. * Особи, які за умовами життя і діяльності піддаються найбільшій радіаційній дії

      2. Хворі променевою хворобою

      3. Лікарі - терапевти

      4. Хворі злоякісними новоутвореннями

      5. Діти і підлітки

1304. Хто, згідно з НРБУ-97, відноситься до категорії А?

      1. * Особи, які постійно працюють із джерелами іонізуючого випромінювання,

      2. Особи, які не працюють із джерелами іонізуючого випромінювання, але зазнають дії опромінення, за умовами проживання і праці,

      3. Особи, які тимчасово працюють із джерелами іонізуючого випромінювання,

      4. Все населення області або краю.

      5. Все населення земної кулі.

1305. Хто, згідно з НРБУ-97, відноситься до категорії Б?

      1. Все населення земної кулі.

      2. Особи, які постійно працюють із джерелами іонізуючого випромінювання,

      3. * Особи, які не працюють із джерелами іонізуючого випромінювання, але зазнають дії опромінення, за умовами проживання і праці

      4. Особи, які тимчасово працюють із джерелами іонізуючого випромінювання.

      5. Все населення області або краю.

1306. Хто, згідно з НРБУ-97, відноситься до категорії В?

      1. Все населення земної кулі.

      2. Особи, які постійно працюють із джерелами іонізуючого випромінювання.

      3. C. Особи, які не працюють із джерелами іонізуючого випромінювання, але зазнають дії опромінення, за умовами проживання і праці.

      4. Особи, які тимчасово працюють із джерелами іонізуючого випромінювання,

      5. * Все населення області або краю.

1307. Через скільки періодів напіврозпаду активність радіонукліду знизиться в 4 рази?

      1. * Через 2

      2. Через 4

      3. Через 16

      4. Через 8

      5. Через 32

1308. Чи може дитяче відділення стоматполіклініки розміщуватися в приміщенні для дорослих?

      1. Не може

      2. * Повинно мати окремий вхід, гардероб, кімнату очікування, санвузол і не сполучатися з відділенням для дорослих.

      3. Повинно мати окремий вхід.

      4. Не сполучатися з відділенням для дорослих.

      5. Може.

1309. Чим обробляються лотки і плювальниці в стоматкабінетах?

      1. * 2 % розчином хлораміну;

      2. 1 % розчином перекису водню;

      3. 1 % розчином хлорного вапна;

      4. 10 % розчином хлорного вапна;

      5. 1 % розчином йоду.

1310. Що враховує поняття ефективної дози?

      1. Рівень поглиненої дози в органах і тканинах організму

      2. Значення радіаційного фактора

      3. Значення тканинного фактора

      4. * Сукупність наведених показників

      5. Вид (природу) випромінювання

1311. Що з названого не відноситься до іонізуючого випромінювання?

      1. Рентгенівське випромінювання,

      2. бета-випромінювання,

      3. * Ультрафіолетове випромінювання

      4. альфа- випромінювання

      5. гамма- випромінювання

1312. Що називається нуклідом?

      1. Будь-який хімічний елемент

      2. Будь-який радіоактивний елемент

      3. * Будь-яка різновидність атомів

      4. Будь-яка радіоактивна різновидність атомів

      5. Атоми з однаковими хімічними властивостями

1313. Що не відноситься до загальних гігієнічних принципів організації проведення поточного прибирання приміщень лікувально-профілактичної установи?

      1. приміщення з особливим режимом стерильності, асептики і антисептики слід після кожного прибирання знезаражувати;

      2. в хірургічних і рододопоміжних приміщеннях поточне вологе прибирання виконується не менше 3-х разів на добу, зокрема - 1 раз - з використанням дезинфікуючих засобів;

      3. * у загальносоматичних відділеннях поточне вологе прибирання виконується не менше 2-х разів на добу, зокрема - 1 раз з використанням дезинфікуючих засобів;

      4. в загальносоматичних відділеннях поточне вологе прибирання виконується не менше 2-х разів на добу, а з дезинфікуючими засобами - після зміни білизни, а також за епідемічними показниками;

      5. до прибирання медичних установ залучаються працівники спеціалізованих служб (фірм), що мають дозвіл на даний вид робіт.

1314. Що не відноситься до особливостей планування операційних підрозділів:

      1. наявність двох ізольованих непрохідних відділення - септичного і асептичного;

      2. * при розміщенні операційних один над одним, асептичні операційні слід розмішати вище за септичних;

      3. наявність двох окремих входів - для персоналу і для хворих;

      4. зонування внутрішніх приміщень (стерильна зона, зона строгого режиму);

      5. роздільні функціональні потоки персоналу: хірургів і операційних сестер анестезіологів, молодшого і технічного персоналу.

1315. Що не відноситься до соматичної патології дії іонізуючого випромінювання на організм?

      1. Променеві опіки;

      2. * Канцерогенез;

      3. Катаракта;

      4. Гостра променева хвороба;

      5. Хронічна променева хвороба.

1316. Що не відноситься до стаціонарних захисних пристроїв, що використовуються в рентгенкабінетах для захисту суміжних із процедурною приміщень від рентгенівського опромінення?

      1. Стіни,

      2. Перегородки,

      3. Оглядові вікна з просвинцьованого скла,

      4. * Просвинцьовані фартухи,

      5. Перекриття.

1317. Що не відповідає гігієнічним стандартам планування операційних підрозділів:

      1. операційні підрозділи повинні розміщуватися в ізольованому блоці - окремій будівлі або ізольованих секціях, сполучених із стаціонаром переходами або коридорами;

      2. операційні для надання екстреної хірургічної допомоги можуть розміщуватися у складі приймальних відділень;

      3. * операційні для надання екстреної хірургічної допомоги можуть розміщуватися у складі реанімаційних відділень;

      4. операційні підрозділи повинні бути максимально віддалені від вертикальних комунікацій (технічних шахт, ліфтів, сміттєпроводів);

      5. операційні підрозділи повинні мати автономну систему вентиляції.

1318. Що не відповідає загальним гігієнічним принципам організації проведення генерального прибирання приміщень лікувально-профілактичної установи:

      1. генеральне прибирання включає миття і дезинфекцію стін, полови, всього устаткування, меблів, світильників, жалюзі і др.;

      2. * генеральне прибирання включає обробку приміщень проти комах і гризунів;

      3. в палатах, кабінетах і приміщеннях функціональних підрозділів генеральне прибирання повинне проводитися по затвердженому графіку не рідше за 1 раз на місяць;

      4. в операційних, перев'язувальних, процедурних, післяопераційних палатах відділення реанімації і інтенсивної терапії, приміщеннях пологового блоку генеральне прибирання повинне проводитися 1 раз на тиждень;

      5. у акушерських стаціонарах генеральне прибирання і завершальна дезинфекція пологових залів проводиться 1 раз на тиждень

1319. Що собою являє альфа-частинка?

      1. Атом гелію

      2. * Ядро гелію

      3. Ядро водню

      4. Протон

      5. Дейтрон

1320. Що таке експозиційна доза?

      1. * Доза квантового випромінювання, що визначається за ступенем іонізації повітря.

      2. Доза будь-якого виду випромінювання, яка відповідає кількості енергії, що передається одиниці маси речовини.

      3. Поглинена доза з поправкою на коефіцієнт якості.

      4. Сума добутків еквівалентних доз в окремих органах і тканинах на відповідні тканинні зважуючі фактори.

      5. Міра кількості радіоактивної речовини, що виражається числом ядерних перетворень за одиницю часу.

1321. Що таке поглинена доза?

      1. Доза квантового випромінювання, що визначається за ступенем іонізації повітря.

      2. * Доза будь-якого виду випромінювання, яка відповідає кількості енергії, що передається одиниці маси речовини.

      3. Поглинена доза з поправкою на коефіцієнт якості.

      4. Сума добутків еквівалентних доз в окремих органах і тканинах на відповідні тканинні зважуючі фактори.

      5. Міра кількості радіоактивної речовини, що виражається числом ядерних перетворень за одиницю часу.

1322. Що таке радіаційна безпека населення?

      1. Відсутність продуктів ядерних вибухів в навколишньому середовищі

      2. Обмеження рентгенологічних досліджень

      3. Застосування засобів індивідуального захисту від іонізуючого випромінювання

      4. Прийом спеціальних лікарських препаратів і лікувально- профілактичного харчування

      5. * Стан захищеності сьогодення і майбутнього поколінь від шкідливої дії іонізуючого випромінювання

1323. Що характеризує радіаційний фактор?

      1. * Відносну біологічну ефективність різних видів випромінювання

      2. Відносний стохастичний ризик опромінення окремої тканини

      3. Іонізуючу здатність різних видів випромінювання

      4. Проникну здатність різних видів випромінювання

      5. Іонізуючу та проникну здатність різних видів випромінювання

1324. Що характеризує тканинний фактор?

      1. Відносну біологічну ефективність різних видів випромінювання

      2. * Відносний стохастичний ризик опромінення окремої тканини

      3. Іонізуючу здатність різних видів випромінювання

      4. Проникну здатність різних видів випромінювання

      5. Іонізуючу та проникну здатність різних видів випромінювання

1325. Як можна порівняти за масою два радіоактивні препарати, що складаються з малої кількості радіоактивної речовини?

      1. * За активністю препарата

      2. За потужністю дози

      3. За масою, що виражається в мікрограмах

      4. Здійснити не можливо

      5. За масою, що виражається в міліграмах

1326. Як потрібно вибирати ділянку під будівництво стоматполіклініки по відношенню до промислового підприємства?

      1. У безпосередній близькості до підприємства.

      2. * З навітряної сторони.

      3. По бажанню замовника.

      4. В межах санітарно-захисної зони.

      5. За межами селітебної зони.

1327. Як проводиться вимірювання середньої температури повітря в стоматкабінетах?

      1. шляхом триразового вимірювання температури в центрі стоматкабінета і обчислення середньої величини;

      2. шляхом двох вимірювань по горизонталі на висоті 1 м від підлоги і обчислення середньої величини;

      3. шляхом трьох вимірювань по горизонталі на висоті 1,5 м від підлоги і обчислення середньої величини;

      4. * шляхом вимірювання температури в 9-и точках (біля вікна, в центрі, біля дверей – на трьох рівнях) і обчислення середньої величини;

      5. шляхом 3-х кратного вимірювання температури в 3-х точках: біля вікна, в центрі біля протилежної вікну стіни на трьох рівнях - з обчисленням середньої.

1328. Яка величина КПО нормується для стоматкабінетів?

      1. Максимальна;

      2. * Мінімальна;

      3. середня;

      4. для кабінетів з одним поряд крісел - мінімальна;

      5. для кабінетів з двома рядами крісел - максимальна.

1329. Яка вентиляція повинна застосовуватись у операційній?

      1. Природна;

      2. Припливна;

      3. Витяжна;

      4. * Припливно-витяжна з переважанням припливу;

      5. Припливно-витяжна з переважанням витяжки.

1330. Яка система забудови лікарні передбачає розташування всіх відділень в одному корпусі?

      1. * Централізована;

      2. Децентралізована;

      3. Змішана;

      4. Централізовано - блокова;

      5. Моноблокова.

1331. Яке опалення повинно застосовуватись у лікарнях?

      1. Місцеве;

      2. * Центральне водяне;

      3. Центральне парове;

      4. Центральне повітряне;

      5. Панельно-променисте.

1332. Яке опалювання повинне застосовуватися в стоматполіклініках?

      1. Місцеве;

      2. * Центральне водяне;

      3. Центральне парове;

      4. Центральне повітряне;

      5. Панельно-променисте.

1333. Яке приміщення може бути загальним для двох палатних секцій?

      1. Палата на 1 ліжко,

      2. Палата на 2 ліжка,

      3. * Їдальня,

      4. Пост чергової мед. сестри,

      5. Перев’язочна.

1334. Яке розташування світильників загального освітлення повинне бути в стоматологічному кабінеті?

      1. * Щоб світло від них не попадало в очі працюючого лікаря.

      2. Щоб створювалося правостороннє штучне освітлення робочих місць.

      3. Щоб створювалося лівобічне штучне освітлення робочих місць.

      4. Щоб забезпечували лише місцеве штучне освітлення.

      5. Щоб забезпечували загальне штучне освітлення.

1335. Яким приладом вимірюють швидкість руху повітря в стоматкабінетах (при природній вентиляції):

      1. психрометром Ассмана;

      2. психрометром Августа;

      3. анемометром чашковим;

      4. * кататермометром;

      5. анемометром крильчатим.

1336. Які вид радіоактивного перетворення утворюї нейтронне випромінювання?

      1. Альфа-розпад

      2. Електронний захват

      3. Позитронний бета-розпад

      4. Електронний бета-розпад

      5. * Спонтанне ділення

1337. Які види радіоактивних випромінення відносяться до корпускулярних?

      1. Бета-випромінювання

      2. Гама-випромінювання

      3. Нейтронне випромінювання"

      4. Рентгенівське випромінювання

      5. * Альфа-, бета-, нейтронне випромінювання

1338. Які види радіоактивних перетворень утворюють тільки гама-випромінювання?

      1. Альфа-розпад

      2. Ізомерний перехід

      3. Позитронний бета-розпад

      4. Електронний бета-розпад

      5. * Ізомерний перехід, електронний захват

1339. Які заходи лежать в основі лікувально-охоронного режиму в лікарні ?

      1. * Гігієнічні умови, спрямовані на забезпечення хворим повного соматичного і психічного комфорту

      2. Гігієнічні умови, що забезпечують хворим тривалий, глибокий сон

      3. Вмілий догляд за хворими

      4. Наявність світлої палати

      5. Наявність зручного ліжка

1340. Які заходи повинні бути здійснені в ЛПЗ, щоб оздоровити умови праці?

      1. Поточний контроль з боку санепідслужби за дотриманням установлених

      2. Регламентація режимів праці і відпочинку відповідно до важкості і

      3. Проведення імунізації медперсоналу в період епідемій

      4. Санаторно-курортне лікування захворілих медпрацівників

      5. * Суворий контроль з боку адміністрації ЛПЗ за дотриманням санітарно-епідеміологічного режиму

1341. Які заходи щодо охорони навколишнього середовища від радіоактивних забруднень не обов’язкові:

      1. Використання безвідходних технологій виробництва з герметизацією робочих процесів

      2. Збір, дезактивація і поховання радіоактивних відходів

      3. Організацію санітарно-захисних зон і планувальні заходи, законодавчі і адміністративні заходи

      4. * Визначення вмісту радіоактивних речовин

      5. Санітарно-дозиметричний контроль за станом навколишнього середовища

1342. Які матеріали доцільно використовувати для поглинання бета-випромінювання?

      1. З великим атомним номером і малою щільністю

      2. З великим атомним номером і великою щільністю

      3. З великою щільністю

      4. З малим атомним номером

      5. * З малим атомним номером і великою щільністю

1343. Які матеріали найбільш ефективно ослаблюють гама-випромінювання?

      1. З великим атомним номером і малою щільністю

      2. * З великим атомним номером і великою щільністю

      3. З великою щільністю

      4. З малим атомним номером

      5. З малим атомним номером і великою щільністю

1344. Які матеріали найбільш ефективно ослаблюють рентгенівське випромінювання?

      1. З великим атомним номером і малою щільністю

      2. * З великим атомним номером і великою щільністю

      3. З великою щільністю

      4. З малим атомним номером

      5. З малим атомним номером і великою щільністю

1345. Які матеріали найбільш ефективно поглинають нейтронне випромінювання?

      1. З великим атомним номером і малою щільністю

      2. З великим атомним номером і великою щільністю

      3. З великою щільністю

      4. З малим атомним номером

      5. * З малим атомним номером і великою щільністю

1346. Які матеріали рекомендуються для захисту від гамма-променів?

      1. Органічне скло

      2. Бетон, парафін

      3. Алюміній

      4. Кадмій

      5. * Свинець

1347. Які одиниці для вираження поглинутої дози ?

      1. Беккерель

      2. Зіверт

      3. * Грей (рад)

      4. Кулон /кг

      5. Рентген

1348. Які органи або системи є найбільш чутливими до іонізуючого випромінювання?

      1. Шкіра,

      2. Кісткова тканина,

      3. * Червоний кістковий мозок

      4. Печінка,

      5. Нирки.

1349. Які особисті речі не дозволяється пацієнту взяти у відділення (у палату) терапевтичного відділення:

      1. домашній одяг і взуття;

      2. * постільну білизну;

      3. предмети особистої гігієни і посуд (зубну щітку, пасту, мило, бритву, чашку, ложку і ін.);

      4. електроприлади: кип'ятильник, електрогрілку, електробритву і др.;

      5. телефон мобільного зв'язку, телевізор.

1350. Які показники необхідно проаналізувати лікарю гігієністу при проведенні експертизи проекту, щоб зробити висновок про відповідність природного освітлення гігієнічним вимогам згідно чинного санітарного законодавства? Вкажіть оптимальну відповідь.

      1. * Світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт заглиблення (КЗ), коефіцієнт природної освітленості (КПО), кут падіння, кут отвору

      2. Кут падіння, кут отвору, коефіцієнт заглиблення (КЗ), світловий коефіцієнт (СК)

      3. Коефіцієнт природної освітленості (КПО), світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт заглиблення (КЗ)

      4. Кут падіння, кут отвору, світловий коефіцієнт

      5. Коефіцієнт природного освітлення, коефіцієнт відбиття

1351. Які приміщення не входять до складу лікарень загального типу ?

      1. * Виробничі приміщення

      2. Приймальне відділення

      3. Стаціонар

      4. Поліклініка

      5. Відділення функціональної діагностики

1352. Які фактори не впливають на ступінь важкості і напруженості праці медичних працівників?

      1. Умови трудової діяльності в ЛПУ

      2. Характер виконуваної роботи

      3. Наявність професійних шкідливостей

      4. * Тривалість відпустки

      5. Умови побуту і відпочинку на виробництві

1353. Які хімічні речовини використовуються для очищення поверхонь від радіоактивного забруднення?

      1. Хлорамін

      2. * Перекис водню, марганцевокислий калій

      3. Сірчанокислий амоній

      4. Солі срібла

      5. Розчин Люголя

1354. Якісний аналіз повітря на вміст парів ртуті в кабінетах терапевтичної стоматології проводять:

      1. щодня;

      2. один раз в тиждень;

      3. один раз в шість місяців;

      4. * один раз в два тижні;

      5. один раз в квартал.

Ситуаційні задачі