1.17 століття,самостійний етап в історії зарубіжної літератури.

XVII століття — перехідна культурно-історична й літературна епоха. Криза ренесансного гуманізму та культури Відродження і пошуки нового синтезу. Складність і розмаїтість літературного процесу XVII століття. Маньєризм. Бароко. Класицизм.

Іспанська література. Особливості історичного процесу в Іспанії XVII століття: маньєризм, культеранізм, гонгоризм. Драматургія бароко. Кальдерон: "Життя це сон", "Саламейський алькальд". Проза бароко. Грасіан: "Кишеньковий оракул", "Критикан". Поезія Гонг ори .

Німецька література. Тридцятилітня війна як центральна подія в житті Німеччини XVII століття. Характеристика літературного процесу. Німецький класицизм. Творчість М. Опіца. Бароко. Творчість Грифіуса. Розвиток роману: творчість Г. Грім-мельсгаузена. І. Франко про творчість Г. Гріммельсгаузена.

Англійська література. Своєрідність історичного розвитку Англії XVII століття. Загальна характеристика англійського літературного процесу XVII століття. Барокові традиції і творчість Д. Донна, життя і творчість Дж. Мільтона. Поема "Втрачений рай", драма "Самсон — борець". І. Франко про Мільтона. Комедія доби Реставрації: У. Уїчерлі, В. Конгрів. класицизм і творчість Д. Драйдена.

Французька література. Основні етапи розвитку Франції XVII століття. Тенденції розвитку французької літератури. Бароко, його своєрідність. Класицизм як провідний напрям, основні риси естетики. Драматургія класицизму і його сценічна система. Творчість Буало. Драматургія П. Корнеля: "Сід", "Горацій", "Цінна". Новації Корнеля. Творчість Ж. Расіна: "Андромаха", "Федра". Комедія французького класицизму: Мольєр ("Тартюф", "Міщанин— шляхтич"). Байки Лафонтена. Французька проза: Сірано де Бержерак, Поль Скаррон, мадам де Лафайєт, Ларошфуко, Лабрюйєр.

Література XVII століття — це умовна історична епоха, котра виділяється в історії світової літератури. В окремих регіонах вона була цілком самостійною добою (Європа), в інших мала менш виражені особливі риси (Південно-Східна Азія). У Європі доба представлена двома потужними художніми течіями — бароко та класицизмом, що частково вплинули і на літератури інших регіонів.

------Світова література у XVII столітті дуже різноманітна. Вона включає:

літератури регіонів Західної та Центральної Європи, Далекого Сходу, котрі пішли вперед у своєму естетичному розвитку;

літератури регіонів, у яких привнесені європейцями літературні традиції лише починають вступати у взаємозв'язки з місцевим народним мистецтвом, як, наприклад, у Латинській Америці;

література регіонів, де здійснюється складний перехід від середньовічних до нових форм художньої свідомості, наприклад, у східних слов'ян;

література країн Близького і Середнього Сходу, що вже пережили добу культурного розквіту і перебувають у стані певного занепаду;

література районів Центральної Азії, наприклад Тибету, де літератури носять ще цілком середньовічний характер.

2.Панування Барокко і Класицизму у 17 столітті.

З XVIІ ст. беруть свій початок нові нормативно-естетичні системи, основи яких були закладені ще епохою Відродження - бароко та класицизм. Криза культури Відродження, наслідки Реформації та Контрреформації, криза феодалізму як суспільної системи призводять до нового розуміння світу як суперечливого, трагічного та динамічного явища. Однією з центральних ідей бароко є особливе розуміння краси як ідеального утворення, що вище за природу. Мистецтво повинне вдосконалювати природу і відбивати не потворність реального життя, а ушляхетнену і поліпшену дійсність. Із цим пов'язані такі особливості естетики бароко, як пишність, парадність, театральність, живописна ілюзорність, піднесеність та урочистість.

Інший напрямок нормативної естетики пов'язаний з іменем Рене Декарта (1596-1650 рр.), автором системи філософського раціоналізму. Він отримав назву класицизм. Основним естетичним принципом проголошується вірність природі, логічно організованій і творчо ушляхетненій розумом. На думку теоретиків класицизму, об'єктивно властива миру краса - симетрія, пропорція, міра, гармонія - повинна відтворюватися в мистецтві по античних зразках.

Основні ідеї естетики класицизму викладено в творі "Поетичне мистецтво", автором якого є поет-сатирик Ніколя Буало (1637-1711 рр.). Буало доводить виключну роль розуму в творчості та сприйманні мистецтва. Саме розум упорядковує матеріальний світ, і художник відображає лише духовні сутності, які лежать в основі природи. Ідеалом розуму та зразком мистецтва вважав твори римської античності. Мистецтво повинно проповідувати етичні цінності через зображення благородних почуттів та героїчних вчинків. Вірний раціоналістичним традиціям Буало намагався конкретизувати теорію жанрів, визначивши чітку межу між "високими" (ода, поема, трагедія) та "низькими" (епіграма, байки, комедія) мистецтвами.

3.Основні принципи Класицизму.

Класицизм- художній напрям у західноєвропейському мистецтві та літературі,який став домінуючим у 17 столітті,в епоху становлення абсолютистських дрержав.Однак формування класицизму почалося ще в 16столітті.Гуманісти епохи Відродженнч відкинули принципи середньовічної драми і поставали собі за мету відтворити традиції Еврипіда,Сенеки,Плавта і Теренція.Вони й і стали першими теоретиками класицизму.В античній драмі вони побачили взірець художньої досконалості на який,на їхню думку мали орієнтуватись драматурги нового часу.В Італії ,батьківщині класицистичного театру,ще до 16 століття широкою популярністю користувалися «духовні вистави».Згодом гуманісти почали ставати трагедії Сенеки. Драматург ТРИССІНО В 1515 РОЦІ НАПИСАВ ЗРАЗКОМ П*ЄС СОФОКЛА ТРАГЕДІЮ «СОФОНІЗБА» взявши сюжет з римської історії Тіта Лівія.Раціоналістична побудова,урівноваженість і логічність сюжету,абстрактність художніх образів,величава мова- усі ці особливості п*єси стали обов*язковими для наступних покілінь класицистів.Це була перша класицистична трагедія ,що започаткувала новий напрям.Із Італії класицизм поширився по всій Європі.Найбільш плідним виявився цей напрям у Франціїї 17 століття.

----Для класицизму храктерні орієнтаця на античну літературу,культ розуму,нормативність мистецтва,ієрархія жанрів,гармонійність форм.