4.Дано: ааа таг цгц

Розвязання: за принципом компліментарності, А=Т, Г=Ц

ТТТ АТЦ ГЦГ

Білет 5

1Ферменти — це біологічні каталізатори, здатні прискорювати хімічні реакції в клітині в десятки тисяч разів. Вивчає ферменти наука ензимологія.

Основні властивості ферментів: усі ферменти — глобулярні білки; вони збільшують швидкість реакції, але самі в цій реакції не витрачаються;

ферменти високо специфічні: один фермент може каталізувати

тільки одну реакцію;їх присутність не впливає ні на властивості, ні на природу кінцевого продукту (або продуктів) реакції;фермент завжди більший за субстрат (або субстрати), з якими він взаємодіє;

фермент взаємодіє з субстратом за допомогою активного центру — спеціальної ділянки, яка за формою відповідає субстратові;дуже мала кількість ферменту викликає перетворення великих кількостей субстрату;активність ферментів залежить від рН середовища, температури, тиску і від концентрацій як субстрату, так і самого ферменту; фермент-субстратний комплекс здатний знижувати енергію активації реакції (тобто робити меншою енергію початку реакції), саме це і дозволяє ферменту прискорити перебіг реакції.

Основні функції ферментів - це зниження активації енергії, тим самим підняття швидкості реакції.

2Характерні ознаки клітин прокаріот і еукаріот

Прокаріоти- Діаметр у середньому складає 0,5-5 мкм,Одноклітинні Кільцева ДНК знаходиться в цитоплазмі і нічим не захищена. Ядра немає, хромосом і ядерця також. Ендоплазматичної сітки немає. (Синтез білка характеризується чутливістю до антибіотиків; наприклад, розвиток прокаріот гальмується стрептоміцином.) Жорсткі (містять полісахариди і амінокислоти). Основний компонент - муреїн. Деякі над клітинною стінкою мають слизову капсулу Внутрішні мембрани зустрічаються рідко, але якщо вони є, то на них проходять процеси дихання і фотосинтезуЯкщо є аеробне дихання, то цей процес відбувається в дихальних (цитоплазматичних) мембранах, а спеціальної органели для даного процесу немає Хлоропласти відсутні. А якщо даний процес є, то він відбувається на фосинтетичних мембранах

Еукаріоти - Діаметр зазвичай складає до 40 мкм; Є оформлене ядро, в якому лінійні молекули ДНК зв'язані з білками і РНК і утворюють хромосоми. Всередині ядра знаходиться ядерцеРибосоми можуть бути прикріплені до ендоплазматичної сіткиОсновний структурний полісахарид - целюлоза Як такої клітинної стінки немає, але є поверхневий шар над плазматичною мембраною, який складається з білків, зв'язаних з вуглеводами і, частково, зі сполук ліпідів з вуглеводами і називається глікокаліксОрганел багато. Деякі оточені подвійною мембраною (ядро, мітохондрії, хлоропласти у рослинних клітинах). Аеробне дихання відбувається в мітохондріяхПроцес фотосинтезу відбувається в хлоропластах, які містять спеціальні мембрани, які зазвичай укладені в ламели або грани - Не здатні до фіксації азоту

5. Дано: ДНК=20%, А=700 нукл. Знайти: розмір фрагмента?

Розвязання:А=Т=20%+20%=40%, А=Т=700+700=1400

Г=Ц=40%-1400/60%-Х(пропорція)

х=2100 нукл.(1050)

2) А+Т+Г+Ц=1400+2100=3500 нукл. (1750 пар)

3)1750*0,34=595 нм

Білет 6

1 Цитологія (від грецьк. kytos - клітина, logos - учення) - наука про будову, функціонування та еволюцію клітин різних організмів. На клітинному рівні організації живих систем у кожній клітині відбуваються процеси обміну речовин і перетворення енергії, забезпечуються процеси розмноження і передачі нащадкам спадкової інфорРік Вчений Внесок у розвиток науки1609Г. Галілей Виготовлено перший мікроскоп. 1665Р. Гук Виявлено клітину структурну пробкової тканини. 1674А. ЛевенгукВідкриті бактерії і найпростіші. 1677 А.Левенгук Вперше побачений сперматозоїд людини. М. Шлейден Сформульовані основи клітинної теорії. 1892 Д. Й. Івановський Відкриті віруси.

2Мікроскопія (від грецьк. mikros - малий та skopeо - спостерігаю) - вивчення під мікроскопом - є основним методом цитологічних.

Методи досліджень:

Оптична мікроскопія

Електронна мікроскопія

Забарвлення клітин

Центрифугування

Метод мічених атомів

Метод культури клітин

6.Дано: амін.=80 Знайти к-ть амін.

Роз-ння: 1)80*3=240(амін.) 2)240*2=480 (нукл.)

Білет 7

1.Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.

Клітинний центр Клітини еукаріотів - грибів, рослин і тварин - організовані складніше і обов'язково мають ядро. Внутрішній вміст кожної клітини оточує поверхневий апарат. До його складу входять: -плазматична мембрана –надмембранні -підмембранні структури.

Форма ядра достатньо різноманітна. Найчасті¬ше воно кулясте або еліпсоподібне, рідше - неправильної форми. Розміри ядер варіюють від 1 мкм до 1 мм.

Ядро складається з поверхневого апарату і внутрішнього середовища (матриксу). Поверхне¬вий апарат ядра утворений двома мембранами – зовнішньою та вну¬трішньою, між якими є заповнений рідиною щілиноподібний простір від 20 до 60 нм завширшки.

Функції ядра У деяких одноклітинних тварин, є ядра двох типів: генеративні та вегета¬тивні. Ядра першого типу забезпечують зберігання та передачу спадкової інформації, другого – регулюють процеси біосинтезу білків.

Центросома або клітинний центр — головний центр організації мікротрубочок і регулятор ходу клітинного циклу в клітинах еукаріотів. Центросома складається з комплексу білкових субодиниць, що відповідають за ініціацію самозбирання і заякорювання мікротрубочок . Мікротрубочки, що ростуть з дочірніх центросом, кріпляться іншим кінцем до так званих кинетохор на центромерах хромосом, формуючи веретено поділу. Після закінчення поділу в кожній з дочірніх кліток виявляється тільки по одній центросомі.

2.Вітамі́ни — низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, з високою біологічною дією, необхідні для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів в дуже малій кількості.

Головні джерела вітамінів - свіжі овочі , фрукти , ягоди , горіхи , молочні продукти. Найбільша кількість вітаміну С міститься в сухому і свіжому шипшині , солодкому перці , чорній смородині , петрушці , кропі , капусті , апельсинах , лимонах , полуниці ,брусниці, журавлині . Вітамін С підвищує стійкість організму до інфекцій , підтримує міцність стінок кровоносних судин , позитивно впливає на функції нервової та ендокринної систем , активно бере участь у багатьох обмінних процесах .

Вітамін В1 впливає на функції ендокринної , серцево -судинної , травної , центральної та периферичної нервової системи, бере участь в обміні амінокислот та освіті жирних кислот. Вітамін В2 позитивно впливає на стан нервової системи , шкіри та слизових оболонок , підвищує гостроту зору , стимулює роботу печінки і процеси кровотворення. Вітамін В6 необхідний організму для обміну білків , жирів і вуглеводів. Він бере участь в утворенні гемоглобіну , процесах жирового обміну в печінці , засвоєнні амінокислот. Вітамін А регулює обмін речовин в шкірі , слизових оболонках очей , сечовивідних шляхах , підвищує опірність організму до інфекцій. Вітамін А міститься головним чином в продуктах тваринного походження (печінки яловичої , свинячої , тріскової , вершковому маслі , яйцях ,) , в рослинних продуктах ( обліписі , моркві, шпинаті , солодкому перці , зеленій цибулі , щавлі , салаті , абрикосах , гарбузі , томатах , чорноплідної горобини ) .

Вітамін D сприяє всмоктуванню з кишечнику та відкладення в кістках кальцію і фосфору. Дефіцит вітаміну D веде до розвитку у дітей рахіту , у літніх людей виникає остеопороз.

Вітамін Е стимулює функції статевих та інших ендокринних залоз , м'язову діяльність , бере участь у білковому і вуглеводному обміні.

Вітамін Д необхідний для нормального згортання крові. Їм багаті гарбуз, цвітна і білокачанна капуста , шпинат , щавель , печінка , картопля , томати , морква , буряк горох , яйця.

7. Дано:амін.=500 Знайти довжину гена?

Роз-ння: 1)500*3=1500нукл. 2) 1500*0,31=510 нм

Білет 8

1.Одномембранні органели(одно плазматична сітка,апарат Гольджі,лізосоми,вакуолі),їх функції та будова.

Ендоплазматична сітка — це система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та порожнин,що сполучені між собою і оточені мембраною.

а)зерниста

На її мембранах розташовані рибосоми.

б)гладенька

На мембранах відсутні рибосоми.

Функції: синтез та розподіл білків. Синтез компонентів клітинних мембран.Синтезуються ліпіди, вуглеводи,гормони ліпідної природи. Накопичення та зншкодження токсичних продуктів обміну.

Апарат Гольджі- це група мембранних мішечків — цистерн і зв'язана з ними система пухирців , локалізованих біля клітинного ядра.

Функції:Накопичення білків;Синтез полісахаридів;Бере участь в утворенні лізосом, в побудові плазматичної та інших клітинних мембран.

Лізосоми - одномембранна органела, що містить гідролітичні ферменти, і виконує функцію внутрішньоклітинного розщеплення макромолекул.

Функції:

Забезпечують процеси внутрішньоклітинного травлення;

Знищують дефективні органели, ушкоджені чи мертві клітини.

Вакуолі рослинної клітини:

Утворюються із ендоплазматичної сітки;

Заповнені клітинним соком (водний розчин органічних і неорганічних речовин).

Функції:

підтримують тургор,

містять запасні речовини.

Скоротливі вакуолі тваринних клітин:

Формуються з елементів комплексу Гольджі.

Функції:

регулюють внутрішньоклітинний тиск,

беруть участь у виведенні продуктів обміну.

2.Пристосування організмів до чинників середовища.СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ — сукупність умов, в яких існують організми. Окремі елементи середо¬вища — екологічні фактори — поділяють на абіотичні, біотичні та антропічні фактори. В реальному середовищі всі екологічні фактори діють комплексно, але дія окремих факторів має свої відмінності. Найважливішими з абіотичних факторів є ті, що представлені в середовищі в мінімальній кількості — так звані лімітуючі фактори. Вплив біотичних факторів виявляється тим сильніше, чим вища щільність популяції .Дія тих чи інших біотичних факторів середовища залежить від властивостей організмів, а також від рівня структурної організації живих систем. Для окремих організмів і їх популяцій середовищем є умови відповідних біогеоценозів, які у свою чергу входять до складу біосфери. Саме на цих надорганізмових рівнях виявляється особливо щільна взаємодія абіотичних факторів середовища і живих систем, що склалася в процесі еволюції життя й забезпечує біологічний кругообіг речовин. Розрізняють також водне середовище, ґрунтове середовище та ін.; стосовно паразитів — гостальне середовище (організм хазяїна).

8.Дано М=18000 Знайти довжину гена?

Роз-ння: Мр(амін.)=100 1) 18000/100=180(амін.) 2) 180*0,34=510 нм

Білет № 9

1. Двомембранні органели(мітохондрії)

Мітохондрії (від грец. мітос - нитка і хондріон - зерно) присутні майже в усіх еукаріотичних клітинах.

Виняток становлять внутрішньоклітинні паразитичні одноклітинні тварини - мікроспоридії. Вони є своєрідними «енергетичними паразитами», оскільки використовують для своїх потреб енергію клітини хазяїна.

Мітохондрії мають вигляд кулястих тілець, паличок, ниток (завдовжки від 0,5 до 10 мкм і більше). Іноді мітохондрії розгалужуються (наприклад, у клітинах найпростіших, м'язових волокнах). Кількість цих органел у клітині різна: від 1 до 100 000 і більше. Вона залежить від того, наскільки активно в клітині відбуваються процеси обміну речовин. У клітинах зелених рослин мітохондрій менше, ніж у клітинах тварин, оскільки їхні функції (синтез АТФ) виконують і хлоропласти.

Поверхневий апарат мітохондрій складається з двох мембран.

Зовнішня мембрана гладенька. Вона відмежовує цю органелу від гіалоплазми. Внутрішня мембрана утворює випинання всередину мітохондрії у вигляді трубчастих чи гребінчастих утворів -

крист (мал. 56). Кристи мають різне розташування і часто розгалужуються. Між зовнішньою і внутрішньою мембранами мітохондрій є щілина завширшки 10-20 нм.

Хлоропласти (від грец. хлорос - зелений) - пластиди, забарвлені у зелений колір завдяки наявності пігменту хлорофілу. Як правило, ці органели мають видовжену форму (завдовжки 5-10 мкм). Кількість хлоропластів у клітинах різних типів неоднакова. Так, у клітинах злаків їх 30-35, а у великих стовпчастих клітинах фотосинтезуючої тканини листка тютюну махорки - до 1 000.

Як і в мітохондрій, поверхневий апарат хлоропластів складається з двох мембран, між якими є простір завширшки 20-30 нм. Внутрішня мембрана утворює вирости, спрямовані всередину матриксу: ламели та тилакоїди. Ламели мають вигляд плоских видовжених складок, а тилакоїди - сплощених вакуолей або мішечків. Ламели можуть утворювати в матриксі сітку із взаємопов'язаних розгалужених канальців або ж розташовуватись паралельно одна одній, не сполучаючись між собою. Іноді ламели нагадують пласкі пухирці. Між ламелами розташовані тилакоїди, що зібрані у купки по 50 і більше і схожі на купки монет. Такі купки тилакоїдів називають гранами. Окремі грани можуть бути зв'язані між собою за допомогою ламел (мал. 57).

У тилакоїдах містяться основні пігменти (зокрема, хлорофіли) та всі ферменти, потрібні для процесу фотосинтезу, їхні мембрани здатні вловлювати світло і спрямовувати його на хлорофіл. У матриксі хлоропластів є молекули ДНК, рибосоми, зерна крохмалю.

Зрозуміло, що основна функція хлоропластів -здійснення фотосинтезу. Крім того, в них, як і в міто-хондріях, синтезується АТФ.

2. Мітоз(рідше: каріокінез або непрямий поділ) (від грец. mitos — нитка) — поділ ядра еукаріотичної клітини зі збереженням числахромосом. На відміну від мейозу, мітотичний поділ протікає без ускладнень в клітинах будь-якої плоїдності, оскільки не включає як необхідний етап кон'югацію гомологічних хромосом протягом профази.

9.Дано: М(ДНК)=144900 Знайти кількість аміникислот?

Роз-ння: 1)144490/100=1449 амін.

Білет № 10

1. Пластиди (від грец. plastos — утворений, виліплений, оформлений) — основні органели рослинта водоростей. Покриті подвійною мембраною і мають в своєму складі багато копій кільцевоїДНК. Сукупність пластид клітини утворює пластидом. 1. Пластиди (від грец. plastides, від plastos — утворений, виліплений, оформлений) – це забарвлені або безбарвні органоїди рослинної клітини, в яких відбуваються процеси біосинтезу. Залежно від забарвлення розрізняють три типи П.: хлоропласти (зелені П., в кяих відбувається фотосинтез), хромопласти (жовто-оранжеві та червоні П., які беруть участь в обміні речовин) і лейкопласти (безбарвні П., в яких нагромаджуються крохмаль, білки та олії).

Саме наявність пластид обумовлює основну відміну рослиних клітин від тваринних.

пластиди на дві групи:

Лейкопласти (безбарвні пластиди); Хромопласти (пластиди, що містять пігменти). Лейкопласти

До хромопластів — забарвлених пластид належать:

хлоропласти — зелені пластиди;

каротиноїдопласти, які містять жовті пігменти.

Сюди відносять і хроматофори — пластиди водоростей.

Однак, на сьогоднішній день дотримуються класифікації, згідно якої пластиди поділяються на три групи або типи: хлоропласти, хромопласти і лейкопласти.

У порівнянні з цитоплазмою пластиди мають більшу питому вагу і легко відокремлюються з клітини при центрифугуванні.

Тіло пластид складається із строми, яка містить, в основному, протеїни і ліпіди, а також пігменти та мінеральні речовини.Пластиди мають білково-ліпоїдну оболонку у вигляді подвійної мембрани, яка називається перистромійом.

Слід зазначити, що різні пластиди мають різний вміст складових частин.

Так, наприклад, хлоропласти люцерни містять майже у два рази менше ліпідів, ніж хромопласти плодів перцю. Проте, вуглеводів в них у два з половиною рази менше, ніж в хромопластах перцю. До складу пластид входить вода, але її вміст залежить від волного режиму рослин. У пластидах міститься велика кількість різних ферментів, які послідовно використовуються в обміні речовин. Вони запасають енергію, необхідну для метаболічних процесів в рослинній клітині. Пластиди відіграють важливу роль в утворенні і перетворенні запасних речовин.

Поластиди розвиваються з особливих клітинних утворень, які назимваються пропластидами.

Пропластиди (від грец. pro — перед, до, раніше і plastos — утворений, виліплений) — зачаткові пластиди вклітинах промеристеми і меристеми, з яких утворюються пластиди. П. мають амебоїдну форму, містять строму і дисковидні грани. За зовнішнім виглядом П. нагадують мітохондрії, але відрізняються від останніх більшими розмірами иа особливостями внутрішньої будови.

Зовні пластиди вкриті подвійною мембраною. Невелика кількість мембран міститься також в їх внутрішній частині.Велику кількість пропластид мають клітини зародків покритонасінних та голонасінних рослин.

Під час розвитку хлоропластів, хромопластів та лейкопластів відбуваються певні зміни форми, розмірів та ультраструктури пропластид. Так, у процесі розвитку хлоропластів під впливом сонячного світла в пропластидах починає рости внутрішня мембрана, з якої утворюються маленькі пухирці, а відтак з них утворюються великі диски. Пізніше з них утворюються пластинчасті мішечки гран.

Пластиди розмножуються шляхом поділу. Поділ може відбуватися як з утворенням перетяжки через пластиду,

так і шляхом утворення перегородки. При статевому та безстатевому розмноженні рослин пластиди переходять до дочірніх організмів.Здатність пластид до поділу дозволяє зберігати їм неперервність в декількох клітинних поколіннях.