27.Дано: ттт атг цгц

Розвязання: за принципом компліментарності, А=Т, Г=Ц

ААА ТАЦ ГЦГ

Білет 28

1.Різноманяття органічного світу.

Класифікація організмів

На Землі близько 1,5 млн видів тварин, більше 0,5 млн видів рослин, сотні тисяч видів грибів і безліч мікроорганізмів. Їх класифікацією - об'єднанням в групи за подібністю будови і життєдіяльності - займається біологічна дисципліна, що зародилася у XVIII ст. і звана систематикою. Для вчених XVIII-XIX століть пошуки системи в природі були насамперед спробою побачити закономірності в плані Творця.

В Нині вчені виділяють дві форми життя.

неклітинні форми життя - віруси.

Клітинні форми життя включають:

Домен (або Імперія) Прокаріоти:

Царство Архебактерію (Архей),

Царство Справжні бактерії (Еубактеріі),

Домен (або Імперія) Еукаріоти:

Царство Найпростіші,

Царство Тварини,

Царство Рослини,

Царство Гриби.

надцарства Прокаріоти і Еукаріоти. Найважливіша ознака клітини - наявність або відсутність відокремленого від цито-плазми ядра. Серед клітинних істот розрізняють без'ядерні (прокаріоти) і ядерні (еукаріоти). До прокаріотів відносять Справжні бактерії і Архебактерію, що істотно розрізняються будовою мембран і оболонки.

Система органічного світу побудована на наукових принципах:

Перший принцип – система органічного світу повинна бути філогенетичною, мати під собою генетичну основу.

Другий принцип-ієрархічності.

Третій принцип-усі назви й описи таксонів мають подаватися за суворими правилами, чітко прописаними у спеціальних міжнародних кодексах біологічної номенклатури.

2. Трансгенні організми

рослини і тварини, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми; т.о. отримують, використовуючи методи генної інженерії; можуть мати вел. значення для розведення домашніх тварин і вирощування рослин, при дослідженнях у галузі молекулярної біології.

фахівці-противники ГМО стверджують, що вони несуть три основних загрози:

- загроза організму людини – алергічні захворювання, порушення обміну речовин, поява шлункової мікрофлори, стійкої до антибіотиків, канцерогенні і мутагенні ефекти;

- загроза навколишньому середовищу – поява вегетуючих бур'янів, забруднення дослідних ділянок, хімічне забруднення, зменшення генетичної плазми та ін;

-глобальні ризики – активізації критичних вірусів.

Отже важаемо, що необхідно нормативно урегулювати відповідальність за вирощування та продаж ГМО продукції.

28. Дано: хх-здорова, хУа – хворий, а- гіпертрихоз Знайти: f1-?

Роз-ння:

Р ХХ*ХУ^а

G Х Х У^а

F1 ХХ ХУ^а Фенотип 50 %

Білет 29

1.вопрос. Приро́дний добі́р(або відбір) — виживання найбільш пристосованих у боротьбі за існування організмів, здатних залишити численне потомство. Природний добір — одна з найважливіших концепцій сучасної біології. Термін був введений Чарльзом Дарвіном. Особи з корисними відзнаками краще виживають і розмножуються, передають свої ознаки потомству. Тому в наступному поколінні відсоток таких особин стане більше, через покоління - ще більше і т. д. Такий механізм еволюції. Дарвін писав: "Можна сказати, що природний добір щодня і щогодини розслідує по всьому світу найдрібніші зміни, відкидаючи шкідливі, зберігаючи і складаючи добрі, працюючи нечутно і невидимо ..."

2. При́нцип ліміту́ючих фа́кторів— це кілька законі в екології, що аналізують вплив екологічних факторів на живі організми (рослини,тварини). У1840році німецький вчений хімік Юстус фон Лібіх обґрунтував правило про обмежуючі або лімітуючі фактори. Це правило так і називається правилом або законом Лібіха. Воно стверджує, що якщо хоч один з екологічних факторів, які впливають на організм, наближається до мінімальної величини, то, незважаючи на оптимальне значення інших факторів, особинам загрожує загибель. Цей фактор називають обмежуючим або лімітуючим З часом до цього закону вносили певні доповнення, але вони не змінювали суті самого закону (температура, час і т.д.), а значно ускладнювали застосування встановленої закономірності. Окрім того, зчасу встановлення Ю. Лібіхом цієї закономірності вченими було відзначено, що вона при застосуванні на практиці потребує уточнення. Ю. Одум для застосування закону мінімуму пропонує користуватись допоміжними принципами, яких, на його думку, має бути два.• Перший допоміжний принцип — обмежуючий принцип: закон Лібіха можна застосовувати без уточнень тільки до умов стаціонарного стану, коли притік енергії та речовин регулюється її витоком, тобто система перебуває у стані рівноваги. • Другий допоміжний принцип стосуєтьсявзаємодії факторів. Було відзначено, що в певних умовах висока концентрація або достатність певної речовини, або дія другого, не лімітуючого, фактора може змінювати потребу у мінімальній кількості речовини.

29. самці: 24 соматичних: 22А+Х0 -11 частин

самки: 24 соматичних : 22А+ХХ – 12 частин

Білет 30

.1Важлива ознака живих систем — використання зовнішніх джерел речовини й енергії у вигляді живлення, світла тощо. Крізь живі системи проходять потоки речовин і енергії, отже, вони є відкритими.Самовідтворення. Існування кожної окремо взятої біологічної системи обмежене в часі. Підтримка життя пов’язана із самовідтворенням, завдяки якому життя виду не припиняється.Мінливість. Відносна пристосованість організмів до середовища забезпечується мінливістю — здатністю набувати нових ознак і властивостей. Мінливість створює матеріал для природного відбору.Ріст і розвиток. Під ростом розуміється збільшення розмірів і маси особин із збереженням загальних рис будови. Ріст супроводжується розвитком, у результаті якого виникає новий якісний стан об’єкта.Подразливість. Ця властивість виражається активними реакціями живих організмів на зовнішній вплив.Дискретність. Будь-яка біологічна система складається з окремих взаємо пов’язаних і взаємодіючих частин, які створюють структурно-функціональну єдність. Рівні організації живої матеріїМолекулярний. Будь-яка жива система складається з біологічних макромолекул — нуклеїнових кислот, білків, полісахаридів таінших органічних речовин. З цього рівня починаються різноманітні процеси життєдіяльності організмів: обмін речовин,перетворення енергії, передача спадкової інформації.Клітинний. Клітина є структурно-функціональною одиницею всіх живих організмів, що населяють Землю (виняток становлять віруси). На клітинному рівні поєднуються процеси передачі інформації та перетворення речовин і енергії.Організмовий. Елементарною одиницею організмового рівня служить особина (індивід), яка розглядається у розвитку — від моменту зародження до припинення існування — як жива система.Популяційно-видовий. Популяція — над-організмова система, в якій здійснюються елементарні еволюційні перетворення. На цьому рівні вивчають чинники, що впливають на чисельність популяцій, проблему збереження зникаючих видів, чинників мікроеволюції.Біогеоценотичний. На цьому рівні здійснюється взаємодія організмів між собою і з чинниками неживої природи, що визначають їх чисельність, видовий склад і продуктивність.Біосферний. На цьому рівні відбувається кругообіг речовин і перетворення енергії, пов’язані з життєдіяльністю всіх живих організмів.

2. Мікроеволю́ція— сукупність еволюційних процесів, які відбуваються впопуляціях одного виду.Згідно із синтетичною теорією еволюції, природний добір спрямовує різні елементарні змінифенотипів, що виникли внаслідокмутацій, у бік формування пристосуваньорганізмівдо змін умовдовкілля. В цьому і полягає творча роль природного добору. Тому його часто називають рушійною силою еволюції. Видоутворення—еволюційний процес утворення новихбіологічних видів. Впершетермін «видоутворення» або«кладогенез»був введений біологом Оратором Куком. Зазвичай виділяють 4 типи природного видоутворення.

Симпатричне Перипатричне:Алопатричне видоутворенняАлопатричне Сітчате видоутворення

30.ААА ГЦА ЦЦГ ЦАГ ГГГ АГГ ААА ЦТТ ТЦА ЦАТ