6.Муніципально-правові відносини.

Муніципально-правові відносини - це врегульовані нормами муніципального права суспільні відносини у сфері місцевого самоврядування. Основними елементами муніципально-правових відносин є об'єкт, суб'єкт і зміст (суб'єктивні права та юридичні обов'язки).

Об'єкт муніципально-правових відносин - це матеріальна і нематеріальна реальність, щодо якої виникають суспільні відносини, які регулюються нормами муніципального права. Це комунальна власність, публічна влада, діяльність суб'єктів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення тощо.

Суб'єктами муніципально-правових відносин є народ, держава (в особі державних органів), територіальні громади, органи і посадові особи місцевого самоврядування, територіальні спільноти людей, органи самоорганізації населення, юридичні особи (підприємства, установи, організації та об'єднання громадян), фізичні особи (громадяни, іноземці, біпатриди, апатриди).

Зміст муніципально-правових відносин є організація і здійснення місцевої публічної влади (публічно-правова сфера) і самоорганізація локальних співтовариств, забезпечення на місцевому рівні законних інтересів юридичних осіб, прав і свобод окремої людини (приватноправова сфера).

Виникнення муніципально-правових відносин пов'язане з юридичними фактами, які приводять у дію відповідну муніципально-правову норму. Юридичні факти - це конкретні життєві обставини (дії, події"), з якими муніципально-правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення муніципально-правових відносин.

Серед основних якісних ознак муніципально-правових відносин можна виділити а) територіальні (просторові), що визначаються межами адміністративно-територіальних одиниць, у яких складаються відповідні суспільні відносини; б) функціонально-галузеві - пов'язані з розв'язанням питань місцевого значення в різних сферах.

Муніципально-правові відносини є багатогранними, а тому їх можна класифікувати за суб'єктами, об'єктами, змістом, за просторовими і часовими критеріями, за формою (правові й організаційні), за правовою природою (правомірні й протиправні).

7.Поняття місцевого самоврядування .

Ст.2 ЗУ «Про місцеве самоврядування»

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

8.Основні принципи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.4 ЗУ про «Місцеве самоврядування»

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

1. народовладдя;

2. законності;

3. гласності;

4. колегіальності;

5. поєднання місцевих і державних інтересів;

6. виборності;

7. правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

8. підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

9. державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

10. судового захисту прав місцевого самоврядування.