Висновки

1. Гра – форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння соціального досвіду, зафіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, у предметах науки і культури. Сюжетно-рольова гра — образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула) і розігрування ролей. Такі ігри пов’язані зі сферою людської діяльності й людських стосунків, оскільки своїм змістом вони відтворюють саме цей аспект дійсності. Вдаючись до них, діти намагаються по-своєму відтворити дії, взаємини дорослих, створюючи спеціальні ігрові ситуації.

Протягом дитинства дитина оволодіває такими різновидами гри, як предметно-маніпулятивна (1-3 роки), сюжетно-рольова (3-7 років), конструктивна, будівельна, дидактична, рухлива, гра з правилами. Предметно-маніпулятивна й сюжетно-рольова ігри виступають у відповідних вікових періодах провідними. Виділяються окремі компоненти ігор, характерні для дошкільного віку: ігрові умови, сюжет і зміст гри .

Розвиток ігрової діяльності сприяє становленню стосунків між дітьми, в якому вирізняється три етапи: перші взаємини між дітьми носять неігровий характер, хоча й розгортаються з приводу влаштування гри; гра дітей "поряд, але не разом", при цьому виникають інтерес до діяльності однолітків та спроби наслідувати один одному; перші ігрові взаємодії дітей, чому сприяє спільні місце гри та іграшки, а ігрова взаємодія дітей відзначається наявністю обміну ігровими діями між ними.

Старші дошкільники із ЗПР за рівнем cфopмованості ігрової діяльності є неоднорідною групою. Діти кожної з двох підгруп, маючи спільні для всіх старших дошкільників із ЗПР риси, що характеризують їх ігрову діяльність, демонструють і свої специфічні особливості в оволодінні грою. У дітей із ЗПР першої підгрупи ми спостерігаємо процесуальну з елементами сюжету гру. Ігрові дії - основні предмети їх ігор, в них полягає основний зміст їх діяльності. Однак не роль визначає дії дітей, а тільки, за допомогою дій можна встановити роль, взяту на себе дитиною. Фіксуються окремі випадки моделювання рольових відносин при грі з партнером-іграшкою. Реалізація сюжету гри носить ситуативний, нестійкий характер, залежить від випадкових асоціацій. Стан ігрової діяльності відповідає рівню елементарної ігрової поведінки.

У дошкільників із ЗПР другої підгрупи сюжетна гра практично відсутня, діти виконують короткі ланцюжки предметних і предметно-ігрових дій з іграшками і неоформленим матеріалом. Сюжет не виділяється, ролей фактично немає. При здійсненні дорослим функції цілепокладання в сюжетній грі діти із ЗПР другої підгрупи розуміють, що їм треба грати, але операційною стороною гри навіть на елементарному рівні не володіють.

Діти із ЗПР психогенного ґенезу без допомоги дорослого не об’єднуються для сумісної гри, не виявляють потреби у розподілі ролей; зміст ігор дітей бідний і стереотипний; ігрові дії одноманітні та маніпулятивні. Атрибути та предмети-замінники майже не використовувались. За відсутністю спільної гри правила гри не обговорюються. Стан сформованості ігрової діяльності дітей із затримкою психічного розвитку психогенного ґенезу (без втручання дорослих) відповідає дуже низькому рівню (предметно-маніпулятивному).

Список використаних джерел

1. Абрамян Л. А. О возможностях игры и коррекции социальных эмоций дошкольников // Игры и самостоятельная деятельность детей в системе воспитания. - Таллинн, 1984. - с. 34-37.

2. Аванесова В. Н. Дидактическая игра как форма организации обучения в детском саду. – В кн.: Умственное воспитание дошкольника. М., 1972.

3. Артемова Л. В. Вчись граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільників / Л. В. Артемова. – К. : Томіріс, 1995. – 112 с.

4. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі” / наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – 2-ге вид., випр. – К. : Світич, 2008. – 430 с.

5. Большой психологический словарь / сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК. – 2003. – 672 с. 

6. Борякова Н. Ю. Клиническая и психолого-педагогическая характеристика детей с задержкой психического развития / Н. Ю. Бояркова // Коррекционная педагогика. – 2003. – № 2.

7. Борякова Н. Ю. Клиническая и психолого-педагогическая характеристика детей с задержкой психического развития [Электронный ресурс] / Н. Ю. Бояркова. – Режим доступа:

http://www.education.ssti.ru/ds6/stati1.html. – Заглавие с экрана. – Дата обращения: 13.10.13.

8. «Віконечко». Програма розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку / за ред. проф. Т.В. Сак. – 2012. – 238 с.

9. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка / Л. С. Выготский // Вопр. психологии. – 1966. – № 6. – C. 62–76.

10. Гаврилушкина О. П. Воспитание и обучение умственно отсталых дошкольников : кн. для воспитателя / О. П. Гаврилушкина, Н. Д. Соколова – М. : Просвещение, 1985. – 72 с.

11. Еникеева Д.Д. Пограничные состояния у детей и подростков: основы психиатрических знаний. – М.: Академия, 1998. – 304 с.

12. Захаров А. И. Игра как способ преодоления неврозов у детей / А. И. Захаров. – СПб. : КАРО, 2006. – 416 с.

13. Ігрова діяльність старших дошкільників / упор. Н. Ф. Юрченко – Х. : Основа, 2011. – 304 с. – (Сер. „Впевнений старт”).

14. Кот М. З. Теорія і методика виховної роботи / М. З. Кот. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – 216 с.

15. Кулагина И. Ю. Возрастная психология: полный жизненный цикл развития человека : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И. Ю. Кулагина, Н. В. Колюцкий. – М. : Сфера, 2001. – 464 с.

16. Кулагина И. Ю. Возрастная психология: развитие ребенка от рождения до 17 лет / И. Ю. Кулагина. – 5-е изд. – М. : УРАО, 1999. – 175 с.

17. Кураев Г. А. Возрастная психология : курс лекций / Г. А. Кураев, Е. Н. Пожарская. – Ростов-н/Д : УНИИ валеологии РГУ, 2002. – 146 с.

18. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка / Под ред. А.Г. Рузской. - М.: Институт практической психологии; Воронеж: МОДЭК, 1997. – 384 с.

19. Лубовский В. И. Дифференциальная диагностика нарушений развития. Проблемы и перспективы. В сб.: Проблемы специальной психологии и психодиагностики отклоняющего развития. - М., 1998. 67 с.

20. Миллер С. Психология игры / С. Миллер. – СПб. : Университетская книга, 1999 – 320 с.

21. Мастюкова Е.М. Лечебная педагогика (ранний и дошкольный возраст: Советы педагогам и родителям по подготовке к обучению детей с особыми проблемами в развитии. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997 — 304 с.

22. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. – К.: Академвидав, 2004. – 435 с.

23. Проблемы дошкольной игры: психолого-педагогический аспект / Под ред. Н.Н. Поддьякова, Н.Я. Михайленко. – М.: Педагогика, 1987. – 192 с.

24. Слепович Е. С. Игровая деятельность дошкольников с задержкой психического развития. –М.: Педагогика, 1990. – 96 с.

25. Тригер Р. Д. Психологические особенности социализации детей с задержкой психического развития. — СПб.: Питер, 2008. — 192С

26. Ульенкова У. В. Дети с ЗПР. - Н. Новгород. 1994. - 228 с.

27. Ульенкова У. В. Шестилетние дети с задержкой психического развития.— М.: Педагогика, 1990.—184 с.

28. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология : учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / Г. А. Урунтаева. – 5-е изд., стереотип. – М. : Академия, 2001. – 336 с.

29. Урунтаева Г. А., Афонькина Ю. А. Практикум по детской психологии. / Под ред. Г. А. Урунтаевой, - М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. - 291 с.

30. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. – Х.: Прапор, 2007. – 640 с.

31. Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детских возрастах / Под ред Д.И. Фельдштейна. - М.: Институт практической психологии; Воронеж: МОДЭК, 1995. – 416 с.

32. Эльконин Д. Психология игры / Д. Эльконин. – М. : Владос, 1999. – 360 с.