- •Особливості ігрової діяльності дошкільників із затримкою психічного розвитку психогеного типу
- •Розділ 1. Теоретичні основи дослідження ігрової діяльності дошкільників із зпр
- •1.1. Психологічне визначення дитячої гри
- •1.2. Структура і психологічний зміст сюжетно-рольової гри дошкільника
- •1.3. Порушення ігрової діяльності у дітей із затримкою психічного розвитку
- •Розділ 2 емпіричне дослідження ігрової діяльності дошкільників із затримкою психічного розвитку психогеного генезу
- •2.1. Програма дослідження ігрової діяльності дошкільників із затримкою психічного розвитку психогенного генезу.
- •2.2. Особливості ігрової діяльності дошкільників із зпр психогеного генезу.
- •Висновки
Розділ 2 емпіричне дослідження ігрової діяльності дошкільників із затримкою психічного розвитку психогеного генезу
2.1. Програма дослідження ігрової діяльності дошкільників із затримкою психічного розвитку психогенного генезу.
Емпіричне дослідження особливостей ігрової діяльності дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку психогенного генезу проводилося на базі КЗ «ДНЗ ясла-садок комбінованого типу» № 127 м.Луганська. Дослідження проводилося протягом листопада-грудня 2013. У дослідженні взяли участь 15 дітей дошкільного віку (3-дівчинки та 12 хлопчиків). Вік респондентів – від 4 до 6 років. Діагнози респондентів: затримка психічного розвитку психогеного генезу. Для цієї категоріі респондентів характерна сором'язливість, нерішучість, невпевненість. Це проявляється у відсутності у дитини ініціативи, самостійності і вкрай негативно відбивається на її пізнавальної активності, що безпосередньо проявлялося під час роботи з респондентами.
У листопаді-грудні 2013 року було проведено пілотажне дослідження особливостей ігрової діяльності дошкільників із ЗПР психогеного генезу. Основні завдання пілотажного дослідження полягали у теоретико-емпіричному дослідженні рівня розвитку ігрової діяльності, визначенні оптимального обсягу вибіркової сукупності, апробації методів дослідження (зокрема програми спостереження і опитування).
Теоретичною основою емпіричного дослідження ігрової діяльності дітей дошкільного віку із ЗПР психогеного генезу обрано концепцію Є. Слєповіч, яка визначає специфічне значення сюжетно-рольової гри для розвитку дитини особливо як сумісної діяльності, яка є вихідною крапкою для розвитку якостей, забеспечуючих певний рівень соціалізаціі.
Програма експериментального дослідження ігрової діяльності передбачає виділення критеріїв аналізу сюжетно-рольової гри дітей дошкільного віку із ЗПР психогеного генезу, які і були візначені в результаті теоретичного дослідження:
розподіл ролей;
основний зміст гри;
рольова поведінка;
ігрові діі;
використання атрибутики та предметів-замінників;
виконання правил гри.
Для дослідження змісту і поведінки дітей у сюжетно-рольовій грі було обрано метод спостереження Д. Ельконіна та психодіагностична методика Г. Урунтаєвої, Ю. Афонькиної «Вивчення ігрових вподобань».
Метод спостереження Д. Ельконіна за ігровою діяльністю дітей дошкільного віку із ЗПР в звичайних умовах.
Виходячи з положення, що дитяча гра носить творчий і самодіяльний характер, акцент при визначенні рівня розвитку ігрової діяльності робиться на вивчення сюжетної гри та ігри з правилами, так як вони є сновними видами ігрової діяльності дошкільників.
Для визначення рівня ігрової діяльності неможливо задати жорсткі критерії, але є ряд ознак, які в сукупності дозволяють приблизно віднести гру дитини до одного з трьох рівнів - високому, середньому, низькому. Рівень активності дітей в сюжетно- рольовій грі оцінюється на основі кількісних (бальних) показників: від 0 до 10 балів, де 0 балів є показником низького ігрової активності дитини та 10 балів - висока ігрова активність.
Низький рівень 0-3 бали. Сюжети ігри одноманітні за змістом і стереотипні, створюють враження нескінченного руху по колу в рамках звичних рольових дій і взаємодій. Не тільки не продукують нові сюжетні ідеї, але й не підхоплюють ідеї інших; виникають труднощі з'єднання різних смислових полів (комбінування в сюжеті подій з різних смислових сфер. Не має комунікативної спрамованості поведінки у грі, значна обмеженість потреби у спілкувані та ігрової мотиваціі до сюжетно-рольової гри. Середній рівень 4-7 бали. Розгортає, в основному, звичні сюжети (невелике коло тематики), часто досить витончен, з деталізацією рольових дій і відносин, активно використовує рольову мову - з партнерами і ляльками. Може приєднатися до гри однолітків, знайти місце в загальному смисловому полі, рухатися слідом за більш активним партнером, але сам ініціативно не прагне розвивати задуми сюжету. Схильний до відторгнення задуму іншого, ніж до його асиміляції через труднощі комбінування різних подій в єдину нову сюжетну лінію.
Високий рівень 8-10 балів. Розгортає різноманітні сюжети (індивідуально і з однолітками), вільно комбінуючи події і персонажі з різних смислових сфер. З однаковою легкістю розгортає сюжет через ролі (рольові взаємодії). Може бути ініціатором гри - фантазування з однолітками. Легко знаходить смислове місце у грі однолітків, підхоплює і розвиває їх задуми, підключається до їх формі гри. Часто буває ініціатором гри з 3-4 однолітками, вміє виразно викласти їм задум, запропонувати всім підходящі ролі. З легкістю бере участь у грі - вигадуванні з дорослими і однолітками, уважний до ідей партнерів, вміє їх врахувати і запропонувати свої.
Спостереження проводилось у звичайній для дітей обстановці групової кімнати з веденням фотозапису поведінки, діалогів, виконуємих ролей і т.п. у чотирьох групах для дітей із ЗПР: I група-4 дитини із ЗПР психогеного генезу, II-3, III-5, IV-3 дитини.
Опитування: методика Г. Урунтаєвої, Ю. Афонькиної «Вивчення ігрових вподобань»
Мета: вивчення ігрових вподобань. Аналізується взаємозв’язок гри з правилами, діями чи суспільною поведінкою, характер логіки дій, визначається рівень розвитку гри.
Проведення досліждення. Індивідуально спілкуються з дітьми 2-7 років по таких питаннях:
1. Чи любиш ти грати? Де тобі найбільше подобається грати: вдома, в групі, на прогулянці? Чому? 2. В які ігри ти граєш? В які ігри ти любиш найбільше грати і чому? В які ігри ти б хотів грати? 3. Що ти робиш в іграх? Що ти найбільше любиш робити в іграх і чому? Що б ти хотів робити в іграх? 4. Ким ти буваєш в іграх? Ким ти найчастіше за все буваєш в іграх і чому? 5. Ким ти любиш бути в іграх і чому? Ким би ти хотів бути? 6. Які у тебе є іграшки? Які з них улюблені і чому? Як ти з ними граєш? В які ігри? Які іграшки ти б хотів мати і чому? Як би ти з ними грав? 7. З ким ти найчастіше граєш і чому? У опитуванні необхідно домагатися розгорнутих відповідей та їх пояснень. Дитині можуть пропонуватися не всі питання, а вибірково. Відповіді дітей зіставляють зі спостереженням за грою дитини. За результатами методики робляться висновки про передбачувані і реально бажані ролі, сюжети та діі з іграшками.
