Гінекологічні захворювання план

1. Захворювання вульви, піхви.

2. Хвороби шейки матки.Атрофія матки.

3. Хвороби яєчників та яйцепроводів.

4. Персистемне жовте тіло.

5. Фолікулярні кісти.

6. Кісти жовтих тіл. Гіпофункція яєчників.

7. Німфоманія.

 Література

1.І.І.Карташов, Г.С.Шарапа Акушерство гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К.: Вища школа 1991. с.

2.Н.Н.Михайлов Акушерство, гинекология и искусственное осеменение сельськохозяйственних животних М.: Агропромиздат 1990. с.

3.В.М.Яблонський Практичне акушерство гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. - К.: Мета 2002. с.

! Основні терміни і поняття

Теоретичні вказівки

Шийка матки відіграє важливу роль у реалізації твариною її відтворювальної здат­ності, а при виникненні тут патологічних процесів вона втрачає цю роль. Неплідність на ґрунті захворювань шийки матки виникає за непрохідності її каналу для сперміїв або ж загибелі їх тут під впливом несприятливого середовища.

Розвиток запальних процесів у шийці матки небезпечний тим, що у її каналі ви­никає середовище токсичне для сперміїв.

Запалення шийки матки (сетісШз). Залежно від глибини ураження шарів ший­ки матки розрізняють: ендоцервіцит - запалення слизової оболонки, міоцервіцит — за­палення слизової і м'язової оболонки, псрицсрвіцит - запалення серозної оболонки. Практично завжди буває змішане запалення тканин шийки матки. Етіологія. Ускладнення вагініту, ендометриту, інфікування ран, тріщин, ерозій. що виникли під час родів, грубе маніпулювання при штучному осімснінні.

Симптоми. При хронічному цервіциті за нормального стану присінку і піхви із статевої щілини виділяється ексудат. Слизова оболонка піхвової частини шийки мат­ки гіперемійована, її складки потовщені, канал відкритий і з нього виділяється ексу­дат. При ректальному дослідженні шийка матки виявляється ущільненою, за гострого запалення - болючою. Ритм статевого циклу буває нормальним, але тварина після осіменіння не запліднюється.

Діагноз. Огляд шийки матки при вагінальному дослідженні з врахуванням даних анамнезу (перебіг родів) і результатів ректального дослідження є основною підста­вою для визначення діагнозу.

Лікування. Вибір тактики лікування залежить від причини захворювання. При одночасному перебігу вагініту і цсрвіциту в порожнину піхви вводять тампони, про­сочені емульсіями синтоміцину або стрептоциду, маззю Конькова, розчинами анти­біотиків, трициліном. Застосовують парасакральну анестезію за В. І. Завірюхою. Бло­каду повторюють щоденно протягом 5-7 днів, блокаду - один раз в 3-4 дні. Тріщини і виразки слизової оболонки обробляють йод-гліцерином.

Індураціи шийки матки (іпсіи-гаііо сеппсїх). Внаслідок хронічного цервіциту, що виник на ґрунті розри­ву стінки шийки матки під час родів, розвивається гіперплазія з наступ­ною гіпертрофією тканин шийки І,; їх індурацією.

Симптоми. Шийка матки щільїк-. канал звужений або навіть непрохід­ний, її рухливість обмежена, порож­нина матки збільшена в результат накопичення в ній слизу (рис. 153).

Діагноз ставлять за даними анам­незу, ректального і вагінального до­слідження, зондування каналу ший­ки матки.

Рис. 153. Гіпертрофія піхвової частини шийки матки:

1 -слизова оболонка піхви; 2 - Іїпсртрофовамі складки шийки

У переважній більшості випадків зміни в стінці шийки матки нсзворотні, тварини залишаються неплідними і їх вибраковують.

Неправильне положення шийки матки. За фізіологічних умов шийка матки за­ймає центральне положення відносно порожнини піхви і може в незначних межах зміщуватись у різні сторони. Стійке зміщення її положення в результаті рубців, що утворилися після розриву стінки або запального процесу в тазовій порожнині, може бути перешкодою для проникнення сперми в матку як при штучному, так і при при­родному осімсніині тварин.

Діагноз підтверджується при ректальному і вагінальному дослідженні великих тварин.

Високопродуктивних тварин осіменяють штучно (корів рсктоцервікально), Захво­рювання не є перешкодою для розвитку вагітності та перебігу родів.

Пухлини шийки матки. Доброякісні або злоякісні пухлини, що виникли за різ­них причин, можуть локалізуватися як на слизовій оболонці каналу, так і на складках, що виступають в порожнину піхви або матки.

Їх виявляють під час штучного осімсніння тварин або за наявності кровотечі зі статевої пилини, особливо у стадію збудження статевого циклу.

Прогноз. Дрібні папіломи і поліпи не впливають на ефективність осіменіння і пе­ребіг вагітності та родів. Злоякісні пухлини можуть бути причиною неплідності. Ма­лопродуктивних тварин вибраковують. В окремих випадках пухлини видаляють.