Гінекологія і андрологія сільськогосподарських тварин

ЗМІСТ

1. Суть ветеринарної гінекології і антропології.

1. Плодючість тварин.

2. Історія розвитку ветеринарної гінекології.

3. Поняття про неплідність і яловість.

4. Класифікація неплідності.

5. Гінекологічна диспансеризація.

6. Клінічне дослідження неплідності.

! Основні терміни і поняття

 Література

Основна

1.І.І.Карташов, Г.С.Шарапа Акушерство гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К.: Вища школа 1991. с.4 - 35

2.Н.Н.Михайлов Акушерство, гинекология и искусственное осеменение сельськохозяйственних животних М.: Агропромиздат 1990. с.3 - 58

3.В.М.Яблонський Практичне акушерство гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. - К.: Мета 2002. с. 5 - 39

! Основні терміни і поняття

Теоретичні вказівки

Назва науки походить від грецьких слів - §упе — жінка, самка і Іо£о$ - наука. Ве­теринарна гінекологія - клінічна наука, що нерозривно пов'язана з акушерством і ви­вчає зміни в організмі самиць свійських тварин, які супроводжуються їх неплідністю. Звідси основне завдання ветеринарної гінекології - діагностика хвороб, що обумов­люють неплідність, лікування неплідних тварин, розробка заходів профілактики гіне­кологічних захворювань.

Розмноження живих істот є їх нормальною фізіологічною функцією, завдяки якій підтримується життя на Землі та чисельність популяції. Ця функція проявляється у тварин певною плодючістю, тобто здатністю регулярно давати приплід. Нормами природної плодючості є народження кобилою - 1 лошати за рік, коровою - 1 теляти за рік, овечкою - 1-2 ягнят за окот, свиноматкою - 8-12 поросят на опорос, залежно від породи, при 1,5-2,5 опоросах за рік.

Здатність до розмноження, як відомо, тварини набувають з настанням статевої зрі­лості, проте до відтворення поголів'я їх залучають лише з досягненням ними фізіологіч­ної зрілості (зрілості тіла). Якщо при цьому тварина запліднилася - наступає вагітність, що завершується родами. Опісля відбувається інволюція статевих органів, поновлюєть­ся статева циклічність і організм самки знову готується до наступної вагітності. Тобто, відтворна здатність - це здатність періодично давати приплід. Якщо ж запліднення не відбувається, процес відтворення порушується і тварина виявляється неплідною.

Неплідність, отже, - цс тимчасова чи постійна нездатність статсво дозрілого ор­ганізму давати нащадків.

Яку корову і коли слід вважати неплідною? У 50-х роках минулого сторіччя А. П. Студєнцов запропонував вважати неплідною корову, що не запліднилася протя­гом 30-ти днів після родів, а корову, від якої не отримали протягом року телята, вважа­ти яловою. Таке визначення зберігається й нині, хоча за кордоном немає поняття "яло­вість", там неплідною вважають корову, від якої не отримали протягом року теляти.

Отже, згідно А. П. Студєнцова, 31-й і подальші дні після родів у корови, що не запліднилася, вважаються днями неплідності. Такий підхід загострює увагу на пере­бігу післяродової інволюції, на строках її завершення. Кожен розуміє, що домогтися

100 %-го запліднення тварин до 30-ти днів після отелення, тим більше - збереження такої вагітності, в тому числі в розі матки, що був плодовмістилищем, неможливо. Тут більше значення має факт раннього поновлення відтворної здатності корови після отелення. Аналіз стану відтворення тварин у молочному скотарстві показує, що пе­реважна більшість корів запліднюється на другий місяць після отелення. І це цілком закономірно. На цей час завершується інволюція статевих органів, перебудовуються ендокринні взаємозв'язки в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчник-матка, щезають фак­тори ендо- та екзогенного характеру, які гальмують статеву функцію проявляється мінімум два статевих цикли (причому, перший з них часто буває неповноцінним),

З цих міркувань неплідною можна вважати корову, що не запліднилась після завер­шення післяродової інволюції статевих органів, тобто на 30-60-й день після родів.

Слід підкреслити, що неплідність - це не хвороба, а лише ознака, що тварина ще не запліднилась.

У свиней статева функція після опоросу гальмується лактацією, тому фізіологіч­ним терміном для запліднення є один місяць після відлучення поросят.

У овець, які відзначаються сезонністю статевої функції, фізіологічним терміном для запліднення є один місяць з початку статевого сезону.

Поряд з терміном неплідність у ветеринарній гінекології користуються ще термі­ном "малоплідність", під яким розуміють отримання під час родів у багатоплідних тварин меншої кількості приплоду, ніж це характерне для даного виду тварин.

Неплідність широко розповсюджена і завдає значних збитків тваринництву на грунті нсдоотримання приплоду та молока, а також затрат коштів на утримання та лікування неплідних тварин.

При описі неплідності користуються такими термінами:

неплідність - тимчасова чи постійна нездатність тварини до відтворення нащад­ків. Цс біологічне поняття. Стосується воно конкретної тварини і його можна виявити в будь-яку пору при дослідженні тварини на вагітність;

яловість - економічний показник, за допомогою якого визначають в кінці року про­цент тварин (по фермі, району, регіону і т. д.), що не дали протягом року приплоду;

післяродовий період ~ термін завершення післяродової інволюції органів стате­вої системи і поновлення у неї відтворної здатності (появи ознак статевого циклу-тічки, загального збудження, охоти). Він не повинен перевищувати ЗО днів;

сервіс-період - період від отелення до запліднення; він не повинен перевищувати ^0 днів;

міжотельний період - період між отеленнями; він не повинен перевищувати 365 днів; вихід телят на 100 корів - скільки телят отримано в господарстві (районі, облас­ті) від кожних 100 корів, наявних на початок року;

вихід телят на 100 корів і нетелей - аналогічний розрахунок. Вирахування згаданих показників вимагає об'єктивного аналізу стану відтворен­ня поголів'я в господарстві, участі в ньому проявів відтворної здатності за досліджу­ваний період у кожної корови та телиці старше 18 місяців, інакше дуже легко поми­литися.

Наприклад, в господарстві на початок року було 200 корів і ЗО нетелей, від яких отримано протягом року 213 телят; вихід телят на 100 корів і нетелей склав 93. Цс високий показник. Але при детальнішому аналізі з'ясувалося, що 10 корів господар­ства отелилося двічі - на початку і в кінці року; 3 корови отелилися двійнятами; крім того, протягом року отелилося 10 телиць, які не числилися на початок року нетелями. Отже, від наявних на початок року 230 корів і нетелей отримано 213 телят. 17 корів не телилися і за рахунок 10 подвійних отелень, трьох двійнят і 10 неврахованих нетелей отримано ще 23 непередбачуваних теляти, а 40 із наявних корів не телилися протягом року і виявилися яловими. Отже, дати об'єктивну оцінку стану в господарстві (райо­ні, області) можна лише після детального аналізу проявів репродуктивної функції за досліджуваний період у кожної корови та телиці парувального віку та процентного відношення стелених корів за рік до наявних на початок року.

Одним з показників відтворення є співвідношення груп з фізіологічним станом, Оптимальним співвідношенням вважають: тільних - 50 % корів, осіменепих, але ще не перевірених - 33 %, у післяродовому періоді - 17 %.

Критеріями нормальної відтворної функції рогатої худоби вважають інтервал від отелення до 1-го осіменіння - 31-60 діб, рівень запліднення від 1-го осімсніння - 60-65 %, індекс осіменіння - 1,5-2, міжотсльний період- 340-365 діб. Підраховано, що збільшення тривалості міжотельного періоду лише за кожен день понад 365 завдає збитків господарству в розмірі 5 доларів на корову (А. Віеіапхіїі, М. ТізИпег, 1993).

У свиней запліднюваність від 1-го осіменіння тіісля опоросу звичайно складає-70-80 %, вихід поросят за опорос - 10-10,5, інтервал між опоросами - 182 дні.

У овець статевий сезон триває з вересня по грудень. При нормальних окотах - 20 % складають двійнята та трійнята. Нормальний вихід ягнят - 120-130 на 100 маток.

Цей приклад показує, що, як неплідність, так і яловість не просто виявити. Цс вимагає скрупульозної роботи, тим більше, що неплідність широко розповсюджена: немає господарства, де би її не було, що не всі враховують.