Кровотеча з пупка

Причини: У слабких телят внаслідок порушення дихання послаблюється серцева діяльність і не забезпеч чується нормальний кровообіг у судинній системі. В серці не відбувається повне закриття овального клапана і не утворюється негативний тиск у венозній системі. Кровотеча з пупка може виникати при перерізанні пуповини ножицями.

Симптоми З кукси пупкового канатика виділяється кров.

Лікування Пуповину перев'язують стерильною лігатурою або міцною ниткою, обробленою спиртовим розчином йоду. Додатково всю куксу обробляють дезинфікуючими розчинами.

При важкому стані новонародженого внутрішньовенно вводять 100—150 мл крові матері.

Пупковий сепсис (запалення пупка)

Причини Попадання в пуповину мікробів гемато­генним шляхом або з навколишнього середовища. Цьому сприяє групове утримання малих телят і ссання пуповини один у одного, механічне пошкодження кукси пуповини.

Симптоми Запалена пуповина є потовщеною, твердою, гарячою і болючою. Загальний стан тварини пригнічений. Новонароджені мало ссуть або не п'ють молока, багато лежать. Згодом підвищується температура, а в пуповині можуть утворюватись абсцеси. Гній без запаху або має неприємний запах.

Лікування Тварину утримують в сухому станку з достатньою кількістю сухої підстилки. Пуповину обробляють дезинфікуючими речовинами. Можна застосувати хірургічне видалення запаленої пуповини. При наявності абсцесів їх розрізають. Залежно від стану тварини застосовують антибіотики, внутрішньовенно вводять 20—40 мл розчину глюкози з аскорбіновою кислотою. Рекомендують в товщину черевної стінки навколо пупка явести близько 1 млн. одиниць стрептоміцину, розчине­ного в 20—30 мл 0,25 %-го розчину новокаїну, 2—3 рази з інтервалом 24 год.

Виразка пупка.

Це таке ускладнення, коли після відокремлення пупка грануляційна тканина постійно росте. Таку тканину потрібно припікати або відокремлювати хірургічним шляхом і лікувати, як рану.

Затримання меконію. В нормі відхід первородного калу відбувається через короткий проміжок часу після випоювання новонародженому молозива. Спостерігається у слабких телят або лошат. Тварина напружується, викривляє спину, оглядається на живіт, не п'є молозива і довго лежить. Можливі приступи колік з наростанням загального ослаблення і загибелі тварини. У прямій кишці виявляють скупчення густого або твердого калу.

Лікування Роблять мильну клізму і масаж живота солом'яним пучком.

Відповідно підготовленим і змащеним вазеліном пальцем видаляють з прямої кишки меконій. Всередину тварині призначають 40—50 мл олії з молозивом. Молозиво випоюють теплим і невеликими порціями.

Гіпотрофія новонароджених буває вроджена внаслідок неповноцінної годівлі та набута при недостатньому згодовуванні молозива та молока, утримання в антисанітарних умовах. Сприяють незаразні та інфекційні хвороби.

Клініка Телята - гіпотрофіки мають масу на 40 – 50% меншу від середньої маси телят, вони широко розставляють передні кінцівки, неміцно стоять на ногах, голова в них опущена, дрижання м'язів, малорухливість, температура нижче норми.

Лікування З п'ятого дня після народження задають шлунковий сік два рази на день, вводять гамаглобуліни, розчини глюкози, вітаміни.

Уроджена відсутність анального отвору (атрезія) – вроджений виродок при якому відсутній анальний отвір або пряма кишка. При атрезії анусу на його місці виявляють випинання шкіри, а атрезії прямої кишки не виявляється. У тварин збільшений об'єм живота, відсутній акт дефекації.

Лікування оперативне.

Асфіксія (удушення) — це такий стан організму, при якому в крові новонародженого спостерігається низький рівень кисню при надмірній кількості вуглекислоти. Во­на виникає у плода або новонародженого при переході па легеневе дихання.

Причини. Асфіксія буває природженою і набу­тою. Природжена асфіксія виникає внаслідок передчас­ного дихання у плода при защемленні пуповини, пору­шенні плацентарного зв'язку при сильних потугах, вели­ких втратах крові в разі розриву матки та ін. Набута асфіксія виникає при важких і тривалих родах.

Симптоми. Легка форма асфіксії проявляється нерівномірним, хриплячим диханням і кашлем. У нізд­рях і ротовій порожнині багато слизу. Спостерігається звисання язика з рота.

При важкому перебігу хвороби у новонародженого майже немає ознак життя. Серце б'ється слабко, пульс майже не промацується.

Лікування. Рушником або марлевою серветкою звільняють від слизу носові ходи і ротову порожнину. Витіканню слизу сприяє піднімання новонародженого за задні кінцівки. Корисним є штучне дихання, яке роб­лять, ритмічно піднімаючи і опускаючи реберні дуги з синхронним наближенням до грудної клітки і розведен­ням у боки передніх кінцівок. У момент розширення грудної клітки витягують язик з ротової порожнини. Тіло новонародженого окроплюють холодною водою і розти­раюсь пучком соломи.

Для збудження центру дихання роблять ін'єкції лобе­ліну (0,02 г), а для підтримки серцевої діяльності — ко­феїну (0,5—1 г).

При важких формах асфіксії може виникнути метабо­лічний ацидоз. Щоб запобігти йому, потрібно ввести внутрішньовенно 4—5 %-й розчин натрію гідрокарбонату в дозі 4—6 мл і 10 %-й розчин глюкози в дозі 0,5 мл на 1 кг живої маси.

Кровотеча з пупка. У новонароджених спостерігається при порушенні тромбоутворення.

Причини. У слабких телят внаслідок порушення дихання послаблюється серцева діяльність і не забезпеч чується нормальний кровообіг у судинній системі. В сер­ці не відбувається повне закриття овального клапана і не утворюється негативний тиск у венозній системі. Кро­вотеча з пупка може виникати при перерізанні пупови­ни ножицями.

Симптоми. З кукси пупкового канатика виді­ляється кров.

Лікування. Пуповину перев'язують стерильною лігатурою або міцною ниткою, обробленою спиртовим розчином йоду. Додатково всю куксу обробляють дезин­фікуючими розчинами.

При важкому стані новонародженого внутрішньовен­но вводять 100—150 мл крові матері.

Запалення пупка. В природних умовах кукса пупо­вини підсихає і відпадає через 4—10 днів, а пупок пе­ретворюється в рубець. Проте можливі різні запалення пупка.

Причини. Попадання в пуповину мікробів гемато­генним шляхом або з навколишнього середовища. Цьому сприяє групове утримання малих телят і ссання пупови­ни один у одного, механічне пошкодження кукси пупо­вини.

Симптоми. Запалена пуповина є потовщеною, твердою, гарячою і болючою. Загальний стан тварини пригнічений. Новонароджені мало ссуть або не п'ють мо­лока, багато лежать. Згодом підвищується температу­ра, а в пуповині можуть утворюватись абсцеси. Гній без запаху або має неприємний запах.

Лікування. Тварину утримують в сухому стан­ку з достатньою кількістю сухої підстилки. Пуповину обробляють дезинфікуючими речовинами. Можна засто­сувати хірургічне видалення запаленої пуповини. При наявності абсцесів їх розрізають. Залежно від стану тва­рини застосовують антибіотики, внутрішньовенно вводять 20—40 мл розчину глюкози з аскорбіновою кислотою. Ре­комендують в товщину черевної стінки навколо пупка явести близько 1 млн. одиниць стрептоміцину, розчине­ного в 20—ЗО мл 0,25 %-го розчину новокаїну, 2—3 рази з інтервалом 24 год.

Виразка пупка. Це таке ускладнення, коли після ві­докремлення пупка грануляційна тканина постійно рос­те. Таку тканину потрібно припікати або відокремлю­вати хірургічним шляхом і лікувати, як рану.

Затримання меконію. В нормі відхід первородного калу відбувається через короткий проміжок часу після випоювання новонародженому молозива. Спостерігаєть­ся у слабких телят або лошат. Тварина напружується, викривляє спину, оглядається на живіт, не п'є молози­ва і довго лежить. Можливі приступи колік з наростан­ням загального ослаблення і загибелі тварини. У пря­мій кишці виявляють скупчення густого або твердого калу.

Лікування. Роблять мильну клізму і масаж живота солом'яним пучком.

Відповідно підготовленим і змащеним вазеліном пальцем видаляють з прямої кишки меконій. Всередину тварині призначають 40—50 мл олії з молозивом. Моло­зиво випоюють теплим і невеликими порціями.

Може спостерігатись атрезія анального отвору. Лі­кування оперативне.