Стадії родів

Відповідно до характеру перейм і потуг, а також з урахуванням змін, які відбува­ються в статевих органах під час родів розрізняють три стадії родів:

а) підготовча або стадія розкриття шийки матки;

б) стадія виведення плода або родова;

в) послідова або стадія виведення посліду.

G Підготовчий період або стадія розкриття шийки матки розпочинається з по­яви перших перейм, а також скорочення широких маткових зв'язок рогів матки, які заважають виведенню плодів. При кожному черговому скороченні м'язів матки, її стінка потовщується за рахунок так званої м'язової ретракції (нашарування шарів один на одний), коли скорочені м'язи не повертаються до попереднього стану.

Перейми в період відкриття не тільки сприяють розширенню родових шляхів, але завдяки їм відбувається і обертання плода і він приймає верхню позицію (в період пити пості плід займає у кобил звичайно нижню позицію, а у корів бокову) (рис. 80). У цей же час ніжки і голівка (при головному передлежанні) поступово розправляються і входять у родові шляхи, а задні ніжки не розгинаються. При тазовому передлежанні, навпаки, розгинаються тазові кінцівки, а голівка і передні кінцівки бувають зігнуті. Н такому переміщені плода відіграє роль обертовий рух навколоплідної рідини, який виникає під впливом перейм. Під час потуг плодові оболонки, просуваючись по ко­нічно звуженому каналу, набувають форми лійки. Як і під час проходження рідини через звичайну лійку, так і в плодовому міхурі відбувається обертовий рух, який по-перше плід навколо поздовжньої осі і примушує розгинатися частини тіла плода, що лежать перед виходом (рис. 81).

Безперечно, що в механізмі зміни позиції і членорозміщення плода під час перейм і потуг велике значення мають активні його рухи, в результаті яких він пристосовуєть­ся до форм матки і таза. Ці рухи виникають під впливом порушення газообміну між матір'ю і плодом, внаслідок чого підвищується кількість вуглекислоти в крові плода і подразнюються рухо­ві центри його.

Положення, позиція і членорозміщення при головному передлежанні теляти (А) і лошати (Б) до родів.

При нормальному відкритті шийки мі­хур, що знаходиться в піхві, розривається, і плодові води з нього витікають. Іноді пло­довий міхур виступає із статевої щілини назовні (через стінки його можна бачити ніжки плода) і розри­пається. Дуже рідко міхур лишається цілим, і плід виходить назовні в оболонці. Ясно, що його негайно треба розірвати, бо інакше плід загине від асфіксії.

Зміна членорозміщення (а) та позиції (б)

G Стадія виведення плода або стадія власне родів. Одночасно з оболонками пло­да і навколоплідними рідинами в шийку матки після її розкриття проникають і пе-редлежачі частини тіла плода ("вклинювання" плода), які викликають подразнення барорецепторів дорсальної частини шийки матки, що стимулює скорочення м'язів черевного преса, тобто приєднанням до перейм родових потуг.

Під час вагітності плід самок (кобила, корова) знаходиться в повздовжньому положенні, головному або тазовому (рідше) передлежанні, у нижній або боковій позиції із зігнутими кінцівками.

Під час родів ці взаємовідношення піддаються відповідним змінам і плід прони­кає в тазову порожнину у верхній позиції з витягнутими передлежачими кінцівками, набуваючи форми клину або циліндра з конусоподібною передлежачою частиною оболонки.

Внутрішньоматковий тиск на плід зростає до максимуму (у великих самок до 2,3 кг на 1 см2 площі тіла або 640 кг на всю поверхню плода і 78 кг на вихід з тазу), а це сприяє врізанню, а тоді вклинюванню плода в родові шляхи в напрямку до вульви відбувається так зване врізання плода. Черговими переймами і потугами передлежачі органи плода проштовхуються через щілину вульви і наступає їх прорізання, піс­ля якого виведення плода, як правило, закінчується швидко, його пупковий канатик розривається. В порожнині матки залишаються лише плодові оболонки та залишки навколоплідної рідини. В родову стадію роділля буває сильно збудженою, занепокоє­ною, переступає ногами, стогне, лягає і швидко встає, оглядається на живіт, вигинає спину, хоча у деяких самок вищезгадані клінічні ознаки можуть бути відсутні.

У цій стадії потуг плід просувається краще, якщо роділля лежить, бо участі. черевного преса при цьому більша. Голівка плода при цьому лежить у лошат па путових суглобах, а у телят - на капральних, що спричиняє прорізуванню голівки через шийку матки.

П ід час прорізування голінки родові по­туги досягають максимального напруження і повторюються одна за одною. Тому й не див­но, ідо багато тварин під час прорізування го­лівки плода часто стогнуть і потіють. Корови мукають від сильного болю.

Коли пройшла голівка плода через роз­ширену шийку матки, дальший процес родів відбувається без особливих труднощів. Прав­да, іноді вульва, незважаючи на розслаблен­ня, на дуже короткий час затримує роди. В цій частині родових шляхів копитця кінцівок легко проходять назовні, а відносно велика І голівка або тазовий поясок (при тазовому предлежанні) виходять порівняно повільно. У таких випадках можуть спостерігатися в тій чи іншій мірі розрив промежини.

G Послідова стадія або стадія виведення посліду. Після виведення плода на деякий час породілля заспокоюється, у неї припиняються на декілька хвилин перейми і потуги, а тоді перейми поновлюються, але вже на фоні слабких потуг або взагалі без них. Це сприяє спочатку витіканню решток Плодових вод, змішаних з кров'ю. Потім починається виділення плодових оболонок (у великих тварин, овець і кіз затримуються звичайно всі оболонки, а у собак і сви­ней - судинна і частково сечова), які мають назву посліду. Перейми спостерігаються до повного зігнання плодових оболонок (посліду). Послід виділяється звичайно після виходу плода у кобил через 3-15 хв., у дріб­ них жуйних тварин - через 2-4 години, у свиней - через 0,5-1 годину і тільки в корів може затримуватися до 6 годин і більше.

Виділенню посліду сприяє різке зниження внутрішнього тиску у ворсинках, криптах карункулів матки після виведення і розриву судин пуповини. Крім того, скорочення матки витискають ворсинки з крипт (заглибин карункулів матки). Сповільнене виділення посліду у жуйних, порівняно з іншими видами тварин, пояснюється перш за все котиледонним типом плаценти до того ж карункули розміщені на тонких ніжках, і в них немає м'язів; а ворсинки судинної оболонки розгалужені і глибоко проникають у крипти карункулів матки. По-друге, відокремлений послід виділяється у виверненому стані, тобто та сторона, що була прикріплена до слизової оболонки, виявляється завернутою всередину. Це пояснюється тим, що відокремлення судинної оболонки починається від задніх відділів матки.

Під час відокремлення посліду у більшості тварин не спостерігається кровотечі, бо ворсинки судинної оболонки виходячи з крипт, не розриваючи судин, неначе пальці з рукавички, a y м'ясоїдних і кролів відокремлення посліду супроводжується кровотечею, внаслідок порушення цілості слизової оболонки матки. Але ця кровотеча буйне незначною, бо матка швидко скорочується.

Зрілим вважається плід, що після народження, здатний продовжувати свій розви­ток у звичайних умовах. У практичній роботі знання ступеня зрілості плода дозволяє відрізнити нормально розвинений від недорозвиненого.

Під час перебування плода в порожнині матки відбувається окостеніння його ске­лета, що дає можливість йому утримувати на кінцівках свою масу тіла.

Маса зрілого плода залежить від живлення матері і породності батька. У разі ва­гітності корови двійнями, трійнями кожний із зрілих плодів важить менше, ніж серед­ня маса одного плода, але маса взятих разом перевищує масу одного зрілого плода. Новонароджені, двійні або трійні розвиваються так само, як і ті, що народилися по­одиноко. Плоди чоловічої статі мають при народженні трохи більшу масу, ніж жіно­чої. Маса зрілого плода свійських тварин дуже коливається, і на її підставі неможливо визначити ступінь дозрілості плода.

У багатоплідних тварин перші новонародженні плоди часто бувають слабшої кон­ституції, ніж наступні.

Лошата народжуються покриті густою шерстю. При народженні вони здебіль­шого мають 12 молочних кутніх зубів. Маса новонародженого коливається від 25 до 50 кг і більше.

Телята родяться покритими густою шерстю. При народженні вони мають 4-6 молочних різців і 12 кутніх зубів. Маса народженого коливається від 20 до 45 кг і більше.

Козенята і ягнята народжуються також покритими густою шерстю. При народжен­ні вони звичайно мають різці. Маса народженого коливається від 3,5 до 5 кг.

Поросята народжуються з дуже короткою і ніжною щетиною. При народженні вони мають такі зуби: кутові різці і ікла. Маса кожного новонародженого поросяти в середньому від 1 до 1,5 кг. Маса всіх плодів у гнізді становить близько 10 % маси ма­тері. Об'єм тіла навіть у найширших ділянках звичайно менший від розміру тазового каналу роділлі, що має дуже важливе значення при родах.

Цуценята і котенята народжуються з густою, але короткою шерстю, навіть у дов­гошерстих порід. При народженні вони не мають зубів. Повіки і слуховий прохід за­криті. Вушні раковини короткі і товсті. В середньому маса плодів у великих порід становить 1-2 %, у дрібних - 5-7 % від маси матері. Тому у сук карликових порід часто спостерігаються ускладнені роди, при яких потрібна акушерська допомога.

Кроленята народжуються голими, сліпими і зовсім безпорадними. Серед них не­рідко бувають недорозвинені і мертвонароджені, яких негайно слід забрати від кро­лематки.