Передвісники родів та їх клінічні ознаки

У вагітних самок незадовго до настання родів проявляються характерні клінічні ознаки або симптомокомплекс, на підставі якого можна прогнозувати приблизно по­чаток родового процесу, але встановити точно цей час практично не можливо. У са­мок різних видів тварин вищезгаданий симптомокомплекс має свої особливості.

Кобила. В кінці вагітності спостерігається набряк і гіперемія статевих губ, за­падають крижі (чітко спостерігається западина поміж основою хвоста і сідничними горбами) і з'являється незначний набряк живота. Добре помітний набряк спостеріга­ється у кобил, які мали недостатню кількість прогулянок і активного моціону. Поряд з цими ознаками, відбувається помітне звисання живота під тиском плода на розпу­шені і м'які черевні стінки. Приблизно за 5-7 діб до родів молочна залоза кобили наповнюється молозивом, яке навколо отворів дійкових каналів засихає у вигляді ян­тарних крапель. Зменшення довжини шийки матки, яке виявляють при ректальному дослідженні кобил, свідчить про початок її розкриття. Короткочасним у кобил буває розрідження густого слизового корка шийки матки і його витікання за межі вульви у вигляді ниток тягучого слизу.

Корова. В кінці вагітності спостерігається звисання живота, особливо у тварин з неодноразовими родами. За 12-36 годин до початку виведення плода таз корови пе­ретворюється із "звичайного" в "родовий" за рахунок розслаблення його зв'язкової системи (зв'язки таза стають розпушеними і збільшуються на 1/3 - 1/4 їх довжини). Сідничо-крижова зв 'язка, яка до родів при натискуванні на неї в ділянці підхвостової складки пальпується у вигляді міцного непіддатливого тяжу, безпосередньо перед родами розслаблюється і її можна охопити пальцями та відтягнути на бік, легко змі­щуючи; в окремих випадках її контури згладжуються настільки, що вона взагалі не промацується. Западини між основою хвоста і сідничними горбами виразно збільшу­ються ("западання крижа").

Іноді у окремих тварин зв'язки таза розслаблюються лише перед самим початком родів, або, навпаки, за 2-3 тижні до їх початку. Статеві губи збільшуються і набряка­ють, шкіра їх стає гладенькою і гіперемованою, складки розправляються.

За 1-2 доби до родів густий слизовий корок шийки матки та густий липучий слиз піхви розріджуються і виділяються за межі вульви у вигляді "поводків" чи тяжів в'яз­кого слизу, які звисають із зовнішніх статевих органів. Інколи аналогічна ситуація у 30-40 % корів може спостерігатися в кінці четвертого або на п'ятому місяці вагіт­ності, що більшістю авторів пояснюється різкими перебудовами і змінами в гормональній системі самок, а точніше, включенням у систему гормоногенезу сформованої плаценти. Малодосвідчені тваринники сприймають такі ознаки за прояви статевого циклу і навіть проводять осіменіння таких тварин, викликаючи аборт.

За 2-3 доби до родів, інколи й раніше, а в деяких випадках під час або навіть після родів вим'я наповнюється молозивом.

В останній місяці, тільності корів простежується тенденція до незначного підвищення загальної температури, але за 10 50 годин до почіпку родового процесу температура тіла тварини може знижуватись на 0,4 -1,2 PC; за 2-3 години до початку родів зменшується довжина шийки матки, що можна виявити при ректальному дослідженні.

За 1 - 2 доби до родів наступають відповідні зміни і в поведінці тварини: вини­кає занепокоєння, вона оглядається на живіт, переступає з ноги на ногу, часто лягає і встає з підлоги, мукає, у неї знижується апетит, з'являється спрага.

Коза і вівця. За 3-4 тижні до родів починає збільшуватися вим'я, в останні 1-3 дні перед родами воно набрякає. Молозиво у молочній залозі з'являється за 1-2 доби, але найчастіше - безпосередньо перед родами, за 1-2 доби до окоту таз перетворю­ється н "родовий".

За 3-4 доби до родів спостерігається гіперемія та припухання вульви, розріджен­ня слизового корка вагітності (пускання повідків); за 12-24 години до окоту кози чи вівці стають занепокоєними, часто гребуть підстилку, оглядаються на живіт, відмов­ляються від корму і жалібно мекають.

Свиноматка. У свині в кінці поросності відмічається висока ступінь звисання живота. За 10-12 годин до початку родів її таз перетворюється із звичайного в родо­вий за рахунок розслаблення крижово-сідничних зв'язок, втрачаючи випученість та округлість крупа у ділянці сідничних горбів. Зовнішні статеві органи піддаються гі­перемії і набрякають. За 1-2 доби до виведення плодів у свині розкривається шийка матки, а густий слизовий корок, який її закривав під час вагітності, розріджується і витікає за межі вульви у вигляді ниток тягучого слизу. За 24-48 годин до початку ро­дів у молочних залозах з'являється молозиво, у свиноматок, які мають світлу шкіру, відмічається почервоніння молочної залози.

Приблизно за добу, особливо за 6-12 годин до родів, проявляється так званий "ін­стинкт" наближення родів - свиноматка часто лягає і встає, риє підстилку, переносить її в роті, підготовлюючи у певному місці станка "гніздо".

Сука. У цих тварин помічається теж обвисання живота, розслаблення тазових і крижових зв'язок, набряклість статевих губ і готування в затишному місці гнізда. Дуже характерною ознакою в кінці вагітності є зниження температури тіла. Воно по­чинається поступово, переважно за 2-3 дні до настання родів, але в окремих випадках зниження температури буває раптове. Проте завжди температура тіла за 24 години до настання родів досягає субнормальні межі (нижче 37 °С). Якщо врахувати, що в здо­рових собак нормальна температура коливається між 38-39 °С, то температура падає па 1-2 °С. З настанням потуг температура тіла швидко підвищується до норми.

Кішка. За тиждень до родів кішка починає часто вилизувати себе, особливо ді­лянку живота і зовнішніх статевих органів. Вона стає дуже роздратованою, а інколи й агресивною, особливо в присутності сторонніх осіб, шукає місця схованки для обла­штування свого гнізда, яким можуть бути шафи, темні місця, скриньки та інші меблі, де накопичений одяг або взуття, "перериває" господарське ліжко або диван, риє гніздо в саду чи допоміжних будівлях, в тому числі й сусідських, стає сильно збудженою.

За 10-30 годин до родів газ кішки перетворюється в "родовий". За 3-5 діб до родів вульва набрякає і збільшується. За 2-3 доби густий слизовий корок шийки матки розріджується і витікає за межі статевої щілини, пакети молочних чалої збільшуються і набрякають, в них з'являється молозиво.

За 15-40 годин до родів загальна температура тіла знижується на 0,4-1,2 ºС.

Кролиця. За 1-3 доби до родів кролиця стає збудженою, бігає по клітці, висмикує на животі і грудях свій пух і готує "гніздо для родів". Апетит знижується, з'являються ознаки спраги. За 1-2 доби до родів пакети молочних залоз збільшуються і набряка­ють, в них з'являється молозиво.

Нутрія. Апетит нутрії за декілька днів до родів погіршується, живіт перед родами стає майже круглим; самки важко пересуваються, більше сидять у будиночку і тіль­ки на короткий час виходять купатися або для годівлі. Для нутрій гніздо утворюють штучно, закладаючи в будиночок сіно або солому, ущільнюючи підстилку руками до­верху, в якому нутрія робить прохід і в глибині влаштовує своє гніздо, яке захищає її новонароджених від холоду, особливо в зимову пору року. В основному роди у нутрії відбуваються вночі або дуже рідко вдень.

Сріблясто-чорна лисиця. За 1-2 доби до родів підвищується спрага. Поведінка самок перед родами буває різною: одні поводять себе спокійно, інші бігають з виском по клітці, шкребуться в будиночку. За 1-1,5 доби до родів самки вискубують пух на молочних залозах, а деякі обскубують увесь живіт і навіть хвіст. За 5-8 діб до щеніння у самок знижується апетит, що є ознакою нормальних (фізіологічних) родів. За 1-2 доби до родів молочні пакети у лисиць збільшуються і набрякають, в них з'являється молозиво. Іноді молозиво може з'являтися набагато раніше.

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ПЛОДА І РОДОВИХ ШЛЯХІВ

Нормальний перебіг родів можливий, по-перше, коли розміри тіла плода відпо­відають розмірам родових шляхів матері, а по-друге, при відповідному розміщенні плода в родовому каналі. Звичайно розміщення плода в утробі матері істотно відріз­няється від того, яким воно було в період вагітності. Знання цих особливостей самок має важливе значення при наданні родової допомоги тваринам.

З цього погляду слід розрізняти і користуватися такими акушерськими поняттями або термінами: положення, передлежання, позиція і членорозміщення плода.

Динаміка родового процесу

Правильне розуміння родового акту, а також трактування причин, що обумовлю­ють його порушення не можливе без розуміння механізму та ролі окремих факторів у їх перебізі; перш за все необхідно знати особливості будови родових шляхів материн­ського організму і плода, а також їх співвідношення.

Особливості будови кісткової основи родових шляхів наведені вище.

Плід як об'єкт родів. У плода домашніх тварин є три об'ємних відділи (анато­мічні ділянки), які можуть спричинити затягування родового процесу: це - голова, плечовий і газовий пояси. Найбільша ширина черепа у плода співпадає з лінією, що з’єднує вершини скулових дуг (у кобили, свині і суки), або лобних відростків (жуй­ні). Максимальна ширина плечового поясу - між плечовими суглобами, а тазового поясу між маклоками. Умовна прима лінія, проведена вздовж тулуба плода через кінцеві точки вищезгаданих відділів плода, при правильному його положенні і членорозміщенні буде знаходитись у верхній третині або дещо вище середини висоти голови, плечового і тазового поясів.

Найбільш непіддатлива ділянка - голова плода, оскільки кісткові шви його черепа на час родів (за винятком м'ясоїдних) практично зрослися і нерухомі. Плечовий пояс може зменшуватися в об'ємі за рахунок пружності грудної клітки, а таз - внаслідок ще залишкової рухомості хрящових швів його кісток і витягнення тазових кінцівок.

Найбільша висота в ділянці голови вимірюється відстанню від тім'яних кісток (у жуйних - від лобних) до кута нижньої щелепи; в ділянці плечового поясу - від холки до грудини і в ділянці тазу - від крижових хребців до тазового зрощення.

Родові сили. Початок, тривалість і завершення родового акту визначаються родо­вими силами. Такими силами є скорочення м'язів матки (перейми) і черевного пресу (потуги), які відбуваються ритмічно і послідовно, змінюючись так званими періодами пауз, тобто перейми, потуги і паузи між ними - це складний цілеспрямований і необ­хідний пристосувальний механізм, що забезпечує народження живого плода. Відсут­ність же пауз між скороченнями (тетанія матки) приводить до загибелі плода з причин його кисневого голодування внаслідок перетискання судин хоріону і обмеження кровозабезпечення плаценти. Перейми і потуги супроводжуються подразненнями нервових елементів матки, її шийки та тазової порожнини, а також інших ділянок материнсько­го організму, пов'язаних із статевою системою самки (зони Хеда), що призводить до виникнення сильних больових відчуттів у роділлі тривалістю від 30 до 80 сек., після чого відбувається пауза тривалістю від 1 до 5 хвилин. Потуги виникають в родовому процесі в той час, коли родові шляхи розкриті і починається виведення плодів.

За силою і тривалістю скорочень у різні періоди родового процесу розрізняють: а) перейми розкриваючі (підготовчі); б) перейми і потуги вивідні (родові); в) перейми і потуги послідові.

Розкриваючі (підготовчі) перейми характеризуються скороченням тільки м'язів матки. Перші перейми короткотривалі, вони змінюються довгими паузами (20-30 хв.). Впродовж родів перейми посилюються і стають довшими (до 2-5 сек.), а па­узи між ними коротшають (1-5 хв.). Розкриваючі перейми забезпечують розкриття | каналу шийки матки і повернення плода з бокової (теляти) або нижньої (лошати) j позиції у верхню.

Вивідні (родові) перейми і потуги складаються із скорочень м'язів матки та черев­ного пресу. Перейми і потуги в цей час бувають дуже сильними, довгими, тривалими (до 5 хв.), а паузи - короткими (до 1-3 сек.). Разом вони значно тиснуть на плід, про­штовхуючи його по родових шляхах.

Потуги і перейми послідові розпочинаються через деякий час після виведення плода і забезпечують відокремлення плодових оболонок (посліду) і зігнання їх, разом із залишками навколоплідної рідини, з порожнини матки. Послідові перейми коротко­тривалі і чергуються з довгими паузами.