Класифікація абортів за а. П. Студенцовим

G Ідіопатичні незаразні аборти зумовлені генетичною неповноцінністю статевих гамет, яка може бути при окремих захворюваннях тварин. Неповноцінність статевих гамет веде до аномалій у розвитку ембріонів та загибелі плодів.

G Симптоматичні незаразні аборти є поширеною групою абортів у тварин, які зумовлені дуже різноманітною етіологією.

G Аліментарний аборт зустрічається при неправильній годівлі вагітних тварин, що порушує живлення і розвиток плода. Аборт виникає внаслідок виснаження або ожиріння вагітної тварини, розвитку гіповітамінозів або авітамінозів А, Е, О.

Згодовування вагітним тваринам недоброякісного (цвілого або гнилого) сіна, зіпсованого або занадто кислого силосу, прогірклої макухи призводить до аборту. Нестача у раціоні мінеральних речовин (кальцію, фосфору, натрію), мікроелементів (кобальту, йоду, заліза, марганцю, міді) значною мірою позначається на перебігу вагітності, розвитку і рості плода.

GТравматичний аборт зумовлений дією травми на тварину, яка перебуває переважно у другій половині вагітності. Особливо небезпечними є удари в ділянці черевної стінки, носа, а також раптові падіння, різкі рухи, стрибки, грубе зовнішнє або ректальне дослідження на вагітність.

G Експлуатаційний аборт спостерігається у вагітних кобил, які тривалий час перебувають на важких і стомлюючих роботах, що порушує кисневий обмін у плода.

G Звичайний аборт настає у кобил і корів у результаті інфантилізму або заміщення м'язової тканини на сполучну з наступним утворенням рубців на слизовій оболонці матки. Це призводить до щорічного аборту у певний час вагітності. Таких тварин вибраковують.

G Штучний аборт викликають при захворюваннях самки, коли дальша вагітність є протипоказаною (викривлення, звуження і пухлина таза, остеомаляція, залежування перед родами тощо). Самостійно роди не відбуваються.

G Відомо, що холодні обмивання, купання у холодній воді зумовлюють так звані простудні аборти.

G Введення вагітній тварині деяких лікарських засобів (пілокарпіну, маткових ріжків, синестролу) сприяє медикаментозному аборту.

G Інфекційні та інвазійні аборти являються у самок у разі захворювань на бруцельоз, паратиф, вібріоз, трихомоноз. У великої і дрібної рогатої худоби та свиноматок ознакою бруцельозу є аборт

Наслідки абортів

Найчастіше, як уже зазначалося, аборт закінчується викиднем. Викидень є найменш небезпечним ускладненням. Він виникає найчастіше на тре­тій день після дії причини. Аборт у першій половині ва­гітності відбувається раптово, без додаткових ознак; слі­дом за плодом виходить послід. У другій половині вагіт­ності у самки перед абортом спостерігається пригнічен­ня, зменшується апетит, надій, після викидня затриму­ється послід. Стежать за відокремленням посліду і в разі потреби видаляють його.

При сприятливому перебігу хвороби тварини швидко одужують і незабаром можуть запліднюватися. Рідше бувають муміфікація, мацерація, гнильний розпад та роз­сисання плода.

Муміфікація (висихання) плода. При цьому загальний стан організму не змінюється. Плід поступово зменшу­ється за розміром, тканини його стають щільними. Спри­ятливими умовами для муміфікації є низька скорочуваль­на здатність матки, відсутність мікрофлори при закритій шийці матки. Висихання найчастіше спостерігається у свиноматок, жуйних, рідше у кобил. При повному аборті плоди виганяються під час тічки або залишаються в по­рожнині матки роками. Під час ректального дослідження в порожнині матки виявляють тверде, спотвореної фор­ми стороннє тіло.

Лікування. Для вигнання мумікованого плода по­трібно вилущити жовте тіло, відкрити шийку матки і ввести в матку теплий 3 %-й розчин натрію хлориду, зро­бити ін'єкції синестролу, окситоцину або пітуїтрину в лі­кувальних дозах. Для кращого виходу плода родові шляхи слід зволожити слизовими відварами або маслами.

Мацерація (розм'якшення і розплавлення тканин) плода трапляється у свиней і корів, рідше у кобил. Виникає в тих випадках, коли загиблий плід, що затримав­ся в матці, зумовлює катаральне запалення її слизової оболонки. Можливість проникнення в матку гнійної мік­рофлори виключається. При цьому м'які тканини плода перетворюються на рідку масу, тобто розплавляються і всмоктуються слизовою оболонкою матки. Загальний стан тварини пригнічений. Температура тіла підвищується. Пульс і дихання прискорені. Апетит зменшується. Твари­на тужиться. Із статевої щілини виділяється коричневий слиз неприємного запаху. Під час ректального дослід­ження відчувається збільшення в об'ємі матки, яка флук­тує. Глибокою пальпацією можна промацати окремі кіст­ки плода. Якщо ввести руку (в гумовій рукавичці) в по­рожнину матки, легко виявляються окремі кістки плода, що плавають у рідкій масі наповненої матки.

Лікування. Розкрити руками шийку матки, вида­лити щільні частини плода і промити порожнину матки антисептичними розчинами. Для лікування ендометриту застосовують антибіотики і сульфаніламідні, а також маткові препарати. Тварини з тривалим процесом маце­рації часто бувають неплідними, тому після видужання їх відгодовують на м'ясо.

Аборт з гнильним розпадом плода (емфізема, петрифікація). У разі проникнення в матку гнильних мікробів загиблий плід зазнає гниль­ного розпаду. Внаслідок цього утворюється багато газів. Вони скупчуються в порожнинах і тканинах плода, різко збільшуючи його розмір.

Загальний стан самки пригнічений, температура тіла підвищується, пульс і дихання прискорені, апетиту не­має, із статевої щілини виділяється коричнева рідина неприємного запаху з шматочками плодових оболонок, що розклалися.

Лікування. Потрібна невідкладна допомога. В мат­ку вводять кілька літрів мильної води, а руку і статеві шляхи зволожують мильним спиртом, емульсією зелено­го або господарського мила. Після цього намагаються витягти плід. Коли цього зробити не вдається, роблять глибокі розрізи тіла плода, крізь які виходять гази. Ви­даливши гази, знову намагаються витягти плід. Якщо і на цей раз не вдається витягти плід, його виймають ча­стинами.

Видаливши плід і навколоплідні оболонки, порожнину матки зрошують розчинами фурациліну 1 : 5000, хлора­міну 1 : 1000, перманганату калію (1 :500), 2 %-м роз­чином йоду або іншими високоефективними дезинфікую­чими засобами. Надалі проводять лікування антибіотиками і сульфаніламідними препаратами із застосуванням маткових речовин.

Аборт з розсмоктуванням плода. Можливий у першій третині вагітності, поки не настане звапнявіння кісток плода. Плід розсмоктується, якщо немає мікробів у матц­і. Перебіг аборту не має будь-яких ознак.

Гігієна акушера. Треба коротко обрізати нігті і стежити за тим, щоб шкіра рук акушера і його помічників була без пошкоджень, оскільки можливе зараження анаеробною мікрофлорою.

Руки обробляють йод-бензин-парафіном у співвідношенні 1 : 750 : 250. Подряпини, садини, рани на шкірі змазують 5 %-м спиртовим розчином йоду і заливають колодієм. Руки перед поданням допомоги можна обробити підігрітим ланоліном або вазеліном (стерильним), а по­вім покрити шаром мила.

Заводячи руку в порожнину матки при розм'якшенні і розплавленні тканини плода, користуються гумовими рукавичками.

Загальна профілактика абортів.

Організаційно-профі­лактичні заходи щодо зберігання вагітності у тварин бу­вають різні. Слід проводити ранню діагностику вагіт­ності. Якщо самка не вагітна, треба робити повторне осіменіння або спаровування. Вагітних тварин забезпечують повноцінним збалансованим раціоном і моціоном до настання родів. До раціону не можна включати гнилі, запліснявілі і мерзлі корми.

Вагітним тваринам влаштовують щоденний активний моціон по відведеній трасі з відстанню 3—4 км в обидва кінці. Його здійснюють також на спеціально обладнаних ектромеханізованих майданчиках. Моціон позитивно впливає на загальний стан, обмін речовин і розвиток плода.

Залежно від пори року вагітних самок утримують у приміщеннях або літніх таборах згідно з рекомендованими санітарно-гігієнічними нормами. Тварин закріплюють, за штатними працівниками.

Своєчасно і правильно треба запускати вагітних самок (корів за 45—60 днів). Перед запуском корів обстежують на приховані мастити, розчищають і обрізують птиці та роги. Бажано у 3—5% поголів'я провести дослідження сечі (наявність кетонових тіл і білка), крові Легальний білок, кальцій, фосфор, каротин, резервна Лужність, гемоглобін, еритроцити, лейкоцити).

Тварин з хворобами матки та її шийки не осіменяють, тому що вони не запліднюються, а якщо запліднюються, то абортують. Хворих тварин потрібно вилікувати, а по­тім осіменяти.

При появі в господарствах абортів тварин треба виз­начити основні причини і приділити увагу заходам запобігання їм. З цієї метою складають план, у якому пе­редбачають систему дослідження: 1) встановити харак­тер аборту, виключивши інфекційне та інвазійне походження його (бруцельоз, вібріоз, паратиф, трихомоноз та ін.); 2) ретельно дослідити кожен абортований плід, його оболонки та визначити вік; 3) виключити алі­ментарні і травматичні аборти; 4) виявити фактори, які зумовлюють інші ідеопатичні і симптоматичні аборти.

При будь-якому аборті слід виключити аборт інфек­ційного або інвазійного характеру. Самку, що абортува­ла, негайно ізолюють від інших тварин і здійснюють від­повідний ветеринарний нагляд і лікування. Приміщення, де стався аборт, дезинфікують. Плід і навколоплідні оболонки вміщують у посудину і відправляють у вете­ринарну лабораторію для дослідження. У господарствах, де у самок спостерігалися аборти, тварин осіменяють штучно спермою здорових плідників, інструменти перед кожним осіменінням знезаражують.

Ветеринарні спеціалісти в міру потреби проводять певні профілактичні щеплення та обробки тварин. Захо­ди щодо ліквідації у господарствах інфекційних і інва­зійних абортів регламентуються відповідними ветеринар­ними інструкціями.