Діагностика вагітності

Р ання діагностика вагітності у тварин відіграє вели­ку роль у проведенні планової роботи щодо відтворення поголів'я. Застосовуючи ранню діагностику вагітності, можна виявляти вагітних, невагітних і неплідних тва­рин, контролювати ефективність і результати осіменіння, своєчасно готувати самку до родів, встановлювати норми годівлі відповідно до строків вагітності. В умо­вах інтенсивного ведення скотарства встановлення ран­ньої вагітності значно полегшує боротьбу з неплідністю, тому майбутні зооветспеціалісти повинні добре оволоді­ти методами ранньої діагностики вагітності.

Розпізнавання вагітності грунтується на анатомо-топографічних та фізіологічних змінах, які відбуваються в організмі вагітної тварини. Її проводять клінічним бо лабораторним методами. До клінічної діагностики вагітності відносять рефлексологічний метод, зовнішнє та внутрішнє (вагінальне та ректальне) дослідження.

Методи лабораторної діагностики вагітності вважаю­ть допоміжними. До них входять дослідження цервікального, або піхвового слизу, дослідження крові, сечі, молока, виявлення гормонів.

Вітчизняні вчені М. П. Мишкін, А. Ю. Тарасевич, . П. Студенцов, Н. О. Флегматов, X. І. Животков, . О. Волосков, А. А. Журавель та інші зробили великий внесок у розробку методів діагностики вагітності у великих тварин.

Топографія вагітної матки.

Матка поступово збільшує свій об'єм. Цьому сприяє розвиток плода, його оболонок і нагромадження навколоплідної рідини. Додатково розвиваються сполучна і гладка м'язові тканини, маса органа значно збільшується, хоч стінка матки тоншає. Вагітний ріг матки з трохи зігнутою верхівкою назад починає вип'ячуватися за межі прикріплення широких маткових зв'язок і тазової порожнини. Він спрямований до діафрагми. Невагітний ріг матки залишається біля вагітного.

У корів вагітним найчастіше буває правий ріг матки. Він рубцем відтісняється вправо, через що значно вип'ячується права черевна стінка. З розвитком плода збіль­шується його маса, нагромаджуються навколоплідні води і матка опускається в черевну порожнину. Збіль­шується і маса матки.

До кінця вагітності матка досягає діафрагми. З 4-го місяця тільності промацуються карункули. Збільшуєть­ся кількість кровоносних судин у матці, з 4—5-го міся­ця тільності виникає їх вібрація (дзюрчання). У кобил лівий вагітний ріг матки знаходиться по середині черев­ної порожнини. Ріг міститься усередині колін ободової кишки. У корів та кобил матка набуває асиметричного вигляду. При багатоплідності в овець і кіз плоди зай­мають обидва роги матки. У свиней та сук вагітні роги стають довшими і утворюють завороти, які лежать на черевних стінках. Вагітний ріг матки має ампулоподібні розширення для кожного плода. Нижче спинимося на методах внутрішнього дослідження самок на вагітність.

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ВАГІТНОСТІ

Клінічні методи діагностики вагітності

Анамнезом встановлюють імовірні та справжні ознаки вагітності. Ймовірними (неспецифічними) є озна­ки, які з'являються з настанням вагітності. В окремих випадках та чи інша ознака може бути неспецифічною для вагітності. Наприклад, збільшення об'єму живота буває під час вагітності і деяких захворюваннях тера­певтичного характеру. Аналізуючи записи у журналах обліку осіменінь, уточнюють дату та кратність осіменіння тварини.

Під час збору анамнезу в обслуговуючого персоналу з'ясовують такі питання: чи спостерігались у тварини чергове статеве збудження, тічка й охота, яка у неї по­ведінка, апетит; чи підвищилась вгодованість вагітної самки у першій половині вагітності, чи спостерігаються зниження надоїв, зміни запаху та смаку молока, чи є набряки на черевній стінці, кінцівках вимені, чи зміни­лась конфігурація живота, як часто у тварини відбуваються акти дефекації та сечовиділення. Справжні озна­ки (рухи, серцебиття плода) властиві тільки вагітним тваринам. Анамнестичні дані дуже важливі для виз­начення діагностики вагітності у тварин іншими мето­дами.

Рефлексологічним методом виявляють можливу охо­ту у самок самцями-пробниками 1—2 рази за день. Пе­ревірку починають у корів з 10-ї доби, овець — з 10— 12-ї, свиней — з 15-ї, кобил — з 8-ї і у кіз — з 5 до 30-ї доби після осіменіння.

Самок, виявлених в охоті, осіменяють. Кількість проб визначають за тривалістю охоти у самки. Корову або телицю вважають тільною, якщо вона не виявила ознак охоти протягом 1—2 статевих циклів підряд. Ефектив­ність методу у початковій стадії становить 95—100 %.