? Питання для самоконтролю

1.Яка організаційна структура племпідприємств і пунктів штучного осіменіння в області, районі?

2.Який штат передбачається на племпідприємствах і пунктах штучного осіменіння, обов’язки персоналу?

3.Положення про племпідприємства та пункти штучного осіменіння.

4.Яке обладняння, оснащення, документація, інструменти та матеріали повинні знаходитися на пунктах штучного осіменіння?

5.Які ветеринарно – санітарні вимоги до племпідприємств і пунктів штучного осіменіння тварин?

ГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ

2.Акушерство сільськогосподарських тварин

2.1.Запліднення. Фізіологія та діагностика вагітності план

1.Запліднення і вагітність.

2.Розвиток плода та плодових оболонок.

3.Плацента плодова і материнська, типи плацент.

4.Пупочний канатик, ріст і живлення плода.

5.Особливості кровообігу у плода.

6.Плодючість тварин. Багатоплідність.

7.Тривалість вагітності.

8.Зміни в організмі вагітних самок, їх годівля і утримання.

9.Значення методів ранньої діагностики вагітності.

10.Клінічні методи діагностики вагітності різних видів тварин.

10.1.Зовнішнє дослідження.

10.2.Вагінальне дослідження.

10.3.Ректальне дослідження.

11.Рефселогічний метод діагностики.

12.Лабораторні методи діагностики вагітності.

13.Діагностика вагітності методом сонографії (ультразвуком).

 Література

1.І.І.Карташов, Г.С.Шарапа Акушерство гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К.: Вища школа 1991. с.140 - 164

2.Н.Н.Михайлов Акушерство, гинекология и искусственное осеменение сельськохозяйственних животних М.: Агропромиздат 1990. с.

3. Яблонський В.А., Хомін С.П., Калиновський Г.М., Харута Г.Г. та інші Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – ПП.: Нова книга 2006. с. 188 - 227

4.В.М.Яблонський Практичне акушерство гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. - К.: Мета 2002. с. 126 - 133

! Основні терміни і поняття

Запліднення, капацитація, зигота, гіалуронідаза, вагітність первинна і повторна, фізіологічна,патологічна, і додаткова,морула,зародковий, або ембріональний період, передплідний період, плідний період, судинна оболонка (хоріон), плацента, се­чова оболонка і водна, дифузно-розсіяна плацента, котиледонна (множинна), пояскоподібна (зональна), дискоїдальна плацента, невідторгнувана і відторгнувана, пупковий канатик, гонадотропін сироватки жеребної кобили (ГСЖК),

Теоретичні вказівки

З А П Л І Д Н Н Н Я складний фізіологічний процес взаєм­ного злиття (асиміляції) статевих клітин самця і самки, внаслідок чого утворюється нова клітина (зигота), здат­на розвиватися і дати початок новому організму.

Він відбувається у верхній третині яйцепроводу.

Ефективність осіменіння залежить не тільки від жит­тєздатності спермія, а й від яйцеклітини після її виділення із фолікула. В момент овуляції яйцеклітина ра­зом з клітинами фолікулярного епітелію і фолікулярною рідиною попадає на бахрому яйцепроводу, яка в цей час зближена з яєчником. Потім завдяки скороченням м'я­зів стінок яйцепроводу, переміщенню серозної рідини, рухові миготливого (війкового) епітелію та дії інших факторів яйцеклітина, а потім і зигота переміщуються в напрямі рогів матки. Цей процес триває протягом 2— 3 діб.

Ефективність запліднення залежить від якості стате­вих клітин та своєчасного осіменіння самок. Слід пам'я­тати, що яйцеклітина зберігає здатність запліднюватися протягом не більш як 5—10 год після овуляції.

Встановлено, що для нормального процесу запліднен­ня і одержання життєздатного приплоду необхідне з'єд­нання тільки повноцінних статевих клітин. Спермії бугая безпосередньо перед заплідненням повинні близько 6 год перебувати в яйцепроводах для дозрівання, щоб бути здатними до запліднення.  Таке явище називають капацитацією (інкубацією, адаптацією) сперми. Спермії че­кають яйцеклітину, яка теж певний час (десь близько 1—2 год) «дозріває».

Запліднення у тварин складається з чотирьох основ­них стадій, або етапів.

Перша стадія (денудація) запліднення характеризується тим, що яйцеклітина звільняється від фолікулярних клітин (променистого вінця). Основна роль у цьому належить сперміям, які виділяють фермент гіалуронідазу (він є в секретах яйцепроводів) та інші ферменти, що розріджують речовини, які зв'язують між собою клітини променистого вінця. Для запліднення не обов'язково, щоб яйцеклітини повністю звільнялися від клітин його вінця. Досить невеликої частини, аби спер­мії проникли через прозору оболонку.

На другій стадії запліднення кілька десятків або сот сперміїв проникають крізь прозору оболонку яйцеклітини в навколожовтковий простір. Водночас закін­чується дозрівання яйцеклітини і виділення другого по­лярного тільця. Ядро, що має гаплоїдну кількість хро­мосом, перетворюється в жіночий пронуклеус. На цьому етапі запліднення яйцеклітина має відбіркову здатність, стає більш специфічною у видовому відношенні.

На третій стадії запліднення один, рідко кіль­ка сперміїв проникають крізь жовткову оболонку у про­топлазму яйцеклітини, в якій швидко розчиняється хвіст спермія. Його головка швидко збільшується, досягаючи розмірів ядра яйцеклітини і перетворюючись у чоловічий пронуклеус з половинним набором хромосом, як і жіно­чий пронуклеус.

На четвертій стадії ядра яйцеклітини і спер­мія поступово зближаються, швидко зменшуються в об'­ємі і повністю зливаються. Створюється якісно нова клі­тина (зигота), ядро якої має подвійну (диплоїдну) кіль­кість хромосом.

У корів вагітність називається тільністю, у кобил, ослиць, верблюдиць — жеребністю, в овець і кіз — суягністю, у крільчих — сукрил ь н і с т ю і у сук — щенінням.

 Вагітність буває первинною (первородні) і повторною (повторнородні), одно- і багатоплідною. Як правило, одноплідна вагітність властива великим, а багатоплідна — дрібним тваринам.

Розрізняють вагітність фізіологічну (розвиток плоду і стан матері нормальний), патологічну (ненормальний розвиток плода або хворобливий стан матері) і додатко­ву. Додаткова вагітність виникає в результаті розладу ендокринної системи, при цьому розвивається зародок уже вагітної тварини.

РОЗВИТОК ПЛОДА І ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК

У розвитку плода корови розрізняють три періоди: зародковий, або ембріональний, передплідний і плідний (Г. А. Шмідт).

Зародковий, або ембріональний період складається з 4 стадій, що послідовно розвиваються: дроблення, жив­лення і дихання за рахунок трофобласта, живлення і ди­хання за допомогою судин жовткового міхура і, нарешті, живлення і дихання, здійснюване судинами алантоїса.

1. Стадія дроблення триває 1—7 діб. Запліднена яй­цева клітина (зигота) протягом 3—4 діб починає дро­битися спочатку у яйцепроводі, а потім у матці (3—4 доби). Далі зигота, пересуваючись по яйцепроводу, по­трапляє у порожнину матки. Найчастіше вона просува­ється внаслідок ритмічних перистальтичних скорочень м'язів яйцепроводу, а також коливання війок епітелію яйцепроводу в бік матки. В процесі дроблення зигота утворює групу клітин — м о р у л у. Морула розвивається і живиться поживними речовинами яйцевої клітини. До моменту проникнення в матку зовнішній шар клітин морули перетворюється на трофобласт, що відповідає обо­лонці, яка живить плід. Із внутрішніх клітин морули утворюється ембріобласт, що є початком зародка.

2. Стадія живлення і дихання за рахунок трофоблас­та триває 8—10 діб. Трофобласт виділяє ферментоподібні речовини, які розчиняють тканини слизової оболон­ки матки з утворенням «маткового молока». Воно міс­тить білки, вуглеводи, жири, солі та інші поживні речовини. Цим молоком живиться плід. З трофобласта утворюється зародковий міхур. На 17-й день на ньому з'являються ворсинки, які вкорінюються у слизову обо­лонку матки. На 18-й день міхур являє собою тонку тру­бку, яка займає весь ріг матки.

У процесі розвитку з трофобласта утворюється за­родковий диск із зовнішнім (ектодерма) і внутрішнім (ентодерма) зародковими листками. Між ектодермою і ентодермою розвивається мезодерма. Далі з мезодерми утворюються різні органи ембріона. Ектодерма дає по­чаток утворенню водної оболонки, а ендодерма — жовточного міхура.

3. Стадія живлення і дихання за рахунок судин жовт­кової порожнини триває 20—23 доби. В цій стадії утво­рюється первинна кишка (травний канал). З заднього кінця цього каналу розвивається алантоїс (сечова обо­лонка), а далі хоріон (судинна оболонка) плода.

4. Стадія живлення і дихання за допомогою судин алантоїса триває 24—34 доби. На цій стадії завершуєть­ся розвиток ембріона.

Передплідний період має дві стадії: розвиток хрящевого скелета (30—50 діб) і початок його окостеніння (50—61 доба).

Плідний період найбільш тривалий (61—285 діб). У цей час інтенсивно росте і формується плід. У кобил, овець, кіз і свиней строки розвитку плодів дещо відріз­няються, що зумовлюється різними строками вагітності.