Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОЛІТОЛОГІЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
234.38 Кб
Скачать

11. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії

Києво-Могилянська академія, ставши першим вищим на­вчальним закладом на східних та деяких південних слов’ян­ських територіях, зробила вагомий внесок у формування світосприймання, розуміння та осмислення суспільного жит­тя.

У тогочасних історичних умовах польсько-шляхетського панування на Україні українці не мали власної державності, влада на їхніх землях належала польському королеві, була ворожою і чужою українському народові. Єдиною владою, силу якої в цих умовах можна було протиставити польському королеві, була влада православної церкви. Розвиваючи ідею її верховенства, П. Могила, засновник Києво-Могилянської академії, підкреслював: “Стан цесарський і кролевський єст досит поважний, шле над оного єст поважнейший стан священнический, бо цесаром, кролем и всеми потентом того света влада от Бога всемогущего єст дана над маєтностями, грунтами земель и над телом людским, а священницы владнут душею людською… як теды душа єст зацнейшая над тело, так стан свяшенныческий палму годности всем станом потентатов того света прерывает, а не тылко годности священническая над станами найзнацнейшими того света продукует, але теж и оных мешканцов небесных всех ангельских хоров превышает”.

Погляди П. Могили на співвідношення церкви і держави по-різному сприймали і розвивали діячі Києво-Могилянської академії, зокрема, С. Яворський.

Підтримуючи політику Петра І щодо розвитку армії, флоту, економіки, освіти, С. Яворський був незадоволений церковною реформою, захищав інтереси церкви, її владу в духовному житті суспільства, виступав проти підпорядку­вання церковних справ світській владі. Хоч світська влада від Бога і всі повинні їй підпорядковуватися, проте вона неповинна втручатися у церковні справи і канони православної віри. “Слышим сия вся й почитаєм власть царскую, от Бога данную, но ни на сицево дело. Церковное бо строение и чина церковного пределы й уставы, яже к вере пренадлежащая, вручи Бог апостолам й их восприемникам”. Церковні справи — компетенція церкви, світські — царської влади. “Всячески царем должны повиноваться в делах гражданских. Пастырям же височайшим — в делах, к вере надлежащих. Царие бо христианискии началствуют над христианы, не по елику христиане суть, но по елику человецы, коим образом могут начальствовать и над иудей и над магометами, и над языки… Духовная же власть о душах паче, нежели о телесах владомых, печется. Царис имуть в намерении покой привременный и целость людей своих по плоти. Духовная же власть имать в намерении живот и ублажении и по плоти и по духу”.

Звертаючись до біблійних прикладів, творів отців церкви, С. Яворський проводив думку про те, що церква підноситься над державою і повинна володіти не лише церковною, а й світською владою. “Церковь святая,— зазначав він,— яка же имать началников духовних и мирских, аби две руце, тако имат два меча: духовный и веществснный друг другу пособственный. Тем убо егда мечь духовный мало успевает, мечь вещественный пособствует”.