57 Бекон і Локк про державу та правові основи людського буття

Ф. Бекон був виразником становлення і конституювання Просвітництва як специфічної, якісно нової форми усвідомлення дійсності. Найважливіші праці цього мислителя — “Новий Органон ” та “Нова Атлантида”.В обгрунтуванні походження держави і права Бекон стояв на позиціях мислителів нового часу — від Макіавеллі до Гегеля (включаючи Гоббса, Спінозу, Греція, Руссо), які намагалися звільнити поняття про державу та право від містичних намулів і розмежувати істини науки від поглядів релігії. І хоча в юридично-правових аргументаціях Бекон відверто посилався на те, що королі управляють державою за дорученням Бога проте ці думки не відображали суті його концепції. І помилково було б думати, що Бекон зберіг відданість середньовічним уявленням про божественний спосіб появи держави і права.Бекон зазначав, що при зверненні до джерел права апеляція до Бога має сенс, якщо він ототожнюється з “природним законом” або “природним розумом”. Тому слід полишити надприродність і керуватися практикою та розумом. Таким чином мислитель дорозвинув ідею Відродження щодо природності теорії права, яка випливає із “людської природи”.Найбільш повно ідеї раннього Просвітництва відобразилися в соціально-політичних та філософських поглядах Дж. Локка який став продовжувачем учення Бекона. Основним твором, у якому викладені найважливіші погляди Локка, є трактат “Досвід про людський розум”.Локк обгрунтував принцип матеріалістичного сенсуалізму — походження всіх знань з чуттєвого сприйняття зовнішнього світу. Його філософська діяльність припала на епоху Реставрації в Англії, на період другої англійської буржуазної революції і після неї. Ця революція закінчилася політичним компромісом між англійською буржуазією і “новим дворянством”, який створював політичні передумови для подальшого розвитку капіталізму. Спираючись на досягнуті успіхи, англійська буржуазія продовжила боротьбу за розширення своїх політичних прав і скасування пережитків феодалізму. Локк брав участь у цій боротьбі як філософ, економіст, політичний публіцист і прагнув обгрунтувати правоздатність компромісу між двома панівними классами англійського суспільства.Важливе місце в теорії Локка посідає вчення про державу, державну владу та право. Крім свободи, на думку Локка, до природного стану людини належить власність, отримана шляхом вільновиявленої праці. Власність — це той початковий вимір людської свободи, з якої повинна брати початок уся система природного права.Держава виникає там, де вільні люди відмовляються від природного права на самозахист та покарання насильників і передають його суспільству. Причина, яка змушує перейти від природного стану до громадянського, полягає в ненадійності прав у природному стані, де акцент зміщується на суб’єкт реалізації, а тому право тут завжди релятивне, підвладне окремому суб’єктивному духові. Але оскільки мета створення держави — це збереження свободи і власності, то державна влада не може бути довільною. Вона ставить своїм завданням продукувати закони, карати порушників права і захищати громадян від зовнішніх нападів. Тому державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу та союзну (федеративну). Локк вимагав чіткого і недвозначного відокремлення виконавчої влади від законодавчої.