
- •Політологія (екзамен)
- •Придмет, структура і функції політології. Основні політологічні критерії та методи дослідження.
- •Форми державного правління та їх характеристика. Форма державного правління в Україні.
- •Політика як соціальне явище: причини виникнення зміст та суть.
- •Типи політичних режимів та їх характеристика.
- •Причини зростання політизації суспільного життя в посттоталітарних державах.
- •Особливості парламентської республіки. Британська модель парламентської системи.
- •Суть, структура і особливості політичної влади.
- •Критерії та принципи демократичної організації суспільства.
- •10. Політичні концепції українських мислителів поч. ХХст.
- •11. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії
- •12. Концепція розподілу державної влади і проблеми її реалізації в Україні.
- •13. Суть, структура та функції політичної діяльності
- •14. Структура і співвідношення державних органів влади в умовах призедентської республіки. Призидентська республіка сша.
- •15. Роль і значення української національної ідеї.
- •16. Становлення та розвиток багатопартійного Україні
- •17.Сутність, структура і функції політичної системи
- •18. Типологія політичної влади. Особливості політичної влади в Україні
- •19 Політичні інститути, їх класифікація взаємодія і роль в політичній системі суспільства . Політичні інститути в Україні
- •20.Партійні системи та їх роль у функціонуванні політично влади
- •21 Роль політичної свідомості і політичної культури в функціонуванні політичної системи суспільства.
- •22. Економічна влада
- •23. Держава як базовий інститут політичної системи
- •24. Лібералізм і неолібералізм.
- •25 Суть правової держави і шляхи її побудови в Україні
- •26.Політичні і економічні принципи неоконсерватизму.
- •27. Політичні ідеї Кирило мефодіївського братства
- •28. Основні форми і методи політ. Діяльності лобізм екстремізм,конформізм
- •29.Основні ознаки, функції ,класифікація політичних партій
- •30. Актуальні проблеми розбудови сучасної Української держави.
- •31. Комуністичний рух: виникнення, програмні цілі та причини кризи
- •32. Націоналізм та різновиди його доктрин
- •33. Суб’єкти політичного життя та їх типологія
- •34. Політичні партії та громадянські організації України
- •35. Політичні відносини : поняття, види та роль у функціонуванні політичної системи суспільства
- •36. Особливості розвитку сучасного політичного процесу
- •37. Форми державного устрою та їх характеристика
- •38. Соціал-демократичний рух: виникнення, програмні цілі, практичні досягнення.
- •39. Політичні принципи і норми як компоненти політичної системи суспільства
- •40. Основні концепції виникнення держави
- •41.Етапи розвитку світової політичної думки
- •42. Пряма і представницька демократія. Поняття парламентаризму.
- •44) Поняття нації. Формування та розвиток української нації.
- •45) Національно-політична думка у другій половині хіх — на початку хх століття
- •46) Україна в сучасному геополітичному просторі
- •47) Політичної системи України
- •48) Суб'єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •49) Українська державность. Виникнення та етапи розвитку.
- •50) Політична культура України: історія розвитку і сучасність
- •51) Політична думка Стародавнього світу
- •52) Україна в системі сучасних міжнародних відносин
- •53)Політична думка епохи Відродження
- •54)Розвиток політичного процесу після прийняття Конституції.
- •55) Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII—XIX ст.
- •56) Роль держави в політичній системі суспільства
- •57 Бекон і Локк про державу та правові основи людського буття
- •58 Закономірності розвитку міжнародних відносин
- •59. Макіавеллі в політиці
- •60 Поняття політичного лідерства
- •61 Конституція україни як втілення демократичної моделі розвитку суспільства
- •62 Оон.- структура та функції
- •63 Історичні етапи формування політології
- •64 Виборчі системи
- •65. Новий виборчий закон в Україні.
- •66. Національні відносини в Україні.
- •67 Взеємодія політики та економіки
- •68. Громадянське суспільство та його взаємодія з державою.
- •69 Конституційні форми участі громадян у політичному житті
- •70 Тоталітаризм
32. Націоналізм та різновиди його доктрин
Націоналізм - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом якої є вища цінність нації та її основа в процесі державотворення. У націоналізмі є безліч течій, деякі з них суперечать один одному. Як політичний рух, націоналізм прагне до захисту інтересів національної спільності у відносинах з державною владою.
У своїй основі націоналізм проголошує вірність та відданість своїй нації, політичну незалежність від інших націй і роботу на благо власного народу, об'єднання національної самосвідомості для практичної захисту умов життя нації, її території мешкання, економічних ресурсів і духовних цінностей. Ніціоналізм спирається на національне почуття, яке схоже з патріотизмом. Ця ідеологія прагне до об'єднання різних верств суспільства, не дивлячись на протилежні класові інтереси. Вона виявилася здатної забезпечити мобілізацію населення ради загальних політичних цілей в період переходу до капіталістичної економіки.
Націоналізм - це насамперед ідеологія, яка включає наступні елементи:.
Існування націй. Націоналізм стверджує, що людство законами природи поділено на фундаментальні одиниці - автономні та самодостатні нації, які відрізняються набором певних якостей.
Суверенне право нації на самовизначення. Національні проекти можуть здійснюватися тільки у власній державі. Нація має право сформувати свою державу, яка має включати в себе всіх членів нації. Для кожної безперервного територіально-адміністративної одиниці політичні кордони повинні збігатися з культурно-етнічними. Таким чином, нація має вищої (суверенної) владою над чітко обмеженою територією, в межах якої проживає досить однорідне населення.
Єдиним легітимним типом уряду є національне самоврядування. Кожен член нації має право безпосередньо брати участь у політичному процесі. Тим самим націоналізм символічно прирівнює народ до еліти.
Національна самоідентифікація. Необхідною умовою є спільність мови та культури для всього населення в межах єдиної адміністративно-територіальної одиниці. Люди ототожнюють себе з нацією ради свобод і самореалізації. З іншого боку, нація гарантує членство і самоідентифікацію навіть тим, хто не відчуває себе частиною жодної іншої групи.
Солідарність. Однаковість досягається за рахунок об'єднання людей на грунті любові та братерства, а не шляхом нав'язування певної культури. Важливо, щоб члени нації відчували узи солідарності і діяли не однаково, а в унісон, соизмерять свої зусилля з прагненнями інших.
Нація як вища цінність. Відданість індивіда національному державі понад індивідуальних чи інших групових інтересів. Завдання громадян - підтримувати легітимність своєї держави. Зміцнення національної держави є головною умовою для загальної свободи і гармонії.
Націоналізм підкреслює відмінності, колорит і індивідуальність націй. Ці відмінні риси носять культурно-етнічний характер. Національну самосвідомість сприяє ідентифікації існуючих іноземних вкраплень в культуру і раціональному аналізу перспектив подальшого запозичення з інших культур на благо своєї нації.