- •Політологія (екзамен)
- •Придмет, структура і функції політології. Основні політологічні критерії та методи дослідження.
- •Форми державного правління та їх характеристика. Форма державного правління в Україні.
- •Політика як соціальне явище: причини виникнення зміст та суть.
- •Типи політичних режимів та їх характеристика.
- •Причини зростання політизації суспільного життя в посттоталітарних державах.
- •Особливості парламентської республіки. Британська модель парламентської системи.
- •Суть, структура і особливості політичної влади.
- •Критерії та принципи демократичної організації суспільства.
- •10. Політичні концепції українських мислителів поч. ХХст.
- •11. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії
- •12. Концепція розподілу державної влади і проблеми її реалізації в Україні.
- •13. Суть, структура та функції політичної діяльності
- •14. Структура і співвідношення державних органів влади в умовах призедентської республіки. Призидентська республіка сша.
- •15. Роль і значення української національної ідеї.
- •16. Становлення та розвиток багатопартійного Україні
- •17.Сутність, структура і функції політичної системи
- •18. Типологія політичної влади. Особливості політичної влади в Україні
- •19 Політичні інститути, їх класифікація взаємодія і роль в політичній системі суспільства . Політичні інститути в Україні
- •20.Партійні системи та їх роль у функціонуванні політично влади
- •21 Роль політичної свідомості і політичної культури в функціонуванні політичної системи суспільства.
- •22. Економічна влада
- •23. Держава як базовий інститут політичної системи
- •24. Лібералізм і неолібералізм.
- •25 Суть правової держави і шляхи її побудови в Україні
- •26.Політичні і економічні принципи неоконсерватизму.
- •27. Політичні ідеї Кирило мефодіївського братства
- •28. Основні форми і методи політ. Діяльності лобізм екстремізм,конформізм
- •29.Основні ознаки, функції ,класифікація політичних партій
- •30. Актуальні проблеми розбудови сучасної Української держави.
- •31. Комуністичний рух: виникнення, програмні цілі та причини кризи
- •32. Націоналізм та різновиди його доктрин
- •33. Суб’єкти політичного життя та їх типологія
- •34. Політичні партії та громадянські організації України
- •35. Політичні відносини : поняття, види та роль у функціонуванні політичної системи суспільства
- •36. Особливості розвитку сучасного політичного процесу
- •37. Форми державного устрою та їх характеристика
- •38. Соціал-демократичний рух: виникнення, програмні цілі, практичні досягнення.
- •39. Політичні принципи і норми як компоненти політичної системи суспільства
- •40. Основні концепції виникнення держави
- •41.Етапи розвитку світової політичної думки
- •42. Пряма і представницька демократія. Поняття парламентаризму.
- •44) Поняття нації. Формування та розвиток української нації.
- •45) Національно-політична думка у другій половині хіх — на початку хх століття
- •46) Україна в сучасному геополітичному просторі
- •47) Політичної системи України
- •48) Суб'єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •49) Українська державность. Виникнення та етапи розвитку.
- •50) Політична культура України: історія розвитку і сучасність
- •51) Політична думка Стародавнього світу
- •52) Україна в системі сучасних міжнародних відносин
- •53)Політична думка епохи Відродження
- •54)Розвиток політичного процесу після прийняття Конституції.
- •55) Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII—XIX ст.
- •56) Роль держави в політичній системі суспільства
- •57 Бекон і Локк про державу та правові основи людського буття
- •58 Закономірності розвитку міжнародних відносин
- •59. Макіавеллі в політиці
- •60 Поняття політичного лідерства
- •61 Конституція україни як втілення демократичної моделі розвитку суспільства
- •62 Оон.- структура та функції
- •63 Історичні етапи формування політології
- •64 Виборчі системи
- •65. Новий виборчий закон в Україні.
- •66. Національні відносини в Україні.
- •67 Взеємодія політики та економіки
- •68. Громадянське суспільство та його взаємодія з державою.
- •69 Конституційні форми участі громадян у політичному житті
- •70 Тоталітаризм
15. Роль і значення української національної ідеї.
Національна ідея виникає тоді, коли народ помічає свою єдність, внутрішній взаємозв'язок, свій історичний характер, свої традиції, свою долю і призначення, робить їх предметом своєї свідомості і мотивування своєї волі. Ідея не зникає і знов не з'являється залежно від певних природних або соціальних змін в житті народу. Їй властиве лише оновлення і розвиток залежно від тих або інших історичних обставин. Українська національна ідея існує стільки, скільки існує сам український народ.
В українській національній ідеї домінуюче положення займало прагнення до отримання державної незалежності і суверенітету. Першорядне значення займало і питання про соборність, тобто об'єднання всіх українських земель, які з різних причин виявлялися в ту або іншу епоху в складі різних держав, в єдину державу. З часів козацької республіки українській ідеї властиве прагнення до демократичного устрою суспільства, в якому переважають такі цінності, як людяність, цивілізованість, гуманізм, державний патріотизм. В українській національній ідеї виразно простежується природна доброта, порядність, гостинність, охайність, поступливий характер, працьовитість, хоробрість.
В умовах, коли Україна та її народ впродовж багатьох століть існували у складі інших держав, які мають свою національну ідеологію і політику, українська національна ідеологія не заохочувалася, а часто і піддавалася репресіям. У роки тоталітаризму українська національна ідея офіційно була визнана реакційною, ототожнювалася з націоналізмом, який був антиподом офіційної ідеології інтернаціоналізму.
Волею долі та історичної обумовленості український народ отримав незалежність і приступив до будівництва своєї держави. У цих умовах найважливішим є стимулювання політичної активності українського народу, сприяння духовному оновленню суспільства, здійснення глибинних перетворень економіки, утвердження і розповсюдження в суспільстві державної ідеології, розробка цілісної системи ціннісних орієнтацій суспільства, концептуальним ядром якої повинна бути власне державна національна ідея.
Суть національного відродження полягає в усвідомленні етносом себе як нації, як дійової особи історії і сучасного світу. Національний ренесанс не є простим відновленням всього історичного минулого. Навіть якщо мова йде про відродження національного духу, то і цей процес не можна розуміти як повернення до старих форм культури. Не може бути і повернення до архаїчних форм господарського устрою, політичних та інших структур, ідейно-політичних доктрин, адекватних минулому.
Національне відродження - це не реставрація нації і вже тим більше не реанімація всього, що було в її історії. Відродження - це модернізація нації, її оновлення в системі реальностей сучасного життя. Мова йде про багатогранний процес засвоєння на основі критичного переосмислення традицій народу і одночасне створення сучасних господарських, соціокультурних і політичних структур, інститутів і цінностей, завдяки яким нація стає сувереном своєї долі.