Б. Клініко-рентгенологічні синдроми

1. Синдром патологічно зміненого кореня легені.

Анатомічний субстрат кореня представлено крупними судинами і бронхами, лімфатичними вузлами, клітковиною, гілками блукаючого і діфрагмального нервів, що розташовані у воротах легені.

В зв`язку з тим, що патологія кореня супроводжується збільшенням його тіні, оцінка поперечного розміру кореня проводиться тільки по тіньовій частині, тобто по легеневій артерії /1,2-1,8 см/, тому що бронх дає на рентгенограмі, як відомо, не затемнення, а просвітлення.

В нормі тінь кореня неоднорідна, структурна, тому що зумовлена судинами і бронхами, розділеними клітковиною. В верхній частині кореня нерідко видні кільцеподібні тіні, тонкі, чітко окреслені, що замикають круглі або овальні просвітлення /ортоградна проекція сегментарних бронхів/ поряд з круглими або овальними тінями поперечних зрізів судин. В середніх і нижніх відділах кореня легені визначаються окремі судини у вигляді лінійних тіней різної ширини і довжини.

Симптомами патології кореня слід вважати збільшення, деформацію, підвищення інтенсивності і порушення структури його тіні.

Клініка синдрому патологічно зміненого кореня, як і його етіологія та патогенез, дуже різноманітні. При первинному ураженні кореня захворювання може довгий час перебігати безсимптомно /наприклад, саркоїдоз, доброякісна пухлина/. В інших випадках спостерігається типова картина ураження крупних бронхів – кашель, кровохаркання; може бути гнійне харкотиння, біль в боку, підвищення температури тіла /ознаки вторинної пневмонії/, охриплість голосу, ікота, що вказують на пошкодження блукаючого та діафрагмального нервів /наприклад, при центральному раку бронха, при лімфосаркомі/.

При вторинних змінах кореня клініка визначається основним захворюванням /наприклад, застійні корені при мітральній ваді серця/.

Збільшення поперечного розміру кореня дають слідуючі захворювання: туберкульоз /бронхоаденіт/, саркоїдоз, лімфома, метастази, центральний рак, аневризма, хвороби крові, вади серця, застій, колагенози, силікоз, силікотуберкульоз.

Підвищення інтенсивності кореня спостерігається при таких хворобах: туберкульоз /бронхоаденіт/, саркоїдоз, вади серця, пухлини, застій, силікоз, силікотуберкульоз.

2. Синдром патологічно зміненого малюнка легені.

Синдром патологічно зміненого малюнка легені об`єднує рентгенологічні симптоми, що виникають на базі судинних, стромальних і бронхіальних структур легені.

Відомо, що анатомічною основою нормального малюнку легені є судини – розгалуження легеневої артерії і легеневих вен, а також бронхіальних артерій. Це дозволяє вважати терміни “легеневий малюнок” і “судинний малюнок” синонімами, якщо мова йде про нормальний, незмінений малюнок легень.

На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки нормальний легеневий малюнок зображений лінійними тінями, що віялоподібно розходяться від кореня легені до периферії, поступово звужуються і перехрещуються, утворюючи полігональні або овальні петлі діаметром 1,5-2 см. в зоні біля кореня, більш дрібні – в ядерному шарі і тонкої дрібної сітки – в крайових відділах легені.

Інтенсивність судинних тіней залежить від 3 основних факторів – діаметра судини, віддалі її від плівки і напряму рентгенівського променя відносно розміру судини в довжину.

Під терміном “патологічно змінений легеневий малюнок” слід розуміти зображення, що зумовлене як і при нормальному легеневому малюнку, лінійними /тяжистими/ і петлистими тінями, але відрізняються від нього кількістю, формою, положенням і іншими ознаками.

Зміни легеневого малюнку можуть мати значення ведучого рентгенологічного синдрому або служити фоном для основного патологічного процесу /наприклад, підсилення і збагачення легеневого малюнку при круглій неспецифічній пневмонії/.

Етіопатогенетичне і морфологічне групування синдрому.

1. Зміни в кровоносних судинах пов`язані:

А) з кровонаповненням /надмірним або збідненим/ при хворобах серця, судин, емфіземі, гострому бронхіті, хворобах нирок і крові, гострих інфекціях, вікарних процесах;

Б) з ураженням стінок /васкуліт, атероматоз, склероз/;

В) з порушенням кровотоку при спазмі, емболії, тромбозі, стриктурах;

Г) зі зменшенням кількості судинних гілок при гіпоплазіїї легені або легеневої артерії;

Д) з спотворенням ходу судин при пневмосклерозі, фіброзі, цирозі.

2. Зміни в лімфатичних судинах:

А) при серцевому застої;

Б) при блокадів лімфатичних вузлів кореня /рак, туберкульоз, мікози, хвороби крові/;

В) при обмеженому лімфангіті і лімфостазі /рак, неспецифічне і специфічне запалення/;

Г) при дифузному лімфангіті /гематогенний туберкульоз, ракові лімфогенні метастази, лейкоз, гранулематози, лімфосаркома/.

3. Зміни в бронхах:

А) хронічний бронхіт в фазі загострення;

Б) бронхоектатична хвороба /фіброз, дистрофія/;

В) вади розвитку бронхів /гіпоплазія/;

Д) при обмінних порушеннях, старінні /звапнення, хрящів бронхів, бронхосклероз/.

4. Зміни в стромі легенів:

А) при обмеженому і дифузному пневмосклерозі /метатуберкульозний, метапневмонічний, коніотичний/;

Б) при хронічній пневмонії /пневмосклероз, деформуючий бронхіт, бронхоектази/;

В) при інтерстиціальній пневмонії /клітинна інфільтрація/;

Г) при колагенозах /дезорганізація білкових структур/.

5. Сполучені зміни, коли уражені в різних комбінаціях ті або інші елементи легені /судини і інтерстиціальна тканина, бронхи і лімфатичні судини та інші/ з перевагою, як правило, якогось одного компоненту.

3. Синдром вогнищевого затемнення.

До цього синдрому відносять вогнищеві тіні / діаметром до 1 см/, поодинокі, нечисленні /3-5/ або численні, розташовані звичайно на обмеженому просторі /до двох міжребер`їв/.

Синдром вогнищевого затемнення може бути ведучим або вторинним проявом всіх захворювань, що супроводжують ураження легеневої паренхіми. В основі патогенезу цього синдрому лежить апневматоз, що призводить до формування вогнищевої тіні.

Основними загально патологічними процесами, що зумовлюють синдром вогнища, є запалення, пухлина, судинні зрушення.

Причинний фактор досягає альвеол бронхогенним шляхом /вогнищева пневмонія, туберкульоз, ретенційна кіста/, гематогенним /метастази, хвороби крові, первинний туберкульоз/, контактним /периферійний рак, доброякісна пухлина, аневризма/, або виникає на місці /в альвеолах – альвеолярний рак/.

Сам факт наявності вогнища не дозволяє судити ні про його морфологію, ні про його причини. Це пов`язано з невеликою різницею питомої ваги субстрату вогнища /запалення, некроз, пухлина, фіброз/. Але ознаки інфільтративного росту, інкапсуляції, експансивного росту, некротичного розплавлення тканини визначаються рентгенологічно і в сукупності з іншими ознаками можуть свідчити про те чи інше захворювання, про фазу процесу та його перебіг.

Клінічні прояви вогнищевого синдрому в більшості випадків зтерті або відсутні через малі розміри і обмежене поширення процесу /вогнищевий туберкульоз, первинний рак, ретенційна кіста, аневризма, доброякісна пухлина/. Виражені явища інтоксикації, а також скарги на кашель, біль у грудях частіше спостерігаються при бронхопневмонії.

Найбільш часто синдром вогнищевої тіні спостерігається при бронхопневмонії, вогнищевому туберкульозі, пухлинах легень, значно рідше – судинна патологія (емболія, васкуліт), інфаркт легені, набряк легень, аневризма, пошкодження легень /гематома, променева пневмонія/.

Методи рентгенологічного дослідження, що застосовують при цьому синдромі: флюорографія, оглядова рентгенографія, прицільні знімки з прямим збільшеним зображенням, рентгеноскопія, проба Вальсальви, томографія, бронхографія, ангіографія.