26

Міністерство охорони здоров’я України

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра туберкульозу

Клініко-рентгенологічні синдроми при захворюваннях органів дихання

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів

та лікарів-інтернів

Складені професором Ю.Г.Пустовим,

доцентом І.Ф.Магалецьким, доцентом В.О.Сєлєзньовим

Луганськ-2003

Пустовий ю.Г., Магалецький і.Ф., Сєлєзньов в.О. Клініко-рентгенологічні синдроми при захворюваннях органів дихання / Методичні рекомендації. – Луганськ, 2003. – 26с.

Методичні рекомендації призначені для самостійної аудиторної роботи студентів та лікарів-інтернів під час вивчення курсу туберкульозу. Матеріали підготовлені з урахуванням межкафедральної програми з фтизіатрії 2002р.

Затверджені на засіданні Вченої Ради Луганського державного медичного університету «____»________________2003 року, протокол № ___

Рецензенти: проф. В.І.Путінцев – зав. кафедрою шпитальної терапії №2 Луганського державного медичного університету

проф. О.К.Асмолов – зав. кафедрою фтизіопульмонології Одеського державного медичного університету

ТЕМА: «Клініко-рентгенологічні синдроми при захворюваннях органів дихання ».

Актуальність (професійна значимість теми):

В діагностиці захворювань легень провідне місце займає рентгенологічний метод дослідження.

Його можливості великі, але, як і кожного методу , не безмежні.

При постановці діагнозу лікар повинен додержуватись слідуючої схеми: обстеження хворого – виявлення патологічних ознак (симптомів ) – групування їх в симптомокомплекс – порівняння з захворюваннями з подібними симптомами-висновок-перевірка лікуванням.

Але один і той же симптомокомплекс може спостерігатись при різних захворюваннях, а одні і ті ж захворювання можуть проявлятись різними поєднаннями симптомів в залежності від конституційних, спадкових, статевих і інших особливостей індивідуума. Крім того, навіть дуже досвідчений лікар не в змозі зберегти в пам`яті симптоми різноманітних захворювань.

Клінічна практика показує, що найбільш раціональним являється такий шлях діагностики, коли обґрунтування діагнозу і диференційну діагностику проводять на базі не симптомокомплексу, а синдрому.

Синдром – це сукупність симптомів, об`єднаних загальним патогенезом, що характеризують конкретний патологічний стан організму. Поняття “рентгенологічний синдром” слід визначати як сукупність симптомів, що утворюють подібну тіньову картину при ряді захворювань з різними етіологією і патогенезом, що характеризуються різним загально паталогічним процесом.

Таких синдромів небагато (8-9), і міжсиндромна діагностика (перший етап) виявляється не складною, тому що побудована на порівнянні цілком різко не подібних тіней (кругла тінь, вогнища, порожнина, та інше). Внутрішньосиндромну диференційну діагностику проводять з урахуванням рентгенморфологічних особливостей 5 основних патологічних процесів /запалення, пухлина, дистрофія, порушення крово- і лімфообігу, компенсаторно-пристосувальні процеси/.

Кінцева мета діагностики – встановлення нозологічного діагнозу у конкретного хворого, а синдром на діагностика – це спосіб пізнання хвороби індивідуума.

Ось чому знання клініко-рентгенологічних синдромів при захворюваннях органів дихання має провідне місце в діагностиці.

Мета вивчення матеріалу теми:

Внаслідок самостійної роботи студент повинен:

А) знати:

• основні рентгенологічні симптоми;

• основні рентгенологічні синдроми при захворюваннях органів дихання;

• основні захворювання легень, що зумовлюють кожний синдром.

Б) вміти:

• знайти і описати основні рентгенологічні симптоми на рентгенограмі органів грудної клітини;

• знайти і описати основні рентгенологічні синдроми при захворюваннях органів дихання;

• провести міжсиндромну діагностику при захворюваннях органів дихання;

• провести диференційну діагностику усередині клініко-рентгенологічного синдрому і встановити нозологічний діагноз;

• скласти протокол рентгенологічного обстеження хворого.