37. Загальні (базові) стратегії розвитку.

Загальні стратегії організації — основний управлінський «план гри», спрямований на налагодження функціонування та розвитку її у довгостроковій перспективі, шляхом виконання продуктово-товар­них, ресурсних та функціональних стратегій, необхідних для заповнення «стратегічної прогалини» та досягнення стратегіч­них цілей.

При розробці загальної стратегії для диверсифікованої компанії застосовують чотири види дій

1.Дії по досягненню диверсифікації.

2. Поліпшення загальних показників роботи в тих га­лузях, де вже діє фірма.

3. Знаходження шляхів одержання синергічного ефек­ту серед споріднених господарських підрозділів і перетворення його в конкурентну перевагу.

4. Створення інвестиційних пріоритетів і перетікан­ня ресурсів корпорації в найбільш перспективні напрямки.

До основних стратегічних альтернатив відносять: обмежене зростання (стабільність), розширення (зростання), скорочення, комбінація.

Обмежене зростання (стабільності). Характерне встановлення цілей від досягнутого рівня, скоригованого з урахуванням рівня інфляції. Передбачає зосередження на існу­ючих видах діяльності. Застосовують в зрілих і ста­більних організаціях. Виявом цієї стратегії є утримання організацією існуючої частки ринку.

Розширення (зростання). Застосовується в галузях, що динамічно розвиваються, для яких є характерною швидка зміна технологій. Стратегія зростання здійснюється шляхом значного щорічного підвищення рівня короткострокових і довго­строкових цілей над рівнем показників попереднього року. Зростання може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішнє - розширенням асортименту товарів і обсягом їхнього випуску. Зовнішнє — виражене у суміжних га­лузях у формі вертикального і горизонтального зростання (на­приклад: виробник отримує оптову фірму-постачальника чи одна фірма отримує іншу). Розширення організації може відбуватися різними способа­ми, тому виділяють певні різновиди цієї стратегії:

• відносно базо­вого ринку — інтенсивне або концентроване зростання;

• відносно виробничого ланцюга — інтегроване зростання;

• шляхом роз­ширення набору традиційних видів діяльності — диверсифіковане зростання.

Стратегію скорочення вибирають тоді, коли організація має перегрупувати сили після тривалого періоду зростання чи з'явля­ється необхідність підвищити ефективність. Вона зумовлює скорочення частки ринку для збільшення прибутку внаслідок поступового виходу з ринку чи ліквідації певного виду діяльності.

Розрізняють такі види стратегії скорочення: "збір урожаю", скорочення витрат, скорочення та ліквідація організації

"Збір урожаю" - відмова від довгострокових цілей і отримання доходів у короткостроковій перспективі. Застосовують до безперспективних видів діяльності, щоб одержати максимальний сукупний дохід за період, про­тягом якого відбувається скорочення їх випуску.

Скорочення витрат - пошук можливостей, які сприятимуть зменшенню витрат виробництва, підвищенню продуктивності праці тощо.

Скорочення організації вимагає закриття або продажу одно­го з її підрозділів заради досягнення довгострокових цілей. Застосовують диверсифіковані організації, щоб узгодити види діяльності або підтримати найперспективніші з них.

Ліквідація організації — крайній випадок стратегії скорочен­ня. Здійснюється тоді, коли організація не має змоги продовжувати свою діяльність.