Відображення символьних адрес на iр-адреси: служба dns

DNS (Domain Name System) - це розподілена база даних, що підтримує ієрархічну систему імен для ідентифікації вузлів у мережі Internet. Служба DNS призначена для автоматичного пошуку IР-адреси по відомому символьному імені вузла. Специфікація DNS визначається стандартами RFC 1034 і 1035. DNS вимагає статичної конфігурації своїх таблиць, що відображають імена комп'ютерів в IР-адресу.

Протокол DNS є службовим протоколом прикладного рівня. Цей протокол несиметричний - у ньому визначені DNS-сервери й DNS-клієнти. DNS-сервери зберігають частину розподіленої бази даних про відповідність символьних імен і IР-адрес. Ця база даних розподілена по адміністративним доменам мережі Internet. Клієнти сервера DNS знають IР-адресу сервера DNS свого адміністративного домена й по протоколу IP передають запит, у якім повідомляють відоме символьне ім'я й просять повернути відповідний йому IР-адреса.

Якщо дані про запитану відповідність зберігаються в базі даного DNS-сервера, то він відразу посилає відповідь клієнтові, якщо ж немає - те він надсилає запит DNS-серверу іншого домена, який може сам обробити запит, або передати його іншому DNS-серверу. Усі DNS-сервери з'єднані ієрархічно, відповідно до ієрархії доменів мережі Internet. Клієнт опитує ці сервери імен, поки не знайде потрібні відображення. Цей процес прискорюється через те, що сервери імен постійно кешують інформацію, надавану по запитах. Клієнтські комп'ютери можуть використовувати у своїй роботі IР-адреси декількох DNS-серверів, для підвищення надійності своєї роботи.

База даних DNS має структуру дерева, називаного доменним простором імен, у якім кожний домен (вузол дерева) має ім'я й може містити піддомени. Ім'я домена ідентифікує його положення в цій базі даних стосовно батьківського домену, причому крапки в імені відокремлюють частині, відповідні до вузлів домена.

Корінь бази даних DNS управляється центром Internet Network Information Center. Домены верхнього рівня призначаються для кожної країни, а також на організаційній основі. Імена цих доменів повинні додержуватися міжнародному стандарту ISO 3166. Для позначення країн використовуються трибуквені й двохбуквені абревіатури, а для різних типів організацій використовуються наступні абревіатури:

• com - комерційні організації (наприклад, microsoft.com);

• edu - освітні (наприклад, mit.edu);

• gov - урядові організації (наприклад, nsf.gov);

• org - некомерційні організації (наприклад, fidonet.org);

• net - організації, що підтримують мережі (наприклад, nsf.net).

Кожний домен DNS адмініструється окремою організацією, яка звичайно розбиває свій домен на піддомени й передає функції адміністрування цих піддоменів іншим організаціям. Кожний домен має унікальне ім'я, а кожний з піддоменів має унікальне ім'я усередині свого домену. Ім'я домена може містити до 63 символів. Кожний хост у мережі Internet однозначно визначається своїм повним доменним іменем (fully qualified domain name, FQDN), яке включає імена всіх доменів по напрямкові від хоста до кореня. Приклад повного DNS-імені :

mil.gov.ua.