3. Вимоги до оформлення курсовОї роботи

Курсова робота повинна бути виконана і оформлена з дотриманням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути надрукований на принтері (машинці) через 1,5 інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4, шрифт Times New Roman – розмір шрифту 14 пт.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – не менше від 25 мм, правим – не менше від 10 мм, верхнім та нижнім – не менше від 20 мм.

Відстань між заголовком та текстом має бути не менше від одного міжрядкового інтервалу.

Курсова робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою, наведеною в додатку 1.

У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і підрозділів. Назви розділі і підрозділів у змісті та тексті мають бути однаковими. Титульний лист, реферат, вступ, висновки, список використаної літератури не нумерують.

Вступ, кожний розділ, висновки та перелік літератури починаються з нової сторінки, а підрозділи – одразу після закінчення попереднього.

Текстова частина курсової роботи, рисунки та таблиці мають бути одного кольору надруковані на принтері (машинці).

Розділи та підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з вирівнюванням по ширіні сторінки, з абзацу. Після номеру розділів та підрозділів крапка не ставиться.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всього тексту за винятком додатків.

Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою.

Розділи та підрозділи не мають виділення жирним шріфтом.

Заголовки

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки, які чітко та коротко відображають їх зміст.

Заголовки розділів та підрозділів слід друкувати з великої літери без крапки в кінці без підкреслень з вирівнюванням по ширіні сторінки, з абзацу. Після назви розділу і підрозділу та після тексту попереднього підрозділу необхідно відступити один міжрядковий інтервал, і після нього викладати зміст розділу.

Переліки

У тексті підрозділів можуть застосовуватися переліки. Перед кожною позицією переліку не слід ставити дефіс, за необхідності посилання в тексті на один з переліків – арабські цифри після которих необхідно ставити крапку, або малі букви, після яких необхідно ставити дужку.

Приклад

___________________________________________

_____________________________________________

1. __________________________________________

2. __________________________________________

_________________________________________

_________________________________________

Таблиці

Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею.

Від тексту таблиця повинна бути відділена одним рядком перед таблицею і після неї.

У разі перенесення частини таблиці на наступну або інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці.

Номер таблиці складається з двох цифр, відокремлених крапкою – перша цифра відображає номер розділу, а друга – номер таблиці в цьому розділі. Нумерація таблиць зберігається в межах кожного розділу.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Приклад

Таблиця 1.1

Склад та структура наданих кредитів за видами діяльності

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слів “табл.” із зазначенням її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки та підзаголовки стовпців друкують в однині.

Таблицю розміщують під текстом з першим посиланням на неї або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку до роботи.

У разі поділу таблиці на частини допускається її головку заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і рядки першої частини таблиці.

Слово “Таблиця” зазначають один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова “продовження таблиці” або “закінчення таблиці” із значенням номера таблиці.

Графічний матеріал

Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми і т.ін.) розміщують у роботі для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння тексту роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті курсової роботи.

Графічний матеріал необхідно розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.

За наявності у тексті роботи таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал повинен мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово “рисунок” і назву подають після пояснювальних даних.

Графічний матеріал (за винятком такого, що виноситься в додатки) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно в межах кожного розділу роботи. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номеру рисунка, відокремлених крапкою (рис. 1.1). Після слова “рис. 1.1” йдеться назва рисунка з великої літери.

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (рисунок 1.3). Графічний матеріал відокремлюють від тексту одним міжрядковим інтервалом перед та після такого.

Рисунок (діаграму, схему і т.ін.) слід виконувати на одній сторінці.

Формули

Формули за винятком тих, які є в додатках, необхідно нумерувати наскрізною нумерацією арабськими цифрами в межах кожного розділу, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Номер формули складається з двох цифр, перша з яких вказує на номер розділу, а друга – на номер формули в цьому розділі, розділених крапкою.

Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках.

Приклад. ... у формулі (3.2)...

Формули у додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Приклад. ... у формулі (1.6) ...

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до складу формул, якщо вони не пояснювались в тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символ наведено в формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом “де”.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Формули, подані в тексті, відокремлюють від нього одним міжрядковим інтервалом перед формулою та після неї.

Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому випадку, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке подано посилання в роботі.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у переліку посилань та відповідна сторінка джерела, наприклад, [4, c.225].

Кількість використаних джерел повинно бути не менше від 20 найменувань. Література подається в алгебраїчному порядку відповідно алфавіту.

Додатки

Матеріал, що доповнює положення роботи, розміщується в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на ЕОМ і т.ін.

Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Обовязковими додатками є: статистична звітність, на підставі якої проводились розрахунки та зведені таблиці показників, що розраховувалися у аналітичної частині.

Додатки позначають арабськими цифрами. Після слова “Додаток” друкують цифру, що позначає його послідовність.

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі у правому кутку сторінки слова “Додаток”. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.