- •10 Принципів Глобального Договору
- •5. Законодавство Євросоюзу в сфері охорони праці можна умовно розділити на дві групи:
- •6. Міжнародна Організація Праці (моп) є однією з багатосторонніх структур, що успішно виконують свій мандат з нагляду за безпекою людини та її здоров’ям на виробництві.
- •8. Соціальний діалог в україні
- •9. Стан безпеки праці в україні
- •13. Технологічний прогрес й інтенсивний тиск конкуренції стрімко змінюють умови праці, його процеси й організацію.
- •14. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •16. Політика в галузі охорони праці
- •17.Економічна ефективність визначається з метою:
- •18. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •20. Оцінка стану безпеки праці в організації.
- •21. Стимулювання за досягнуті результати
- •22. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •24. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •25.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •26.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •27.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •30. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків
- •33.Розслідування та облік нещасних випадків
- •35. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •36. Визначення причин нещасного випадку
- •37. Методи дослідження виробничого травматизму
- •38. Профілактика нещасних випадків. Загальні положення
- •40. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •41.Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •42. Медичний оглядів працівників певних категорій
- •43. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •44. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •45. Організація безпечної роботи електроустановок
- •46. Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:
- •47. Вимоги до виробничих приміщень
- •48. Методи регулювання параметрів повітряного середовища є невід'ємною частиною загальнодержавного підходу до керування навколишнім середовищем.
- •52. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •53. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •54. Протипожежні перешкоди
- •55. Основні причини виникнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
- •56. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •57. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •58. Державний пожежний нагляд
- •59. Первинні засоби гасіння пожеж
- •60. Пожежна техніка.
- •61. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння.
- •62.Противопожежне водопостачання.
- •63. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
16. Політика в галузі охорони праці
Політика підприємства в галузі охорони праці повинна спрямову¬ватися на послідовне зниження рівня шкідливих та небезпечних виробничих факторів з урахуванням масштабу ризиків виникнення нещасних випадків і професійних захворювань. Це може бути досягнено поступовим підвищенням рівня безпеки вироб¬ництва.Основним завданням впровадження СУОП є проведення коригу¬ю¬чих заходів для зменшення рівня професійного ризику на виробництві. Не витрачаючи коштів, ми можемо підвищити рівень безпеки за рахунок виконання організаційних заходів та підвищення виконавчої дисципліни. Політику підприємства щодо охорони праці можна визначити як:• забезпечення здорових та безпечних умов праці;• зниження ступеня ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням соціальної відповідаль¬ності, економічної доцільності та технічних можливостей;• установлення персональної відповідальності кожного працівника за порушення покладених на нього обов’язків з охорони праці. Для реалізації цієї політики, мету в галузі охорони праці можна визначити як досягнення рівня припустимого ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у 2007 р. за рахунок: • забезпечення моніторингу впливу шкідливих і небезпечних вироб¬ничих факторів на працюючих та усунення, у першу чергу, найбільш небезпечних з них; • залучення працівників до активної участі в управлінні охороною праці; • постійного розгляду керівником підприємства та керівниками стру¬к¬турних підрозділів стану умов та безпеки праці разом із вирішен¬ням виробничих питань; • підведення підсумків виконання планів з охорони праці за участі керівника підприємства. Обов'язки робітників:Робітник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а та¬кож про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, для чого:• перед початком роботи перевіряє справність засобів індивідуального захисту, стан обладнання, пристроїв, інструменту, наявність засобів колективного захисту (огороджень, блокувань, сигналізації, вентиляції тощо). У разі їх несправності сповіщає про це керівника робіт; • не розпочинає роботу, якщо умови її виконання не відповідають вимогам інструкції з охорони праці; • виконує тільки ту роботу, яку йому доручено;• проходить у визначені строки обов’язкові медичні огляди;• несе відповідальність за порушення інструкції з охорони праці, за невиконання своїх обов’язків з охорони праці.
17.Економічна ефективність визначається з метою:
– вибору оптимального варіанту поліпшення умов і безпеки праці (за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності);
– виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;
– обґрунтування зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення її умов;
– обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.
1. Показник ефективності витрат підприємства ЕП на заходи щодо охорони праці – це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства на охорону праці:
Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних класифікацій економії з поліпшення умов і охорони праці:
• за економічними показниками, обов'язковими для обліку – форми статистичної звітності;
• за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період часу (зниження рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).
Класифікація витрат підприємства на охорону праці, що підлягають обов'язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ зазначених витрат на п'ять груп. Кожна з цих груп, у свою чергу, складається з декількох видів витрат.