- •10 Принципів Глобального Договору
- •5. Законодавство Євросоюзу в сфері охорони праці можна умовно розділити на дві групи:
- •6. Міжнародна Організація Праці (моп) є однією з багатосторонніх структур, що успішно виконують свій мандат з нагляду за безпекою людини та її здоров’ям на виробництві.
- •8. Соціальний діалог в україні
- •9. Стан безпеки праці в україні
- •13. Технологічний прогрес й інтенсивний тиск конкуренції стрімко змінюють умови праці, його процеси й організацію.
- •14. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •16. Політика в галузі охорони праці
- •17.Економічна ефективність визначається з метою:
- •18. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •20. Оцінка стану безпеки праці в організації.
- •21. Стимулювання за досягнуті результати
- •22. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •24. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •25.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •26.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •27.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •30. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків
- •33.Розслідування та облік нещасних випадків
- •35. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •36. Визначення причин нещасного випадку
- •37. Методи дослідження виробничого травматизму
- •38. Профілактика нещасних випадків. Загальні положення
- •40. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •41.Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •42. Медичний оглядів працівників певних категорій
- •43. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •44. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •45. Організація безпечної роботи електроустановок
- •46. Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:
- •47. Вимоги до виробничих приміщень
- •48. Методи регулювання параметрів повітряного середовища є невід'ємною частиною загальнодержавного підходу до керування навколишнім середовищем.
- •52. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •53. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •54. Протипожежні перешкоди
- •55. Основні причини виникнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
- •56. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •57. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •58. Державний пожежний нагляд
- •59. Первинні засоби гасіння пожеж
- •60. Пожежна техніка.
- •61. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння.
- •62.Противопожежне водопостачання.
- •63. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
60. Пожежна техніка.
Кількість та номенклатура основних видів пожежної техніки для захисту населених пунктів і об’єктів регламентується вимогами державних та галузевих стандартів, будівельних норм, правил та інших чинних нормативних актів.
Використання пожежної техніки для інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється. У разі аварій та стихій¬ного лиха застосування пожежної техніки для їх ліквідації можливо з дозволу органів державного пожежного нагляду.
Пожежна техніка – це в основному пересувні пожежні автомобілі і змонтоване на них пожежне обладнання.
Пожежні автомобілі поділяються на автомобілі загального призна¬чення і спеціальні пожежні автомобілі.Автомобілі загального призначення: автоцистерни, пересувні насосні станції, насосно-рукавні автомобілі, причіпні та переносні мотопомпи, встановлені на автопричепах, а також спеціальні автонасоси і ручні насоси, що встановлюються і перевозяться на автопричепах.Пожежні автомобілі загального призначення повинні бути у кожній пожежній частині. Ці автомобілі доставляють до місця пожежі особовий склад пожежної частини, запас води, піноутворювач, пожежно-технічне обладнання, а також забезпечує подачу води, повітряно-механічну або хімічну піну.
На підприємствах місцевої промисловості найбільшу питому вагу займають пожежні автоцистерни, автонасоси, мотопомпи та руч¬ні насоси. Пожежні автоцистерни бувають трьох типів: легкого , середнього та важкого.
Усі пожежні автоцистерни монтуються на шасі вантажних автомобілів як звичайної, так і підвищеної прохідності з урахуванням використання їх в районах з поганими дорожніми покриттями або в умовах бездоріжжя.
61. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння.
До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники, поже¬жний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).
Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визнача¬ють окремо для кожного поверху та приміщення. Якщо в одному приміщенні розміщені декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м – 1 шт., гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт.
Склади лісу, тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння, виходячи з місцевих умов.
На території будівництва в місцях розташування тимчасових бу¬дівель, складів, майстерень встановлюються пожежні щити (стенди) та бочки з водою.
Вибір типу та визначення потрібної кількості вогнегасників здійснюється згідно з нормами залежно від їх вогнегасної спроможності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин та матеріалів у захищуваному примі¬щенні або на об’єкті, що потребує захисту (стандарт ISO N 3941-77):
Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установ¬ками пожежо¬гасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50%, виходячи з їх розрахункової кількості.