
- •10 Принципів Глобального Договору
- •5. Законодавство Євросоюзу в сфері охорони праці можна умовно розділити на дві групи:
- •6. Міжнародна Організація Праці (моп) є однією з багатосторонніх структур, що успішно виконують свій мандат з нагляду за безпекою людини та її здоров’ям на виробництві.
- •8. Соціальний діалог в україні
- •9. Стан безпеки праці в україні
- •13. Технологічний прогрес й інтенсивний тиск конкуренції стрімко змінюють умови праці, його процеси й організацію.
- •14. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •16. Політика в галузі охорони праці
- •17.Економічна ефективність визначається з метою:
- •18. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •20. Оцінка стану безпеки праці в організації.
- •21. Стимулювання за досягнуті результати
- •22. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •24. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •25.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •26.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •27.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •30. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків
- •33.Розслідування та облік нещасних випадків
- •35. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •36. Визначення причин нещасного випадку
- •37. Методи дослідження виробничого травматизму
- •38. Профілактика нещасних випадків. Загальні положення
- •40. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •41.Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •42. Медичний оглядів працівників певних категорій
- •43. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •44. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •45. Організація безпечної роботи електроустановок
- •46. Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:
- •47. Вимоги до виробничих приміщень
- •48. Методи регулювання параметрів повітряного середовища є невід'ємною частиною загальнодержавного підходу до керування навколишнім середовищем.
- •52. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •53. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •54. Протипожежні перешкоди
- •55. Основні причини виникнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
- •56. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •57. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •58. Державний пожежний нагляд
- •59. Первинні засоби гасіння пожеж
- •60. Пожежна техніка.
- •61. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння.
- •62.Противопожежне водопостачання.
- •63. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
42. Медичний оглядів працівників певних категорій
З метою зниження рівня професій¬ної захворюваності, збереження здо¬ров'я працюючих ст. 17 Закону «Про охорону праці» та ст. 26 Закону «Про забезпечення санітарного та епіде¬мічного благополуччя населення» пе¬редбачено обов'язкове проведення попереднього та періодичних медич¬них оглядів працюючих.
У ст. 17 Закону «Про охорону праці» зазначено, що роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпе¬чити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медич¬них оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливи¬ми та небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професій¬ному доборі, щорічного обов'язково¬го медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення оздоровчих заходів. Ме¬дичні огляди проводять відповідні за¬клади охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність ме¬дичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок прове¬дення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим централь¬ним органом виконавчої влади в га¬лузі охорони здоров'я.
Роботодавець має право в уста¬новленому законом порядку притяг¬нути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медич¬ного огляду, до дисциплінарної від¬повідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Роботодавець зобов'язаний за¬безпечити за свій рахунок позачерго¬вий медичний огляд працівників:
за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;
за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.
На час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній за¬робіток.
Мета періодичних медич¬них оглядів — цілеспрямоване плано¬ве спостереження за станом здо¬ров'я працюючих і виявлення перших ознак професійних захворю¬вань, а також своєчасне виявлення симптомів загальних захворювань, що потребують амбулаторного або стаціонарного лікування.
Санітарно-епідеміологічна стан¬ція разом з роботодавцем або упов¬новаженим ним органом підприєм¬ства визначає контингент осіб, які підлягають медичним оглядам. Визна¬чення цього контингенту проводиться один раз на два роки (у сільському господарстві — щорічно). При зміні технологічного процесу, введенні но¬вих підприємств, робочих місць і про¬фесій (про що власник інформує тери¬торіальну санепідстанцію) контингент осіб, які підлягають медогляду, уточ¬нюється щорічно. Санітарно-епідеміо¬логічна станція складає для власника акт про визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, включаючи до нього також осіб, котрі припинили роботу у вироб¬ництвах, де можливий розвиток проф¬захворювання.
Безпосередньо на підприємстві служба охорони праці та відділ кадрів складають поіменний список осіб, які підлягають періодичному медичному огляду, і затверджують цей список у власника підприємства.Роботодавець укладає договір з лі¬кувально-профілактичним закладом і за рахунок коштів підприємства орга¬нізує проведення медичних оглядів.
Роботодавець видає наказ щодо проведення медичних оглядів, забез¬печує і несе відповідальність за своє¬часну і організовану явку працівників на них.Головні лікарі лікувально-профі¬лактичних закладів, що здійснюють попередні при прийманні на роботу і періодичні медичні огляди, забезпечу¬ють організацію заходів з підготовки лікарів, які виділені для проведення медичних оглядів щодо раннього вия¬влення професійних захворювань, і несуть відповідальність за якість про¬ведення цих оглядів. Лікарі, які прово¬дять попередні і періодичні медичні огляди, повинні бути добре підготов¬леними в галузі професійної патології, а також в галузі гігієни праці.
Основною відповідальною осо¬бою, яка проводить попередні та пе¬рі¬¬о¬ди¬ч¬ні медичні огляди, є дільничний терапевт (цеховий або терто¬ріаль¬ний).