97.Розвиток пожежі. Класи пожеж.

Вогонь, що вийшов з-під контролю, здатний створити осередок пожежі, який являє собою поза регламентований процес знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля.

Початковий процес розвитку пожежі настає тоді, коли холодна горюча речовина при введенні теплового імпульсу, окислюючись киснем, починає інтенсивно розігріватися з подальшим виділенням тепла, яке розігріває сусідні шари горючої речовини, де також починає розвиватись інтенсивна хімічна реакція.

Швидкість реакції розігрівання визначає інтенсивність пожежі, що є найважливішою її характеристикою.

Зона, в якій протікає хімічна реакція і підігрівається горюча речовина, називається фронтом пожежі. Процес пошарового розігрівання, окислення й згоряння триває доти поки не вигорить весь об’єм горючої речовини.

Простір, у якому розвивається пожежа, умовно поділяється на три зони: зону горіння, зону теплової дії та зону задимлення.

Зоною горіння називається частина простору, у якому відбуваються процеси термічного розкладання чи випаровування речовин або матеріалів.

Зоною теплової дії називається простір, де відбувається процес теплового обміну між поверхнею полум’я та горючою речовиною, що примикає до межі горіння, де теплова дія створює умови, неможливі для перебування людей без теплового захисту.

Зоною задимлення називається частина простору, що межує із зоною горіння й заповнена димовими газами в концентрації, що становить загрозу для життя та здоров’я людей. Ця зона включає в себе весь простір теплової дії і значно її перевищує.

Залежно від виду матеріалів і речовин, що горять, пожежі поділяють на класи: А, В, С, Д та Е, причому класи А та В поділяються на 2 підкласи, а клас Д — навіть на три. До пожеж класу А відносяться пожежі, що характеризуються горінням твердих речовин за винятком металів. Якщо ця тверда речовина здатна тліти (папір, деревина, ганчір’я), пожежа відноситься до класу А1. Якщо речовина не здатна тліти (пластмаса), - до класу А2.

До пожеж класу В відносяться пожежі з горінням рідин, які легко спалахують. Якщо горить рідина, нерозчинна у воді (бензин, нафта і т. ін.), то пожежа відноситься до класу В1. Якщо горюча речовина розчинна у воді (спирт, ацетон), - до класу В2.

До пожеж класу С відносяться пожежі з горінням газоподібних речовин (водень, метан, гази з газової свердловини і т. ін.)

До пожеж класу Д відносяться пожежі з горінням металів. Якщо горить легкий метал - алюміній, магній або їх сплави, пожежа відноситься до класу Д1; якщо горить лужний метал (натрій, калій і т. ін.) - до класу Д2; якщо горить металоорганічна сполука (метил натрій, діетил магній і т. ін.), - до класу ДЗ.

До пожеж класу Е відносяться пожежі електроустаткування під напругою.

Небезпечні та шкідливі фактори пожежі.

До небезпечних чинників пожежі, що можуть діяти на людей та матеріальні цінності, належать:

- токсичні продукти горіння;- вогонь;- підвищена температура навколишнього середовища;

- дим;- знижена концентрація кисню.

До вторинних проявів небезпечних чинників пожежі належать: уламки та частини зруйнованих апаратів, устаткування, конструкцій; радіоактивні та токсичні речовини та матеріали, що вийшли із зруйнованих апаратів і устаткування; небезпечні чинники вибуху, що стався внаслідок пожежі; вогнегасні речовини тощо.

Пожежа супроводжується низкою характерних шкідливих небезпечних факторів, які створюють реальну загрозу для життя і здоров'я людей: висока температура може призвести до опіків, дим роздратовує слизуваті оболонки верхніх дихальних шляхів і зору, нестача кисню викликає гіпоксію, порушення координації рухів.

Самими небезпечними факторами пожежі є токсичні продукти горіння (оксиди вуглецю, ціанід водню та ін.).