- •1. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологічні основи. Економічне та соціальне значення охорони праці.
- •2 Основні етапи розвитку вчення про охорону праці . Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці з іншими дисциплінами.
- •3.Стан охорони праці виробничого травматизму і професійної захворювасті в Україні та інших країнах. Невиробничий травматизм.
- •4 Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •5 Основні поняття в галузі охорони праці.
- •6. Гарантії прав громадян на охорону праці та законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •Закон України "Про охорону праці"
- •Законодавство про працю
- •7 Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи
- •8 Обов’язки роботодавця (керівника)щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника за трудовим договором
- •9 Тривалість робочого часу на підприємстві, тривалість відпочинку
- •Соціальний захист працюючих
- •Медичні огляди певних категорій працівників
- •11 Охорона праці жінок
- •12.Охорона праці неповнолітніх
- •13 Охорона праці інвалідів
- •14 Нормативно-правові акти з охорони праці
- •15 Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
- •16 Нормативні акти з охорони праці на окремих об’єктах
- •17 Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •18 Організаційні питання з охорони праці. Поняття управління охороною праці
- •19 Державне управління охороною праці
- •Органи державного управління охороною праці
- •Система управління охороною праці
- •20 Повноваження Кабінету Міністрів України щодо охорони праці.
- •21 Повноваження Державного департаменту промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду
- •22.Повноваження міністерств та інших центральних органів державної і виконавчої влади в галузі охорони праці.
- •23 Повноваження місцевих державних адміністрацій рад народних депутатів обєднань підприємств охорона праці
- •24 Управління охороною праці на виробництві. Система управління системою праці на виробництві.
- •25 Задачі управління охороною праці. Планування робіт з охорони праці та контроль за її безпекою.
- •26 Методи управління в суоп
- •27 Основні функції охорони праці на підприємстві повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •28 Комісія з питань охорони праці підприємстві.
- •29 Навчання з питань охорони праці
- •30 Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи Професійний добір та його медичне забезпечення
- •31 Державний нагляд за охороною праці. Громадський контроль за охороною праці
- •32 Економічні методи управління охороною праці
- •33 Фінансування охорони праці. Застосування матеріальних та моральних стимулів охорони праці
- •Стимулювання охорони праці
- •34 Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків, завданих порушенням вимог щодо охорони праці
- •35 Виробничий травматизм, професійні захворювання,аварії їх розслідування та облік Розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •36. Основні групи причин виробничого травматизмі і професійних захворювань
- •37. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •38. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •39.Розслідування та облік аварій
- •40. Визначення збитків пов'язаних з втратою працездатності працівників та доцільності проведення заходів з оп
- •41. Аналіз і прогнозування травматизму і професійних захворювань
- •42. Колективні та індивідуальні засоби захисті від дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища
- •43. Фізіологічні основи праці. Характеристика основних форм діяльності людини. Працездатність людини
- •45. Стомлення його причини та психофізіологічні механізми
- •46. Перевтома її механізми ступені розвитку та профілактика
- •47. Поняття та основні завдання гігієни праці та виробничої санітарії. Фактори трудової діяльності та умови праці
- •48.Мікроклімат виробничого середовища, його значення для здоров'я і працездатності
- •49. Загальне уявлення про мікроклімат, його оптимальні й допустимі норми
- •51. Хімічні фактори повітряного середовища робочого місця та основні джерела його забруднення
- •52. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини
- •54. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини
- •55. Засоби захисту людини від шкідливих речовин
- •56. Природна вентиляція виробничих приміщень та її види
- •57. Механічна вентиляція виробничих приміщень її види.Вимоги до механічної вентиляції
- •58. Освітлення виробничих приміщень.Загаальне уявлення про освітлення та освітленість
- •59. Природне освітлення його значення та види. Коефіцієнт природного освітлення
- •60. Штучне освітлення та його види залежно від призначення та джерела світла
- •61. Робоче, аварійне, чергове, ремонтне, евакуаційне та охоронне освітлення
- •62.Кольорове оформлення виробничих приміщень як фактор підвищення продук-сті праці
- •63. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання. Захист від електромагнітнимх полів.
- •64. Загальна характеристика електромагнітних полів та джерело їх утворення
- •65.Дія електромагнітних полів на організм людини.Рівні допустимого опромінення
- •66.Інрфрачервоне випромінювання
- •68.Лазерне випромінювання
- •69. Іонізуюче випромінювання.Джерела, властивості та види іонізуючого випромінювання
- •70. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини. Основні параметри іонізуючого випромінювання та його нормування
- •72. Вплив шуму, ультра- та інфразвуку на організм людини.
- •73.Вплив шуму на організм людини.
- •74.Ультразвук та його нормування.
- •75.Інфразвук та його нормування.
- •76.Вібрація. Характеристика вібрації та її види.
- •77.Гігієнічне нормування вібрації.
- •78. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, робочих і допоміжних приміщень.
- •79.Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки.
- •80.Безпека виробничих процесів. Технічні засоби безпеки.
- •81.Безпека при експлуатації посудин і систем, що працюють під тиском.
- •82. Безпека при експлуатації котельних установок.
- •83.Безпека при експлуатації трубопроводів.
- •84.Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •85.Безпека при експлуатації ліфтів.
- •86.Безпека на транспорті. Безпека при використанні автотранспорту.
- •87.Електробезпека. Поняття про електробезпеку. Дія електричного струму на організм людини.
- •88.Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •89.Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки.Електробезпека.
- •90.Заходи і засоби електробезпеки.
- •91.Захист від статичної та атмосферної електрики.
- •92.Безпека при роботі з електронно-обчислювальними машинами.
- •93.Вимоги безпеки до електронно-обчислювальних машин та устаткування.
- •94.Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •95.Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки.
- •96.Горіння, його характеристики та різновиди.
- •97.Розвиток пожежі. Класи пожеж.
- •98.Дії працівників на випадок пожежі та надання першої допомоги потерпілим.
- •99.Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •100.Протипожежні вимоги до улаштування та експлуатації електроустановок.
- •101.Пожежна профілактика та пожежна безпека.
- •102. Пожежна профілактика та пожежна безпека. Система попередження пожежі. Первинні засоби пожежогасіння.
- •103.Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення.
- •104.Обов'язки підприємств, установ, організацій, громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •105.Загальне уявлення про піротехнічні вироби та їх небезпечні чинники. Види піротехнічних виробів. Безпека при зберіганні та використанні піротехнічних виробів.
- •1. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологічні основи. Економічне та соціальне значення охорони праці.
93.Вимоги безпеки до електронно-обчислювальних машин та устаткування.
Правила експлуатації ЕОМ встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ і працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, та роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань.
Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані,як правило, на північ чи північний схід,і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче1,5 %.
У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003. Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005. Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН N 4557-88. Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045.
Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним обладнанням, повинна передбачати:
- достатній простір для людини-оператора;
- вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті - 900 - 1330 мм, по глибині - 400 - 500 мм;
- розташування екрана відеотермінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус 30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання відеотермінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;
94.Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження еом.
Монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки при повному відключенні живлення.
Забороняється з`єднувати та роз`єднувати кабелі при підключеній напрузі.
У тих випадках, коли монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:
- устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;
- роботи виконуються не менше ніж двома працівниками;
- працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку, або бути в діелектричних калошах.
Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти.
Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.
Людям, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з надягнутим на руку ручним годинником, що має металевий браслет.
Працівникам, що виконують обслуговування, ремонт і налагодження ЕОМ, не дозволяється:
-працювати поблизу відкритих струмоведучих частин;
-залишати без догляду включене в мережу живлення устаткування, прилади, використовувані при проведенні робіт;
-залишати на устаткуванні і приладах запобіжники, з'єднувачі, проводи, залишки флюсу, припою і т.п.;
-розміщати на одному робочому столі (місці) два чи більш включених у мережу живлення відеотерміналів зі знятими футлярами;
-робити всередині відеотермінала операції, виконувані тільки двома руками.
Режим праці та відпочинку працівників ЕОМ.
Режим праці та відпочинку прaцівників визначається державними санітарними правилами і нормами роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ – ДсанП і Н 3.3.2-007-98. При цьому враховуються насиченість і напруженість праці, вид і категорія трудової діяльності.
Навантаження на організм в процесі праці, вимагаючи переважно фізичних зусиль і відповідного енергетичного забезпечення, кваліфікують організм в процесі праці, пов’язане переважно з інтенсивною роботою головного мозку, кваліфікують як напруженість праці.
Трудову діяльність з ЕОМ поділяють на 3 групи:
- група А – зчитування інформації (діалоговий режим роботи);
- група Б – введення інформації;
- група В – творча робота в режимі діалогу з ЕОМ (переклад і редагування текстів і ін.).
Роботу з ВДТ в залежності від напруженості поділяють на три категорії: в групах A і Б, перша і друга категорії визначаються за сумарним числом знижуваної або введеної інформації; в групі В, категорія 3, за сумарним часом роботи за зміну.
Тривалість роботи на електронно-обчислювальних машинах без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2год. При 8-годинному робочому дні регламентовану перерву необхідно встановлювати:
- для 1категорії робіт–через 2год від початку зміни і після обідньої перерви три-стю по 10 хв.
-Для 2 категорії робіт – через 2 години від початку зміни тривалістю 15 хвилин і через 1,5 і 2,5 години після обідньої перерви тривалістю 15 і 10 хвилин відповідно або тривалістю 5-10 хв. Через кожну годину роботи, в залежності від характеру технологічного процесу;
- Для 3 категорії робіт – через 2 години від початку зміни і через 1,5 і 2,5
години після обідньої перерви тривалістю 20 хв. кожна або тривалістю 5-15 хв. через кожну годину роботи, в залежності від характеру технологічного процесу.
Навантаження за робочу зміну при роботі ЕВМ не повинна перевищувати для групи А – 60000 знаків, для групи Б – 45 000 знаків, для групи В – 6 годин.
При роботі на ЕОМ у нічну зміну, незалежно від групи і категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хв.
Під час регламентовані перерви слід використовувати активний відпочинок – комплекс спеціальних профілактично-реабілітаційних вправ, перебування на свіжому повітрі..
Тривалість роботи викладачів ВУЗів, коледжів, ліцеїв, учителів шкіл, які працюють у дисплейних класах, не повинна перевищувати 4 години на день; максимальний час занять для студентів молодших курсів – 2 години на день, а студентів старших курсів – 3 години.
Для школярів тривалість занять в дисплейних класах не повинна перевищувати у початкових класах – 10-15 хв., а для учнів 8-9 класів – 25 хв.
З метою профілактики і попередження захворювань при роботі з ВДТ необхідно дотримуватись режиму дня, розумно чередувати працю і відпочинок, уміло використовувати фізичні вправи, фактори природного середовища для підвищення резистентності організму, розширення норми реакції.
