
- •1. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологічні основи. Економічне та соціальне значення охорони праці.
- •2 Основні етапи розвитку вчення про охорону праці . Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці з іншими дисциплінами.
- •3.Стан охорони праці виробничого травматизму і професійної захворювасті в Україні та інших країнах. Невиробничий травматизм.
- •4 Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •5 Основні поняття в галузі охорони праці.
- •6. Гарантії прав громадян на охорону праці та законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •Закон України "Про охорону праці"
- •Законодавство про працю
- •7 Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи
- •8 Обов’язки роботодавця (керівника)щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника за трудовим договором
- •9 Тривалість робочого часу на підприємстві, тривалість відпочинку
- •Соціальний захист працюючих
- •Медичні огляди певних категорій працівників
- •11 Охорона праці жінок
- •12.Охорона праці неповнолітніх
- •13 Охорона праці інвалідів
- •14 Нормативно-правові акти з охорони праці
- •15 Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
- •16 Нормативні акти з охорони праці на окремих об’єктах
- •17 Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •18 Організаційні питання з охорони праці. Поняття управління охороною праці
- •19 Державне управління охороною праці
- •Органи державного управління охороною праці
- •Система управління охороною праці
- •20 Повноваження Кабінету Міністрів України щодо охорони праці.
- •21 Повноваження Державного департаменту промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду
- •22.Повноваження міністерств та інших центральних органів державної і виконавчої влади в галузі охорони праці.
- •23 Повноваження місцевих державних адміністрацій рад народних депутатів обєднань підприємств охорона праці
- •24 Управління охороною праці на виробництві. Система управління системою праці на виробництві.
- •25 Задачі управління охороною праці. Планування робіт з охорони праці та контроль за її безпекою.
- •26 Методи управління в суоп
- •27 Основні функції охорони праці на підприємстві повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •28 Комісія з питань охорони праці підприємстві.
- •29 Навчання з питань охорони праці
- •30 Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи Професійний добір та його медичне забезпечення
- •31 Державний нагляд за охороною праці. Громадський контроль за охороною праці
- •32 Економічні методи управління охороною праці
- •33 Фінансування охорони праці. Застосування матеріальних та моральних стимулів охорони праці
- •Стимулювання охорони праці
- •34 Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків, завданих порушенням вимог щодо охорони праці
- •35 Виробничий травматизм, професійні захворювання,аварії їх розслідування та облік Розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •36. Основні групи причин виробничого травматизмі і професійних захворювань
- •37. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •38. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •39.Розслідування та облік аварій
- •40. Визначення збитків пов'язаних з втратою працездатності працівників та доцільності проведення заходів з оп
- •41. Аналіз і прогнозування травматизму і професійних захворювань
- •42. Колективні та індивідуальні засоби захисті від дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища
- •43. Фізіологічні основи праці. Характеристика основних форм діяльності людини. Працездатність людини
- •45. Стомлення його причини та психофізіологічні механізми
- •46. Перевтома її механізми ступені розвитку та профілактика
- •47. Поняття та основні завдання гігієни праці та виробничої санітарії. Фактори трудової діяльності та умови праці
- •48.Мікроклімат виробничого середовища, його значення для здоров'я і працездатності
- •49. Загальне уявлення про мікроклімат, його оптимальні й допустимі норми
- •51. Хімічні фактори повітряного середовища робочого місця та основні джерела його забруднення
- •52. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини
- •54. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини
- •55. Засоби захисту людини від шкідливих речовин
- •56. Природна вентиляція виробничих приміщень та її види
- •57. Механічна вентиляція виробничих приміщень її види.Вимоги до механічної вентиляції
- •58. Освітлення виробничих приміщень.Загаальне уявлення про освітлення та освітленість
- •59. Природне освітлення його значення та види. Коефіцієнт природного освітлення
- •60. Штучне освітлення та його види залежно від призначення та джерела світла
- •61. Робоче, аварійне, чергове, ремонтне, евакуаційне та охоронне освітлення
- •62.Кольорове оформлення виробничих приміщень як фактор підвищення продук-сті праці
- •63. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання. Захист від електромагнітнимх полів.
- •64. Загальна характеристика електромагнітних полів та джерело їх утворення
- •65.Дія електромагнітних полів на організм людини.Рівні допустимого опромінення
- •66.Інрфрачервоне випромінювання
- •68.Лазерне випромінювання
- •69. Іонізуюче випромінювання.Джерела, властивості та види іонізуючого випромінювання
- •70. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини. Основні параметри іонізуючого випромінювання та його нормування
- •72. Вплив шуму, ультра- та інфразвуку на організм людини.
- •73.Вплив шуму на організм людини.
- •74.Ультразвук та його нормування.
- •75.Інфразвук та його нормування.
- •76.Вібрація. Характеристика вібрації та її види.
- •77.Гігієнічне нормування вібрації.
- •78. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, робочих і допоміжних приміщень.
- •79.Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки.
- •80.Безпека виробничих процесів. Технічні засоби безпеки.
- •81.Безпека при експлуатації посудин і систем, що працюють під тиском.
- •82. Безпека при експлуатації котельних установок.
- •83.Безпека при експлуатації трубопроводів.
- •84.Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •85.Безпека при експлуатації ліфтів.
- •86.Безпека на транспорті. Безпека при використанні автотранспорту.
- •87.Електробезпека. Поняття про електробезпеку. Дія електричного струму на організм людини.
- •88.Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •89.Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки.Електробезпека.
- •90.Заходи і засоби електробезпеки.
- •91.Захист від статичної та атмосферної електрики.
- •92.Безпека при роботі з електронно-обчислювальними машинами.
- •93.Вимоги безпеки до електронно-обчислювальних машин та устаткування.
- •94.Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •95.Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки.
- •96.Горіння, його характеристики та різновиди.
- •97.Розвиток пожежі. Класи пожеж.
- •98.Дії працівників на випадок пожежі та надання першої допомоги потерпілим.
- •99.Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •100.Протипожежні вимоги до улаштування та експлуатації електроустановок.
- •101.Пожежна профілактика та пожежна безпека.
- •102. Пожежна профілактика та пожежна безпека. Система попередження пожежі. Первинні засоби пожежогасіння.
- •103.Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення.
- •104.Обов'язки підприємств, установ, організацій, громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •105.Загальне уявлення про піротехнічні вироби та їх небезпечні чинники. Види піротехнічних виробів. Безпека при зберіганні та використанні піротехнічних виробів.
- •1. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологічні основи. Економічне та соціальне значення охорони праці.
1. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологічні основи. Економічне та соціальне значення охорони праці.
Охорона праці - як галузь людської діяльності — це система пра-вових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямова-них на збереження життя, здоров'я та працездатності людини у процесіїї трудової діяльності. Основною метою охорони праці є створення без-печних умов трудової діяльності людини, забезпечення її високої таефективної працездатності.
Охорона праці як соціально-технічна дисципліна вивчає теоре-тичні та практичні питання безпеки праці, запобігання виробничомутравматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (ката-строфам), пожежам і вибухам на виробництві. Вона вивчається з ме-тою формування у майбутніх фахівців необхідного рівня знань таумінь з правових й організаційних питань охорони та гігієни праці,виробничої санітарії, техніки безпеки, а також активної позиції щодопрактичної реалізації головного принципу Конституції України -пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників відносно ре-зультатів виробничої діяльності.
Предметом охорони праці як галузі знання є умови праці, аоб'єктом її дослідження виступає виробнича система, яка включає лю-дину, машину (виробниче устаткування) та середовище, в якому здійс-нюється виробничий процес.
Методологічною основою охорони праці є системний підхід довивчення організації праці з точки зору її безпеки, функціонування сис-теми «людина - машина - середовище», аналізу фізичних, хімічних, біо-логічних, психологічних та соціальних факторів безпеки виробничогопроцесу та його організаційного і правового забезпечення.
Структура охорони праці як навчальної дисципліни зображена нарис. 1.
Міждисциплінарний характер охорони праці зумовлює використан-ня нею методів різних наук: статистики - для аналізу та прогнозуваннянещасних випадків, професійних захворювань й аварій; економіки - дляобґрунтування витрат на заходи щодо охорони праці; фізики, хімії, біо-логії - для вивчення параметрів мікроклімату, наявності шкідливих інебезпечних факторів виробничого середовища, встановлення їх грани-чно допустимого рівня та ін. Охорона праці не тільки застосовує зако-нодавчу базу з проблем галузі, але і творчо збагачує та адаптує її до но-вітніх технологій та устаткування у нових економічних умовах.
Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань.
Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.
Зростання продуктивності праці відбувається в результаті збільшення фонду робочого часу завдяки скороченню внутрішньо-змінних простоїв шляхом ліквідації мікротравм або зниження їх кількості, а також завдяки запобіганню передчасного стомлення шляхом раціоналізації і покращення умов праці та введенню оптимальних режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.
Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих відбувається завдяки покращенню стану здоров'я і подовженню середньої тривалості життя шляхом покращення умов праці, що супроводжується високою трудовою активністю і підвищенням виробничого стажу. Підвищується професійний рівень також завдяки зростанню кваліфікації і майстерності.
Збільшення сукупного національного продукту відбувається завдяки покращенню вищеперелічених показників та їх складових компонентів.
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо.
Збільшення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягається шляхом зниження простоїв протягом зміни внаслідок погіршення самопочуття через умови праці та мікротравми. При комплексній дії на людину декількох шкідливих виробничих чинників простої на робочому місці можуть досягати 20...40% за зміну через виробничий травматизм та погане самопочуття. Зростання непродуктивних витрат часу, а значить, і праці, обумовлюється також поганою організацією робочих місць: без урахування органометричних вимог виникає необхідність виконання зайвих рухів та докладання додаткових фізичних зусиль через незручне положення, невдале розташування органів управління обладнанням і невдале конструктивне оформлення робочих місць. В результаті поліпшення умов праці нормалізується психологічний клімат в трудовому колективі, підвищується налагодженість в роботі, зростає продуктивність праці.
Збільшення фонду робочого часу досягається скороченням цілодобових втрат на виробничий травматизм та неявки на роботу. Шкідливі умови праці суттєво впливають не тільки на виникнення професійних захворювань, а й на виникнення і тривалість загальних захворювань.
Економії матеріальних втрат можна досягти шляхом відміни пільг та компенсацій за несприятливі умови праці через недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки до робочих місць. Дотримання таких вимог дає можливість повністю або частково відмінити такі пільги, як: скорочений робочий час і додаткова відпустка; підвищення тарифної ставки та пільгової пенсії; лікувально-профілактичне харчування і безкоштовна видача молока. Всі ці пільги пов'язані зі значними трудовими втратами і супроводжуються виплатами додаткових коштів за фактично не відпрацьований час.
На підприємствах спостерігається висока плинність кадрів серед працівників, робота яких пов'язана з важкою фізичною працею, несприятливими санітарно-гігієнічними умовами, монотонністю
виробничого процесу. Із загальної кількості працівників, які звільняються за власним бажанням, від 10 до 25% складають особи, яких не влаштовують несприятливі умови праці.