Питання 13 Суспільно-політичний рух в Україні в 1 половині хіХст.

Великий вплив на цей рух мали ідеї Відродження та Просвітництва, а також Великої Французької революції. Відомими просвітителями в Росії були Новіков і Радищев, а на Україні – Капніст, Каразін, Винський, Паліцин, Орлай, Котляревський. Першим великим рухом в Росії і в Україні були декабристи.

Причини цього руху: Криза в Росії; Закордонні походи російської армії; Не дотримання царем свого слова. 1815р. – Петербург: зародження «Союзу порятунку»(існує з 1816р.)

1815р. – Кам`янець-Подільськ: організація «Залізні персні»(керував Раєвський).

1818р. – союз «Благоденства». 1821р. – північне і південне товариства декабристів. Північне товариство існувало в Петербурзі і керував ним М.Муравйов. Він написав основний документ товариства – Конституцію, за якою Росія мала стати конституційною монархією, але кріпацтво потрібно відмінити. Південне було на Україні(Тульчин, Кам`янка, Васильків) керував П.Пестель, що написав документ «Руська правда». Передбачала: ліквідацію царизму і кріпацтва, перетворення Росії в республіку, наділення селян поміщицькою землею, ліквідація станів та рівність усіх, освіта і політичні свободи для народу. в національному питанні всі народи приєднувались до Росії на правах автономії(лише полякам було надано право мати свою державу). Південні декабристи вважали, що треба знищити царську сім`ю.

1823р. – у Новгород-Волинську діяло «Товариство об`єднаних слов`ян»(брати Борисови і поляк Люблінський) – його члени підтримували ідеї південних декабристів, а тому об`єдналися з ними. Програмі документи «об`єднаних слов`ян» - «Правила» і «Клятва» – також передбачали об`єднання всіх слов`ян у рівноправну федерацію. Грудень 1825р. – було розбито повстання декабристів у Петербурзі проти царя. 29 грудня повстав Чернігівський полк і захопив м.Васильків(Муравйов-Апостол, Бестужев-Рюмін). Полк пішов військовим походом по Україні, але 3 січня 1826р. він був розбитий царськими військами біля станції Мотовилівка.

1821-1825рр. – у Полтаві діє Масонська ложа «Любов до істини» на чолі з Новиковим, а також «Малоросійське товариство» на чолі з Лукашевичем – в обидва товариства входять одні й ті ж люди(Капніст, Кочубей, Тарновський, Величко, Білоусов та інші). Вони хотіли широкого українського відродження і держави. Після розгрому повстання декабристів вони вирішили припинити свою роботу. Також в цей час на Україні існують польські товариства: «Патріотичне», «Союз поляків», «Істинні поляки» та інші(Лукасінський, Мохнацький, Мошковський, Лелевель, Конарський).

Після розгрому декабристів 5-х їх керівників повісили(Пестель, Релеєв, Каховський, Муравйов-Апостол, Бестужев-Рюмін), офіцерів до Сибіру, а солдатів – на Кавказ на війну з горцями. Польські товариства були розгромлені, їх керівники – розстріляні.

У 20-х рр. у Ніжині існувало вільнодумне товариство професора Білоусова, яке виступало за ліквідацію царизму і кріпацтва. До нього входили директор гімназії Орлай та професори Шапалинський, Ландражин, Зінгер, Андрущенко та інші. 1830р. – організацію розгромили, гімназію закрили. У 40-х рр. поет Жуковський і художник Брюлов викупили Шевченка з кріпацтва і він зразу ж включився в революційну боротьбу.

1846р. – Костомаров організував у Києві «Кирило-Мефодієвське братство»(Куліш, Гулак-Артемовський, Шевченко, Білозерський, Маркович, Тулуп та інші. Основні ідеї товариства викладені у «Статуті слов`нського товариства Кирила і Мефодія» і «Книзі буття українського народу». Вони передбачали ліквідацію кріпацтва і царизму, скасування станів, поширення освіти і культури, визволення всіх слов`ян і об`єднання їх у федерацію(Україна повинна була очолити боротьбу слов`ян). Члени товариства організовували гуртки в школах і на підприємствах, писали листівки, брошури і книги, виступали перед людьми. Через рік студент Петров зрадив, товариство розгромили і найбільше покарали Шевченка(заслали у солдати на Кавказ з повною забороною читати, писати і малювати). Найбільшим послідовником Шевченка і декабристів був Семен Олійничук, що написав книгу «Історична розповідь природних жителів Малоросії про своє життя-буття». Буржуазна революція 1848р. в Європі активно вплинула на Росію – по східно-українським землям проходять страйки і демонстрації протесту, виступи і повстання.

. Розвиток капіталізму і боротьба його з феодалізмом привели до погіршення життя селян, які у відповідь почали повставати. 25 років боровся проти царя Кармалюк, великі повстання були в Чугуєві, на Київщині, Харківщині. 1855р. – повстання «Київська козаччина». Охопила 500 сіл і 200000 людей. Під час кримської війни пустили чутку, що той, хто запишеться в ополчення стане вільним козаком – селяни цілими селами записувались в ополчення і відмовлялись платити податки. Повстання придушила армія. 1856р. – «Похід у Таврію за волею», 600 сіл і 100000 людей. Знову пустили чутку, що той, хто переселиться на південь стане вільним. Українці цілими селами йшли на південь – повстання придушила армія.

Також перші великі повстання відбулись на заводах і фабриках.

1830р. – троє львівських студентів утворили об`єднання «Руська трійця»(Шашкевич, Вагилевич, Головацький). Вони хотіли широкого українського відродження(мова, культура, освіта, історія, віра та інше). Збирали твори української літератури, історичні твори та інші. Випустили 4 альманахи: 1832р.- «Син Русі», 1834р.- «Зоря», 1836р.- «Русалка Дністрова», 1846р.- «Вінок русинам на обжинки». Австрійська влада розгромила «Руську трійцю» і переслідувала її організаторів – Шашкевич помер молодим, від Вагилевича відмовилась сім`я, Головацький втік за кордон.

Європейська буржуазна революція 1848р. активно вплинула на Україну – у березні відбулось повстання у Відні і впав диктаторський уряд Меттерніха. Австрійський імператор Фердинанд пообіцяв Конституцію і демократичні свободи. Але повстав Будапешт і було створено самостійний угорський уряд У квітні 1848р. було оголошено про скасування кріпацтва і панщини в Австрії. В березні вибухнуло повстання у Львові і губернатор Стадіон звільнив політичних в`язнів, проголосив буржуазно-демократичні свободи(слова, зборів, друку, партій, організацій та інші) і дозволив формувати національні гвардії.

Квітень 1848р. – поляки утворили у Львові «Центральну раду народова». 2 травня 1848р. українці утворили у Львові «Головну Руську Раду»(виступали за буржуазні перетворення і українське відродження) – з`явилося 50 рад у містах. В цей час австрійський уряд дозволив навчатися українською мовою у школах і викладання у гімназіях(1849р. з`явилась кафедра української мови у Львівському університеті). Осінь 1848р. у Львові виникає «Галицько-Руська матиця» - організація, що видає книги для українців. У Львові відкривається «Народний дім», з`являються читальні. Але в 1849р. знов повстають незадоволені селяни Буковини на болі з Кобилицею(350 сіл), а також робітники. Лише в березні 1853р. - указ імператора про скасування кріпацтва в Австрії та західній Україні.