Українські землі у складі Румунії.

До Румунії входили частина Буковини та Бессарабії, де проживало біля 800.000 українців, а режим тут був найгірший. У промисловості румуни просто демонтували та вивозили до себе українські підприємства (вивезли біля 90% підприємств і безробіття сягнуло тут 80%), українці покидали рідні місця і виїжджали за кордон у пошуках роботи. У сільському господарстві земельні наділи селян скоротились у 3 рази, оренда і податки виросли у 3 рази, 80% селян були безземельними та малоземельними. Українські землі роздавались румунським військовим, яким дозволялось розташовувати тут свої підрозділи – селяни їх утримували, а також вони придушували повстання (наприклад Татарбунарське у 1924 – танки, літаки, гармати). Представники румунського уряду, виступаючи у себе на засіданнях, заявляли, що не треба говорити про рятування української нації, а про врятування українців як фізичного виду, бо вони просто вимирають від голоду та хвороб. Румуни закрили українські школи та вузи, церкви та культурні заклади, заборонена мова і віра, будь-які партії та рухи. З 1933 у Румунії набирають оберти фашистські організації («Залізна гвардія»,»Істинний румун»,»Залізна колона» та інші) – їх бази розміщені на українській території і починається просто фізичне винищення українців під час їх «військових тренувань». Політичні сили : Комуністична партія Буковини (1918- С.Канюк, В.Гаврилюк, Ф.Стасюк); Українська національна партія (1927 – В.Залозецький); революційно-національний табір ( спортивно-молодіжні організації «Залізняк»,»Мазепа», «Українці і українки», студентські організації – О.Зибачинський, І.Григорович, Д.Квітковський). Гуртували сили, проводили агітацію та терор, збирали гроші.

Українські землі у складі Чехословаччини.

Закарпаття до Чехословаччини увійшло у жовтні 1918 року на основі широкої автономії (при посередництві американського президента Вільсона та Американської Народної Ради карпатських русинів – лідер Жаткович). Президент Чехословаччини Масарик обіцяв їм вигідні кордони, автономію і широкі права. Причинами такого відношення було те, що в економічному плані територія знаходилась на рівні середини ХУІІІ ст. (відставала від чехів на 200 років) – маючи 5% території і 10% населення держави, Закарпаття мало всього 0,07% промисловості (у 136 разів менше ніж у Чехії). 90% селян були безземельними, податки у 3 рази вищими ніж у чехів, краща земля захоплювалась чехами і німцями; промисловості практично нема, 80% робітників безробітні, величезна міграція людей за кордон у пошуках роботи. Але у політичному житті українці мали понад 30 партій, свої школи і вузи, церкви і культурні заклади, організації і клуби; користувались своєю мовою, широко діяли «Просвіти».

Питання 21 Україна в роки 2 світової війни.

23 серпня 1939 – «пакт Молотова – Ріббентропа» (угода про ненапад на 10 років, про союз і таємний протокол про розподіл сфер впливу – Сталін забрав собі Західну Україну та Білорусію, Прибалтику і Фінляндію; Гітлеру віддали всю Європу).

1 вересня німці напали на Польщу і почалась ІІ світова війна.

17 вересня радянські війська перейшли польський кордон і захопили західну Україну та Білорусію. 22 вересня було розмежовано кордони, а 28 вересня підписано радянсько-німецький договір про дружбу і кордони (Гітлеру віддали українські землі – Лемківщину, Підляшшя, Посяння, Холмщину – 1.2 млн українців). 23 червня 1940 – ультиматум СРСР Румунії про повернення Буковини та Бессарабії (під тиском Гітлера це було зроблено і була утворена Молдавія). Таким чином українські землі у 1940 було об’єднано і населення збільшилось на 9 млн. Історики по різному оцінюють даний факт – «приєднання»,»об’єднання»,»загарбання»,»інкорпорація»,»анексія», але незаперечним є той факт, що нарешті всі українські землі було об’єднано у єдиній державі СРСР і між ними почались взаємовідносини, спілкування, дружба та інше. На цих територіях почались радянські перетворення – індустріалізація, колективізація, культурні процеси, репресії та інше (позитивним було наділення селян землею, робітники отримують роботу, але негативним було нищення всього українського). Ліквідували українські партії, закрили «Просвіти», закрили Наукове Товариство Шевченка; придушують церкву; до Сибіру вивезли понад 1.2 млн українців, ущімлюється мова, освіта та культура.