Питання 19 Нова економічна політика.

Масові повстання в Україні, повстання в Кронштадті і на Тамбовщині (Антонова) підштовхнули прийняття більшовиками Н Е П у – на Х з’їзді партії у березні 1921 року. Замість продовольчої розверстки («воєнний комунізм») у 180 млн пудів, було введено продовольчий податок у 126 млн пудів. Але розверстка – осінню забирали практично все зерно, крім посівного фонду; податок – про нього говорили селянам весною, а тому він мав можливість засіяти більше землі (вільної було багато – панська, церковна, державна) і після здачі податку все інше можна продавати. Причини введення НЕПу : 1. Закінчення війни і перехід до миру вимагали зміни політики. 2. Криза економіки вимагала нових методів господарювання і управління. 3. Невдоволення селян «воєнним комунізмом» і продовольчою розкладкою могло перерости у воєнну проблему, бо 80% армії більшовиків складали селяни. 4.Спад світового революційного руху поховав надії більшовиків на допомогу міжнародного пролетаріату – потрібно укріплювати союз з селянами і розраховувати на свої сили. На думку Леніна НЕП – це укріплення союзу робітників і селян, тимчасовий хід і один з варіантів побудови соціалізму. НЕП включав: заміну розверстки податком, введення товарно-грошових відносин, формування ринкових відносин, кооперація народу, запровадження госпрозрахунку та особистої зацікавленості у результатах праці, тимчасовий допуск капіталізму в економіку. Фактично це був капіталізм під жорстким контролем більшовицького уряду. Основним елементом Непу була кооперація, якою було охоплено 50% селян і 30% робітників (вона мала понад 100 форм). У різні форми оренди, користування та інше було передано майже 50% підприємств (5200). Утворено трести, що працювали на повному господарчому розрахунку і самофінансуванні (Тютюн трест, Масло трест, Вугіль трест, Цукротрест, Південь сталь) – вони могли об’єднуватись у синдикати. У торгівлі 75% обороту контролювали приватні підприємці і капіталісти; було проведено грошову реформу і введено золотий червінець, забезпечений золотом і товарами. У промисловості НЕП передбачав державний капіталізм (держава має понад 51% акцій підприємства), приватний капіталізм (капіталіст має більшість акцій) і концесію (здача в оренду підприємств іноземним капіталістам). У сільському господарстві з’явились фермери, орендатори, підприємці, індивідуальні власники, кооперативи та інше. Торгівля практично вся була у приватних руках. В результаті у промисловості у 1928/1929 (у порівняні з 1913) було вироблено – електрики на 140% більше, вугілля і сталі – на 120%, прокату на 110%, продукції машинобудування у 3,5 рази. Навіть сільське господарство перевищило на 5,5% свій рівень по всіх показниках. Але основним протиріччям НЕПу було те, що це був капіталізм в економіці і комунізм у політиці (державній владі) – щось потрібно було міняти. Тому, починаючи з 1925 (курс на індустріалізацію) і особливо з 1927 (колективізація) НЕП починають згортати.