Питання 15 Лютнева революція і Центральна Рада в Україні

Лютий 1917р. – буржуазно-демократична революція в Росії. Царизм впав і було утворено тимчасовий буржуазний уряд князя Львова, а також ради робітників і солдатських депутатів. Березень 1917р. – на з`їзді ТУП було висунуто ідею утворення українського уряду у вигляді Центральної Ради (7 березня). Квітень – Всеукраїнський Національний Конгрес 6 квітня (900 делегатів від інтелігенції України) – підтримали ідею утворення Центральної Ради і послали до неї своїх делегатів. Центральну Раду утворюють 4 партії: ТУП (Грушевський, Дорошенко); соціал-демократи (Винниченко, Петлюра); Українська національна партія (Міхновський); партія есерів (Ковалевський, Христюк, Шаповал). Кількість Центральної Ради – 800чол. (200 місць національним представникам). Утворюється Мала рада з 40-а чоловік і Уряд з 8-ми міністерств (Генеральний Секретаріат - очолив Винниченко). Очолив Центральну Раду Грушевський, якого пізніше обрали президентом. Травень 1917р. – Центральну Раду підтримав всеукраїнський робітничий, селянський і 1-й військовий з`їзди, направивши до неї своїх делегатів. Делегати військового з`їзду запропонували 350.000 українських солдат у російській армії, але Центральна Рада відмовилась. Генерал Скоропадський також надав Раді свій український корпус (40.000), але вона теж відмовилась. Рада заявила, що в неї не буде армії (народна самооборона), апарату управління (народне управління), поліції і жандармерії. Кінець травня – делегація Центральної Ради їде в Петроград, але Тимчасовий уряд її не прийняв і вона повернулась додому. Вони вирішили припинити свою роботу, але делегати 2-го військового з`їзду 10 червня 1917р. примусили прийняти їх 1-й Універсал про автономію України у складі Росії. В кінці червня до України прибула делегація тимчасового уряду, яка підтвердила існування влади Центральної Ради на території 5-ти українських губерній. 2 липня 1917р. – 2-й універсал Центральної Ради про автономію України у складі Росії і затвердження попередніх рішень(про президента, уряд, кількість Центральної Ради). Липень – Центральна Рада вирішила взяти під контроль всі 9 губерній України і утворено Статут вищого управління України. Але Тимчасовий уряд не визнав його і направив Центральній Раді Тимчасову інструкцію. Уряд розпався і лише у вересні Винниченко створив новий Генеральний Секретаріат. Українська делегація іде на переговори до Петрограда, але 25 жовтня відбувся більшовицький переворот і лідер більшовиків Ленін відмовився прийняти українців. Делегація повертається на Україну де в цей час ідуть бої між більшовиками (6.000) і військами Тимчасового уряду (10.000) – Центральна Рада наказала своїм військам (8.000) допомогти більшовикам. А після перемоги 7 листопада 1917 року виходить ІІІ Універсал у якому проголошено У Н Р і владу Центральної Ради на території всіх 9 українських губерній. Також об’явлено програму соціально-економічних і політичних перетворень: 8 годинний робочий день, політичні і демократичні свободи (слова, зборів, друку, організацій, тощо), державний контроль над виробництвом, місцеве самоврядування, інші. Універсал запропонував всім державам підписати мир без анексій і контрибуцій. Більшовики спочатку ввійшли до Центральної Ради, але не знайшли з нею спільної мови – тоді вони прийняли участь у виборах до Установчих зборів (набрали лише 10% делегатів). Тоді більшовики скликають Всеукраїнський з’їзд Рад, але мають на ньому лише 2% делегатів. Грудень – більшовицькі делегати з’їзду виїхали до Харкова, проголосили там Українську Радянську Республіку і об’явили війну Центральній Раді (попросивши допомоги у більшовиків Росії – Леніна). 4 грудня вийшов ультиматум російських більшовиків Центральній Раді (щоб не пропускала білогвардійців на Дон), а 5 грудня не чекаючи відповіді, росіяни об’явили війну Раді. На Україну вирушила 12.000 армія більшовиків, яка досягла 40.000 – на середину грудня половина України захоплена і 25 грудня командир більшовиків Антонов-Овсієнко віддав наказ про штурм Києва – 15 грудня Центральна Рада створила Комітет Оборони України, а 26 грудня прийнято рішення про створення армії. 11 січня 1918 року – ІУ Універсал Центральної Ради – повна незалежність України. 16 січня 1918 – бій під Крутами (300 студентів та учнів міста Києва намагались геройськи зупинити більшовицьку армію). 25 січня Рада втікає з Києва до Житомира, а потім до Сарн.

З листопада 1917 року Центральна Рада веде переговори з державами Антанти (їй відмовили) і Троїстого союзу про союз. 9 лютого 1918 – угода Центральної Ради і Троїстого союзу про спільну боротьбу з більшовиками – Україна була окупована німецько-австрійською армією 450.000. Окупанти почали страшний грабунок України (їм за союз пообіцяли велику кількість продуктів і іншого добра). Разом з німцями повернулась у Київ і Центральна Рада, але зустріли її негативно. Чому ? 1) Робітники ненавиділи Раду за те, що не було роботи, продуктів харчування, грошей (нічого не працювало); 2) бідні селяни за те, що не дала їм землі; 3) багаті селяни і пани – забрала у них землю; 4)інтелігенція за те, що нічого не зробила для української державності; 5) пани та буржуазія за те, що забрала їхні маєтки і володіння; 6) весь народ за те, що привела окупантів, які грабують їх і Україну.

Більшовики у січні та лютому у Києві почали «червоний терор» і вбили 7.000 українців (Муравйов). Але вистояти проти німців вони не змогли і в лютому втекли до Росії.

Центральна Рада працює над прийняттям Конституції, хоче вирішити земельне та інші питання (проблеми культури і мови, освіти і науки, тощо). Проти неї виступає Партія Хліборобів, Народна Громада і Союз землевласників – німці також розуміють, що вона вже немає влади – 28 квітня Раду розігнали, а 29 квітня 1918 гетьманом України обрали Павла Скоропадського.

Питання 16 Гетьманат Павла Скоропадського.

30 квітня 1918 – гетьман видає «Грамоту до всього українського народу» у якій заявив про ліквідацію У Н Р і проголошення Української Держави на основах приватної власності. Фактично це була диктатура (керував армією і урядом, генеральний суддя, гетьман). Було утворено клас селян-козаків, панам повернули землі, а капіталістам – фабрики і заводи, залізниці. Все почало працювати, засіяно всю землю, утворено апарат управління із старих чиновників, іде торгівля, працюють залізниці. Уряд очолив найбагатший землевласник Ф.Лизогуб, а з інтелігентів до нього ввійшли лише Д.Дорошенко (зовнішня політика) та Василенко (культура і освіта). Скоропадський заборонив страйки, демонстрації і виступи, закрили ряд газет і журналів, ввели цензуру, обмежили політичні свободи і профспілки, закрили ряд партій, почали арешти і репресії (Україна стала центром білогвардійського руху та відродження царської влади). Найбільшим прорахунком Скоропадського були так звані «походи справедливості» - пани попросили у нього допомоги щоб повернути у селян своє майно, яке селяни забрали під час революції 1917 року. Гетьман видав спеціальний указ і надав панам війська для цього, але почався такий грабіж села, що сам гетьман змушений був виділяти армію для захисту села. Внаслідок такої політики есери (Тютюнник та Шинкар) і більшовики (Боженко і Щорс) підняли повстання проти Скоропадського, але були придушені німцями. Винниченко організував Український Національний Союз, а Петлюра – Всеукраїнський Земський Союз – вони почали боротьбу проти гетьмана. Жовтень – кілька українських інтелігентів увійшли до уряду Скоропадського, але ситуація не покращала – Антанта виграла війну і німці виводять свої війська з України. 14 листопада – новий уряд Скоропадського з російських монархістів очолив Гербель (гетьман заявив, що він відновить Російську імперію куди Україна ввійде на правах автономії – він хотів заручитись підтримкою Антанти і білогвардійського руху). В цей же день Винниченко і Петлюра об’єднали свої організації і утворили ДИРЕКТОРІЮ, об’явивши війну гетьману. 24 листопада армія гетьмана була розбита, а Київ оточено – 14 грудня німці втекли з Києва і забрали з собою Скоропадського. У галузі зовнішньої політики він підписав угоди з 13 країнами (у тому числі з Радянською Росією – Німеччина, Австро-Угорщина, Польша, Дон, Кубань, Крим, Румунія, Іспанія, Голландія та ін.). В галузі культури – відкрив 2 університети, 150 гімназій і кілька тисяч шкіл, випустив кілька мільйонів українських підручників для школи; з’явилась Українська Бібліотека, Хор і Оркестр, Академія Наук (24 листопада – Вернадський).

Питання 17. Громадянська війна і встановлення радянської влади. Політика «воєнного комунізму»

У жовтні 1917 року відбувся жовтневий переворот у Петрограді і до влади прийшли більшовики на чолі з В.Леніним. Ще раніше, в серпні 1917 року, до Центральної Ради увійшли 10 більшовиків, але не змогли знайти спільної мови з нею. Переговори делегації Центральної Ради і більшовиків теж не вдались. В грудні 1917 року більшовицька Росія об’явила війну Центральній Раді і на Україну рушила армія Антонова-Овсієнка та Муравйова. У Харкові було проголошено Українську Радянську Республіку. Під Крутами студенти та учні київських шкіл намагались зупинити ворога, але їм це не вдалося, багато з них загинули смертю хоробрих. Захопивши Київ, більшовики почали «червоний терор» і винищили кілька тисяч українських патріотів. Але весною 1918 року під натиском німців більшовики втекли до Росії. На початку 1919 року (протягом 1918 року ніяких подій не було, бо Скоропадський мав угоду з більшовиками) знову починають гуртуватись сили проти української Директорії. Зимою і весною 1919 року більшовики виганяють Директорію з Києва і знову встановлюють свою владу в Україні. Активну допомогу більшовикам надали українські отамани Махно, Зелений, Григор’єв та інші. Держава більшовиків в Україні називалась Українська Соціалістична Радянська республіка, уряд очолив Х.Раковський. Введено політику «воєнного комунізму» - фактично це була консолідація в руках партії всіх ресурсів для війни. Економіка – націоналізація промисловості; заборона свободи торгівлі; згортання грошового обігу і карткова система розподілу продуктів і товарів; безкоштовне користування транспортом, телефоном, газом, житлом; зрівнялівка в оплаті праці; централізація і мілітаризація господарства; загальна трудова повинність; продовольча розкладка. Утворено табори примусової праці і працювати мали всі. Замість паспортів ввели трудові книжки. «Продрозкладка» - у селян забирали все зерно, крім посівного фонду. Грудень 1920 – план ГОЕЛРО (електрифікації). Почали колективізацію. Весною 1919 в Україні почались повстання проти колективізації та продрозкладки. Їх очолили отамани Зелений, Соколовський, Гончар, Орловський, а також Григор’єва (командира більшовицької армії). Григор’єв підняв гасло «Україна для українців». Весною 1919 на більшовиків починає наступати генерал Денікін і з ним разом українські війська Директорії та ЗУНР. Але осінню 1919 більшовики змогли зупинити білих у великій мірі завдяки Революційній повстанській армії України Н. Махна (утворена 5 серпня 1919 року). Отримавши від Директорії зброю та боєприпаси, Махно за короткий час визволив від білих значну частину України, а його армія сягла 100 тисяч. Розбивши Денікіна, зимою та весною 1920 року більшовики захопили майже всю Україну. Третій прихід більшовиків на Україну ознаменувався поверненням «воєнного комунізму» та репресіями. У квітні 1920 року почалася більшовицько-польська війна, у травні поляки навіть захопили Київ. Але в червні контрнаступ більшовиків відкинув поляків до Варшави. Врятував поляків наступ Врангеля у Криму. Більшовики підписали Ризький мир з поляками і осінню 1920 року розбили Врангеля і захопили Крим. Вирішальну роль у цьому знову відіграла армія Махна, що здійснила перехід через Сиваш. У 1921 році Махно емігрував, а в 1922 припинив бойові дії Тютюнник.