Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Заняття № 16 Головний біль. Синдром внутрічереп...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
105.47 Кб
Скачать

Головний біль.

Головний біль — найчастіша скарга хворих до лікарів різних спеціальностей.

Механізм виникнення головного болю можливо звести до особливого спливу фізичних, гуморальних, нервно-психічних факторів,або їх комплексної дії на людину.

За механізмом розвитку виділяють чотири основні групи болю:

  1. Судинний головний біль;

  2. Головний біль, який обумовлений подразненням мозкових оболонок;

  3. Головний біль при органічних ураженнях головного мозку та його оболонок, черепа, очей, органів слуху, придаткових пазух носу.

  4. Ідиопатичні невралгії голови, при яких не можливо знайти патологічних змін.

Основні патологічні стани, які призводять до головного болю

  1. Судинний головний біль

а) Мігрень

б) Атеросклероз судин головного мозку

в) Артеріальна гіпертензія

г) Артеріальна гіпотензія

д) Церебральні судинні кризи

  1. Головний біль, обумовлений подразненням оболонок головного мозку

а) Менінгіт

б) Менінгоенцефаліт

в) Головний біль, як реакція на введення повітря до субарахноїдального простору спинного мозку

  1. Головний біль, обумовлений розтягненнят та зміщенням внутрішночерепних утровень, чутливих до болю

а) Внутрішньочерепна гіпертензія

б) Гідроцефалія

в) Пухлини мозку

г) Закрита черепно-мозкова травма

д) Зниження внутрішньочерепного тиску

е) Розширення мозкових судин

  1. Невралгія черепних нервів

  2. Невротичний головний біль

  3. Головний біль, обумовлений напругою м'язів голови та шії

Мігрень — належить до ангіотрофоневрозів. В основі хвороби лежить спазм мозкових судин, що періодично виникає у басейні внутрішної сонної артерії. Клінічно мігрень проявляється болем, що періодично з'являється у одній половині голови. Частіще хворіють жінки. Напади мігрені провокуються порушенням режиму сну, розумових перенавантаженням, алкоголем, хвилюваннями, різними запахами, перебуванням у задушлевому приміщені.

До артеріальної гіпертензіх відносять три різні форми головного болю: ранкові, невростенічні, обумовлені гіпертонічною енцефалопатією.

Головний біль при атеросклерозі стійкій, невеликої інтенсивності, супроводжується відчуттям важкої голови, запамороченням голови. Інколи є ознаки вогнищевого ураження головного мозку.

При артеріальній гіпотензії головний біль виникає на фоні зниження артеріального тиску, супроводжується запамороченням, загальною слабкістю, шумом у вухах, послабленням пульсу.

Церебральні судинні кризи бувають обумовлені гіпертонічною хворобою та атеросклерозом судин головного мозку. Їи присутній раптовий сильний головний біль, що супроводжується запаморочанням голови, нудотою, блюванням, відчуттям туману перед очима, розладами координації рухів. Інколи виникаються симптоми вогнищевого ураження головного мозку, які переходять у парези, або пералічі, розлади мови, чутливості.

Менінгіти хараткеризуються надто сильним головним болем, виникаючим на фоні підвищення температури, різкими оболонковими симптомами та змінами у лікворі (цитоз, клітинно-білкова диссоціація), симптоми вогнищевого ураження слабкі, або зовсім не виявляються. Можливо ураження черепних нервів (3 та 4).

При менінгоенцефаліті навпаки виникаються вогнищеві симптоми — геміпарез, розлади мови, чутливості та інші.

Головний біль обумовленний внутрішньою черепною гіпертензією найбільш сильний вночі та вранці, зменшується або зникає під дією дегідратаційних ліків, сіпроводжується профузним блюванням без попередньої нудоти. Розвиваються застійні соски зорових нервів. При наявності симптомім вогнище ураження головного мозку слід згадати про пухлини головного мозку.

Головний біль напруги — хронічний помірної інтенсивності, непульсуючий. Посилюється при тривалій фіксаціі голови, втомленні, хвилюванні. Виникає біль м'язів у лобній та потиличний частинах задньої поверхні шиї.

Лікування хворих зі скаргами на головний біль необхідно проводити диференційовано залежно від основного захворювання.

Для діагностики слід призначати параклінічні методи дослідження: Ехо-ЕГ, РЕГ, ЕЕГ, Уз ДГ судин головного мозку, КТ головного мозку, МРТ головного мозку, консультації окуліста, нейрохірурга, отоларінголога, терапевта.