2. Сільськогосподарське страхування

2.1. Обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур та цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності

Обов’язкове страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень державними с/г підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків с/г підприємствами всіх форм власності (далі – обов’язкове страхування) проводиться з метою гарантування економічної та продовольчої безпеки держави, створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектора економіки, захисту інтересів с/г підприємств.

Не підлягає обов’язковому страхуванню врожай природних сінокосів і пасовищ; сільськогосподарських культур, що посіяні на зелене добриво; с/г культур, що висівалися понад три роки і жодного разу підприємства не одержали врожаю; підпокривних та безпокривних багаторічних трав; посівів, та багаторічних насаджень плодоносного віку, які не розміщені в зоні офіційного землевпорядкування.

Страхова оцінка врожаю с/г культур визначається в розмірі вартості врожаю, яка обчислюється шляхом множення середньої врожайності з 1 га за останні п’ять років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1 ц продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), та на фактичну площу, із якої збиратиметься врожай.

Договір обов’язкового страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень укладається:

а) зі страхування посівів однорічних с/г культур, багаторічних культур, що дають урожай у рік посіву (садіння), а також культур у розсадниках – не пізніше терміну закінчення посіву (садіння) цих культур у регіоні;

б) зі страхування врожаю багаторічних культур, крім тих, що дають урожай у рік посіву (садіння), а також зі страхування розсадників – не пізніше ніж термін початку відповідальності страховика (щодо садів і ягідників – до оформлення бутонів, виноградників – до моменту викидання суцвіття, багаторічних сіяних трав – до входу їх у зиму, інших багаторічних культур і розсадників – до появи весняних гонів);

в) зі страхування сіяних культур, посіяних у парниках і теплицях, – до появи сходів, а посадкових культур – до садіння.

2.2. Обов’язкове страхування сільськогосподарських тварин

Обов’язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих і нещасних випадків проводиться з метою забезпечення економічної та продовольчої безпеки держави, а також з метою створення сприятливих умов для розвитку племінної справи в аграрному секторі економіки, захисту економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників. Обов’язковому страхуванню підлягають:

1. племінні тварини: велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні (чистопорідні або одержані за затвердженою програмою породного вдосконалення тварини, які мають племінну (генетичну) цінність і можуть використовуватися в селекційному процесі) віком від одного року;

2. зоопаркові тварини віком від одного року;

3. циркові тварини віком від одного року.

Страхова сума визначається за балансовою варті­стю, але не повинна перевищувати ринкової вартості тварини.

Страхувальник зобов’язаний утримувати тварин відповідно до зооветеринарних вимог; надавати представнику страховика можливість перевіряти умови утримання тварин до укладення договору, у період його дії та після настання страхового випадку для визначення розміру збитку; повідомляти в триденний термін страховика про настання страхового випадку; зберігати місце страхового випадку в тому стані, у якому воно залишилося після його настання, до огляду представником страховика; подавати протягом трьох робочих днів з дня визначення розміру збитків письмову заяву на виплату страхового відшкодування; надавати страховику документи, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків.